Отже, система ціннісних орієнтацій є складною, багаторівневою динамічною структурою, як сукупністю структурно-динамічних і змістовно-типологічних характеристик. До структурно-динамічних характеристик відносяться: ієрархічність, співвідношення термінальних і інструментальних цінностей, співвідношення значущого і щодо не значущого, позитивно-негативна асиметрія, гармонійність-дисгармонійна, стійкість-мінливість системи цінностей, які можуть бути розглянуті у взаємозв'язку з індивідуально-типовими і характерологічними особливостями особистості. Змістовно-смислові характеристики системи ціннісних орієнтацій особистості відображають змістовну сторону спрямованості, міру складності внутрішнього світу особистості, тісно пов'язані з мотивацією і системою особових сенсів.
Існують різні підходи в аналізі структурно-динамічних і змістовно-типологічних характеристик системи ціннісних орієнтацій особистості. І це природно, оскільки вони по-різному характеризують різні сторони різноманітного суспільного життя. Разом з тим, багато дослідників розділяють цінності, на наш погляд, по найважливіших, суспільно значущих підставах:
· за родом суспільних явищ - на матеріальні і духовні;
· за сферами життєдіяльності і характером відносин між людьми - на політичні, соціально-класові, сімейно-побутові, етичні і ін.
· за рівнем в структурній організації суспільства - особові цінності, цінності окремих соціальних структур, колективів, система цінностей сім'ї, система цінностей народності, нації, загальнолюдські цінності.
Нам здається, що саме ці системи цінностей істотно впливають на орієнтацію людини в суспільному житті, на формування його особистості, способу життя і ціннісні орієнтацї.
Для побудови більш загальних ціннісних типологій особистості, нам здається, необхідно використовувати дані суміжних дисциплін. Проблемі сенсу життя в масовій молодіжній свідомості присвячені дослідження В.Г. Немировського, К. Обуховського, І.Д. Чечетиної і інших. Феномен «сенс життя» має велике значення в житті і діяльності людини. К. Обуховський стверджує, що розуміння сенсу свого життя є необхідною умовою нормального функціонування: «як властивістю птаха є потреба літати, так властивістю дорослої людини є потреба знайти сенс свого життя» [49].
Багато вчених в своїх роботах відзначають, що потреба в цінностях іманентно властива суб'єктові, але їх розвиває і культура. Вибір цінностей визначається законами людського існування і властивостями конституції індивідів. Людина володіє складною ієрархічною і еволюційною системою цінностей. Базові цінності, які складають підставу ціннісної свідомості людей і що приховано впливають на їх вчинки в різних областях їх життєдіяльності, на думку автора, формуються до 18-ти років в період первинної соціалізації суб'єкта, а потім залишаються достатньо стабільними, зазнаючи істотних змін лише в кризові періоди життя суб'єкта і соціального середовища. Зміни зачіпають не стільки склад, скільки структуру цінностей, тобто їх ієрархічні співвідношення один з одним в індивідуальній, груповій і суспільній свідомості: одні цінності отримують вищий ранг або статус, інші стають менш значущими. У цьому і виражається зміна їх особового сенсу для соціальних (психологічних) суб'єктів. З психологічної точки зору, цінності є основним засобом свідомості і самосвідомості для підтримки відчуття самоповаги і власної гідності. Структура і динаміка етичних ціннісних орієнтацій старшокласників і студентів розглядаються в роботах В.А. Василенко, Н.Р. Вдовіна, А.І. Левицької та інших.
У деяких роботах розглядаються окремі види особових цінностей молоді, таких як здоров'я, любов і сім'я, творчість, соціальна справедливість як ціннісний принцип в життєвих орієнтаціях молоді.
Проблемі ціннісних орієнтацій молоді у сфері дозвілля присвячено дослідження І.Ф. Эрме. Ціннісні орієнтації молоді у сфері трудової діяльності і професійного самовизначення вивчали С.А. Войтович, Е.І. Головаха, М.Д. Міщенко, А.А. Табунс, Н.Н. Чурилова та інші.
