. Інструкція щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл (Затверджено: Головним державним інспектором ветеринарної медицини, наказ № 9 від 30 січня 2001 р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 лютого 2001 р. за № 131/5322).
. Інструкція щодо ліквідації та профілактики заразних хвороб бджіл.
. ДСТУ 2154-2003 Бджільництво. Терміни та визначення понять.
. ДСТУ 2296-93 Система сертифікації УкрСЕПРО. Форма, розміри, технічні вимоги та правила застосування
20. ДСТУ 3145-95 Коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Загальні вимоги.
21. ДСТУ 4497:2005 Мед натуральний. Технічні умови.
22. ДСТУ 4835:2007 Товарні пасіки. Племінні пасіки. Зоотехнічні та ветеринарно-санітарні вимоги до утримання бджіл.
. ДСТУ Бджільництво. Інвентар та пасічні будівлі. Методи та режими дезінфекції.
24. ДСТУ Мед і продукти бджільництва. Визначання кількості мікроорганізмів. Метод підраховування колоній за температури 30 ˚С.
25. ДСТУ Мед і продукти бджільництва. Підраховування кількості коліформ. Метод підраховування колоній і метод визначання найімовірнішого числа (НІЧ) за температури 30 ˚С.
. ДСТУ Мед і продукти бджільництва. Горизонтальний метод виявлення та підраховування ентеробактерій (Enterobacteriaceae).
. ДСТУ Мед і продукти бджільництва. Метод виявлення ентомопатогенних для бджіл мікроорганізмів.
28. СОУ 01.25-37-371:2005 Ветеринарно-санітарна експертиза меду і продуктів бджільництва. Порядок проведення.
29. СОУ 01.25-37-373:2005 Гомогенізація меду бджолиного. Загальні вимоги..
До міжнародних нормативних документів щодо меду бджолиного входять:
. Codex Standard for Haney (Codex Alimentarius) 12-1981, Rev. 2 (2001), Adopted in 1981/ Revisions 1987 and 2001 (Стандарт Кодексу щодо меду).
. Директиви Ради ЄС 2001/110 від 20 грудня 2001 р. «Стосовно меду» (Council directive 2001/110/EC of 20 December 2001 relating to honey. - Official Journal of the European Communities L 10, 12.1.2002, - P. 47-52).
. Директиви Ради ЄС № 1804/1999 від 19 липня 1999 р.(Council regulation (EC) No 1804/1999 supplementing Regulation (EEC) No 2092/91 - Official Journal of the European Communities L 222, 24.08.1999, - H. 1-28).
. Директива Ради 86/363/ЄЕС від 24 липня 1986 р. Про максимально допустимі залишки пестицидів в середині та на поверхні харчових продуктів тваринного походження.
. Директива Ради 96/23/ЄС від 29 квітня 1996 р. про заходи для моніторингу деяких речовин та їхніх залишків у живих тваринах і продуктах тваринного походження та скасування Директив 85/358/ЄЕС і 86/469/ЄЕС та Рішень 89/187/ЄЕС і 91/664/ЄЕС.
. Директива Ради 97/78/ЄС від 18 грудня 1997 р., що встановлює принципи організації ветеринарних перевірок продуктів, що надходять у Співтовариство з третіх країн.
. Директива Європейського Парламенту і Ради 2000/13/ЄС від 20 березня 2000 р. про зближення законодавств у державах-членах щодо етикетування, представлення та рекламування харчових продуктів.
. Директива Європейського Парламенту і Ради 2001/95/ЄС від 3 грудня 2001 р. про загальну безпеку продукції.
. Директива Ради 2002/99/ЄС від 16 грудня 2002 р. про ветеринарно-санітарні правила, що регулюють виробництво, оброблення, розподіл та ввезення продуктів тваринного походження, призначених для споживання людиною.
. Постанови Ради ЕЄС 93/465 від 22 липня 1993 р. (Council Decision 93/465/EEC of 22 July 1993 concerning the modules for the various phases of the conformity assessment procedures and the rules for the affixing and use of the CE conformity marking, which are intended to be used in the technical harmonization directives. - Official Journal of the European Communities L 220, 30/08/1993, - P. 3-39).
