РЕФЕРАТ
Темою дипломного проекту є «Автоматизація ведення бази даних індивідуальних програм реабілітації інвалідів».
Об’єкт дослідження: система ведення індивідуальних програм реабілітацій інвалідів.
Мета роботи - дослідити сферу роботи МСЕК та розробити автоматизовану систему ведення індивідуальних програм реабілітацій інвалідів.
Загальна частина 13 сторінок. Вимоги до технічних засобів, опис інструментальних засобів, що використовувались при розробці програми.
Спеціальна частина 48 сторінок. Докладна інформація про розроблення та експлуатацію програми.
Економічна частина 4 сторінки. Економічний розрахунок вартості програмного продукту.
Охорона праці 20 сторінок. Аналіз та розрахунок захисту від шкідливих та небезпечних факторів.
В даному дипломному проекті засобами середовища Delphi 7 розроблено програму, що призначена для для автоматизації ведення бази даних індивідуальних програм реабілітації інвалідів.
Ключові слова: ІНВАЛІДИ,
АВТОМАТИЗАЦІЯ, ІНДИВІДУАЛЬНА ПРОГРАМА РЕАБІЛІТАЦІЇ, БАЗА ДАНИХ, ДОУМЕНТ, ДОВІДКА,
DEPHI 7, FIREBIRD 2.5.
ВСТУП
При оформленні індивідуальної програми реабілітації інвалідів треба виконати багато паперової роботи: подати ряд документів, оформити огляд і отримати підтвердження. При цьому для отримання документа на індивідуальну програми реабілітації (далі ІПР) потрібно буде заповнити багато бланків. Ведення цих даних включає різноманітну інформацію, що повторюються із одного документу до іншого, що підвищує ймовірність виникнення помилок та вимагає часу на заповнення документів. До того ж у великій кількості довідок важко орієнтуватися. Таким чином для обліку даних потрібно вести базу даних, що повинна включати таку інформацію, як особисті дані пацієнта та інформацію про його захворювання, ступінь обмеження життєдіяльності та реабілітаційні заходи, інформація про призначення спеціальних засобів.
До задач автоматизації можна віднести:
- запобігання несанкціонованого доступу до даних;
- зменшення кількості помилок;
- контроль за ІПР різних років;
- зменшення кількості часу на складання документу та пошук.
В результаті аналізу стану галузі постає задача про надання персоналу можливостей:
- ведення списків інвалідів та призначених їм ІПР;
- оформлення ІПР та пошук серед них;
- формування документу про ІПР.
У зв’язку з цим була б актуальна програма, що автоматизує процес ведення бази даних особистої інформації про інвалідів, обмежень життєдіяльності інвалідів та індивідуальних програм реабілітації інвалідів. Вона не повинна вимагати спеціальних знань від користувача та могла б використовуватися у медичних закладах для ведення бази даних по індивідуальним програмам реабілітації інвалідів.
На основі попереднього аналізу є цілком обґрунтованою розробка програмного забезпечення, призначеного для автоматизації ведення даних по даним інвалідів та ІПР для використання Медико-соціальною експертною комісією (далі МСЕК).
Темою даного дипломного проекту є «Автоматизація ведення бази даних індивідуальних програм реабілітації інвалідів».
Виходячи з вище написаного, можна зробити висновок про те, що
тема дипломного проекту є актуальною, а поставлене завдання - своєчасним.
1. ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Тема даного дипломного проекту - «Автоматизація ведення бази даних індивідуальних програм реабілітації інвалідів». Система повинна складатися з підсистем адміністрування, ведення даних про інваліда, дані про ІПР, пошук, формування документів.
В рамках даного дипломного проекту потрібно організувати базу даних та розробити програмний додаток, який дозволяє працювати з розробленою базою даних, яка повинна містити довідники, що можуть доповнятися в процесі роботи програми та стандартні довідники, що поставляються з шаблоном бази даних вже заповненими. База даних повинна містити інформацію у таблицях про осіб, що мають інвалідність в таблиці «Особиста картка», основні дані про індивідуальну програму реабілітації у таблиці «ІПР», дані про обмеження життєдіяльності в таблиці «Обмеження», а також дані про заходи по реабілітації у таблиці «Реабілітація».
Програма повинна формувати документ вказаного типу у вигляді Excel.
Крім того, програма повинна перевіряти усі введені дані на коректність та видавати повідомлення у випадку помилкового вводу.