Як регулятор у сфері міжособових відносин ціннісні орієнтації розглядала Л.К. Сулейманова. Автор досліджувала характер спілкування в рамках студентських груп за трьома критеріями: довірчому, авторитетному і дифузному. Отримані дані свідчать про достатню близькість мотивів вибору однокурсника за авторитетним і довірчих критеріях.
У дослідженнях А.В. Петровського та інших авторів встановлено, що в колективі існує деяка кореляційна залежність між ціннісними орієнтаціями особистості і її положенням в групі. В результаті спільної діяльності в колективі складаються групові ціннісні відносини. На думку А.М. Муталімової, ці ціннісні відносини не є сумою індивідуальних ціннісних орієнтацій, а є якісно новою освітою, деякими властивостями колективу. У академічній студентській групі ціннісні орієнтації набувають значення норм поведінки. Ціннісно-орієнтаційна єдність студентських груп характеризується поступовим підвищенням до третього курсу і поступовим зниженням до четвертого. Психологічні і психолого-педагогічні дослідження ціннісних орієнтацій особистості в юнацькому віці направлені на вивчення різних проблем: вивчення структури і вікової динаміки ціннісних орієнтацій, їх взаємозв'язку з особливостями особистості, індивідуально-типологічними особливостями, професійною спрямованістю. Формуванню ціннісних орієнтацій присвячені роботи Е.Ф. Рибалко, Н.А. Волкової, І.В. Дубровіної, К.Д. Шафранської, В.Н. Куніциної, Н.Б. Нестерової, Е.А. Васіної, Л.Г. Десфонтейнес, Г.П. Гуріної та інших.
В результаті спільної діяльності в колективі складаються групові ціннісні відносини. Якнайповніше вікова динаміка ціннісних орієнтацій в шкільному віці і зміна домінуючих цінностей відображена в роботі Н.А. Волкової. Автор виділяє три вікові періоди, що характеризуються змінами в структурі ціннісних орієнтацій. У початковій школі формується структура цінностей, де домінує етична орієнтація. У середній школі відбувається розпад кореляційних зв'язків, відповідних попередньому віковому періоду і утворюються нові кореляційні плеяди, в центрі яких знаходяться інтелектуальні і вольові цінності. У старших класах центральне місце в кореляційних плеядах займають цінності спілкування. Н.А.Волкова в своїй роботі робить висновок про найбільшу значущість самосвідомості і характеру в структурі особистості, на яких роблять великий вплив ціннісні орієнтації. Автор розглядає ціннісні орієнтації як основу характеристики особистості, які направляють формування характеру і самосвідомості. Вивчення вікової динаміки ціннісних орієнтацій і особливостей особистості дитини дозволяє впливати на найбільш значущі показники в різні синзетивні періоди розвитку особистості. Як показало це дослідження, посилення інтеграції кореляційних показників ціннісних орієнтацій чергується з періодами розпаду кореляційних зв'язків, після яких утворюються якісно нові кореляційні плеяди. Так, в підлітковому віці виявлена тісна взаємодія ціннісних орієнтацій з показниками самосвідомості, а в старшому віці показники ціннісних орієнтацій пов'язані з особливостями характеру, що говорить про значну роль ціннісних орієнтацій в становленні характеру молодих людей [17].
У всіх вікових періодах, відзначає автор, мінливість ціннісних орієнтацій йде по двох шляхах - по шляху зміни рангової структури показників і по шляху перетворення внутрішньої структури взаємозв'язків. Аналіз рангових і кореляційних структур ціннісних орієнтацій старшокласників і студентів показав, що в ранговій структурі ціннісних орієнтацій особистості в юнацькому віці ведучими стають орієнтації на вольові, етичні і інтелектуальні характеристики. Вивченню ціннісних орієнтацій особистості в перехідні періоди з дошкільного в молодший шкільний і з молодшого шкільного в підлітковий вік присвячено дослідження В.Д. Сайко. На думку автора, виявлення характеру динамічних змін ціннісних орієнтацій вимагає особливої уваги до вузлових моментів формування ціннісних орієнтацій, пов'язаних з перехідними періодами онтогенезу, рубежами вікового розвитку особистості, коли з'являються нові ціннісні орієнтації, нові потреби, відчуття, інтереси і відбувається якісна зміна і перебудова ціннісних орієнтацій, характерних для попереднього віку Вважаючи, що саме в підлітковому і юнацькому віці інтенсивно відбувається процес формування системи ціннісних орієнтацій особистості, багато авторів присвятили свої дослідження вивченню ціннісних орієнтацій особистостей цього віку. Встановлено, що хлопці і дівчата прагнуть сформувати внутрішню позицію по відношенню до себе, до інших, до моральних цінностей, переглядати ціннісні уявлення, що склалися з дитинства. Виникає орієнтація на людей і суспільство. Сформована система ціннісних орієнтацій, у свою чергу, робить всебічний вплив на психологічну діяльність молоді. Ціннісні орієнтації своїм змістом в значній мірі визначають зміст мотивів спілкування хлопців з однолітками, стимулюють процес становлення характеру, направляють професійне самовизначення.
