умов порогового подразнення струмом силою 1 мкА. Це свідчить про:
A.Руйнування пульпи
B.↑ чутливості зуба і пульпіт
C.↑ чутливості зуба і пародонтоз
D.↓ чутливості, пульпіт
E.↓ чутливості зуба, пародонтоз
3.З метою діагностики для визначення збуд- ливості зубів (чутливих нервів і пульпи) застосо- вують постійний струм. Здорові зуби (незалежно від групової належності) мають однакову збуд- ливість і реагують на силу постійного струму 2– 6 мкА. У пацієнта реакція виникає за умов по- рогового подразнення струмом силою 10 мкА. Це
свідчить про:
A. ↓ збудливості і пародонтоз B. ↑ збудливості і пульпіт
C. Руйнування пульпи
D. ↑ збудливості і пародонтоз E. ↓ збудливості і пульпіт
4.Чому під час нанесення порогового по- дразнення в АРП не виникає відповіді?
A. Недостатня сила подразнення B. Знижена збудливість
C. Висока збудливість D. Відсутня збудливість E. Знижена лабільність
5.Якої сили подразнення потрібно нанести на нервове волокно, щоб викликати збудження
уВРП?
A.Допорогове, досить тривале
B.Допорогове
C.Граничне
D.Надграничне
E.Усі відповіді вірні
6.Які умови необхідні, щоб виникло повно- цінне збудження збудливої тканини?
A. Висока лабільність і нормальна збудливість B. Порогове подразнення і нормальна збуд-
ливість
C. Допорогове подразнення і знижена збуд- ливість
D. Допорогове подразнення і нормальна збудливість
E. Порогове подразнення і знижена збуд- ливість
7.В експерименті досліджували хронаксію клітин різних тканин. Де вона виявилася най- меншою?
A. У кардіоміоцитах
B. У міоцитах гладкого м’яза
C. У мотонейронах спинного мозку D. У міоцитах скелетного м’яза
E. У залозистих клітинах
8.В експерименті досліджували поріг сили подразнення клітин різних тканин. Де він ви- явився найменшим?
A. У кардіоміоцитах
B. У міоцитах гладкого м’яза
C.У мотонейронах спинного мозку
D.У міоцитах скелетного м’яза
E.У залозистих клітинах
9.В експерименті досліджували лабільність клітин різних тканин. Де вона виявилася най- більшою?
A.У кардіоміоцитах
B.У міоцитах гладкого м’яза
C.У мотонейронах спинного мозку
D.У міоцитах скелетного м’яза
E.У залозистих клітинах
10.В експерименті досліджували рефрактер- ність клітин різних тканин. Де вона виявилася найменшою?
A.У кардіоміоцитах
B.У міоцитах гладкого м’яза
C.У мотонейронах спинного мозку
D.У міоцитах скелетного м’яза
E.У залозистих клітинах
Відповіді
1.В, 2.С, 3.Е, 4.D, 5.D, 6.B, 7.C, 8.C, 9.C, 10.C.
Тестові завдання до самоконтролю за програмою «Крок-1»
1.Ізольований нерв подразнювали поодино- кими електричними стимулами, постійно збіль- шуючи силу подразнення. Чому за умов збіль- шення сили подразників амплітуда МПД збіль- шується, тобто нерв не підпорядковується зако- ну «все або нічого»?
A. Нервові волокна нерва мають різну швид- кість проведення збудження
B. Нервові волокна нерва мають різну швид- кість акомодації
C. Нервові волокна нерва мають різну лабіль- ність
D. Нервові волокна нерва мають різну ре- фрактерність
E. Нервові волокна нерва мають різний поріг сили подразнення
2.На нерв подіяли двома послідовними по- дразниками і зареєстрували один МПД. Чому при збільшенні інтервалу часу між двома подраз- никами реєструються два МПД?
