2.Поняття «медіатор», «рецептор». Види ме- діаторів і типи рецепторів до них.
3.Загальні властивості хімічних синапсів і особливості нервово-м’язових синапсів.
4.Будова і функції нервово-м’язового синапсу.
5.Механізми хімічної передачі збудження крізь нервово-м’язовий синапс.
6.Механізм виникнення потенціалу кінцевої пластинки (ПКП).
7.Збуджувальний постсинаптичний потен- ціал (ЗПСП), його властивості.
8.Гальмівний постсинаптический потенціал (ГПСП), його властивості.
9.Фізіологічні механізми блокади нервово- м’язової передачі.
Питання до письмової відповіді:
1.Напишіть визначення поняття «синапс». Класифікація синапсів.
2.Перелічіть загальні властивості хімічних синапсів і особливості нервово-м’язових синапсів.
3.Зобразіть схему і опишіть функції нервово- м’язового синапсу.
4.Дайте визначення поняття «медіатор» і на- дайте класифікацію медіаторів.
5.Опишіть механізми хімічної передачі збу- дження крізь нервово-м’язовий синапс.
6.Опишіть механізм виникнення ПКП.
7.Намалюйте схему ЗПСП, опишіть його властивості.
8.Зобразіть схему ТПСП, опишіть його вла- стивості.
9.Опишіть фізіологічні механізми блокади нервово-м’язової передачі.
Програма практичної роботи на занятті: до-
слідження закономірностей проведення збуджен- ня нервово-м’язовим синапсом на нервово- м’язовому препараті жаби з використанням ма- теріалів навчального відеофільму. (Зробіть вис- новок, занесіть його у протокол дослідження та розв’яжіть відповідні ситуаційні і тестові зав- дання.)
Тестові завдання до самоконтролю рівня знань
1.У несвіжих продуктах (м’ясо, риба, консер- ви) може знаходитися мікробний токсин ботулін. Його дія на міоневральні синапси подібна до ви- далення з них іонів Са2+. Чому отруєння може бути смертельним?
A. Внаслідок зупинки дихання через розслаб- лення дихальних м’язів
B. За рахунок скорочення дихальних м’язів у режимі тетанусу через збільшення викиду медіа-
тора
C. За рахунок ↓ збудливості дихального цент-
ра і гальмування його роботи
D. За рахунок ↓ швидкості проведення збу- дження мієлінізованими волокнами
E. Через зупинку серця
2.В експерименті в аксон уведена речовина, що знижує метаболічні процеси. Які явища спо- стерігатимуться за цих умов?
A.↑ амплітуди МПД
B.↑ швидкості проведення подразнення
C.Посилення скорочення аксона
D.↑ кількості медіатора
E.↓ кількості медіатора
3.У розчин, в якому перебував нервово- м’язовий препарат литкового м’яза жаби, уведе- на курареподібна речовина. За деякий час по- дразнювався руховий нерв литкового м’яза. Як при цьому зміняться м’язові скорочення?
A.М’язові скорочення не зміняться
B.М’язових скорочень не буде
C.Скорочення посиляться
D.Виникне повний (гладкий) тетанус
E.Виникне неповний (зубчастий) тетанус
4.У розчин, в якому перебував нервово- м’язовий препарат литкового м’яза жаби, уведе- ний препарат кураре. Чому після цього подраз- нення рухового нерва не викликало скорочення м’яза?
A.↑ проникність пресинаптичної мембрани для Ca2+
B.Відбулося блокування холінорецепторів постсинаптичної мембрани
C.Відбулося блокування холінорецепторів пресинаптичної мембрани
D.↑ вивільнення ацетилхоліну (АХ) у синап- тичну щілину
E.↓ вивільнення АХ у синаптичну щілину
5.У розчин, в якому перебував нервово- м’язовий препарат литкового м’яза жаби, уведе- ний езерин, що пригнічує активність холінесте- рази. Чому при цьому подразнення рухового нерва не викликало скорочення м’яза?
