Державні фінансові установи можуть пропонувати позики на пільгових умовах для природоохоронних інвестицій МСП. Такі позики зазвичай обумовлюються реалізацією планових заходів, які виходять за рамки нормативних вимог, і застосуванням найкращих доступних технічних методів і найкращої практики екологічного менеджменту, а заявки на їх отримання мають бути завірені компетентним природоохоронним органом. Існують програми, що дозволяють конвертацію позик в гранти (тобто що дозволяють не повертати позики) за умови демонстрації очікуваних екологічних результатів.
У країнах Східного партнерства відсутні порівнянні національні державні фінансові установи, що надають цільові пільгові позики на екологічні інвестиції МСП. Замість цього головним джерелом довгострокового фінансування екологічних інвестицій в регіоні служать кредитні лінії, що надаються міжнародними фінансовими організаціями (МФО) і розподіляються через місцеві комерційні банки. Місцеві банки перекредитують їх клієнтам приватного сектора, у тому числі МСП. Такі кредитні лінії полегшують доступ до більше довгострокового фінансування і спрощують узяття позик. Це не означає, що ці засоби обов'язково дешевше за звичайні позики (тобто процентні ставки не субсидуються), але кінцеві споживачі і місцеві банки часто можуть користуватися фінансованими за рахунок грантів консультаційними послугами і навчанням в області підготовки доцільних проєктів. Це дозволяє понизити ризики місцевих банків, що робить їх більше схильними надавати кредити, а також підвищує ефективність інвестицій в цілому [12].
Важливі чинники успішного впровадження програми пільгових позик на екологічні інвестиції включають наступні:
• раннє визначення екологічних цілей кожного проєкту;
• включення екологічних вимог в договір позики з чітким визначенням екологічних заходів, які мають бути прийняті, і відповідних процедур моніторингу;
• ретельний моніторинг і оцінка кредитною установою використання засобів і прогресу в досягненні екологічних цілей.
Державними відомствами можуть надаватися гранти на придбання екологічних технологій, але частіше за їх рахунок субсидується частина витрат на консультаційні послуги з визначення і реалізації заходів щодо підвищення ресурсо-ефективності і інших екологічних заходів. Іноді держава в повному розмірі відшкодовує МСП вартість первинного екологічного аудиту.
Прямі субсидії і безкоштовна технічна допомога МСП підвищують рівень їх інформованості і забезпечують їх участь на початковому етапі в «зелених» методах ведення бізнесу. Проте, враховуючи дефіцит державного фінансування для сприяння дотриманню екологічних вимог і екологізації бізнесу, поступовий перехід на платну систему технічної допомоги сприятиме підвищенню її стійкості в довгостроковій перспективі.
Структура регіональної програми дотримання екологічних вимог
В якості спільної мети для комплексної програми підтримки дотримання екологічних вимог в регіоні пропонується забезпечення орієнтованого на результат і погодженого підходу до підвищення обізнаності з природоохоронних питань і екологічної результативності малого та середнього бізнесу. На основі цієї мети можуть бути сформульовані наступні завдання програми:
Поліпшення розуміння сутності МСП, їх потреб і найбільш ефективних методів роботи з ними. Природоохоронні органи на регіональному рівні, а також їх партнери в державних органах і поза ними повинні придбати ясніше уявлення про кількість і типи МСП, діяльність яких є предметом природоохоронного регулювання, а також про систему стимулів, застосовану до цієї категорії підприємств. Аналіз ситуації може послужити відправною точкою для розробки і реалізації екологічної політики, нормативно-правових актів і стратегій забезпечення дотримання нормативних вимог, які враховували б можливу дію на малий та середній бізнес. Це допоможе природоохоронним органам у встановленні таких нормативних вимог і розробці таких процедур, які сприяли б підвищенню екологічної результативності МСП більш економічно ефективним чином і з меншим адміністративним навантаженням. Крім того, доцільне вивчення міжнародного досвіду з метою виявлення сучасних тенденцій що випливають із них наслідків для роботи природоохоронних органів.
