Материал: Физиология методички

6. Вплив симпатичної нервової системи на

7. Як на клітини-мішені впливають гормони

вісцеральні функції.

пептидної природи?

7. Вплив парасимпатичної нервової системи

8. Як регулюється синтез гормонів?

на вісцеральні функції.

9. Функції нейрогіпофіза.

8. Метасимпатична система, її роль у регу-

10. На які клітини-мішені впливають АДГ і

ляції вісцеральних функцій.

окситоцин?

9. Сегментарні центри АНС.

11.

Що таке аденогіпофіз і як регулюється ви-

10. Надсегментарні центри АНС нервової сис-

вільнення його гормонів?

теми.

12.

Які гормони є в гіпоталамусі?

11. Структурні й функціональні особливості

13. Як гормони гіпоталамо-гіпофізарної систе-

СНС.

ми регулюють функції периферичних залоз?

12. Структурні й функціональні особливості

14. Які фізіологічні ефекти має гормон росту?

ПСНС.

15.

Гормони кори надниркових залоз.

13. Що являє собою моноамінергічна система?

16.

Який вплив чинять глюкокортикоїди?

14. Роль гіпоталамуса в регуляції вегетатив-

17. Який вплив чинить альдостерон на нирки?

них функцій.

18.

Як регулюється утворення мінералокорти-

15. Де розташовані центри симпатичних

коїдів?

відділів АНС?

19.

Де виробляються статеві гормони?

16. Де розташовані центри парасимпатичних

20.

Який вплив мають статеві гормони на тка-

відділів АНС?

нини?

17. У чому морфологічні відмінності рефлектор-

21.

Які гормони утворюються в щитоподібній

них дуг вегетативних і соматичної нервових

залозі, як здійснюється регуляція їх синтезу і сек-

систем?

реції?

18. У чому подібність і відмінність виділення

22. Які функції регулюють йодовмісні тире-

медіаторів у пре- і постгангліонарних закінчен-

оїдні гормони?

нях симпатичного й парасимпатичного відділів

23.

Які гормони утворюються в епіфізі, як ре-

АНС?

гулюється їхня секреція?

19. У чому особливості вегетативної іннерва-

24.

У яких клітинах підшлункової залози ут-

ції потових залоз? Як впливає атропін на їх

ворюються гормони, що регулюють вуглеводний

функції?

обмін?

20. Чим відрізняються будови АНС і соматич-

25.

Які метаболічні ефекти чинить інсулін?

ної нервової системи?

26.

Як регулюється утворення інсуліну?

21. Де розміщуються центри АНС?

27.

Які ефекти чинять глюкагон і соматоста-

22. Фізіологічна характеристика волокон

тин?

АНС.

28.

Що таке симпатоадреналова система і як

23. Які є рецептори до АХ і де вони знахо-

регулюється секреція катехоламінів?

дяться?

29.

Які фізіологічні й метаболічні ефекти ма-

24. Як підрозділяються рецептори до НА?

ють катехоламіни?

25. Чим відрізняється реакція еферентів при

30. Які гормони беруть участь у регуляції

взаємодії НА з α- або β-адренорецепторами?

кальцієвого гомеостазу в організмі людини?

26. Як класифікуються рефлекси АНС?

31.

Які функції виконує кальцій у клітинах?

27. Які вегетативні рефлекси здійснює стовбур

32.

Які фізіологічні ефекти чинять паратгор-

мозку?

мон і кальцитонін?

28. Який вплив чинять симпатичний і пара-

симпатичний відділи на окремі органи?

Перелік практичних навичок

29. Як змінюється чутливість органа після по-

для підготовки студентів до підсумкового

рушення іннервації?

модульного контролю № 1

30. Який вплив чинять структури переднього

1. Розраховувати й оцінювати величину МПС,

гіпоталамуса на регуляцію функцій?

31. Який вплив чинять структури заднього

амплітуду МПД нервових і м’язових волокон.

гіпоталамуса на регуляцію функцій?

2. Малювати схеми графіків мембранних по-

32. Який вплив серединних ядер гіпоталаму-

тенціалів збудливих тканин.

са на функції організму?

3. Визначати і розраховувати поріг деполяри-

зації, швидкість проведення збудження цими

Гуморальна регуляція фізіологічних функцій:

структурами.