A. Другий подразник нанесений після закін-
чення рефрактерного періоду
B. Другий подразник ↑ збудливість нерва C. ↑ К+ проникність мембран нервових воло-
кон
D. ↓ Na+ проникність мембран нервових во-
локон
E. ↑ КРД мембран нервових волокон
3.На нерв подіяли двома послідовними по- дразниками, при цьому другий подразник потра- пив у фазу деполяризації. Чому за цих умов ви-
никає тільки один МПД? A. ↑ лабільність нерва
B. Другий подразник потрапив у фазу АРП C. Відбулося ↑ збудливості нерва
14
D.↓ КРД нерва
E.↓ K+ проникність мембран нервових волокон
4.Яка з перелічених збудливих структур ха- рактеризується найбільшою лабільністю?
A. М’язове волокно
B. Синапс між двома нервовими клітинами C. Нервове волокно
D. Міоневральна пластинка E. Залозиста тканина
5.Подразник порогової сили:
A.Не змінює МП
B.Викликає розвиток ЛП
C.Деполяризує мембрану до КРД
D.Гіперполяризує мембрану
E.Реполяризує мембрану
6.ЛП зумовлений: A. ↑ Nа+ провідності
B. ↓ Са++ провідності C. ↑ Сl- провідності
D. ↓ проникності для К+ E. ↑ проникності для К+
7.Збудливість клітини ↓ за умов розвитку: A. ЛП
B. Слідової деполяризації C. Слідової гіперполяризації D. Фази деполяризації МПД E. Зменшення КРД
8.Під час ЛП поріг деполяризації мембрани ...
ізбудливість клітини ...
A.Не зміниться ... зменшиться
B.Збільшиться ... зменшиться
C.Зменшиться ... збільшиться
D.Прагне до нескінченності ... прагне до 0
E.Більше 0 ... зникне
9.За умов тривалої дії на збудливі тканини позаклітинно розташованого катода збудливість клітини ..., що зумовлено ...
A.Зменшується ... інактивацією Na+ каналів
B.Збільшується ... активацією Na+ каналів
C.Не змінюється ... входом Ca2+ у клітину
D.Зменшується ... інактивацією Ca2+ каналів
E.Зменшується ... входом К+ у клiтину
10.За умов збільшення сили надпорогового струму амплітуда МПД збудливої клітини:
A.Не зміниться
B.Зменшиться
C.Збільшиться
D.Зникне
E.Взагалі не виникне
Відповіді
1.E, 2.A, 3.B, 4.C, 5.C, 6.A, 7.D, 8.C, 9.A, 10.А.
Ситуаційні завдання
1.Розрахуйте, як зміниться збудливість нерва
врезультаті тривалого подразнення постійним
струмом, якщо КРД (Ек) підвищився на 20 %. Ве- личина деполяризації становить 10 % від рівня МП. Вихідні величини: МПС (Е0) = –100 мВ,
Ек = –70 мВ.
2. Яким чином і на яку величину повинен зру- шитися КРД, щоб на аноді виникло збудження за умов розмикання постійного струму, що збільшить Е0 на 10 мВ? Прийняти Е0 = –100 мВ,
Ек = –70 мВ.
3. Поріг подразнення під анодом за умов роз- микання постійного струму 2 мВ. Чи скоротить- ся м’яз під час замикання і розмикання, якщо подразнювати нервово-м’язовий препарат вис- хідним струмом у 1,9 мВ?
4. Реобаза розмикального удару = 3 мВ. Нерв подразнюють струмом 10 мВ. Напрямок струму спадний. Розрахуйте, що станеться з м’язом під час розмикання ланцюга подразнювального струму?
5.Тривалість МПД м’яза 10 мс. Розрахуйте,
зякою частотою необхідно давати подразню- вальний стимул, щоб він потрапляв у період суб-
нормальної збудливості.
6. Дві людини випадково опинилися під ко- роткочасним впливом змінного струму однаково високої напруги різної частоти. В одному випад- ку частота струму становила 50 Гц, у другому
— 100 000 Гц. Одна людина не постраждала, друга дістала електротравму. Поясніть, яка саме людина і чому?
7. Відомо, що вплив на людину високочастот- ного струму може не викликати збудження через короткочасність кожного коливання струму. Проте такий струм здатний спричинити зміни в тканинах. Пояснить, які зміни і чому.
