l |
Uc |
|
hU |
|
||
Вказівка: в рівнянні ∫Ic dx =Ic l = 2q b μn Nd a ∫ 1 |
− |
|
dU |
необхідно |
||
a |
||||||
0 |
0 |
|
|
|
||
провести заміну: l → y і Uc =U (x), розв'язати його відносно х і провести інтегрування.
А.5 ТОПОЛОГІЯ, СХЕМОТЕХНІКА І ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА ІНТЕГРАЛЬНИХ СХЕМ
А.5.1 Вправи для самоперевірки
А.5.1.1 В кремнієву пластину, леговану атомами бору з концентрацією 1015см-3, дифундує миш'як. Процес здійснюють при температурі 1100°С терміном 3 год. Коефіцієнт дифузії 
= 5·10-14 см2/см: а) отримати вираз,
який описує скінченний розподіл концентрації атомів миш'яку, якщо концентрація домішок на поверхні постійна:
= 4·1018 см-3; б) визначити глибину, на якій виникає р-п-перехід. Вказівка: оскільки при температурі 1100°С значення пі = 1016 м-3
, то профіль легування відповідає процесу "внутрішньої" дифузії (з необмеженого джерела). На основі властивостей додаткової функції помилок (erfc) із рівності N (x,t)/ N0 = 2,5 10−4 виходить,
що |
хпер |
=3. |
1/ 2 |
||
|
2(Dt) |
|
А.5.1.2 Здійснюється дифузійне оброблення ділянки кремнію, на якій передбачається розмістити ІС. Для цього на поверхню епітаксійного шару п-
типу з концентрацією донорів |
=1016 см-3 накладається акцепторна |
домішка з поверхневою густиною |
=5·1015 см-3. Зразок поміщають у ди- |
фузійну піч на 1 годину; коефіцієнт дифузії в цій печі D = 3·10-12 cм2/cм. Показати, що функція x = f N (x,t ) , яка описує профіль розподілу
концентрації в глибину кристалу, має вигляд:
1
x= 2,08 10−4 ln 2,72( 10)19 2 ; б) знайти значення хпер – глибину, на якій
N x,t
виникає перехід, тобто де концентрація донорів стає рівною концентрації дифондуючої домішки.
Вказівка: відомо, оскільки |
N |
0 |
= 2,72 103 , то |
хпер |
= 2,81. |
|
|
1/ 2 |
|||||
Nd |
||||||
|
|
2(Dt) |
|
|||
|
|
|
195 |
|
|
|
А.5.1.3 а) визначити час, який необхідний для утворення на кремнієвій пластині оксидного шару товщиною 200нм при оксидуванні в атмосфері водяної пари при температурі 900°С. Константи оксидування: А= =5,7·10-1мкм; В=1,9·10-1мкм2/год. Початковий час оксидування τ = 0; б) на кремнієвій пластині, розглянутій в п. а), витравлено вікно для дифузії бору. Потім пластина поміщена на 1,5 год. в атмосферу сухого оксигену при температурі 1200°С. Визначити товщину оксидного шару на вікні, якщо хі= =20 нм, а також товщину шару на поверхні попередньої пластини, якщо хі= =200 нм. Відомо, що при температурі 1200°С константи оксидування: А= =5·10-2мкм; В=4,2·102 мкм2/год.
А.5.1.4 Для виготовлення кремнієвого транзистора типу п-р-п використовується планарно-дифузійна технологія без прихованого шару. Які операції необхідно виконати в рамках даного технологічного циклу? Перерахувати принаймні п'ять послідовних станів. Кремнієва пластина р- типу має товщину 0,127 – 0,152мм і питомий опір 10 Ом·см. Товщина епітаксійного шару 50нм.
А.5.1.5 Визначити опір плівкового резистора і ємність конденсатора при таких умовах: а) плівковий резистор являє собою кремнієву пластину товщиною 0,00254см, рівномірно леговану фосфором з концентрацією 1017см-3 і бором з концентрацією 5·1016см-3. Скористатись тим, що опір
плівки (Ом) Rs = ρl = ρl = ρ , де ρ – питомий опір матеріалу: l – довжина,
S lxi xi
S – площа поперечного перерізу, xi – товщина пластини. Вважати, що
=
1300 см2В-1с-1; б) конденсатор, утворений р-п-переходом. Концентрація акцепторів, яка дорівнює 1016см-3, значно менша концентрації донорів. Площа обкладок конденсатора S = 129 мм2. До конденсатора прикладена зворотна напруга 1,5В.
