Материал: Дикань В.Л. Стратегічне управління

196В. Л. Дикань, В.О. Зубенко, О.В. Маковоз, І.В. Токмакова, О.В. Шраменко

•аналітична група підготовляє заздалегідь матеріали аналітичного характеру про розвиток підприємства в минулому, формулює цілі та підцілі оцінки;

•аналітична група розробляє питання для експертів, відповіді на які повинні дати картину прогнозованого розвитку підприємства у випадку реалізації обраної стратегії, при цьому питання повинні бути складені так, щоб однозначно розумілися експертами;

•після одержання відповідей робоча група проводить обробку отриманих матеріалів, узагальнює суб’єктивні думки експертів у середні судження.

Метод «мозкової атаки» і метод Дельфи припускають два етапи здійснення експертної оцінки: на першому етапі здійснюється генерація ідей експертами, на другому — руйнування висловлених ідей і розробка контрідей.

При проведенні експертної оцінки методом «мозкової атаки» експерти збираються разом і відкрито обговорюють проблемне завдання, розроблене аналітичною групою. При цьому висловлення експертів повинні бути чіткими і однозначними; кожен експерт може висловити кілька думок, ідей, але не підряд; забороняється критикувати думки, які висловлювалися колегами експерта. Обговорення закінчується, коли всіма експертами прийнята загальна, прийнятна для всіх точка зору щодо вирішення проблеми.

Перевагами даного методу є: оперативність в ухваленні остаточного рішення; відносна простота проведення оцінки; у порівнянні з методом Дельфи займає менше часу; властива гнучкість у судженні експертів (хоча останнє може розцінюватися і як недолік, оскільки відбувається психологічний тиск на експерта і він може змінити свою думку, підкорившись думці більшості, що може виявитися і невірним).

Метод Дельфи припускає анонімність опитування. При цьому методі експерти не спілкуються один з одним. Думки експертів узагальнює аналітична група та узагальнене судження знову пропонується розглянути кожному експертові, висловити свою згоду або незгоду з узагальненою точкою зору. Цей процес триває доти, поки всі експерти не будуть згодні, у більшому або меншому ступені, з узагальненою думкою щодо вирішення поставленою аналітичною групою проблеми.

Перевагами даного методу є відсутність психологічного тиску експертів один на одного, а також можливість статистичної обробки отриманих результатів. Недоліками методу є більші витрати часу і сил, виключення гнучкість судження експертів.

Метод написання сценарію відноситься до методів індивідуальної експертної оцінки. Експерт прогнозує процес розвитку підприємства в

майбутньому у випадку реалізації обраної стратегії у вигляді сценарію його розвитку як у часі, так і при різних умовах, тобто розробляється оптимістичний, песимістичний і найбільш ймовірнісний (усереднений) сценарій майбутнього стану підприємства.

Висновки

На основі сформульованої місії та мети (цілей) підприємства, а також даних зовнішнього і внутрішнього аналізу, формулюються (розробляються) різноманітні можливі варіанти розвитку підприємства, тобто визначаються можливі шляхи досягнення цілей при реалізації виявлених можливостей. Ці варіанти охоплюють різноманітні погляди на дане підприємство і утворюють стратегічні альтернативи його діяльності в майбутньому.

При проведенні стратегічного вибору необхідно врахувати чинники, що найбільше впливають на нього та відібрані кращі альтернативні проекти атестувати з точки зору відповідності об’єктивним обмеженням. Ними є рамки, що склалися об’єктивно і ми змушені на них безумовно зважати.

Розробляються стратегічні альтернативи на основі конкретного виду моделі. Вибір типу моделі залежить від рівня агрегації і диверсифікації бізнесу підприємства:

а) для агрегованих і диверсифікованих підприємств в процесі стратегічного аналізу (він здійснюється на основі або матричних методів, або методів комплексного стратегічного аналізу) оцінюють привабливість портфелю продукції та визначають можливі альтернативи (варіанти) його зміни (стратегічні альтернативи досягнення бажаних цілей підприємства);

б) для спеціалізованих підприємств або/і на бізнес-рівні підприємств для розробки стратегічних альтернатив і вибору конкретної стратегії розвитку підприємства (чи бізнесу) використовують формальні методи (модель накопиченого досвіду, метод складання профілю стратегії підприємства, модель ЖЦ товару, метод РІМS, модель «продукт-ринок», модель М. Портера).