. Регламент Європейського парламенту і Ради 178/2002/ЕС від 28 січня 2002 року щодо встановлення загальних принципів та вимог законодавства про харчові продукти, заснування Європейського органу харчової безпеки і встановлення процедур у сфері безпеки харчових продуктів.
. Регламент (ЄС) № 852/2004 Європейського Парламенту і Ради від 29 квітня 2004 р. про гігієну харчових продуктів.
. Регламент (ЄС) № 853/2004 Європейського Парламенту і Ради від 29 квітня 2004 року про встановлення конкретних гігієнічних правил для харчових продуктів тваринного походження.
. Регламент (ЄС) № 854/2004 Європейського Парламенту і Ради від 29 квітня 2004 року про встановлення конкретних правил організації офіційного контролю продуктів тваринного походження, призначених для споживання людиною.
. Регламент (ЄС) № 1935/2004 Європейського Парламенту і Ради від 27 жовтня 2004 року про матеріали та вироби, що контактують з харчовими продуктами, та скасування Директив 80/590/ЄЕС і 89/109/ЄЕС.
. Регламент (ЄС) № 2073/2005 Комісії від 15 листопада 2005 р. про мікробіологічні критерії для харчових продуктів.
. Регламент (ЄС) № 401/2006 Комісії від 23 лютого 2006 р., що встановлює методи відбирання проб та аналізу для офіційного контролю рівнів мікотоксинів у харчових продуктах.
. Регламент (ЄС) № 1662/2006 Комісії від 6 листопада 2006 р., що змінює Регламент (ЄС) № 853/2004 Європейського Парламенту і Ради про встановлення конкретних гігієнічних правил для харчових продуктів тваринного походження.
. Регламент (ЄС) № 1663/2006 Комісії від 6 листопада 2006 р., що змінює Регламент (ЄС) № 854/2004 Європейського Парламенту і Ради про встановлення конкретних правил організації офіційного контролю продуктів тваринного походження, призначених для споживання людиною.
. Регламент (ЄС) № 1881/2006 Комісії від 19 грудня 2006 р. про максимальні рівні контамінантів у харчових продуктах.
. Регламент (ЄЕС) № 737/90 Ради від 22 березня 1990 р. про умови імпорту сільськогосподарської продукції, що походить з третіх країн, після аварії на Чорнобильській АЕС.
. Регламент (ЄЕС) № 315/93 Ради від 8 лютого 1993 р. про процедури Співтовариства для контамінантів у харчових продуктах.
. Регламент (ЄЕС) № 2377/90 Ради від 26 червня 1990 р. про процедуру встановлення максимально допустимих залишків ветеринарних препаратів у харчових продуктах тваринного походження.
. Регламент (Євратом) № 2218/89 Ради від 18 липня 1989 р., що змінює Регламент (Євратом) № 3954 про максимально дозволені рівні радіоактивного забруднення харчових продуктів і кормів після аварії на Чорнобильській АЕС або іншого випадку радіологічної аварії.
. CAC/RCP 1-1969 General Principles of Food Hygiene recommended by the Codex Alimentarius Commission (Загальні принципи гігієни харчових продуктів. Рекомендований міжнародний Звід правил і норм).
. CAC/GL 21-1997 Principles for the Establishment and Application of Microbiological Criteria for Foods (Принципи розроблення та застосування мікробіологічних критеріїв для харчових продуктів. Настанови Кодексу).
. CAC/GL
30-1999 Принципи та настанови проведення оцінки мікробіологічного ризику.
. Аналіз самого нормативного
документу
Основним нормативним документом до якості меду є ДСТУ 4497:2005. Цей стандарт поширюється на мед натуральний квітковий і мед натуральний квітковий з домішкою паді - натуральну солодку речовину, що виробляється медоносними бджолами з нектару квітів або виділень з живих частин рослин або з комах, які паразитують на живих частинах рослин. які бджоли збирають, перетворюють змішуванням з особливими речовинами, що ними виробляються. заготовляють та залишають у медових стільниках для визрівання і досягнення потрібної кондиції. Використовують як харчовий продукт, а також у харчовій промисловості.
Технічними вимогами даного документу є:
1 Мед натуральний за походженням ділять на квітковий (монофлорний або поліфлорний) та квітковий з домішками паді.
За способом отримання розрізняють мед натуральний центрифужний, пресовий та стільниковий (ДСТУ 2154).
