Диференціальний діагноз
Функціональна кардіопатія – наявність вегетативних розладів, нормальні лабораторні показники, пристуність хронічних вогнищ інфекцій.
Неревматичні кардити – зв‘язок із вірусними захворюваннями, стійкість кардіальних скарг, типові зміни на ЕКГ (порушення ритму, провідності.
Ідіопатичний пролапс мітрального клапана – ознаки дисплазії сполучної тканини, пролабує переважно задня стулка МК, стійкі серцеві зміни.
Інфекційний ендокардит - тривала інтермітуюча гарячка, септичний стан, «вегетації» на клапанах. Природжена аномалія аортального клапана - підтвердження Ехо-КГ.
Суглобовий синдром: з реактивними артритами, ювенільними хронічними артритами, хворобою Лайма, лейкозом, непластичними процесами.
Мала хорея: з функціональними тіками, гіперкінезами при гіпертиреозі, пухлинами мозку, синдромом Туретта, хореєю Гентінгтона.
Лікування порушення функцій жовчного міхура комплексне, і включає в себе: дотримання режиму, дієтотерапію, медикаментозну терапію, застосування фізіотерапевтичних процедур, водолікування, санаторно-курортне лікування. Лікування хворих з дискінезією ЖВП найчастіше проводиться амбулаторно.
Для лікування гіпертонічного типу дискінезії ЖВП показано суворе дотримання дієти. Приймати їжу слід невеликими порціями 5-6 разів на день. Останній прийом їжі повинен бути безпосередньо перед сном, оскільки це сприяє спорожнення жовчних шляхів, і попереджає застій жовчі в жовчному міхурі. Пацієнтам слід виключити з раціону жирне м'ясо, гриби, яйця, наваристі бульйони. Крім цього, хворим слід уникати стресових ситуацій, дотримуватися правильний режим праці та відпочинку. В якості медикаментозного лікування даної форми дискінезії показаний прийом Холеспазмолітики, до числа якого відносять Атропіну сульфат, Беллалгін, Бесалол, Метацин, Платифілін, Еуфілін.
У разі підвищення тонусу сфінктерів біліарної системи призначають прийом медикаментів, що володіють холеретическим і гідрохолеретіческім ефектом. Для стимуляції відділення жовчі призначають холекінетики. Для стимуляції желчеобразования застосовують відвар з листя шпинату, плодів будяка, трави перстачу гусячої, трави чистотілу і ін Больовий синдром при захворюванні усувається за допомогою прийому спазмолітиків.
Для лікування гіпотонічного типу дискінезії ЖВП показано розширення рухової активності хворих і дієтотерапія. Таким пацієнтам необхідно вживати нежирні сорти м'яса і слабкі бульйони, сирі овочі, висівки. В якості медикаментозного лікування пацієнтам показаний прийом прокинетиков (цизаприд, домперидон, метоклопрамід) та препаратів жовчних кислот (холецін, хологон). В якості фізіотерапевтичних процедур для лікування дискінезії ЖВП застосовують: аплікації парафіну, СВЧ, УВЧ, ванни, душ, електрофорез, масаж шейноворотніковой зони (10 процедур).
Холекінетики (підвищують тонус та скоротливість жовчного міхура, паралельно включаючи механізми розслаблення (розкриття) сфінктера Одді). Це засоби синтетичного та рослинного походження, деякі мінеральні води:
|
Препарат |
Випуск та дозування |
|
Застосовують усередину по 50–100 мл 10% розчину 2–3 рази на тиждень зранку натще протягом 1–3 місяців. |
|
Застосовують усередину по 50–100 мл 10% розчину 2–3 рази на тиждень зранку натще протягом 1–3 місяців. |
|
Застосовують усередину по 1 столовій ложці 20–25% розчину натще протягом 10 днів або 2–3 рази на тиждень протягом 1–3 місяців. |
|
Представники і дозування – див. вище. |
|
Випуск: в ємностях різного об’єму. Дозування: по 1–2 столові ложки 2–3 рази на добу до їжі протягом 3–4 тижнів. |
|
Випуск: таблетки по 0,005 г. Дозування: по 1–2 таблетки 3 рази на день до їжі протягом 3–4 тижнів. |
|
Випуск: таблетки по 0,25 г №30. Дозування: по 1–2 таблетки 3 рази на день до їжі від 2 тижнів до 3 місяців. |
|
Випуск: капсули №30 або №100. Дозування: по 1–2 капсули 3 рази в день після їжі протягом 3–4 тижнів |
Холелітики (холеспазмолітики) – препарати, що сприяють розслабленню тонусу жовчних шляхів. Зрозуміло, що жовчогінними засобами дані препарати будуть лише у випадку гіпертонусу в біліарній системі.
а) Периферичні М-холіноблокатори:
М1М2-холіноблокатори:
платифілін 1 мл 0,2% розчину підшкірно 1–2 рази в день;
бускопан перорально по 1–2 драже (10–20 мг) 3 рази в день за 20 хвилин до їди або по 1–2 мл (20–40 мг) підшкірно, в/м чи в/в або в ректальних свічках по 10 мг.
М1-холіноблокатори:
гастроцепін (пірензепін) 0,05 г ´ 2–3 р/день.