A.↓ викид АХ у синаптичну щілину
B.↓ K+ проникність постсинаптичної мембра-
ни
C.Відбулася стійка деполяризація постсинап- тичної мембрани
D.↑ Na+ провідність постсинаптичної мемб-
рани
E.↑ Са2+ проникність постсинаптичної мемб-
рани
6.У збудливих синапсах основна роль медіа- тора полягає у такому:
A.↓ проникності постсинаптичної мембрани для іонів Na+ і Са2+
B.Деполяризація постсинаптичної мембрани
C.↑ проникності постсинаптичної мембрани для іонів К+ і Cl-
D.↑ проникності постсинаптичної мембрани для іонів Са2+ і Н+
E.Жодна з відповідей не вірна
7.Нерв нервово-м’язового препарату литко- вого м’яза жаби подразнювали електричними стимулами і у м’язі реєстрували МПД. Чому під час подразнення м’яза МПД не виникали в нерві?
A.У руховому нерві розвивається гальму-
вання
19
B.У нервово-м’язовому синапсі блокується вироблення АХ
C.Амплітуда МПД м’яза недостатня для по- дразнення нерва
D.Нервово-м’язовий синапс має однобічну провідність
E.Немає правильної відповіді
8.У тварини подразнювали поодинокими електричними стимулами задні корінці спинного мозку і реєстрували МПД у передніх корінцях. Чому при подразненні передніх корінців не були зареєстровані МПД у задніх корінцях?
A.У нейронах спинного мозку розвивається гальмування
B.Синапси спинного мозку мають однобічне проведення подразнення
C.Волокна задніх корінців мають меншу збудливість, ніж волокна передніх корінців
D.Волокна передніх корінців не проводять подразнення до спинного мозку
E.У нейронах спинного мозку порушується утворення медіатора
9.Що спричинює інтенсивний викид АХ із си- наптичної бляшки в синаптичну щілину:
A.Деполяризація субсинаптичної мембрани
B.Деполяризація пресинаптичної мембрани
C.Деполяризація постсинаптичної мембрани
D.Гіперполяризація пресинаптичної мембрани
E.Реполяризація пресинаптичної мембрани
10.Який трансмембранний перерозподіл іонів К+ і Nа+ є характерним для початкового момен- ту розвитку ЗПСП:
A.Проникнення іонів К+ усередину клітини
B.Проникнення іонів Nа+ усередину клітини
C.Вихід іонів Nа+ із клітини
D.Вихід іонів К+ із клітини
E.Вхід іонів Cl- у клітину.
Відповіді
1.А, 2.Е, 3.В, 4.С, 5.С, 6.В, 7.D, 8.D, 9.D, 10.D.
Тестові завдання до самоконтролю за програмою «Крок-1»
1.Нагромадження надлишкової кількості АХ
унервово-м’язовому синапсі скелетного м’яза приводить:
A. До посилення м’язового скорочення B. До ослаблення м’язового скорочення C. До розслаблення м’яза
D. М’язове скорочення не зміниться E. Не впливає на м’язове скорочення
2.Під час надходження нервового імпульсу до синапсу в пресинаптичній мембрані відбу- вається:
A. Деполяризація пресинаптичної мембрани
B. Гіперполяризація пресинаптичної мембрани C. Підвищення Cl- проникності
D. Зниження Ca2+ проникності E. Підвищення Ca2+ проникності
3.Під час надходження усередину синаптич- ної бляшки іонів Ca2+ відбувається:
A. Взаємодія Ca2+ з кальмодуліном
B. Взаємодія Ca2+ з активними центрами ак- тину
C. Взаємодія Ca2+ з міозином D. Взаємодія Ca2+ з АХ
E. Взаємодія Ca2+ з рецепторами
4.До чого приведе інактивація ацетилхолін- естерази в нервово-м’язовому синапсі скелетного м’яза:
A. До гіперполяризації постсинаптичної мем- брани
B. До стійкої деполяризації постсинаптичної мембрани
C. До поліпшення передачі збудження крізь синапс
D. До погіршення передачі збудження крізь синапс
E. До деполяризації пресинаптичної мембрани
5.У синаптичній щілині нервно-м’язового си- напсу міститься фермент ..., що діє на медіатор ...
