Материал: Автоматизація ведення бази даних індивідуальних програм реабілітації інвалідів

Згідно з діючим класифікатором професій для розробників програм (інженерів-програмістів) за 8-годиннної денної робочої зміни призначають регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 15 хв через кожну годину роботи за монітором;

У всіх випадках, коли виробничі обставини не дають змоги застосовувані регламентовані перерви, тривалість безперервної роботи з монітором не має перевищувати 4 годин.

За 12-годинну робочу зміну регламентовані перерви встановлюють в перші 8 годин роботи аналогічно перервам за 8-годинну робочу зміну, а протягом останніх 4-х годин роботи незалежно від характеру трудової діяльності через кожну годину тривалістю 15 хв.

5.6 Вимоги до обладнання

Монітори, спеціальні периферійні пристрої ПК і устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ПК мають відповідати вимогам чинних в Україні стандартів та нормативних актів з охорони праці. Аналогічне обладнання закордонного виробництва додатково має відповідати вимогам стандартів держав-виробників і мати про це відповідну позначку на корпусі, у паспорті або іншій експлуатаційній документації та сертифікат України, що засвідчує його відповідність вимогам щодо забезпечення безпеки праці, життя і здоров'я людини. Без наявності сертифіката, інструкції, іншої експлуатаційної документації заборонено використовувати для виробничих потреб нове обладнання закордонного виробництва.

Вимоги щодо неонізуючого електромагнітного випромінювання:

-    напруженість електромагнітного поля на відстані 50 см навкруги монітор за електричною складовою не має перевищувати у діапазоні частот 2...5 кГц - 25 В/м, а у діапазоні частот 2...400 кГц - 2.5 В/м;

-       щільність магнітного потоку не має перевищувати: у діапазоні частоті 2...5 кГн - 250 нТл; а у діапазоні частот 2...400 кГн - 25 нТл;

-       поверхневий електростатичний потенціал не має перевищувати 500 В;

-       потужність дози рентгенівського випромінювання на відстані 5 см від екрана та інших поверхонь моніторів не мас перевищувати 100 мкР/год.

5.7 Безпека під час експлуатації портативних комп'ютерів

В умовах виробництва, в побуті, в навчальному процесі та інших випадках, крім стаціонарних, широко використовують і портативні комп'ютери. Зручність полягає в тому, що їх можна взяти з собою. Це дає змогу оперативно накопичувати, зберігати опрацьовувати, транспортувати та видавати інформацію безпосередньо на непостійних робочих місцях.

Портативні комп'ютери мають свої специфічні конструктивні особливості та умови застосування. Основними із них є брак електронно-променевої трубки; наявність плоского екрана на основі рідких кристалів, що не генерують деякі шкідливі випромінювання; можливість живлення від двох незалежних джерел від електричної мережі та від акумуляторної батареї; можливість використання в приміщеннях та поза їх межами; компактність, транспортабельність невеликі вага та габарити тощо.

Їх можна експлуатувати в діапазоні змін температур від 0 до 35 °С, як і стаціонарні ПК.

Слід зазначити, що параметри електромагнітних випромінювань портативних комп'ютерів можуть перевищувати відповідні параметри комп'ютерів з електронно-променевою трубкою, а тому за рівнем негативного впливу на користувача вони нічим не відрізняються. Твердження про безпеку портативних комп'ютерів за показниками цих випромінювань передчасні.

Внутрішні та зовнішні оптичні накопичувачі портативних комп'ютерів мають лазерні пристрої першого класу небезпеки. У процесі установлення, регулювання, настроювання та відкриття може з'явитись невидиме лазерне випромінювання, яке може спричинити вилив лазерної радіації. Заборонено придивлятися до лазерного променя та дивитись на джерело випромінювання за допомогою оптичних пристроїв.

Живлення комп'ютерів здійснюється від мережі змінного струму напругою 220 В частотою 50 Гц або від акумуляторної батареї, розмішеної в корпусі.