Відповіді до ситуаційних завдань
1.У цьому випадку вихідна збудливість мем-
брани відповідає різниці Е0 і Ек у 30 мВ. На по- чатку деполяризації, коли МП дорівнював
–90 мВ, а різниця Е0 і Ек = 20 мВ, збудливість зросла на одну третину. Після тривалого подраз- нення КРД досяг величини –56 мВ. Оскільки у
цьому випадку різниця Е0 і Ек становила 34 мВ, то збудливість тканини знизилася. Це явище зветься «катодичною депресією» Вериго.
2.Під анодом МП збільшується, а при вими- канні струму повертається до вихідного рівня. Отже, щоб при розмиканні під анодом могло ви- никнути збудження, необхідне зростання КРД на таку величину, щоб він став рівним вихідному МП. Цей зсув МП не залежить від амплітуди гіперполяризації, а визначається головним чи- ном її тривалістю. Необхідне зрушення дорівнює
100 – 70 = 30 мВ.
3.При замиканні м’яз скоротиться, тому що поріг замикального удару постійного струму менше розмикального. При розмиканні скорочен- ня не буде.
4.Скорочення не буде, тому що в цьому ви- падку катод перебуває ближче до м’яза, і за умов сильного струму під ним виникає гальмування (катодична депресія Вериго), що блокує збуджен- ня, яке приходить від анода під час розмикання струму.
15
5. Оскільки тривалість МПД збігається з пе- |
8. Вікові особливості фізіологічних властиво- |
|
ріодом рефрактерності, після якого відбудеться |
стей нервових волокон. |
|
фаза супернормальної збудливості, інтервал між |
Питання до письмової відповіді: |
|
подразненнями повинен бути 10 мс. Це відпові- |
||
1. Намалювати схему й описати будову м’я- |
||
дає частоті подразнення 100 Гц. Щоб імпульс по- |
||
кушевих і безм’якушевих нервових волокон. |
||
трапив у субнормальний період, необхідно за- |
2. Перелічіть закони проведення збудження |
|
стосовувати подразнення з більш високою час- |
||
нервовими волокнами і опишіть особливості про- |
||
тотою. |
ведення збудження м’якушевими і безм’якушеви- |
|
6. Електротравму дістала перша людина. У |
||
ми нервовими волокнами. |
||
другому випадку величина струму під час кож- |
3. Опишіть, чому під час сальтаторного поши- |
|
ного його коливання зростає дуже швидко, але |
||
рення збудження Е витрачається менше, ніж під |
||
саме коливання триває настільки малий час, що |
час безперервного його руху вздовж всієї мемб- |
|
іони не встигають пройти крізь мембрану і спри- |
рани. Поясніть роль перехоплень Ранв’є в прове- |
|
чинити деполяризацію. Збудження не виникне. У |
денні збудження нервовим волокном. |
|
першому ж випадку і тривалість кожного коли- |
4. У чому фізіологічне значення ізольованого |
|
вання, і швидкість зростання струму достатні, |
||
проведення збудження нервовим волокном. |
||
щоб викликати збудження. Тому мережний струм |
5. Опишіть експерименти з дослідження за- |
|
напругою 220 В та частотою 50 Гц небезпечний |
||
конів проведення збудження нервовими волокна- |
||
для життя навіть у разі короткочасного впливу. |
ми. |
|
7. Завдяки короткочасності кожного коли- |
6. Опишіть, якими впливами можна блокува- |
|
вання струму іони не встигають пройти крізь |
||
ти проведення збудження нервовими волокнами. |
||
мембрану і спричинити деполяризацію. Однак |
Програма практичної роботи на занятті: до- |
|
під час кожної зміни напрямку струму іони |
||
слідження законів проведення збудження нерво- |
||
зміщуються від вихідного положення. Ці рухи |
||
часток приводять до виділення теплової енергії. |
вими волокнами на нервово-м’язовому препараті |
|
Якщо енергія високочастотного поля є великою, |
жаби з використанням матеріалів навчального |
|
то виділяється багато тепла, отже, може відбути- |
відеофільму. (Зробіть висновок, занесіть його у |
|
ся теплове ушкодження тканини. |
протокол дослідження та розв’яжіть відповідні си- |
|
туаційні і тестові завдання.) |
||
|
2.4. ДОСЛІДЖЕННЯ МЕХАНІЗМІВ І ЗАКОНІВ ПРОВЕДЕННЯ ЗБУДЖЕННЯ НЕРВОВИМИ ВОЛОКНАМИ
Мотиваційна характеристика теми. Знання механізмів і законів проведення збудження нерво- вими волокнами має значення для розуміння про- цесів функціонування нервової системи, що необ- хідно у лікувальній практиці лікаря.
