Материал: Автоматизація ведення бази даних індивідуальних програм реабілітації інвалідів

Психофізіологічні фактори:

-    надмірні статичні та динамічні навантаження;

-       розумове перенавантаження; перенавантаження аналізаторів;

-       монотонність праці; надмірні емоційні навантаження;

-       нераціональна організація робочого місця;

Біологічні фактори:

-    підвищений вміст мікроорганізмів у повітрі робочої зони

Кожний із наведених чинників може зумовити небажані наслідки впливу ПК на здоров'я користувачів, а їх сумісна дія підсилити цей вплив.

5.3 Вимоги до приміщень, розміщення в них моніторів, ПК та організації лінії робочих місць

Об'ємно-планувальні рішення будівель і приміщень для роботи з ПК мають відповідати вимогам чинних нормативних актів, зокрема СНиП 2.09.04-87 «Адміністративні та побутові будівлі», ДСанПіН 3.3.2.007-98, НПАОП 0.00-1.28 10 та іншим і мати ступінь вогнестійкості не нижчу II.

Заборонено розміщувати робочі місця для ПК у підвальних приміщеннях, на цокольних поверхах, поряд з приміщеннями, в яких рівні шуму та вібрації перевищують допустимі значення (поряд з механічними цехами, майстернями тощо), з мокрими виробництвами, з вибухопожежонебезпечними приміщеннями категорій А і Б, а також над такими приміщеннями або під ними.

Площу приміщень визначають із розрахунку, що на одне робоче місце вона має становити не менше ніж 6 м2 а об'єм не менше ніж 20 м2 з урахуванням максимальної кількості осіб, які одночасно працюють у зміні.

Приміщення мають бути оснащені природним і штучним освітленням відповідно до ДБН В.2.5-28-2006. Природне освітлення має здійснюватись через світлові прорізи, які орієнтовані переважно на північ чи північний схід і обладнані регулювальними пристроями відкривання та жалюзями, завісками, зовнішніми козирками. Приміщення мають бути обладнані системами водяного опалення, кондиціонування або припливно-витяжною вентиляцією відповідно до СНиП 2.04.05-91. Заземлені конструкції приміщення (батареї опалення, водопровідні труби, кабелі з заземленим відкритим екраном тощо) надійно захищають діелектричними щитками або сітками від випадкового дотику.

Приміщення можна обладнувати шафами для зберігання документів і магнітних дисків, полицями, стелажами, тумбами тощо з урахуванням вимог до площі приміщень. У цих приміщеннях має бути аптечка та потрібно проводити щоденне вологе прибирання.

Для всіх споруд і приміщень, у яких експлуатують ПК визначають категорію з вибухопожежної та пожежної безпеки відповідно до ОНТП 24-86 «Визначення категорії приміщень і будівель з вибухопожежної та пожежної небезпеки » і НАПБ В.01.053-2000/520 «Правила пожежної безпеки в галузі зв'язку» та клас вибухонебезпепечних зон відповідно до НПАОП 0.00-1.32-01 «Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок». Відповідні позначення наносять на вхідні двері приміщення. Крім того, приміщення з моніторами, ПК оснащують системою пожежної сигналізації з димовими пожежними сповіщувачами та переносними вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку 2 од. на кожні 20 м2 площі приміщення. Підходи до засобів пожежогасіння мають бути вільними.

Поряд із приміщеннями з моніторами мають бути обладнані побутові приміщення для відпочинку, приймання їжі, психологічного розвантаження та інші приміщення.

За розміщення робочих місць з моніторами і ПК потрібно витримувати такі відстані: від стін зі світловими прорізами не менше 1 м; між бічними поверхнями моніторів не менше 1,2 м; між тильною поверхнею одного монітора та екраном іншого не менше 2,5 м; прохід між рядами робочих місць не менше 1 м.

Робочі місця з моніторами щодо світлових прорізів розміщують так. щоб природне світло падало збоку, переважно зліва.

Екран моніторами і клавіатура мають розміщуватися на оптимальний відстані від очей користувача, але не ближче 600 мм з урахуванням розміру алфавітно-цифрових знаків і символів. Відстань від екрана до ока працівника має бути залежно від діагоналі екрана для 35/38 см (14"/15") - 600...700 мм.