Підключають їх до електричної мережі через універсальний адаптер мережі без застосування додаткових трансформаторів або перемикачів па допомогою екранного провідника, який входить до складу комплекту поставки. Вилка провідника може мати 2 або 3 штирі. За допомогою третього штиря підключають додатковий заземлюваний провідник для заземлення комп'ютера. Для зменшення ризику ураження електричним струмом заборонено користуватись портативним комп'ютером біля води, у вологому приміщенні (наприклад, підвалі) та під час грози (є ризик ураження блискавкою). Інші заходи електробезпеки такі ж, як під час експлуатації стаціонарних комп'ютерів.

Заборонено використовувати акумулятори від іншого обладнання. У разі неправильної заміни можливі небажані наслідки (вибух).

Ідеальною температурою для роботи акумулятора є 10...29 °С. Інша температура зменшує термін його експлуатації. Акумулятор починає заряджатися, як тільки комп'ютер підключають до зовнішнього джерела живлення. Використані акумулятори слід утилізувати відповідно до вимог виробника Заборонено кидати їх у полум'я, щоб уникнути можливого вибуху.

У портативних комп'ютерах, як і у стаціонарних, використовують світлову сигналізацію. Під час роботи комп'ютера світиться індикатор живлення. Коли комп'ютер перебуває в режимі енергозбереження, він блимає. Індикатор «не світиться, коли комп'ютер вимкнений або перебуває у «режимі сну». Світлову сигналізацію використовують і за інших режимів роботи. Вимкнений щойно комп'ютер можна вмикати не раніше ніж через 5с, щоб уникнути ушкодження жорсткою диску. Перед тим, як чистити комп'ютер, слід застосувати додаткові запобіжні заходи: вимкнути його з мережі та вийняти акумулятор.

Портативні комп'ютери потрібно оберігати від впливу статичної електрики, магнітних полів, сонячних променів, сильних вібрацій та інших впливів.

Під час експлуатації заборонено: встановлювати комп'ютер на нерівну та нестійку поверхню; тиснути на поверхню екрана та торкатися до нього, залишати увімкнений комп'ютер на колінах та інших частинах тіла, щоб запобігти неприємним відчуттям та опікам від тепла, що виділяється; затуляти канали вентиляції, щоб не зумовити перегрівання; піддавати впливу високих (понад 50 °С) та низьких (нижче 0 °С) температур, щоб уникнути можливого: незавантаження; транспортувати із увімкненим живленням; виймати акумулятор за увімкненого живлення, що може спричинити втрату даних; користуватись безпосередньо біля місць витоку газу.

Комп'ютер, коли за ним не працюють, зберігають закритим, транспортую його тільки із щільно закритою кришкою.

Таким чином, під час експлуатації портативних комп'ютерів потрібно виконувати вимоги безпеки, які застосовують під час роботи зі стаціонарними комп'ютерами та додаткові, що враховують особливості їх конструкції та умови використання.

5.8 Розрахунок захисту від шкідливого виробничого фактору

Проведемо розрахунок освітлення для кімнати площею 36 м2, ширина якої 4.9 м, а висота 4.2 м. Скористаємося методом світлового потоку.

Для визначення кількості світильників визначимо світловий потік,що падає на поверхню. Роботу програміста, згідно з таблицею, можна віднести до розряду точних робіт, отже, мінімальна освітленість буде Е = 300 Лк при газорозрядних лампах;- площа освітлюємого приміщення = 36 м2);- відношення середньої освітленості до мінімальної (звичайно приймається рівним 1.1-1.2, нехай Z = 1.1);

К - коефіцієнт запасу, що враховує зменшення світлового потоку лампи в результаті забруднення світильників у процесі експлуатації (його значення визначається по таблиці коефіцієнтів запасу для різних приміщень, в нашому випадку К = 1.5);- коефіцієнт використання, (виражається відношенням світлового потоку,що падає на розрахункову поверхню, до сумарного потоку всіх ламп і обчислюється в частках одиниці, залежить від характеристик світильника, розмірів приміщення, фарбування стін і стелі, якi характеризуються коефіцієнтами відображеннявід стін (Рс) і стелі (Рп)), значення коефіцієнтів Рс і Рп визначимо по таблиці залежностей коефіцієнтів відображення від характеру поверхні Рс = 30%, Рп = 50%. Значення n визначимо по таблиці коефіцієнтів використання різних світильників. Для цього обчислимо індекс приміщення за формулою:

Де F - розраховується світловий потік, Лм;

Е - нормована мінімальна освітленість, Лк (визначається за таблицею).