Мета заняття. Знати основні фізіологічні властивості нервових волокон, закономірності виникнення і проведення збудження нервовими волокнами.
Питання до усного і тестового контролю:
1.Класифікація нервових волокон за морфо- логічними і фізіологічними ознаками.
2.Будова, фізіологічні властивості та функції нервових волокон.
3.Характеристика нервових волокон за гру- пами А, В, С.
4.Характеристики повільно й швидкореагу- ючих нервових волокон (рівень збудливості, три- валість збудження, корисний час і хронаксія, швидкість проведення збудження, рівень лабіль- ності).
5.Закони проведення збудження нервовими волокнами. Що таке фактор надійності проведен- ня збудження нервовим волокном?
6.Механізми поширення збудження мієліно- вими і безмієліновими нервовими волокнами.
7.Швидкість проведення збудження. Факто- ри, від яких вона залежить.
Тестові завдання до самоконтролю рівня знань
1.Внаслідок патологічного процесу уражена ділянка нерва, що містить кілька перехоплень Ранв’є. Які явища при цьому спостерігаються?
A. Активація пейсмекерних клітин B. ↓ поширення збудження
C. ↑ амплітуди МПД
D. ↑ швидкості поширення МПД E. ↑ амплітуди МПС
2.Однією з основних властивостей нервів є проведення збудження. Швидкість проведення збудження нервовими волокнами залежить від:
A. Товщини волокна B. Сили подразника C. Довжини волокна
D. Місця локалізації тіла нейрона E. Кисневого забезпечення волокна
3.У дитини віком 2 міс. за умов будь-якого подразнення спостерігається генералізована відповідна реакція у вигляді хаотичних некоор- динованих рухів. Недотримання якого закону проведення збудження внаслідок вікових особли- востей має місце?
A. Двостороннього проведення збудження B. Ізольованого проведення збудження C. Анатомічної цілісності нерва
D. Фізіологічної цілісності нерва
E. Бездекрементного проведення збудження
4.При обстеженні потерпілого було виявлено порушення проведення збудження променевим нервом. Які іонні процеси в мембрані нейронів
16
зумовлюють поширення збудження нервовими волокнами?
A.↓ Na+ проникності мембрани
B.↑ K+ проникності мембрани
C.Гіперполяризація мембрани
D.Локальна деполяризація мембрани
E.Зміна заряду мембрани нервового волокна
5. Досліджували швидкість проведення збу- дження нервовим волокном ссавця. Встановлено швидкість 120 м/с. До якої групи належить це во- локно?
A.А-альфа
B.А-бета
C.А-дельта
D.В
E.С
6. Досліджували швидкість проведення збу- дження нервовим волокном ссавця. Встановлено швидкість 1 м/с. До якої групи належить це во- локно?
A.А-дельта
B.А-бета
C.С
D.В
E.А-альфа
7. Ізольований нерв подразнювали поодино- кими електричними стимулами. Чому за умов збільшення відстані між подразниками і електро- дами МПД розшаровувався на кілька окремих коливань?
A.Нервові волокна нерва мають різний поріг сили подразнення
B.Нервові волокна нерва мають різну швид-
кість акомодації
C.Нервові волокна нерва мають різну реф- рактерність
D.Нервові волокна нерва мають різну швид- кість проведення збудження
E.Нервові волокна нерва мають різну лабіль-
ність
8. Нервове волокно піддане місцевому локаль- ному охолодженню в ділянці одного перехоплен- ня Ранв’є. Чому за цих умов не відбулася зупин- ка передачі збудження крізь охолоджене перехоп- лення?