Розміщення екрана монітора має забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом ±30° від лінії зору працівника.

Обладнання й організація робочих місць з монітором і ПК мають забезпечувати відповідність усіх елементів робочого місця та їх розміщення ергономічним вимогам ГОСТ 12.2.032 78 «ССБТ. Робоче місце при виконанні робіт сидячи. Загальні ергономічні вимоги», характеру й особливостям діяльності. Конструкція робочого місця має забезпечити підтримання оптимальної робочої пози й оптимальне розміщення на робочій поверхні використовуваного обладнання (дисплея, клавіатури, принтера) та документів.

5.4 Вимоги до виробничого середовища приміщень з монітором і ПК

Згідно з Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, тяжкості та напруженості трудового процесу умови праці користувачів ПК мають відповідати І класу (оптимальним) або II класу (допустимим) умовам праці.

Приміщення з монітором, ПК мають бути забезпечені природним і штучним освітленням. Коефіцієнт природного освітлення (КПО) має бути не нижчим 1,5%. Розраховують площу світлових прорізів, яка забезпечує нормоване значення КПО в робочій зоні користувачів комп'ютерів, відповідно до ДБН В.2.5-28-2006.

Штучне освітлення має бути загальним, робочим і рівномірним. У випадку, коли робота переважно з документами, допускається додатково використовувати місцеве освітлення.

Систему загального освітлення має бути виконано у вигляді суцільних або переривчатих ліній світильників, що розмішують збоку від виробничих місць (переважно зліва), паралельно лінії зору працівників. Допускається застосовувати світильники таких класів світлорозподілу: світильники прямого світла - П; переважно прямого світла - Н; переважно відбитого світла - В.

Для забезпечення нормованих значень освітлення в приміщеннях з моніторами і ПК потрібно очищати скло та світильники не рідше ніж 2 рази на рік і своєчасно проводити заміну перегорілих ламп.

Уміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони не має перевищувати ГДК Відповідно до ГОСТ 12.1.005 - 88 уміст озону не більше 0,1 мг/м3, вміст оксидів азоту - не більше 5 мг/м3. уміст пилу - не більше 4 мг/м3.

Параметри мікроклімату мають відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042, а іонний склад повітря - вимогам СН 2152 - 80. Оптимальні вимоги для приміщень з моніторами і ПК приведені в таблицях 5.1, 5.2 та 5.3.

Таблиця 5.1 - Оптимальні величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря для приміщень з моніторами і ПК

Таблиця 5.2 - Рівні іонізації повітря приміщень під час роботи з монітором і ПК

Таблиця 5.3 - Допустимі рівні звуку, еквівалентні рівні звуку, рівні звукового тиску в октавних смугах частот

Для підтримання оптимальних значень параметрів повітря робочої зони потрібно застосовувати вентиляцію приміщень, кондиціонування повітря, використовувати установки або прилади зволожування та штучної іонізації. У приміщеннях з ПК рівні звукового тиску, рівні звуку та еквівалентні рівні звуку мають відповідати вимогам ДСН 3.3.6.037-99 та ДСанПіН 3.3.2.007 98. Устаткування, яке є джерелом шуму (АЦП, принтери тощо), слід розташовувати поза приміщеннями з ПК.

Для забезпечення допустимих рівнів шуму на робочих місцях потрібно застосовувати засоби звукопоглинання, вибір яких обґрунтовано спеціальними інженерно-акустичними розрахунками. Як засоби шумопоглинання застосовують негорючі або важкогорючі спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральну вату з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в границях частот 31,5...8000 Гц або інші матеріали аналогічного призначення, які дозволені для оздоблення приміщень органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду. Крім того, приміщення потрібно обладнувати підвісними стелями із матеріалів, які мають аналогічні властивості.

Рівні вібрації під час виконання робіт на ПК у виробничих приміщеннях не мають перевищувати допустимих значень, які визначені ДСанПіН 3.3.2.007-98.

Рівень інфрачервоного випромінювання має відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042-99 і не перевищувати 35-100 Вт/м2 залежно від опромінюваної площі тіла.