Рс = 30%, Рп = 50%. Значення n визначимо по таблиці коефіцієнтів використання різних світильників. Для цього обчислимо індекс приміщення за формулою:

де S - площа приміщення, S = 36 м2;

h - розрахункова висота підвісу, h = 3.39 м;- ширина приміщення, А = 4.9 м;

В - довжина приміщення, В = 7.35 м.

Підставивши значення отримаємо:

Знаючи індекс приміщення I, Рс і Рп, за таблицею знаходимо n = 0.28.

Для освітлення вибираємо люмінесцентні лампи типу ЛБ40-1, світловий потік яких F = 4320 Лк.

Розрахуємо необхідну кількість ламп за формулою:

Знаючи індекс приміщення I, Рс і Рп, по таблиці знаходимо n = 0.28.

Підставами всі значення у формулу для визначення світлового потоку F:

Лм

Для освітлення вибираємо люмінесцентні лампи типу ЛБ40-1, світловий потік яких F = 4320 Лк.

Розрахуємо необхідну кількість ламп за формулою:

Де N - обумовлене число ламп;- світловий потік, F = 63642,857 Лм;л- світловий потік лампи, Fл = 4320 Лм.

При виборі освітлювальних приладів використовуємо світильники типу ОД. Кожен світильник комплектується двома лампами. Розміщуються світильники двома рядами, по чотири в кожному ряду.

5.9 Охорона навколишнього середовища

Сучасний вплив людини на природні екосистеми незрівнянно більший, ніж раніше. Сумарна потужність антропогенних викидів і скидів в багатьох випадках є близькою, а часто і більшою ніж потужність природних джерел. Наприклад, антропогенні джерела викидають свинцю в десять разів більше ніж природні, оксидів азоту приблизно однакову кількість, а сірчастих газів промисловість викидає 30 млн. тон проти 150 млн. т природних викидів [13]. Гірничовидобувне виробництво вилучає за рік із земних надр близько 10 млрд. т корисних копалин і 100 млрд. т супутньої породи, а вулкани за той же час викидають на поверхню лише 3 млрд. т речовини. За даними К.М.Ситника нині майже 30 % суходолу планети перетворено на пустелі і напівпустелі, 2 млрд. га ораних земель через нераціональну діяльність людей втратили родючість, щороку із використання вилучається 200-300 тис. га зрошувальних земель внаслідок підтоплення, засолення, виснаження та спустошення.

Джерела антропогенного впливу розташовані локально і їх вплив деформує, перш за все, локальні природні екосистеми. Завдяки природним колообіговим процесам ця деформація поступово охоплює екосистеми вищого рівня до біосфери включно.

Антропогенний вплив має різноманітний характер і, як правило, є наслідком споживацького відношення людей до природи. Відповідь у вигляді бумерангової реакції стає все відчутнішою - по-перше, якість середовища існування людини погіршується. По-друге, повернення раніше переможених хвороб та поява нових слід вважати захисною реакцією біосфери на агресивну поведінку одного з біологічних видів.

В останні роки все більше поширюється природозахисний напрямок людської діяльності шляхом створення заповідних територій і акваторій. У зв'язку з тим що агроценози утворені невеликим числом видів, саморегуляція в них здійснюється слабко. Це потребує активної турботи про них з боку людини. Для боротьби з бур'янами і шкідниками використовують хімічні засоби захисту (гербіциди, інсектициди). Проте хімікати впливають не лише на бур'яни і шкідників, а й на інші, корисні рослини і тварин. Не байдужі вони і для здоров'я людини. Інтенсивний обробіток ґрунту спричинює руйнування його структури. Природні антропогенно-змінені екологічні системи по потужності деформації первинної природної системи ділять на три категорії: мало змінені, змінені та порушені.