A. Холінестераза ... АХ
B. Моноаміноксидаза (МАО) ... норадрена- лін (НА)
C. Трансаміназа ... АХ D. Пептидаза ... НА E. АТФаза ... АТФ
6.Нервово-м’язовий синапс у скелетному м’язі діє на медіатор:
A. АХ B. НА
C. Гаммааміномасляна кислота (ГАМК) D. Глутамат
E. Гліцин
7.ПКП розвивається внаслідок взаємодії з ре- цепторами постсинаптичної мембрани:
A. Холінестерази
B. АХ C. НА D. К+ E. Са2+
8.ПКП — це один з видів:
A.Місцевого збудження
B.Збудження, що поширюється
C.Місцевого гальмування
D.Пасивних потенціалів
E.Центрального гальмування
9.Нервові закінчення ... скелетного м’яза: A. Наявні на 70 % волокон
B. Наявні на 20 % волокон C. Наявні на 50 % волокон D. Наявні на всіх волокнах E. Відсутні на волокнах
10.Виділення медіатора в нервово-м’язовому синапсі скелетного м’яза є результатом:
A. Входу Ca2+ крізь пресинаптичну мембрану
20
B. Входу Ca2+ крізь постсинаптичну мембрану |
теми (ПСНС). Н-холінорецептори розміщуються у |
|
C. Входу K+ крізь пресинаптичну мембрану |
нервово-м’язових синапсах і вегетативних гангліях. |
|
D. Деполяризації пресинаптичної мембрани |
2) Атропін блокує тільки М-холінорецептори, |
|
E. Деполяризації постсинаптичної мембрани |
тому блокується дія ПСНС, а соматична регуля- |
|
|
ція скелетної мускулатури не порушується. |
|
Відповіді |
3. Щоб перевірити це припущення, потрібно |
|
1.A, 2.A, 3.A, 4.B, 5.A, 6.A, 7.B, 8.A, 9.D, 10.A. |
перейти до прямого подразнення м’яза. Якщо за |
|
цих умов амплітуда скорочень зросте, стомлення |
||
|
виникло не в м’язі, а у синапсах. |
|
Ситуаційні завдання |
4. Найбільша збудливість і лабільність у нер- |
|
ва, найменша лабільність — у синапсу. |
||
|
||
1. Під час подразнення нерва нервово-м’язо- |
5. Підвищену хімічну чутливість має постси- |
|
вого препарату м’яз доведений до стомлення. |
наптична мембрана. |
|
Поясніть, що відбудеться, якщо в цей час здійс- |
6. 1) За умов тривалого подразнення ампліту- |
|
нити подразнення м’яза? |
да м’язових скорочень зменшується за рахунок |
|
2. Відомо, що АХ є одним з основних медіа- |
процесу стомлення м’яза. |
|
торів нервової системи. У ході обстеження випро- |
2) Амплітуда і частота ПД нервових волокон |
|
буваного було встановлено, що блокатор аце- |
не зміниться, тому що нерви підпорядковуються |
|
тилхолінергічної передачі збудження в синапсах |
закону відносної нестомлюваності. |
|
— атропін — викликав розширення зіниці, збіль- |
|
|
шення сили і частоти серцевих скорочень (ЧСС), |
|
|
зменшення перистальтики шлунково-кишкового |
2.6. ДОСЛІДЖЕННЯ ВЛАСТИВОСТЕЙ |
|
тракту (ШКТ). При цьому не змінилася скорочу- |
||
СКЕЛЕТНИХ М’ЯЗІВ, МЕХАНІЗМИ |
||
вальна функція скелетної мускулатури. Поясніть: |
||
ЇХ СКОРОЧЕННЯ, РОЗСЛАБЛЕННЯ |
||
1) На які постсинаптичні рецептори діє АХ за |
||
І СТОМЛЕННЯ |
||
умов виділення його в синаптичну щілину? |
||
2) Можливі причини різної дії атропіну в |
Мотиваційна характеристика теми. Знання |
|
нервово-м’язових синапсах соматичної нерво- |
||
вої системи і у синапсах АНС на внутрішніх ор- |
і розуміння механізмів різних видів скорочень — |
|
ганах. |
необхідна умова для практичної роботи лікарів- |
|
3. М’яз нервово-м’язового препарату підда- |
реабілітологів, терапевтів, валеологів, а також |
|
ють непрямому подразненню. За деякий час ам- |
лікарів спортивної медицини і хірургічних спеці- |
|
плітуда скорочень зменшується. Поясніть, чи оз- |
альностей. |
|
начає це, що в м’язі розвинулося стомлення. Як |