А.5.1.6 Розглядаються три схеми, що реалізують діоди на базі п-р-п транзистора: 1 – колектор з'єднаний з емітером; 2 – колектор з'єднаний з базою; 3 – база з'єднана з емітером; а) отримати формулу, яка описує концентрацію надмірних носіїв при прямому зміщені в залежності від просторової координати; б) знайти відповідний вираз для струму діода IF; в) в якій схемі буде найменший прямий опір, якщо струм IF заданий? г) виясніть в якій схемі накопичений заряд буде найбільшим і яка схема характеризується найбільшою напругою пробою; д) отримати формулу зв'язку між величинами IF та UF, використовуючи модель Еберса-Молла.
А.5.1.7 Існує п-МОН-інвертор. Затвор верхнього транзистора з'єднаний не зі стоком, а з вихідним затискачем; між виходом і "землею" увімкнутий конденсатор Сн ємністю 0,05 пФ. Визначити час зарядки і розрядки цього конденсатора в тому випадку, коли вхідна напруга стрибкоподібно змінюється від 0 до 5В і навпаки.
Вихідні дані:
196
UЖ=+5В; Uпор1=+0,7В; Uпор2=-1,5В; |
=6 10-6 см; |
|
||||
С0= 5,9 10-8 Ф/см2; = 700 см2В-1с-1; |
b1 |
= 3; |
b2 |
= |
1 . |
|
l |
|
|||||
|
|
l |
2 |
|
4 |
|
|
1 |
|
|
|
|
|
Спрощувальні передумови: а) транзистор VT2 насичений протягом часу зарядки, а транзистор VT1 – протягом всього часу розрядки; б) тривалість перехідних процесів у транзисторах досить мала.
А.5.1.8 У запам'ятовувальному пристрої з плаваючим затвором нижній ізолювальний шар має товщину x1 =10 нм і відносну діелектричну про-
никність ε1 = 4 ; параметри верхнього шару: x2 =100 нм; ε2 =10 |
. Густина |
струму в нижньому шарі J = γ E , де =10-7 См/см; у верхньому шарі |
|
густина струму дуже мала. Визначити зміну порогової напруги |
Uпор для |
даного приладу, вважаючи, що до затвора прикладена напруга 10В. Розглянути такі випадки: а) t=0,25 мкс; б) t →∞, тобто час достатньо великий, тому густина струму J →0 .
А.5.1.9 Для виготовлення КМОН-приладу використана кремнієва підкладка з помірною концентрацією легуючих домішок (Nd=1015 см-3); область р-типу утворена шляхом імплантації атомів бору, які проникають в підкладку через оксидний шар товщиною 60нм. Енергія атомів 50кеВ, доза імплантації Ф = 103см-3. Вслід за імплантацією проводять дифузію при температурі 1200°С протягом 6 год. Вважаючи, що SiО2 і Si однаково взаємодіють з іонами і що густиною іонного потоку, який уловлюється шаром SiO2, можна знехтувати, вичначити: а) максимальну концентрацію; б) глибину р-області; концентрацію атомів бору [N(x=0)] в кремнії після
проведення дифузії. Вихідні дані: розрахункова глибина проникнення іонів в |
||||||||||||
матеріал Rр=160 нм, середнє квадратичне відхилення (внаслідок дії різних |
||||||||||||
факторів) |
Rр=10 нм, D=2,75·10-12 см2с-1. Вказівки: |
|||||||||||
Nmax = |
|
Ф |
|
; |
|
|
|
|
|
|
||
(2π)1/ 2 |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
Rp |
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
Ф |
|
|
|
x |
|
|
2 |
|
N( хл) = |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
exp − |
|
|
|
. |
|||||
|
|
1/ 2 |
1/ 2 |
|
||||||||
|
|
|
(πDt) |
|
|
|
2(Dt) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
А.5.1.10 Прилад із зарядовим зв'язком утворений на підкладці р-типу з |
||||||||||||
концентрацією |
домішок |
=1 1014 |
см-3. Товщина оксидного шару xок = |
|||||||||
=150нм, |
електрони |
мають |
|
прямокутну форму розмірами 10×20 мкм. |
||||||||
а) визначити потенціал на поверхні та глибину збідненого шару, що
відповідає двом електродам, які перебувають під напругами 10 і 20В, відповідно. Вважатие, що напруга плоских зон UПЗ = 0 і заряд, обумовлений сигналом, Q = 0 ; б) повторити розрахунок п. а), вважаючи, що в комірку
ПЗЗ введено 1016 електронів. Вихідні дані: εнε0 = 1,04·10-12 Ф/см; εокε0 = = 3,4·10-13 Ф/см.