У багатьох дослідженнях говориться про те, що початок переходу окремих цінностей суспільства в цінності окремого індивіда відбувається в період підліткового і юнацького віку. У старшому підлітковому, далі юнацькому віці починає інтенсивно формуватися психологічний механізм, що дозволяє молоді виявити своє відношення до цінностей суспільства. Відмінності в ціннісних орієнтаціях залежно від статі виявляються в 8-9 класах, в 10-му класі істотні відмінності не виявилися [3]. Н.Б. Лісовська вивчала ціннісні орієнтації і особливості молодших і старших підлітків без відхилень в поведінці і з відхиленнями в поведінці. Нею встановлено, що особові особливості підлітків з поведінкою, що відхиляється, істотно відрізняються від особових особливостей їх однолітків без відхилень, з віком ці відмінності посилюються. Підлітки без відхилень в поведінці віддають перевагу інтелектуальним цінностям, цінностям міжособового спілкування і професійної самореалізації, а підлітки з поведінкою, що відхиляється, вибирають цінності самоствердження і міжособового спілкування. Незалежно від форми поведінки, з віком посилюється тіснота взаємозв'язків ціннісних орієнтацій і властивостей особистості, включаючи характерологічні особливості, що веде до посилення ролі ціннісних орієнтацій в регулюванні поведінки. У всіх групах виділені блоки, що складаються з особових властивостей і відповідних їм ціннісних орієнтацій. [37].
Вивченню структурно-динамічних і змістовних характеристик системи ціннісних орієнтацій що вчаться, студентів і дорослих людей було присвячено дослідження Н.Н. Мачурової. Цінності особистості були представлені автором як інтегральна система у вигляді поля цінностей, змістом якого є різні сфери життя людини: сфера життєдіяльності, сфера відносин, сфера матеріального і духовного, сфера цілей і досягнень, із спрямованістю на зовнішній і внутрішній світ, світобачення. Вводячи нове поняття «Ціннісне поле», автор дає йому таке визначення: «Ціннісне поле для нас - це сукупність реальних і ідеальних понять, що виражає предмети, об'єкти або ідеї,виявляє для індивіда інтерес, потреба або мета стала для нього життєвою цінністю. Ціннісне поле може включати будь-які предмети неживої природи, будь-які об'єкти живої природи, інших людей, саме суспільство, все людство, все те, що оточує людину, саму особистість, життєвий простір особистості, будь-які бажання, прагнення людини, відчуття людини, його думки, його ідеї, все те, що можна описати словами, знаками. Ціннісне поле особистості доступне свідомості, проте не завжди буває усвідомленим, тому ціннісне поле обмежене певною кількістю усвідомлених понять, які є актуальними для особистості в даний момент» [42]. Таке визначення, прийнятне, проте чіткіше слід було б визначити поняття «Життєвих цінностей» на відміну від ціннісних орієнтацій.
У дослідженні встановлено, що життєві цінності в розумінні студентів відображають те, що є для них головним, значущим. Пріоритетними для ціннісного світу особистості студентів є цінності «особистого життя» з сфери життєдіяльності, цінності відносин «любові, дружби, друзів» і етичні цінності. Для студентів виявилися малозначимими цінності «внутрішнього світу особистості» і цінності «досягнень особистості». До випускного курсу підвищується значущість цінностей, пов'язаних з цінностями «робота». Об'єм усвідомлюваного ціннісного поля у жінок-студенток вищий, ніж у студентів-чоловіків.