Мета заняття. Знати: |
|
перевірити це припущення? |
1. Фізіологічні властивості скелетних і вісце- |
|
4. Укажіть, яка з перелічених збудливих |
ральних м’язів. |
|
структур характеризується найбільшою збудли- |
2. Типи і види м’язових скорочень. |
|
вістю: нерв, синапс або м’яз. У якої структури |
3. Механізми м’язового скорочення і стомлення. |
|
лабільність найменша? Поясніть механізм цього |
Питання до усного і тестового контролю: |
|
явища. |
||
1. Класифікація м’язів в організмі (за гістоло- |
||
5. Яка з перелічених структур нервово-м’язо- |
||
гічною будовою, функціями, підпорядкованістю |
||
вого синапсу має підвищену хімічну чутливість: |
волі людини). |
|
тіло нейрона (сома), аксон, постсинаптична мем- |
2. Типи м’язових волокон (червоні і білі). Їх |
|
брана, мембрана м’язового волокна? Поясніть |
||
функції та властивості. |
||
причину. |
3. Рухові одиниці. |
|
6. Відомо, що стомлюваність — одна з основ- |
||
4. Види м’язових скорочень залежно від режи- |
||
них властивостей збудливої тканини. В експери- |
||
му навантаження. Залежність між довжиною м’я- |
||
менті на нервово-м’язовому препараті жаби про- |
зового волокна та його напругою. |
|
водили ритмічне непряме подразнення м’яза. По- |
5. Механізм скорочення і розслаблення попе- |
|
ясніть: |
||
речно-смугастих м’язів. |
||
1) Як зміниться амплітуда м’язового скорочен- |
||
ня після тривалого подразнення нерва? |
6. Електрохімічне сполучення збудження й ско- |
|
рочення. |
||
2) Як зміняться амплітуда і частота МПД у |
||
нервових волокнах за умов розвитку стомлення |
7. Особливості будови та іннервації гладких |
|
м’язів. Їх типи: моноунітарні, мультиунітарні, |
||
в м’язі? |
змішані (фізіологічний синцитій). |
|
|
||
Відповіді до ситуаційних завдань |
8. Особливості механізму скорочення і роз- |
|
слаблення гладких м’язів. |
||
|
||
1. М’яз знову почне скорочуватися, оскільки |
9. Відмінності фізіологічних властивостей ске- |
|
при подразненні нервово-м’язового препарату |
летних і вісцеральних м’язів. |
|
стомлення раніше за все настає в синапсі. |
10. Відповіді скелетних і вісцеральних м’язів на |
|
2. 1) Медіатор АХ діє на два види постсинап- |
різні за силою подразнення (закони «градації», |
|
тичних рецепторів: М- і Н-холінорецептори. |
«все або нічого»). |
|
М-холінорецептори перебувають у нейрон- |
11. Сила і робота м’язів. |
|
органних синапсах парасимпатичної нервової сис- |
12. Хімізм і енергетика м’язових скорочень. |
21
13.Стомлення, механізми його розвитку в м’я- зах і цілісному організмі (роботи І. М. Сєченова, Фольборта з розвитку втомлення в організмі та ролі активного відпочинку у відновленні праце- здатності).
14.Фізіологічні основи методу електроміографії
ійого значення для клініки. Динамометрія.
Питання до письмової відповіді:
1.Зобразіть моторну одиницю скелетних м’язів.
2.Намалюйте схему будови скелетного м’яза
ібудову його волокна.
3.Наведіть схему будови гладкого м’яза.
4.Складіть схему співвідношення процесів збудження, скорочення і зміни збудливості в ске- летному м’язі під час одиночного скорочення. Позначте фази одиночного скорочення та їх три- валість.
5.Намалюйте міограму неповного (зубчасто- го) і повного (гладкого) тетанусу.
6.Опишіть механізм м’язового скорочення по- перечно-смугастого і гладкого м’язів.
7.Викладіть, у чому суть законів «градації» і «все або нічого»
8.Опишіть, які процеси у м’язі є енергозалеж- ними, для яких необхідна енергія АТФ.