За органолептичними показниками мед натуральний повинен відповідати вимогам.
. За показниками радіаційної безпеки мед натуральний повинен відповідати вимогам ДР [7].
Норми пакування меду:
1 Мед натуральний фасують у тару місткістю від 0,005 дм3 до 200 дм3:
скляні банки згідно з ГОСТ 5717 або іншу скляну тару згідно з чинними нормативними документами;
металеві лаковані банки згідно з ГОСТ 5981 або металеві бочки з матеріалів, дозволених МОЗ України згідно з чинними нормативними документами;
стакани чи туби з алюмінієвої фольги з лаковим покривом для харчової промисловості згідно з чинними нормативними документами;
банки, стакани, коробочки або пакетики полімерні згідно з чинними нормативними документами. які мають дозвіл МОЗ України;
посудини керамічні глазуровані згідно з чинними нормативними документами;
фляги з нержавіючої сталі, алюмінію або алюмінієвих сплавів згідно з чинними нормативними документами;
бочки та бочата дерев’яні згідно з ГОСТ 8777, виготовлені з буку, берези, верби, липи, осики та вільхи з парафіновою поверхнею всередині, вологість деревини не більше 16 %, або з плівковими мішками-вкладишами згідно з ГОСТ 19360.
бочки з полімерних матеріалів, дозволених МОЗ України для використовування у харчовій промисловості.
. Споживацька тара повинна бути закупорена герметично металевими або пластиковими кришками, методом закатування чи нагвинчування, полімерна тара повинна бути закупорена кришками, що знаходяться у комплекті з банками чи запаяна харчовою фольгою згідно з ГОСТ 745. Дозволено застосовувати прокладки з гуми, дозволеної Міністерством охорони здоров’я України для використовування в харчовій промисловості.
. Споживацька та інша тара повинна забезпечувати зберігання продукції.
. Споживацьку тару місткістю від 0,01 дм3 до 1,5 дм3 пакують для транспортування в картонні ящики згідно з ГОСТ 13512, ГОСТ 13516. розраховані на масу нетто не більше ніж 30.0 кг або застосовують термоусадкову плівку згідно з ГОСТ 25951.
. Споживацьку тару укладають в ящики щільними рядами з прокладками із гофрованого картону згідно з ГОСТ 7376. ГОСТ 7933 у горизонтальних рядах або перекладають прокладками згідно з ГОСТ 9142. Ящики із гофрованого картону повинні бути оклеєні стрічкою на паперовій основі згідно з ГОСТ 18251 або поліетиленовою стрічкою з липким шаром згідно з ГОСТ 20477 шириною від 70 мм до 100 мм.
. Допустимі відхили об’єму фасованої продукції для окремих одиниць застосованої тари від номінальної кількості не повинні перевищувати значень. %:
Понад0.005 дм3 до 0,1 дм3 включ.± 6.0
» 0.1 дм3 » 0.5 дм3 » ± 4.0
» 0,5 дм3 » 1,0 дм3 » ±2.5
» 1.0 дм3 » 3,0 дм3 » ±1.5
. Тару заповнюють медом не більше ніж на 95 % від її повного об’єму.
Вимоги щодо маркування меду:
1. Кожну одиницю споживацької тари маркують наклеюванням етикетки або друкарським способом безпосередньо на пакованні. Марковання повинне містити таку інформацію:
назву та адресу виробника і місце виготовлення;
назву продукту;
ґатунок (вищий або перший);
рік збору меду;
дату фасування;
масу нетто;
термін придатності до споживання;
штрих-код EAN продукції згідно з ДСТУ 3145;
знак відповідності згідно з ДСТУ 2296 (для продукції, яка пройшла сертифікацію);
харчова та енергетична цінність 100 г меду згідно з додатком А;
познаку цього стандарту.
Дозволено наносити додаткову інформацію, що характеризує продукт і не суперечить чичному законодавству.
. При поставках на експорт текст марковання - за договором-контрактом
. Транспортне марковання згідно з ГОСТ 14192 з нанесенням маніпуляційних знаків «Крихке, обережно!» «Верх!» та марковання, що характеризує продукцію. Марковання повинно містити таку інформацію:
адресу підприємства-відправника, назву та товарний знак;
назву продукту;
рік збору меду;
ґатунок (вищий або перший):
дату пакування,
масу нетто пакувальної одиниці;
кількість пакувальних одиниць;
термін придатності до споживання;
познаку цього стандарту.
