Хвороби, які проявляються нальотами на поверхні органів: американська борошниста роса (сферотека), несправжня борошниста роса (мільдью), бура плямистість томатів, сіра гниль овочів.
Пухлини, нарости, гали. Патологічні зміни у вигляді наростів та пухлин, найчастіше зустрічаються на підземних органах - коренях, коренеплодах, бульбах, а також на окремих ділянках листків та стебел. Захворювання викликається грибами (рак картоплі, кіла капусти), бактеріями (рак буряку, кореневий рак плодових дерев), внаслідок пошкодження рослин комахами та нематодами.
При таких захворюваннях спостерігаються гіпертрофія (збільшення органа або його частини внаслідок збільшення об’єму та форми клітин), гіперплазія (багаторазовий поділ клітин із збільшенням їх числа, без збільшення їх об’єму) або збільшення розмірів міжклітинників, що пов’язано із збільшенням об’єму органа (нарости на коренях буряку).
Гали утворюються внаслідок життєдіяльності комах (попелиць, пильщиків) та рослиноїдних кліщів, які здатні викликати своїми пошкодженнями новоутворення на тканинах рослин у вигляді наростів та пухлин, які з’являються внаслідок укусу або уколу яйцекладу (рис.1.4.3).
Рис. 1.4.3. Гали у вигляді пухлин на листкових пластинках
Пустули - це подушечки спор паразитних грибів, які спочатку утворились під епідермісом, а потім вийшли на поверхню через тріщини тканин рослини. Утворення пустул характерно для іржастих (рис. 1.4.4), меланконіальних та деяких інших грибів, які викликають захворювання - антракноз.
11
Рис. 1.4.4. Пустули - лінійна або стеблова іржа злаків
Гнилі. Цей тип прояву хвороби найпоширеніший (рис. 2.1.3). Існують м’які та тверді, мокрі (мокра бактеріальна гниль картоплі) та сухі гнилі (фомозна гниль моркви, фузаріозна гниль картоплі, гнилі деревини викликані трутовими грибами). Ферментативна діяльність грибів та бактерій руйнує міжклітинну речовину, викликаючи мацерацію (розпад тканин). Вподальшому відбувається руйнація клітинних оболонок, вивільняється клітинний сік супроводжуючись мокрим гниттям. Гниття нерідко супроводжується неприємним специфічним запахом (рис.1.4.5).
Рис. 1.4.5. Мокра бактеріальна гниль картоплі
12
Сухі гнилі виникають внаслідок руйнуванні міжклітинної речовини і оболонок клітин, бідних водою. При цьому тканини втрачають структуру і перетворюються в порошкоподібну або волокнисту масу. При твердих гнилях клітини відмирають, але тканини не руйнуються (рис.1.4.6).
Рис. 1.4.6. Суха фузаріозна гниль картоплі
В польових умовах широко розповсюджене гниття коренів та наземних органів (біла гниль різних культур, кореневі гнилі злаків, овочевих та інших к у- льтур).
В’янення рослин - це загальне захворювання рослин, при якому уражуються корені і судинна система; воно може бути пов’язано з закупоркою судинної системи або некрозом її стінок, а також отруєнням рослин токсинами патогенів. Дуже рідко спостерігається в’янення окремих органів рослин (рис.1.4.7).
Рис. 1.4.7. Трахеомікозне в’янення огірка
13
В’янення характерне для багатьох видів захворювань (кореневі гнилі, кіла капусти). Якщо в’янення викликано грибом, то захворювання називається трахеомікозом (фузаріозне в’янення льону, вертицильозне в’янення бавовнику та соняшника), якщо воно викликано бактеріями - трахеобактеріозом (бактеріальне в’янення картоплі, кукурудзи, тютюну). Характерною ознакою в’янення є побуріння судин, яке видно на поперечному зрізі стебла.
Деформація органів рослин. Зміна форми ураженого органу (листків, плодів, стебел), а деколи і всієї рослини може спостерігатись при ураженні голосумчастими грибами (курчавість листків персика, груші, вишні) або вірусами (зморшкуватість картоплі) (рис. 1.4.8).
Рис. 1.4.8. Курчавість листків персика викликана голосумчастими грибами
При курчавості відбувається розростання паренхіми листка, що приводить до гофрованості листової пластинки, утворення вздуття. До цього типу захворювання належать відьмині мітли, які зустрічаються на вишнях, сливах, березах та інших породах. Віруси викликають низькорослість, карликовість, сильну кущистість, здерев’яніння трав’янистих рослин.
Муміфікація - проявляється в тому, що тканина ураженого органу пронизується міцелієм гриба, темніє, зсихається, стає щільною, і на її місці виникає складний склероції. Муміфіковані плоди не загнивають і не руйнуються зберігаючись на деревах або ґрунті. Після перезимівлі склероції проростають, утворюючи спороносні органи гриба. Характерний приклад муміфікації - ріжки злаків, вражені плодовою гниллю плоди яблуні, груші, берези, дуба, тощо (рис.
1.4.9).
Руйнування органів (пил маси). Прояв такого типу захворювання пов’язаний з ураженням рослин сажковими грибами, які пронизують суцвіття,
14
стебла, іноді листки. В тканинах утворюються спори у вигляді чорної порошнистої маси (порошниста сажка пшениці, ячменя, проса, тощо).
Рис. 1.4.9. Плодова гниль та муміфіковані плоди груші викликані грибним збудником
Хлороз і мозаїка - пожовтіння або посвітління листків (хлороз) або окремих ділянок листка (мозаїка) - є наслідком порушення діяльності хлоропластів та низького вмісту хлорофілу в листках. Хлороз (прозорість або пожовтіння листових пластинок) може бути неінфекційним (викликаний дефіцитом заліза в ґрунті), та інфекційним (викликаний вірусом або мікоплазмою). Мозаїка може викликатись вірусом, або дефіцитом марганцю у ґрунті (рис. 1.4.10).
Рис. 1.4.10. Вірусний хлороз та жовта мозаїка винограду
15