Програма повинна дозволяти такі дії з інформацією пов’язаної з ІПР над таблицями бази даних, як перегляд, додавання, редагування, видалення інформації про особисті дані пацієнта, а також пов’язаної з особистою карткою ІПР, обмежень та реабілітаційних заходів, а також сортування, фільтрування та пошук даних про пацієнта. Стосовно ІПР програма повинна надавати можливість роботи з такою інформацією, як номер програми реабілітації, дата запису, тип програми реабілітації, тривалість перебування на інвалідності, діагноз, супутні захворювання, реабілітаційний потенціал, дата контролю за виконанням ІПР, працівник, що заповнив документ.
При введенні інформації користувачем програма повинна максимально забезпечувати контроль даних, що вводяться.
Програмне забезпечення повинно мати сучасний, зручний та зрозумілий для користувача інтерфейс.
Вхідні дані наведено у додатку А.
Лістинг програми міститься у додатку Б.
2. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
2.1 Вимоги до технічних заходів,
що застосовуються
Технічні вимоги до ПК повинні відповідати мінімальним системним вимогам для розробки і експлуатації програмного продукту.
Вимоги до складу і параметрів технічних засобів: система повинна працювати на ІBM-сумісних персональних комп'ютерах.
Мінімальні вимоги до конфігурації персонального комп’ютеру:
- тип процесора Intel Pentium 166 MHz або краще;
- обсяг оперативного запам'ятовуючого пристрою 64 Мб і більше;
- обсяг вільного місця на жорсткому диску 124 Мб;
- операційна систем Microsoft Windows XP.
Рекомендовані вимоги до конфігурації персонального комп’ютеру:
- тип процесора Intel Pentium 500 MHz або краще;
- обсяг оперативного запам'ятовуючого пристрою 256 Мб і більше;
- обсяг вільного місця на жорсткому диску750 Мб і більше;
- операційна систем Microsoft Windows
XP, Vista, 7.
2.2 Опис інструментальних засобів,
що застосовуються
Завдяки своїй зручності поширена об’єктно-орієнтована технологія візуального програмування, яка дозволяє швидко розробляти програми. Для розробки даного проекту обрано інтегроване середовище Borland Delphi 7 та система СУБД FireBird 2.5.
Середовище Borland Delphi 7 було обрано завдяки своїй зручності у використанні та широкому виборі компонентів візуального програмування.
Щодо архітектури і принципів роботи Borland Delphi можна сказати, що Delphi - це об'єктно-орієнтоване середовище візуального програмування (RAD - Rapid Application Development) [1-3]. Delphi призначено для прискореної розробки високопродуктивних програм, які можуть працювати в середовищі Windows або Linux. При цьому Delphi дозволяє звести до мінімуму об'єм програмного коду, який вводиться вручну. В склад Delphi входять засоби, необхідні для розробки, тестування та встановлення програм, включаючи велику за обсягом бібліотеку компонентів (VCL - Visual Components Library), засоби візуального проектування, шаблони програм і форм. Середовище проектування Delphi є відкритою системою і дозволяє використовувати як компоненти VCL, так і компоненти від сторонніх розробників, або власні компоненти. Також, сильною стороною Delphi є можливість використання функцій WinAPI.
В системі Delphi використовується спеціалізована версія мови програмування Pascal, що постійно вдосконалюється; вона називається Delphi (в шостій і більш ранішніх варіантах системи Delphi вона називалась Object Pascal - "Об'єктний Паскаль"). Ця версія включає набір розширень, орієнтованих тільки на застосування в рамках середовища Delphi і призначених для прискореного створювання програм.
Середовище Delphi 7 являє собою інтегровану оболонку розробника, в яку входить набір спеціалізованих програм, які відповідають за різні етапи створення готової програми. Основні вікна системи Delphi 7 наступні: інспектор об'єктів, провідник, проектувальник форм, вікно редактора. Вихідний текст програми формується в середовищі Delphi 7 за допомогою вбудованого редактора вихідних текстів. Цей редактор спеціалізований. Він відрізняється гнучкими можливостями кольорового виділення різних елементів тексту програми (ключових слів, назв, операцій, чисел і рядків) і надає можливість швидкого вводу конструкцій, які часто зустрічаються.