A.Активація Na+ каналів у місці охолодження
B.↓ КРД у місці охолодження
C.Розвиток процесу акомодації в нерві
D.Місцевий вихровий струм захоплює кілька перехоплень Ранв’є
E.Активація Nа+/К+ насоса в місці охоло- дження
9. Досліджували швидкість проведення збу- дження нервовим волокном ссавця. Встановлено швидкість 15 м/с. До якої групи належить це во- локно?
A.А-дельта
B.А-бета
C.С
D.В
E.А-альфа
10. У табл. 2.1 вкажіть нормальну швидкість поширення збудження нервовими волокнами ссавців, що належать до груп А і С.
Таблиця 2.1
Швидкість поширення збудження нервовими волокнами, м/с
Варіант |
Група волокна |
|
відповіді |
А |
С |
А |
2,3–5,0 |
80–120 |
В |
15–3 |
250–120 |
С |
250–12 |
15–3 |
D |
120–5 |
3,3–0,5 |
E |
2,3–0,6 |
120–5 |
|
|
|
Відповіді
1.В, 2.A, 3.B, 4.Е, 5.А, 6.С, 7.D, 8.D, 9.D, 10.C.
Тестові завдання до самоконтролю за програмою «Крок-1»
1.За умов ізольованого проведення збуджен- ня нервовим волокном величина МПД:
A.Збільшується
B.Зменшується
C.Не змінюється
D.Зникає
E.Сумується
2.Під час нанесення подразнення на нервове волокно збудження поширюється:
A.Тільки в аферентному напрямку
B.Тільки в еферентному напрямку
C.В обидва боки
D.Інтервально
E.Не поширюється
3.Збудження до скелетного м’яза поширюєть- ся нервовими волокнами зі швидкістю:
A.120–70 м/с
B.70–40 м/с
C.40–15 м/с
D.15–5 м/с
E.18–3 м/с
4.Під час збільшення К+ проникності мембра- ни м’язового волокна швидкість проведення ним збудження:
A.Збільшиться
B.Зменшиться
C.Не зміниться
D.Максимально збільшиться
E.Знизиться до 0
5.За умов збільшення концентрації Na+ у по- заклітинній рідині коефіцієнт надійності прове- дення збудження нервовим волокном:
A.Зменшиться
B.Знизиться до 0
C.Не зміниться
D.Збільшиться
E.Зникне
17
6. За умов зменшення концентрації К+ у по- |
3. Розрахуйте, яким буде час проведення збу- |
|
заклітинній рідині швидкість проведення збу- |
дження нервовим волокном групи А, якщо від- |
|
дження м’язовим волокном: |
стань між подразнювальними і реєструвальними |
|
A. Зменшиться |
електродами 10 см. |
|
B. Збільшиться |
4. Розрахуйте, яким буде час проведення збу- |
|
C. Не зміниться |
дження волокном групи В, якщо відстань між по- |
|
D. Зникне |
дразнювальними і реєструвальними електродами |
|
E. Максимально зросте |
дорівнює 8 см. |
|
|
5. Розрахуйте, через який час хвиля збуджен- |
|
7. За умов короткочасної деполяризації мем- |
ня досягне реєструвальних електродів, якщо |
|
брани нервового волокна коефіцієнт надійності |
вони накладені на нервове волокно групи С на |
|
проведення ним збудження: |
відстані 5 см від подразнювальних електродів. |
|
A. Збільшиться |
6. Визначте, до якої групи належить нервове |
|
B. Зменшиться |
волокно, якщо за умов міжелектродної відстані у |
|
C. Не зміниться |
5 см час проведення збудження 0,05 с. |
|
D. Прагне до нескінченності |
7. Розрахуйте час проведення збудження м’я- |
|
E. Прагне до 0 |
кушевим волокном, якщо між подразнювальни- |
|
|
ми і реєструвальними електродами 15 перехоп- |
|
8. За умов збільшення K+ проникності мем- |
лень Ранв’є. Відомо, що крізь кожну ділянку між |
|
брани нервового волокна коефіцієнт надійності |