До мало змінених природних екосистем відносяться такі, в складі яких немає постійної компоненти антропогенного походження, але людський вплив відбувається постійно. Це ліс, в якому регулярно ведуться роботи по розчистці, пасовища худоби тощо. Антропогенний вплив в таких системах враховується у вигляді зовнішньої постійної дії. Різниця між такими системами полягає в спроможності повернення до первинного природного стану - змінені екосистеми не втратили такої можливості, а порушені - втратили.

До змінених систем відносяться цілинні розорені землі, перевипасені пасовища тощо. У випадку вилучення із системи антропогенного фактору вона здатна через деякий час повернутися до первинного стану. До порушених екосистем належать висушене болото, розорений схил балки тощо.

Антропогенні екологічні системи - це нові штучно створені чи постійно використані порушені в минулому природні системи. Неприродні штучні складові в них превалюють над природними. Це - людські поселення різного типу, сільськогосподарські угіддя, майданчики промислових підприємств, транспортні шляхи, штучні лісонасадження, об'єкти риборозведення тощо.

Деформація природного середовища в межах локальних екосистем не обмежується розглянутим антропогенним впливом. Будь-яка екосистема відчуває через зовнішні зв'язки дію глобального антропогенного впливу, тобто інтегрованої (в масштабах планети) людської дії. Нині, коли на всій планеті під впливом людини відбулися помітні зміни як живої, так і неживої природи, дедалі більшого значення набуває гармонійна взаємодія суспільства і природного довкілля, оскільки людина отримує від природи все необхідне для життя: енергію, продукти харчування, матеріали, черпає в ній емоційну й естетичну наснагу.

Тому вкрай необхідна не лише чітка стратегія охорони природного середовища та посиленого контролю за природокористуванням, але й добре продумана система екологічної освіти й виховання населення. Бездумне ставлення до природи і виконання гасла на зразок "Не треба чекати милості від природи - треба брати їх самим" вже нанесли непоправної шкоди, виховали цілі покоління утриманців, які не вважають себе зобов'язаними перед природою, завдяки якій існують.

Це і є одним із найважливіших серед чинників, що спричинили і продовжують спричиняти погіршення стану природних екосистем внаслідок посиленого антропогенного впливу.

Сюди слід віднести і надмірне використання ксенобіотиків, і зростаюче хімічне забруднення, і неконтрольоване застосування пестицидів та зростаюче засмічення атмосфери викидами транспортних засобів тощо. Наша планета вже не витримує екологічних потрясінь, про що красномовно свідчать засухи, повені, глобальне потепління, поява і ріст озонових дір, кислотні дощі, міління озер, річок, тощо.

ВИСНОВКИ

Під час роботи над дипломним проектом «Автоматизація ведення бази даних індивідуальних програм реабілітації інвалідів» засобами середовища Delphi 7 та СУБД Firebird 2.5 було створено програмний продукт, який надає можливість формування автоматизованого заповнення документу.

Програмна система забезпечує роботу з таблицями «Особиста картка пацієнта», «Обмеження», «ІПР» та «Реабілітація». Розроблена база даних не містить надлишкової інформації та відповідає вимогам нормалізації. Програма може працювати з клієнт-серверним з’єднанням до бази даних, з багатьма користувачами, чи локально тільки на комп’ютері користувача. Реалізована автоматизація ведення даних з можливістю додавання, редагування, видалення даних. Під час роботи з таблицею інформації про пацієнтів є можливість відсортувати її, відфільтрувати або зробити пошук за ім’ям, а також сформувати на при необхідності роздрукувати документ стандартними засобами друку. Програма дозволяє пришвидшити оформлення документів та мінімізувати кількість помилок при цьому.