9.Розкрийте сутність методу ЕМГ та його зна- чення для клініки. Метод динамометрії та його значення для дослідження функції м’язів.
Програма практичної роботи на занятті: до-
слідження сили м’язів у людини за допомогою ки- стьової динамометрії.
Методика проведення кистьової динамометрії
Для роботи необхідні: кистьовий динамометр, секундомір, маси для виміру маси тіла.
Об’єкт дослідження — людина.
Проведення роботи. Дослідження рекоменду- ють проводити на кількох випробуваних, оскіль- ки в цьому випадку буде помітна різниця індиві- дуальних реакцій. Реєстрацію кожного показни- ка експериментатор проводить на обох руках, відзначаючи їх виразність і симетричність.
1.Для визначення абсолютного показника сили м’язів-згиначів кисті випробуваний у поло- женні стоячи відводить витягнуту руку з динамо- метром (рухливою частиною до пальців) під пря- мим кутом до тулуба (на рівні плеча). Друга, вільна рука, опущена і розслаблена. За сигна- лом експериментатора випробуваний двічі вико- нує максимальне зусилля на динамометрі (мак- симально його стискає) на кожній руці. Фіксуєть- ся кращий результат.
2.Для визначення середнього показника сили м’язів (Р), що відбиває рівень працездатності, випробуваний у вихідному положенні виконує 10-кратні зусилля із частотою 1 раз за 5 с. Резуль- тати записують, обчислюють за формулою:
Р = (f1+f2+f3+…+fn) / n,
де Р— середній показник сили м’язів; f1, f2, f3 — показники динамометра окремих м’язових зу- силь; n — кількість спроб.
3. Показник сили руки (ПСР) виражають у відсотках і розраховують за формулою:
ПСР (%) = абсолютна сила м’язів (кг) · 100 % . маса тіла (кг)
4. Зниження рівня працездатності розрахову- ють за формулою:
S = [(f1 – fmin)/fmax] · 100,
де S — показник зниження сили м’язів; f1 — ве- личина початкового м’язового зусилля; fmin — мінімальна величина зусилля; fmax — максималь- на величина зусилля.
Оформлення результатів та їх оцінка: за-
пишіть до протоколу абсолютні показники сили, обчисліть рівень працездатності Р, ПСР і показ- ник зниження працездатності м’язів за результа- тами 10-кратних зусиль. Накресліть графік, що виявить характер зниження працездатності м’язів: по осі абсцис відкладіть порядкові номери зусиль, по осі ординат — показники динамомет- ра кожного зусилля. Порівняйте результати кількох випробуваних. Середні величини абсо- лютної м’язової сили кисті в людини-правші ста- новлять: права кисть — чоловіки 35–45 кг, жінки 25–33 кг; ліва кисть — на 5–10 кг менше. У се- редньому ПСР у чоловіків 60–70 %, у жінок —
45–50 %.
Тестові завдання до самоконтролю рівня знань
1.В експерименті під дією хімічної речовини в м’язах ослаблена робота Са++ насоса. Які явища розвиватимуться за цих умов?
A. Зниження швидкості поширення МПД B. Активація Na+/K+ насоса
C. Збільшення тривалості розслаблення D. Збільшення тривалості МПД
E. Зниження МПС
2.У спортсменів внаслідок тренувань може збільшиться об’єм м’язів. Яка речовина є безпо- середнім джерелом енергії м’язового скорочення?
A. Аденозинмонофосфат B. Аденозинтрифосфат C. Молочна кислота
D. Нейтральні жирні кислоти E. Креатинфосфат
3.Який вид скорочення м’язів верхньої кін- цівки має місце під час спроби підняти непосиль- ний вантаж?
A. Фізичний
B. Ауксотонічний C. Ізотонічний D. Ізометричний
E. Усі відповіді вірні
4.Якщо м’яз розвиває силу і за цих умов його довжина не зменшується, то такий вид скорочен- ня називатиметься:
A. Ізотонічним B. Ізометричним C. Ауксотонічним D. Ізометричним E. Тетанічним
22
5.Якщо взаємодія між актином і міозином у скелетних м’язах за умов розвитку патологічно- го процесу зміниться таким чином, що зв’язки можуть утворюватися, але не розриватися, то м’яз:
A.Буде напружений і нееластичний
B.Скоротиться з підвищеною швидкістю
C.Під впливом стимуляції гідроліз АТФ буде відбуватися на підвищеному рівні
D.Під час стимуляції скоротиться і розсла- биться, як звичайно
E.Втратить поперечну смугастість
6.Досліджуваний одержав завдання викона- ти протягом 1 год 1200 кГм роботи. Які умови за- безпечують виконання цієї роботи?