1. Які біологічно активні речовини здійсню-

4. Розраховувати і графічно зображувати

ють гуморальну регуляцію?

типи скорочення м’язів залежно від частоти їх

2. Що таке гормони, які їх загальні власти-

подразнення.

вості?

5. Пояснювати механізми скорочення і роз-

3. Які функції виконують гормони?

слаблення м’язів, нервово-м’язової передачі збу-

4. Яка хімічна природа гормонів?

дження і вплив різних факторів на ці процеси.

5. Чи впливає хімічна природа гормону на

6. Пояснювати методику динамометрії та міо-

характер його взаємодії з клітинами-мішенями?

графії, аналізувати й оцінювати результати.

6. Механізм дії гормонів стероїдної природи на

7. Графічно зображувати схеми контурів біо-

клітини-мішені.

логічної регуляції.

8. Графічно зображувати схеми рефлекторних

14.

Графічно зображувати схеми контурів ве-

дуг рухових рефлексів на всіх рівнях ЦНС і по-

гетативної регуляції функцій організму.

яснювати методики дослідження цих ефектів.

15.

Малювати схеми рефлекторних дуг авто-

9. Графічно зображувати схеми розвитку про-

номних рефлексів і пояснювати методики їх до-

цесів збудження і гальмування в ЦНС.

слідження.

10. Графічно зображувати схеми процесів су-

16.

Графічно зображувати схеми контурів гор-

мації в ЦНС.

мональної регуляції функцій організму.

11. Пояснювати механізми системної діяльності

17. Малювати схеми контурів секреції гор-

організму при здійсненні локомоції та роль кори го-

монів ендокринними залозами і пояснювати ме-

ловного мозку й лімбічної системи в цих процесах.

ханізми дії різних гормонів на клітини-мішені.

12. Пояснювати методи дослідження функцій

18.

Малювати схеми контурів регуляції пара-

ЦНС.

метрів гомеостазу за участі гормонів.

13. Аналізувати й оцінювати результати

19.

Складати схеми контурів регуляції адап-

електроенцефалографії.

таційних процесів за участі гормонів.

Методика отримання крові

Об’єкт дослідження — людина.

для аналізу в людини

Проведення роботи. Плазму для дослідження

Для роботи необхідні: скарифікатори, бавов-

отримують вищеописаним способом. Для визна-

няні кульки, спирт, ефір.

чення наявності білка 1–2 мл отриманої плазми

набирають в пробірку, заздалегідь оброблену

Об’єкт дослідження — людина.

4%-м розчином цитрату натрію або гепарином.

Проведення роботи. Для отримання невеликих

кількостей крові у людини необхідно зробити про-

Вміст пробірки нагрівають. Плазма переходить в

кол шкіри. Кров беруть вранці, натщесерце, ви-

желеподібний стан і набуває вигляду білка біло-

ключивши емоції та фізичні навантаження. Руку

го кольору, що зсівся. Для визначення кількості

пацієнта (ліву у правши) розміщують на столі та

білка в плазмі беруть одну краплю плазми і вмі-

фіксують у положенні долонею вгору. Шкіру тре-

щують між призмами рефрактометра, який зазда-

тьої нігтьової фаланги (подушечки) IV пальця

легідь налаштований на робоче положення за

протирають бавовняним тампоном, змоченим

водою (коефіцієнт заломлення дистильованої

дезінфікуючим розчином. Палець після обробки

води становить 1,333). Визначають коефіцієнт

повинен обсохнути, інакше крапля крові, що ви-

заломлення досліджуваної рідини. Потім за таб-

ступила після уколу, розтікатиметься по шкірі й

лицею Рейса знаходять вміст білка у відсотках

набиратиметься в капіляр з бульбашками по-

або за системою СІ (в г/л).

вітря. Одноразовим скарифікатором виконують

Оформлення результатів та їх оцінка. Резуль-

прокол завглибшки 2–3 мм у такому місці поду-

тати необхідно виразити за процентним вмістом

шечки, аби було зручно маніпулювати краплею.

білка або за системою CІ. У дорослих цей показ-

Кров повинна виступати на поверхню вільно,

ник становить 65–85 г/л.