Розробка і впровадження інструментів, сприяючих екологічно відповідальній поведінці в секторі МСП
Робота з суб'єктами малого та середнього підприємництва спрямована на сприяння поліпшенню їх екологічної результативності з одночасним підвищенням конкурентоспроможності, а також на усунення адміністративних і інших бар'єрів для підвищення результативності. Розробка спільно з іншими державними органами скоординованого підходу, що відповідає вимогам економічного розвитку і що дозволяє суб'єктам малого та середнього підприємництва краще розуміти і виконувати екологічні вимоги, що стоять перед ними, з одночасним досягненням економічного ефекту. Компанії часто стикаються з набором розрізнених підходів і вимог у сфері охорони довкілля, здоров'я і безпеки. Природоохоронні органи повинні виступити ініціатором координації і в співпраці з іншими відомствами працювати над створенням ефективних і менш обтяжливих програм, що виключають дублювання вимог і зусиль, і орієнтованих на малий та середній бізнес.
Розвиток партнерства і розширення участі зацікавлених сторін в процесі підтримки дотримання екологічних вимог. Формування партнерств з різними зацікавленими сторонами дозволить підвищити авторитет державних органів і зменшити недовіру до них малого та середнього бізнесу. Партнерства можуть брати участь в розробці адекватних і економічно ефективних інструментів сприяння дотриманню вимог, а також у формуванні програм навчання і обміну досвідом.
Рекомендації щодо підтримки дотримання екологічних вимог суб'єктами малого та середнього підприємництва
Вдосконалення діяльності природоохоронних органів.
Враховуючи критичний стан довкілля Донбасу, природоохоронним органам в підтримці дотримання екологічних вимог суб'єктами малого та середнього підприємництва в короткостроковій перспективі слід зробити деякі дії з розвитку їх можливостей, а саме аналіз ситуації, зміну культури взаємовідносин з суб'єктами підприємницької діяльності, а також заходи щодо зміцнення потенціалу регіональних природоохоронних органів. Можуть бути рекомендовані наступні заходи в цьому напрямі:
1. Формування сучасної культури регулювання. Необхідно сприяти формуванню в природоохоронних органах культури, більше лояльної до малого та середнього бізнесу, що сприятиме поліпшенню стосунків з підприємцями і розширенню можливостей для конструктивної співпраці. Слід ввести відповідні стимули для співробітників природоохоронних органів. В той же час мають бути вжиті усі необхідні заходи щодо запобігання корупції і незаконним угодам з питань правозастосування.
2. Аналіз впливу суб'єктів малого та середнього підприємництва на довкілля і сформовані в зв'язку цим проблеми. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Донецькій і Луганській областях з відповідними підрозділами облдержадміністрацій, а також статистичними органами слід проаналізувати масштаб впливу суб'єктів МСП на довкілля і розкрити його причини. Для цієї мети потрібні аналіз існуючої інформації, збір додаткових даних, опитування і дослідження. Підприємці та інші зацікавлені сторони можуть бути проінформовані про результати такої оцінки.
3. Навчання персоналу природоохоронних органів. Існує потреба в підвищенні інформованості співробітників природоохоронних органів відносно потреб і специфіки суб'єктів МСП. Це може бути досягнуто за допомогою просвіти і навчання керівництва і персоналу природоохоронних органів. Таке навчання повинне також передбачати знайомство з різними механізмами, які можуть застосовуватися для підвищення екологічної результативності малого та середнього бізнесу.
4. Призначення Уповноваженого щодо малого та середнього підприємництва. Посада Уповноваженого (омбудсмена) щодо малого та середнього підприємництва може бути створена безпосередньо в Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України або в регіональних управліннях охорони навколишнього природного середовища.