Елементами мови є набори компонентів, які дозволяють створювати додатки за найрізноманітнішими тематиками. Компоненти володіють наборами властивостей, що характеризують їх особливості. Крім властивостей, компоненти містять методи - програмний код, який обробляє значення властивостей та події - повідомлення, які компонент приймає від програми. Всі програми в Delphi 7 будуються за наступним принципом: в головній частині з розширенням .DPR зберігається тільки виклик декількох команд, які відкривають головне вікно, а також виконують завершальні дії. Решта всього програмного коду міститься в файлах, що зберігають опис додаткових модулів, які підключаються. Кожен модуль має чітко задану структуру, яка зазвичай автоматично генерується системою Delphi 7 при його створенні. Модуль складається з чотирьох частин: інтерфейсної частини, частини реалізації (обов'язкова), частини ініціалізації і частини завершення (необов'язкова). Спочатку вказують заголовок модуля - ключове слово Unit, за ним довільну назву модуля (вона повинна співпадати з іменем файлу, в якому модуль зберігається) і ставлять крапку з комою: Unit Testunit. Інтерфейсна частина описує інформацію, яка доступна з інших частин програми, з інших модулів і головної частини. Частина реалізації описує інформацію, яка недоступна з інших модулів. Подібне розділення модуля на частини дозволяє створювати і розповсюджувати модулі у відкомпільованому вигляді (розширення DCU), додаючи до них тільки опис інтерфейсної частини. При цьому внести зміни в такий модуль неможливо, вихідний код, який реалізує описані в інтерфейсній частині можливості, недоступний. Такий підхід дозволяє повторно використовувати раніше написані модулі для інших програм і вже відкориговані модулі та розмежовує доступ до модуля декількох програмістів, а також дозволяє розбивати програму на набір логічно незалежних модулів. Інтерфейсна частина завжди йде першою і починається з ключового слова interface, а частина реалізації з - implementation. Частини ініціалізації і завершення необов'язкові. Вказані в них дії виконуються, відповідно, на самому початку та в самому кінці роботи програми і тільки один раз. Частина ініціалізації починається з ключового слова initialization, частина завершення - з ключового слова finalization. В кінці модуля завжди ставиться слово end і крапка.
Це середовище дозволяє створювати візуальний інтерфейс, має простий синтаксис. Також воно добре документовано, що дозволить швидше виконати поставлену задачу.- це нащадок Турбо Паскаля, який був випущений для операційної системи Cp/m в 1983 році. У лютому 1994 року Турбо Паскаль був перенесений на операційну систему MS-DOS. На ранньому етапі розвитку комп'ютерів IBM РС, Турбо Паскаль був однією з найбільш популярних мов розробки програмного забезпечення - головним чином тому, що це був цілком серйозний компілятор, який, включаючи компілятор, редактор і відладчик. Середовище мало змогу працювати на машині з 64 Kb оперативної пам'яті.
Під Windows Турбо Паскаль був перенесений фірмою Borland в 1990 році. А остання версія Borland Pascal 7.0 (має тепер таку назву), не рахуючи Delphi, вийшла в світ в 1992 році. Розробка Delphi почалася в 1993 році. Після проведення beta-тестування Delphi показали на "Software Development '95". Спочатку на Delphi можна було програмувати під MS Windows 3.1. Починаючи з версії 2.0 на Delphi можна створювати програми під будь-яку з 32-бітних версій MS Windows.
В 2000 році була спроба створити варіант Delphi під операційну систему на базі ядра Linux, така модифікація Delphi мала назву Kylix. Було випущено 3 версії Kylix, проте експеримент виявився невдалим і 2003 року проект був заморожений.
року була створена модифікація мови під платформу Microsoft.NET, що отримала назву Delphi.NET. Цей варіант мови послідовно розвивається в версіях Delphi 8, 2005, 2006, 2007.
Частково Delphi підтримується також у відкритому проекті FreePascal, що потенційно дозволяє створювати програми під велику кількість платформ.
СУБД Firebird є однією з найпопулярніших у світі безкоштовних, кросплатформових систем управління базами даних з відкритим вихідним кодом. FireBird є поширеною СУБД, основними перевагами якої є можливість створення великих та складних баз даних, проте розмір бази не вплине на швидкодію роботи з нею. Також вона має повну відповідність вимогам ACID: СУБД Firebird зроблений спеціально, щоб задовольняти вимогам атомарності, цілісності, ізоляції та надійності.
Вона була розроблена на основі вихідного коду СУБД Interbase і розвивається сьогодні незалежним міжнародним співтовариством. За надійністю, продуктивністю та функціональними можливостями ця система мало чим поступається визнаним лідерам свого класу - Oracle і Microsoft SQL Server.