без натискання. Натискання призводить до

Методика дослідження буферних властивостей

змішування крові з тканинною рідиною і лімфою,

сироватки крові за Фріденталем

через що результати аналізу виявляться недосто-

Для роботи необхідні: зразки сироватки крові,

вірними. Першу краплю крові, що виступила,

розведені в 10 разів; дистильована вода; 0,1 Н роз-

знімають бавовняним тампоном, оскільки вона

містить випадкові домішки і лімфу. Для дослі-

чин НСl; 0,01 Н розчин КОН; індикатори —

дження беруть другу або третю краплю. Місце

фенолфталеїн, метилоранж; 4 мірних стаканчики;

проколу на пальці змащують спиртом і затиска-

4 бюретки; 2 піпетки об’ємом 10 мл.

ють ватним тампоном.

Об’єкт дослідження — людина.

Проведення роботи. Для вивчення буферних

Методика визначення об’ємного співвідношення

властивостей крові беруть два мірні стаканчики

формених елементів і плазми (гематокриту)

і заповнюють їх з бюреток: в один — 5 мл сиро-

Для роботи необхідні: скарифікатори, бавов-

ватки крові, в другий — 5 мл води. Аби зробити

няні кульки, спирт, ефір, 4%-й розчин цитрату

реакцію кислою, додають в обидва стаканчики

натрію, центрифуга, скляні градуйовані капіляри.

по краплі метилоранжу і титрують (рахуючи

Об’єкт дослідження — людина.

краплі) 0,1 Н розчином HCl до появи при збов-

Проведення роботи. Кров для дослідження от-

туванні яскраво-червоного забарвлення. Титру-

римують вищеописаним способом. Отриману

вання необхідно починати з води, яка не має бу-

кров набирають без бульбашок повітря в скля-

ферних властивостей. Для простоти відлік титру-

ний градуйований капіляр з поділками від 0 до

вання ведуть у краплях. Записують, у скільки

100, який заздалегідь оброблений 4%-м розчином

разів більше крапель кислоти знадобиться на тит-

цитрату натрію або гепарином. Капіляр укріп-

рування сироватки, ніж води, аби в обох стакан-

люють у насадці центрифуги і центрифугують зі

чиках дістати однаковий яскраво-червоний

швидкістю 7000 об/хв протягом 1 хв (або зі швид-

колір. Потім беруть наступні два мірні стаканчи-

кістю 1000–1500 об/хв протягом 10–15 хв). При

ки і знову наливають в один 5 мл сироватки

цьому під дією відцентрової сили формені елементи

крові, а в другий — 5 мл води. Аби зробити ре-

зміщуються в периферичну частину капіляра, а

акцію лужною, додають в кожен стаканчик по

плазма залишається в середній його частині. За по-

краплях фенолфталеїн і, рахуючи краплі, титру-

ділками капіляра обчислюють співвідношення між

ють 0,01 Н розчином КОН протягом 1 хв до по-

об’ємами плазми і формених елементів, яке виража-

яви слабкого фіолетового забарвлення (для точ-

ють у відсотках або в одиницях системи СІ (л/л).

нішого порівняння необхідно поставити обидва

Оформлення результатів та їх оцінка. Резуль-

стаканчики поруч на білий папір). Рахують

тати необхідно виразити процентним співвідно-

краплі розчину лугу (їдкого натру) під час тит-

шенням плазми та формених елементів і порівня-

рування води і сироватки. Встановлюють, у

ти із загальноприйнятими нормальними значен-

скільки разів більше КОН знадобилося на титру-

нями. У дорослих це співвідношення дорівнює

вання сироватки, ніж води.

42–44 % у жінок, 44–48 % — у чоловіків, 35–40 %

Оформлення результатів та їх оцінка. Отри-

— у дітей і 50–55 % — у новонароджених.

мані результати необхідно записати і порівняти

Методика визначення наявності

дані, отримані під час титрування сироватки кис-

лотою і лугом. Відзначити, у скільки разів буфер-

та кількості білка в плазмі крові

на здатність сироватки нейтралізувати кислоту

Для роботи необхідні: плазма крові, 4%-й роз-

відрізняється від її здатності нейтралізувати луг.

чин цитрату натрію, рефрактометр, дистильова-

В умовах норми для того, щоб зробити реакцію

на вода, таблиця Рейса.

сироватки лужною (за фенолфталеїном), до неї