На основі аналізу життєвих цілей виділено два типи особистостей: «матеріальний» і «духовний». Ціннісне поле студентів відносне стійко. У віці 18-19 років ціннісне поле найбільшою мірою схильне до зміни, що, мабуть, говорить про сензитивність цього віку в становленні системи ціннісного поля особистості [42].
Динаміка ціннісних орієнтацій студентів-психологів вивчалася Т.А. Кадиковою. У дослідженні виявлені і проаналізовані основні особливості, чинники, що впливають на динаміку ціннісних орієнтацій цих студентів, на їх професійне самовизначення. Автором встановлено, що у студентів-психологів до третього і четвертого курсу виявляється ціннісна криза, що полягає в зниженні суб'єктивного рівня свідомості життя, розчаруванні в можливостях психології, проте до п'ятого курсу відбувається подолання кризи, підвищується рівень свідомості життя, проте свідомість життя у них забезпечується орієнтацією на сьогодення, а не на майбутнє, як це було на попередніх курсах. На старших курсах у студентів відбувається посилення диференціації груп цінностей [25].
У ряді досліджень робилася спроба вивчення ціннісних орієнтацій в співвідношенні з іншими психологічними характеристиками особистості і професійної спрямованості. Так, в дослідженні, проведеному К.Д. Шафранською і Т.Г. Сухановою, вивчався взаємовплив ціннісних орієнтацій і індивідуально-типових особливостей особистості. Автори виділяють ціннісні орієнтації, відповідні певним чинникам особистості:
· орієнтація на пізнання відповідає хорошій інформованості, критичності, схильності до аналізу;
· орієнтація на професійну діяльність включає товариськість, дружелюбність, теплосердечність, уміння встановлювати контакти;
· орієнтація на улюблене заняття поєднується з відповідальністю, винахідливістю, замкнутістю;
· орієнтації на спорт відповідає мужність, реалістичність, відповідальність, консерватизм мислення, конформізм;
· орієнтація на успіх у протилежної статі поєднується з високою самостійністю, незалежністю, мужністю, вищим інтелектом, аутичністю [44].
Під керівництвом В.М. Куніциної було проведено обстеження структури цінностей у студентів факультетів психології і журналістики БРЕШУ. У студентів різних факультетів виявлений збіг структури термінальних цінностей і відмінності в структурі інструментальних цінностей. Студенти-психологи вище цінують терпимість до поглядів інших людей, самоконтроль; журналісти віддають перевагу старанності, акуратності, твердості волі, сміливості в відстоюванні своєї думки. Журналісти вище цінують орієнтації на професійний успіх і соціальне просування. Таким чином, стверджує автор, на структуру цінностей накладає відбиток уявлення про майбутню професію, стереотип професійної діяльності [27]. Структура цінностей студентів педвузу у взаємозв'язку з особливостями їх життєдіяльності вивчалася В.Г. Калашніковим. Автор відзначає, що для студенток факультету початкових класів найбільш значущими є цінності освітньої сфери, а також сфери захоплень. На старших курсах підвищується значущість цінностей професійно-педагогічної сфери. Структура ціннісних орієнтацій студентів, за твердженням В.Г. Калашнікова, «інтегрована вже до початку навчання і не зазнає серйозних змін, як позитивних, так і негативних, за весь період навчання студентів у вузі» [26].
Цікаве дослідження ціннісних орієнтацій в юнацькому віці залежно від особливостей особистості проведене Е.А. Васіною. Автор підкреслює орієнтацію в цьому віці на спілкування і творчу діяльність. Виявлена динаміка цінностей у віці з 13 до 24 років і кризових років, коли відбувається переструктуровка системи ціннісних орієнтацій, зміна кількості і тісноти зв'язків цінностей з особливостями особистості. У роботі підкреслюється збільшення з віком залежності системи цінностей від особових особливостей. Робота Е.А. Васіної є однією з не багатьох, де вивчалися статеві відмінності в системі ціннісних орієнтацій. Так, для дівчат, як стверджує автор, є найбільш значущими цінності аффіліаціі, довірчих відносин, традиційні термінальні цінності. Хлопці віддають перевагу інструментальним цінностям, що відповідає прагненню до самореалізації [15].