A.Оптимальне навантаження і максимальний ритм роботи
B.Оптимальне навантаження і оптимальний ритм роботи
C.Максимальне навантаження і оптималь- ний ритм роботи
D.Максимальне навантаження і максималь- ний ритм роботи
E.Мінімальне навантаження і максимальний ритм роботи
7.Підвищення вмісту іонів Са2+ у саркоплазмі м’яза приводить до його скорочення. Укажіть можливу причину цього:
A.Вплив Са2+ на саркоплазматичний рети- кулум
B.Активація Са2+ насоса
C.Блокада міозинової АТФази
D.Активація активних центрів актину
E.Зміна структури молекули тропоміозину
8.За умов подразнення скелетного і гладко- го м’яза з однією і тією ж частотою гладкий м’яз відповідає тетанічним скороченням, а скелетний
— одиночними скороченнями. Якими особливо- стями гладкого м’яза це зумовлено?
A.Рефрактерність гладкого м’яза більша
B.Лабільність гладкого м’яза більша
C.Хронаксія гладкого м’яза менша
D.Тривалість скорочення гладкого м’яза мен-
ша
E.У гладкому м’язі сильніше розвинений саркоплазматичний ретикулум
9.У м’язі фармакологічним методом заблоко- вана АТФаза, після чого він втратив властивість скорочуватись. Яка можлива причина цього?
A.Відкриття Са2+ каналів ретикулума
B.Відкриття К+ каналів поверхневої мембра-
ни
C.Зупинка Nа+/К+ насоса поверхневої мем- брани
D.Інактивація Na+ каналів
E.Активація Ca2+ насоса ретикулума
10.За умов фосфоглюконатного шляху окис- нювання глюкози енергія акумулюється в:
A.АТФ
B.АДФ
C.Креатинфосфаті
D.НАДФ
E.ц-АМФ
Відповіді
1.С, 2.В, 3.D, 4.D, 5.A, 6.B, 7.D, 8.A, 9.C, 10.D.
Тестові завдання до самоконтролю за програмою «Крок-1»
1.Після забігу на довгу дистанцію у спортсме- на виникла контрактура литкових м’язів. Нагромадження якого продукту метаболізму, найімовірніше, спричинило цей стан?
A.Сечовини
B.Сечової кислоти
C.Креатиніну
D.Піровиноградної кислоти
E.Молочної кислоти
2.Після тренування у штангіста виникла кон- трактура триголового м’яза. Зменшення концен- трації в м’язах якої речовини, найімовірніше, спричинило цей стан?
A.АТФ
B.Піровиноградної кислоти
C.Молочної кислоти
D.Креатиніну
E.Глюкози
3.За умов експерименту до м’яза, взятого із сечовода тварини, підвішують вантаж. М’яз роз- тягується і залишається в такому положенні після зняття вантажу. Яку властивість м’язової ткани- ни демонструє даний експеримент?
A.Розтяжність
B.Еластичність
C.Пластичність
D.Автоматію
E.Скоротливість
4.Тетанічне скорочення скелетного м’яза ви- никає, якщо інтервал між подразнювальними імпульсами:
A.Менший, ніж тривалість одиночного ско- рочення
B.Більший вдвічі, ніж тривалість одиночного скорочення
C.Більший у 5 разів, ніж тривалість одиноч- ного скорочення
D.Дорівнює тривалості одиночного скоро-
чення
E.Більший у 7 разів, ніж тривалість одиноч- ного скорочення
5.Са2+ у міоплазмі необхідний для здійснен- ня процесу:
A.Замикання актоміозинових містків
B.Розмикання актоміозинових містків
C.Формування голівок міозину
D.Формування тропоміозину
E.Поширення ПД
6.Серія одиночних скорочень скелетних м’язів виникає, якщо інтервал між подразненнями:
23