. На бочки та бідони марковання наносять наклеюванням ярлика чи нанесенням чіткого відбитку трафаретом.
Вимоги безпеки:
1. Під час виробництва меду натурального та його фасування треба керуватися вимогами галузевих нормативних документів із техніки безпеки та інструкціями з охорони праці.
. Вимоги до технологічного устатковання - згідно з ГОСТ 12.2.124.
. Приміщення повинні бути обладнані вентиляцією згідно з СНиП 2.04.05 [8]. яка забезпечує чистоту робочої зони.
. Вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони не повинен перевищувати граничнодопустимі концентрації, зазначені в ГОСТ 12.1.005.
. Освітлення приміщень повинно відповідати вимогам СНиП 11-4 [9].
. Пожежна безпека - згідно з ГОСТ 12.1.004.
Вимогою охорони довкілля є контроль за станом довкілля, який передбачає охорону атмосферного повітря, очищення стічних вод, охорону ґрунту, повинен здійснюватись відповідно до вимог ДСП 201 [10], СанПиН 4630 [11], СанПиН 42-128-4690 [12] та ГОСТ 17.2.3.02.
Правилами приймання меду є:
1. Мед постачають партіями
Партією вважають будь-яку кількість меду фасованого в однорідну тару і оформленого одним документом про якість.
. У документі про якість повинно бути зазначено:
назву підприємства-виробника та його адресу;
назву продукту;
рік збору меду;
кількість пакувальних одиниць у партії;
масу нетто партії;
дату видачі документів;
дані результатів аналізу меду;
дату фасування (для підприємств, що фасують мед);
познаку цього стандарту.
. Для перевірки якості натурального меду від кожної партії меду скпадають вибірку транспортних одиниць.
. Вибірку складають із пакувальних одиниць, відібраних із різних місць партії або з одиниць продукції, взятих у довільному порядку з кожної відібраної транспортної одиниці.
. Вибірку проводять із продукції, упакованої в неушкоджену тару. Від продукції в ушкодженій тарі вибірку проводять окремо.
6. Кожна партія меду підлягає перевірянню за станом пакування і маркування (на відповідність розділам 5 і 6), органолептичними показниками (на відповідність таблиці 1), фізико-хімічними показниками (на відповідність таблиці 2) за методами контролювання, зазначеними в розділі 10.
7. Періодичність перевіряння показників безпеки в меді натуральному встановлюють згідно з МР 4.4.4-108 [13].
8. Визначають вміст антибіотиків, показник епектропровідності меду, якісну реакцію на наявність паді, пилковий аналіз та видовий склад пилкових зерен меду за вимогою споживача.
.У разі незадовільних результатів випробувань хоча б за одним показником, проводять повторні випробування на виборці, взятій з тієї самої партії продукції.
Результати повторних випробувань поширюються на всю партію.
Методами контролю якості меду є:
. Відбирання проб
.1. Точкову пробу відбирають із кожної відібраної пакувальної одиниці.
Проби рідкого меду відбирають трубчатим алюмінієвим пробовідбірником діаметром від 10 мм до 12 мм. занурюючи його по вертикальній осі на всю довжину тари. Пробовідбірник виймають, дають стекти меду із зовнішньої поверхні, а потім виливають мед із пробовідбірника в спеціально підготовлений чистий, сухий посуд.
Закристалізований мед із тари місткістю 25 дм3 і більше відбирають конічним щупом довжиною не менше ніж 500 мм із прорізом по всій довжині. Щуп занурюють під кутом від краю поверхні меду на всю його глибину. Чистим, сухим шпатепем відбирають верхню, середню та нижню частини вмісту щупа.
Мед. пакований в тару місткістю від 0,25 дм3 до 1.0 дм3. виймають шпателем рівномірно для складання об’єднаної проби.
Для відбирання проби із стільників вирізають 5 шматочків стільників розміром 5 см * 5 см, зрізають воскові кришечки, мед відокремлюють фільтруванням крізь металеву сітку з отворами в діаметрі не больше ніж 0.5 мм або марлю.
.2. Об’єднану пробу складають із точкових проб, старанно перемішують і потім виділяють середню пробу, маса якої повинна бути не менше ніж 500 г.