Дерегуляція та спрощення адміністративних процедур регулювання. Дерегуляція може бути ефективним засобом зниження адміністративного навантаження як на державні органи, так і на суб'єкти підприємництва. Проте пропозиції щодо коригування екологічного законодавства мають бути ретельно проаналізовані з тим, щоб не допустити їх протиріччя цілям охорони довкілля. Для того, щоб зробити процес перегляду існуючих нормативних вимог або прийняття нових ефективніших, слід забезпечити участь у ньому суб'єктів господарювання, чия діяльність є предметом регулювання. У цьому напрямі можуть бути зроблені наступні заходи:
1. Забезпечення участі МСП в процесах, пов'язаних з регулюванням. Державним органам слід сприяти конструктивній участі суб'єктів малого та середнього бізнесу в різних етапах процесу розробки і застосування нормативно-правових актів. Форми такого сприяння можуть включати активнішу взаємодію з галузевими асоціаціями і іншими об'єднаннями бізнесу; підготовку доступних для розуміння інформаційних матеріалів щодо проєктів нормативно-правових актів, а також інформаційних листівок керівництва щодо дотримання норм і контрольних списків щодо нормативно-правових актів, що набули чинності; розширення можливостей малого і середнього бізнесу щодо коментування проєктів пропонованих документів.
2. Подальший розвиток сучасних підходів до видачі дозволів. Важливо продовжувати розвиток підходів до видачі дозволів, пов'язаних з меншим навантаженням на суб'єкти підприємницької діяльності. Такі підходи можуть включати розробку і прийняття загальнообов'язкових (універсальних) правил у поєднанні з простою процедурою реєстрації/декларування екологічних аспектів діяльності МСП.
Удосконалення дозвільних процедур у сфері охорони навколишнього природного середовища шляхом запровадження процедури видачі документів дозвільного характеру за допомогою засобів телекомунікацій (в електронному вигляді) та скорочення переліку документів, які суб'єкт господарювання повинен подати для одержання документа дозвільного характеру.
Оптимізація дозвільних процедур шляхом запровадження декларативного (реєстраційного, заявницького) принципу провадження діяльності у сфері охорони навколишнього природного середовища (або окремих дій, об'єктів, які не становлять значної загрози життю та здоров'ю людей, навколишньому природному середовищу та безпеці держави), а також зменшення кількості документів дозвільного характеру.
3. Встановлення чітких вимог щодо виробничого моніторингу і інтеграції звітності суб'єктів підприємницької діяльності. Попри те, що в існуючих умовах неможливо покладатися виключно на виробничий екологічний моніторинг, застосування цього інструменту здатне внести вклад в поліпшення стосунків між державними органами і МСП. Виробничий моніторинг повинен поєднуватися з ефективнішими підходами до проведення інспекцій.
4. Координація діяльності щодо проведення інспекцій. Першим кроком на цьому шляху може бути початок діалогу з іншими державними органами, що проводять інспекції МСП, для обговорення можливостей координації цієї діяльності. Може бути заснований постійний консультативний орган, засідання якого проводяться на регулярній основі.
Необхідно якнайшвидше прийняття Закону України «Про державний екологічний контроль» який врегульовує діяльність органів державного екологічного контролю. Закон повинен об'єднати контролюючі функції усіх діючих на сьогодні державних органів у сфері охорони довкілля та його компонентів в один орган державного екологічного контролю, що діє на центральному та регіональному рівнях.
Інформаційна підтримка і регулярний діалог. Однією з найбільш гострих потреб є необхідність забезпечити обізнаність підприємств про існуючі нормативно-правові вимоги і останні зміни до них. Підприємства також повинні отримувати інформацію про ініціативи державних органів у сфері підтримки дотримання нормативних вимог. Важливо забезпечити двосторонній обмін інформацією між державними органами і суб'єктами господарювання. У цьому напрямі можуть бути зроблені наступні заходи:
1) забезпечення легкого доступу до законів і підзаконних актів: якщо це дозволяють умови, може бути створена база даних з можливістю пошуку, що містить усі природоохоронні нормативно-правові акти, застосовані до певної галузі. У базі повинні відбиватися поправки, що приймаються до існуючих нормативно-правових актів; переважним варіантом є приміщення в неї повного тексту оновленої версії документу. Буде потрібне регулярне оновлення електронних продуктів;
2) розвиток діалогу з МСП: поліпшення контактів з підприємствами може бути першим кроком на цьому шляху. Крім того, природоохоронним органам знадобиться інтегрувати проблематику малого і середнього бізнесу в процеси стратегічного і оперативного менеджменту, створюючи для МСП можливості регулярно доводити свої інтереси і погляди до відома Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України і його регіональних управлінь охорони навколишнього природного середовища.