Основні можливості СУБД Firebird полягають в тому, що вона повністю підтримує стандартні ANSI в синтаксисі мови SQL і може працювати під управлінням багатьох операційних систем - Windows, Linux, MacOS, Solaris і різних Unix-платформах. Серед переваг цієї системи використання дуже розвиненої мови для збережених процедур і тригерів. Попередник Firebird, СУБД Interbase, використовувалася в інформаційних системах починаючи з 1981 року.це вільний проект, підтримуваний багатьма програмістами та спеціалістами з інших областей по всьому світу. Його початок було покладено 25 липня 2000 року, коли корпорація Inprise Corp (нині відома як Borland Software Corp) відкрила вихідні коди своєї СУБД Interbase, яка використовувалася в різних інформаційних системах, починаючи з 1981 року.повністю безкоштовна, вона не вимагає ні реєстрації, ні оплати за підтримку. Вихідний код цієї системи відкритий і будь-який бажаючий може розробляти на його базі власні некомерційні проекти, за умови дотримання вимог ліцензії IDPL, по якій поширюється Firebird.заснована на вихідному коді InterBase 6.0, який був випущений як Open Source компанією Borland в серпні 2000 року. Історія Interbase починається в 1984 році, таким чином, продукт є спадкоємцем більш ніж 20-річного досвіду роботи з реляційними базами даних.
В якості переваг Firebird можна відзначити багатоверсійну архітектуру, що забезпечує паралельну обробку оперативних і аналітичних запитів (це можливо тому, що читаючі користувачі не блокують тих, що пишуть), компактність (дистрибутив 5Mb), високу ефективність і потужну мовну підтримку для збережених процедур і тригерів.використовується в різних промислових системах (складські та господарські, фінансовий і державний сектори) з 2001 р. Це комерційно незалежний проект C і C++ програмістів, технічних радників і розробників мультиплатформових систем управління базами даних, заснований на вихідному коді, випущеному компанією Borland 25 липня 2000 року у вигляді вільної версії Interbase 6.0.є сервером баз даних. Один сервер Firebird може обробляти кілька сотень незалежних баз даних, кожну з безліччю користувальницьких сполук. Він є повністю вільним від ліцензійних відрахувань навіть для комерційного використання.
Серед недоліків можна відмітити відсутність кешу результатів запитів, повнотекстових індексів.
Основні характеристики СУБД Firebird наведено нижче. Серед них відповідність вимогам ACID: Firebird зроблений спеціально, щоб задовольняти вимогам атомарності, цілісності, ізоляції та надійності транзакцій ("Atomicity, Consistency, Isolation and Durability"). [4]
Також перевагою є версійна архітектура: Основна особливість Firebird версійна архітектура, що дозволяє серверу обробляти різні версії одних і тих же записів в будь-який час таким чином, що кожна транзакція бачить свою версію даних, не заважаючи сусіднім ("читаючі транзакції не блокують пишучі, а пишучі не блокують читаючі"). Це дозволяє використовувати одночасно OLTP і OLAP запити.
Іншою важливою перевагою є збережені процедури, використовуючи мову PSQL (процедурний SQL) Firebird, можливо створювати складні процедури для обробки даних на стороні сервера. Для генерації звітів особливо зручні збережені процедури з можливістю вибірки, що повертають дані у вигляді набору записів. Такі процедури можна використовувати в запитах так само, як і звичайні таблиці.
СУБД може містити збережені процедури і тригери, які можуть генерувати події, на які може підписатися клієнт. Після успішного завершення транзакції (COMMIT) він буде сповіщений про минулі події та їх кількість.
Ідея генераторів (послідовностей) робить можливою просту реалізацію автоінкрементних полів, і не тільки їх. Генератори є 64-бітними збереженими в базі даних лічильниками, які працюють незалежно від транзакцій. Вони можуть бути використані для різних цілей, таких як генерація первинних ключів, управління тривалими запитами в сусідніх транзакціях, і тому подібне.
Бази даних тільки для читання дозволяють поширювати бази даних, наприклад, на CD-ROM. Особливо спрощує розповсюдження даних їх використання в комбінації з вбудованої версією сервера Firebird (Firebird Embedded).
Наступною перевагою цієї СУБД є повний контроль за транзакціями: Один клієнтський додаток може виконувати безліч одночасних транзакцій. У різних транзакціях можуть бути використані різні рівні ізоляції. Протокол двофазного підтвердження транзакцій забезпечує гарантовану стійкість при роботі з декількома базами даних. Так само доступні оптимістичне блокування даних та точки збереження транзакцій.