б) Міотропні спазмолітики:
папаверин 2 мл 2% розчину в/м;
но-шпа 2 мл 2% розчину в/м 2 рази в день;
спазмомен по 1 таблетці (40 мг) 3 рази в день.
прокінетики (пропульсивні засоби), що діють також по ходу ШКТ на панкреатичну протоку.
домперидон (мотіліум) – по 1–2 таблетки (10–20 мг) 3 рази на день за 10–30 хвилин до їжі;
метоклопрамід (церукал, реглан, паспертин) – по 1–2 таблетки (10–20 мг) 3 рази на день.
Домперидон та метоклопрамід у біліарній системі переважно впливають лише на тонус сфінктера Одді.
цизаприд (координакс, пропульсид, перістил) – по 1 таблетці (10 мг) 3–4 рази на день за 15–30 хвилин до їжі;
тримебутин (дебридат) – по 100–200 мл (в таблетках або емульсії) 3 рази в день за 15–30 хвилин до їжі.
Комплексні жовчогінні препарати (препарати комплексної дії на жовчоутворення та жовчовиділення).
Це – засоби рослинного генезу, що комбінують у собі добуті з різних рослин ефірні та жирні олії, гіркі глікозиди з коренів та квітів, алкалоїди тощо. Вони, як правило, мають певний позитивний вплив і на інші ланки травного процесу та на інші органи травлення.
|
Препарат |
Випуск та дозування |
|
Випуск: флакони по 100 мл. Дозування: по 10–20 крапель (розвести в 1 столовій ложці води) 3 рази в день за 30 хвилин до їжі або через годину після їжі. |
|
Випуск: флакони по 10 мл. Дозування: по 5–10 крапель (на чайну ложку цукру) 3 рази в день за 30 хвилин до їжі 2–4 тижні (при жовчній коліці – до 20 крапель на прийом). |
|
Випуск: гранули – пакет 80 г. Дозування: по 1/2 чайної ложки гранул (розмішати в 1/2 склянки води, чаю або соку) 3 рази в день за 30 хвилин до їжі |
Гломерулонефрит -
двобічне імуноопосередковане захворювання нирок з переважним ураженням ниркових клубочків та залученням до патологічного процесу ниркових канальців, інтерстиціальної тканини та судин.
При гломерулонефриті у нирках йде імунне запалення, зумовлене появою імунних комплексів, які утворюються під впливом якогось агента, що виступає в якості алергену. Такими агентами можуть бути: Стрептокок. Це найчастіший провокатор гломерулонефриту. Крім ураження нирок, стрептокок є причиною ангіни, фарингіту , стрептококових дерматитів і скарлатини . Як правило, гострий гломерулонефрит виникає через 3 тижні після того, як дитина перенесе ці захворювання. Інші бактерії. Віруси ( грип та інші збудники ГРВІ, вірус гепатиту віруси кору та ін) Вакцини та сироватки (після щеплень). Зміїна і бджолина отрута. Зустрічаючись з цими агентами, організм реагує на них викривлено. Замість того щоб їх знешкодити і вивести - утворює імунні комплекси, які ушкоджують клубочок нирки. Пусковими моментами для утворення імунних комплексів стають часом найпростіші дії на організм: Переохолодження або перегрів. Довге перебування на сонці. Різка зміна клімату. Фізичне або емоційне перенапруження. Порушується процес фільтрації, знижується функція нирок. Значно погіршується стан дитини, так як надлишки води, продукти розпаду білка і різні шкідливі речовини залишаються в організмі.
|
Гломерулонеф Рит |
Синдром |
Активність (фаза) |
Наявність гіпертензії |
Функція нирок |
|
Гострий
|
Сечовий Нефритичний Нефротичний |
Активний Ремісія |
Присутня Відсутня |
Без порушення функції З порушенням функції, ступінь |
а) аутоімунний (утворення в організмі антитіл до базальної мембрани капілярів клубочків, в яких виникає реакція антиген-антитіло);
б) імунно-комплексний (фіксація в капілярах клубочків комплексу антиген-антитіло).
Клініка:
Початок
·передуюча за 7-21 день -інфекція
-бактеріальна (в т.ч. стрептококова)
-вірусна (в т.ч. вірус гепатиту В)
-мікст
-вакцинація
-введення білкових препаратів
-масивна сенсибілізація
-переохолодження
·поступовий з наростанням симптомів
Основні прояви
·Червона сеча (м’ясні помиї)
·Набряки
·Скарги відсутні
·Дизурія
·Головний біль
Можливі прояви
·артеріальна гіпертензія
·макрогематурія чи мікрогематурія
·абдомінальний синдром
·біль в попереку
·гіпертермія
·підвищення температури тіла
Клінічні прояви даного захворювання різноманітні і умовно поділяються на дві основні групи:
позаниркових (задишка, серцебиття, раптовий головний біль, зниження апетиту, нудота),
ниркові (набряки в ділянці обличчя, попереку і гомілок; сеча коричневого відтінку з великим вмістом білка, еритроцитів і циліндрів).
Вибір жовчогінних препаратів в залежності від характеру порушень в жовчовидільній системі
|
Характер порушення |
Рекомендовані групи препаратів |
|
+
|
|
+
|