перехопленнями збудження перескакує за 0,07 мс. |
|
проведення збудження ним .., а поріг деполяри- |
|
|
зації … |
Відповіді до ситуаційних завдань |
|
A. Зменшиться … збільшиться |
1. Оскільки швидкість проведення хвилі скоро- |
|
B. Зменшиться … зменшиться |
||
чення збігається зі швидкістю збудження, то в |
||
C. Збільшиться … зменшиться |
||
цьому випадку хвиля скорочення пройде всією |
||
D. Збільшиться … збільшиться |
||
довжиною волокна за 0,02 с. |
||
E. Не зміниться … не зміниться |
||
2. Довжина аксона, відокремленого від тіла |
||
|
||
9. Збудження в скелетному м’язі: |
клітини, дорівнює 30 см. Повністю вона відно- |
|
виться тільки за 200 днів. |
||
A. Не поширюється з одного м’язового волок- |
||
на на інше |
3. Швидкість проведення збудження нервови- |
|
ми волокнами групи А 70–120 м/с. Якщо від- |
||
B. Поширюється з одного м’язового волокна |
||
стань між електродами дорівнює 10 см, то імпульс |
||
на інше |
цей шлях подолає за 0,07–0,12 мс. |
|
C. Поширюється з одного волокна тільки на |
||
розташоване поруч |
4. Швидкість проведення збудження нервови- |
|
ми волокнами групи В 3–18 м/с. У цьому випад- |
||
D. Поширюється з м’язового волокна на нер- |
||
ку імпульс пройде відстань між електродами за |
||
вове |
4,5–27 мс. |
|
E. Поширення неможливе |
||
5. Оскільки швидкість проведення збудження |
||
|
||
|
нервовими волокнами групи С 0,5–3 м/с, то від- |
|
10. Збудження постгангліонарними вегетатив- |
стань 5 см імпульс пройде за 0,1–0,006 с. |
|
ними волокнами до гладких м’язів внутрішніх |
6. До волокон групи С, бо у цьому випадку |
|
органів поширюється зі швидкістю: |
швидкість проведення збудження дорівнює 1 м/с. |
|
A. 120–70 м/с |
7. Якщо між електродами 15 перехоплень |
|
B. 70–40 м/с |
Ранв’є, то між ними 14 ділянок, тобто час прове- |
|
C. 40–15 м/с |
дення збудження волокном дорівнює 0,9 мс. |
|
D. 15–5 м/с |
|
|
E. 0,5–3 м/с |
2.5. ДОСЛІДЖЕННЯ МЕХАНІЗМУ |
|
|
||
Відповіді |
ПЕРЕДАЧІ ЗБУДЖЕННЯ КРІЗЬ |
|
НЕРВОВО-М’ЯЗОВИЙ СИНАПС |
||
1.C, 2.C, 3.A, 4.B, 5.D, 6.A, 7.A, 8.A, 9.A, 10.E. |
||
|
||
Ситуаційні завдання |
Мотиваційна характеристика теми. Знання |
|
механізмів і законів проведення збудження крізь |
||
1. Швидкість проведення збудження мембра- |
нервово-м’язовий синапс має значення для розу- |
|
ною м’язового волокна дорівнює 5 м/с. Розрахуй- |
міння механізмів функціональної активності нер- |
|
те, чому дорівнює швидкість проведення хвилі |
вових волокон і м’язів, що необхідно для викорис- |
|
скорочення? Обчисліть, через який час хвиля ско- |
тання у практиці лікаря. |
|
рочення дійде від одного м’язового волокна до |
Мета заняття. Знати основні фізіологічні |
|
іншого, якщо довжина м’язового волокна 0,1 м? |
властивості нервово-м’язових синапсів і законо- |
|
2. Розрахуйте, скільки часу буде потрібно на |
мірності виникнення і проведення ними збуджен- |
|
регенерацію нерва, якщо його довжина до трав- |
ня. |
|
ми дорівнювала 45 см? Швидкість регенерації |
Питання до усного і тестового контролю: |
|
1,5 мм/добу. Нерв перерізаний на межі верхньої і |
1. Дайте визначення поняттю «синапс». Кла- |
|
середньої третини аксона. |
сифікація синапсів. |
18