В останній час все більше уваги приділяється використанню експертних методів при виборі стратегічних альтернатив. Експертні методи прийняття рішень у стратегічному виборі передбачають врахування суб’єктивних суджень експертів про відповідність кожної альтернативної стратегії параметрам стратегічного вибору, про оптимальний варіант відбору та про майбутній стан підприємства в разі реалізації обраної стратегії.

198 В. Л. Дикань, В.О. Зубенко, О.В. Маковоз, І.В. Токмакова, О.В. Шраменко

Питання для самоконтролю

1.Розкрийте сутність стратегічних альтернатив?

2.Які чинники впливають на вибір стратегії? Назвіть критерії відбору стратегій?

3.У чому полягають методи, які використовують для вибору альтернативних стратегій на бізнес-рівні?

4.Охарактеризуйте методи «крива досвіду» та «ЖЦП» ?

5.Яке призначення матриці І.Ансоффа «продукт-ринок», охарактеризуйте стратегії матриці?

6.В яких випадках проводиться портфельний аналіз, формуванню яких стратегій він передує, який його зміст і завдання, які методи портфельного аналізу застосовують найчастіше?

7.У чому сутність методу, що ґрунтується на матриці БКГ, які основні стратегії матриці БКГ, які переваги та недоліки матриці БКГ?

8.Яке призначення моделі GE/McKinsey у портфельному аналізі, які переваги моделі GE/McKinsey у порівняні з БКГ, у чому недоліки методу?

9.Охарактеризуйте сутність моделі АDL, які особливості побудови матриці АDL?

10.Які експертні методи використовують при здійсненні стратегічного вибору? У чому полягає їх сутність?

Тести для самоперевірки

1. Які з наступних чинників можуть впливати на вибір стратегії:

1)наявність фінансових ресурсів;

2)відношення вищого керівництва до ризику;

3)зобов’язання за попередніми стратегіями;

4)особисті симпатії і антипатії керівників;

5)всі перераховані чинники.

2. «Крива досвіду» характеризує:

а) зменшення витрат на виробництво одиниці продукції в залежності від зростання масштабів виробництва за рахунок економії на умов- но-постійних витратах; б) зменшення витрат на виробництво одиниці продукції в залежності

від зростання обсягів виробництва на конкретному підприємстві; в) вплив стажу роботи персоналу підприємства на продуктивність праці;

г) зростання прибутковості діяльності підприємства в залежності від виробничої потужності і наявності основних засобів.

3. Модель «Продукт — ринок» дає змогу оцінити:

а) прибутковість реалізації конкретного товару на певному ринку; б) конкурентоспроможність товару; в) потенційну ємність ринку;

г) ступінь ризику виробничо-господарської діяльності підприємства при реалізації конкретного товару на певному ринку.

4.За допомогою моделі ділового аналізу PIMS визначають:

а) вплив ринкової стратегії на прибуток підприємства; б) залежність відносної долі ринку від якості продукції;

в) вплив фази життєвого циклу підприємства на вибір стратегії конкуренції.

5.Результатом портфельного аналізу виступає:

а) оцінка господарської діяльності підприємства з метою вибору напрямківвкладеннякоштіввбільшприбуткові(абоперспективні) сфери; б) оцінка фази життєвого циклу товару;

в) визначення резервів підвищення рівня розвитку стратегічного потенціалу підприємства; г) формування конкурентної карти ринку.

6.Які показники застосовуються в стратегічному аналізі в матриці БКГ:

а) «привабливість» ринку; стратегічна позиція фірми на ринку; б) обсяги продажів продукції; рентабельність активів; в) темпи росту галузі; частка ринку.

7.Яку позицію згідно матриці БКГ займає підприємство, бізнес якого висококонкурентний, що займає велику частку на швидко зростаючому ринку:

а) «зірки»; б) «важкі діти»;

в) «дійні корови»; г) «собаки».

8.Стратегія відступу в матриці БКГ відповідає позиції:

а) «зірки»; б) «важкі діти»;

в) «дійні корови»; г) «собаки».

9. Яку стратегію згідно матриці БКГ застосовують до сильних «зірок» і «важких дітей»:

а) збільшення частки ринку; б) «збирання врожаю»; в) ліквідація бізнесу.