Допустима інтенсивність ультрафіолетового випромінювання не має перевищувати величини, які визначені СН 4557-88 та ДСанПіН 3.3.2.007-98:

-    випромінювання в області С (220...280 нм) - 0.001 Вт/м2;

-       в області В (280...320 нм) - не перевищувати 0,01 Вт/ м2;

-       в області А (320...400 нм) - 10,0 Вт/м2.

Значення напруженості електромагнітних полів на робочих місцях із монітором мають відповідати нормативним значенням ГОСТ 12.1.006-84 і ДСанПіН 3.3.2.007-98. Допустимі рівні електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону відображені в таблиці 5.4.

Таблиця 5.4 - Допустимі рівні електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону

Захист від дії електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону наведений в попередніх розділах підручника.

Гранично допустима напруженість електростатичного поля на робочих місцях не має перевищувати 20 кВ/м (ГОСТ 12.1.045 84, ДСанПіН 3.3.2.007-98). Поверхневий електростатичний потенціал ВДТ не має перевищувати 500 В.

Потужність експозиційної дози рентгенівською випромінювання на відстані 0,05м від екрана та корпуса монітора за будь-яких положень регульованих пристроїв не має перевищувати 7.74·10-12 А/кг, що відповідає еквівалентній дозі 0,1 мбер/год (100 мкР/гол) (НПАОГІ 0.00-1.28-10).

5.4.1 Забезпечення електробезпеки під час експлуатації електронно-обчислювальних машин

За способом захисту людини від ураження електричним струмом монітора і ПК периферійні пристрої ПК і устаткування для обслуговування, ремонту і налагодженню ПК мають відповідати 1 класу захисту або бути заземленими відповідно до НПАОП 0.00-1.28-10.

Електромережа живлення має бути трипровідною з фазовим, нульовим робочим і нульовим захисним провідниками, площа перерізу яких має бути не меншою площі перерізу фазового провідника. Нульовий захисний провідник використовують для заземлення електрообладнання, але використовувати, як нульовий робочий його не можна. Підключення нульового робочого і нульового захисного провідників до одного контактного затискача щита живлення заборонено. Усі провідники мають відповідати номінальним параметрам мережі, її навантаженню, умовам навколишнього середовища,температурному режиму, типам апаратури та вимогам ПУЕ.

У приміщенні, де одночасно експлуатують або обслуговують більше п’яти ПК, встановлюють аварійний вимикач, який може вимкнути електроживлення всього приміщення за винятком освітлення. Штепсельні з’єднання й електророзетки мають бути зі спеціальними контактами для підключення нульового захисного провідника. їх конструкція має забезпечити приєднання нульового захисного провідника раніше ніж приєднання фазового та нульового робочого. Порядок їх роз'єднання у разі відключення має бути зворотним. Слід унеможливити з'єднання контактів фазового та нульового захисного провідників. Недопустимим є підключення ПК, периферійних пристроїв ПК і устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ПК до звичайної двопровідної електромережі, в тому числі й з використанням перехідних пристроїв.

Якщо ПК, периферійні пристрої та устаткування розташовують уздовж стін приміщення, то електромережу для їх живлення прокладають підлогою поряд із стінами у металевих трубах і гнучких рукавах відповідно до затвердженого плану. У разі розташування ПК у центрі приміщення електромережу живлення прокладають під знімною підлогою в металевих трубах і гнучких металевих рукавах, які заземлюють. Заборонено відкрите прокладання кабелів, застосування проводів і кабелів в ізоляції з вулканізованої гуми та інших матеріалів, які містять сірку. Отвори в плитах для прокладання кабелів електроживлення виконують безпосередньо в місцях встановлення устаткування.

5.5 Режим праці та відпочинку користувачів ПК

Для збереження здоров'я користувачів моніторів і ПК, запобігання професійним захворюванням і підтримки працездатності впродовж робочої зміни передбачають:

-    перерви для відпочинку та вживання їжі (обідні перерви), які визначені чинним законодавством про працю і «Правилами внутрішнього трудового розпорядку» підприємства, організації, установи;

-       перерви для відпочинку та особистих потреб (згідно з трудовими нормами);

-       додаткові перерви, що вводять для окремих професій з урахуванням особливостей трудової діяльності.