Вказівка:
197
|
|
U 1/ 2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
US =U − B 1+2 |
−1 , |
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
B |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ε |
ε |
|
N |
|
|
|
|
|
|
; B = |
0 |
a |
|
|||
деU= UЗ – UПЗ |
– |
í |
|
|
. |
|||||
|
|
|
2 |
|
||||||
А.5.2 Розв'язування |
|
|
C0 |
|
|
|||||
|
|
температурі 1100°С концентрація пі= |
||||||||
А.5.2.1 |
а) |
оскільки |
при |
|
||||||
=6 1018см-3, |
то |
при |
легуванні |
|
поверхні домішкою з концентрацією |
|||||
4·1018см-3 профіль розподілення домішок відповідає процесу "внутрішньої" дифузії:
|
x |
|
|
N( хл) = N0erfc |
|
. |
|
2(Dt) |
1/ 2 |
||
|
|
|
ТутN0=4 1018 см-3; t=3г=1,08 104с; 
=5 10-4 см2/с; (Dt )1/ 2 = 2,32 10−5 .
Тоді N( хл) = 4 108 erfc 4,64x10−5 ;
б) глибину переходу визначаємо з рівняння
13 |
|
−8 |
|
|
x |
|
|
|
10 |
= 4 10 |
|
erfc |
|
|
|
. |
|
|
4,64 10 |
−5 |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
||
Згіднозумовою |
|
xпер |
=3, звідки xпер=1,39 мкм. |
|||||
|
−5 |
|||||||
|
|
|
|
4,64 10 |
|
|
||
А.5.2.2 а) при дифузії атомів бору за гаусівським законом
|
|
|
x |
2 |
|
N( хл) = N0 |
|
− |
|
|
|
|
|
||||
exp |
|
|
. |
||
|
|
|
4Dt |
||
Значить
N0 = (πDtQ)1/ 2 = 2,72 1019 см−3 ;
х = 2(Dt)1/ 2 |
|
|
|
|
N |
0 |
|
|
1/ 2 |
|
|
|
− |
4 |
|
|
2,72 1019 1/ 2 |
|||||||||
ln |
|
|
|
|
|
|
|
|
= 2,08 10 |
|
ln |
N( хл) |
|
; |
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
N( хл) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
б) тут Nd |
= |
|
N0 exp |
|
|
|
x |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
. Якщо xпер – глибина переходу, то |
||||||||||||||||||||
|
4Dt |
|||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
2 |
|
|
|
|
N |
0 |
|
|
2,72 |
|
10 |
3 |
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|||||
|
xпер |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
exp |
|
|
= |
|
|
|
|
= |
|
|
|
|
|
|
|
= 2,72 |
10 |
|
, |
|
|
|||||
4Dt |
|
Nd |
10 |
16 |
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
звідки |
xпер |
|
= ln(2,72 103 ) = 7,91; |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
4Dt |
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
198
xпер1/ 2 = 2,81; xпер = 2 2,81(Dt)1/ 2 = 5,85 мкм. 9(Dt)
А.5.2.3 |
a) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
t +τ |
|
|
1/ 2 |
|
|
|
|
|
|
|||||
xок = |
А |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
1+ |
|
|
|
|
|
|
|
−1 |
; |
|
|
|
||||||
2 |
A |
2 |
4B |
|
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
5, 7 |
10 |
−1 |
|
|
|
4 |
0,19t |
1/ 2 |
|
|||||
2000 10 |
−4 |
= |
|
|
+ |
|
|
||||||||||||
|
|
|
|
2 |
|
1 |
|
0,57 |
|
|
−1 ; |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
t = 48,6 хв;
б) знаходимо товщину оксидного шару на вікні з початковою тов-
щиною хі = 20нм: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
τ = |
|
x2 |
+ Ax |
i |
= |
(0,02)2 |
+0,05 0,02 |
= 3,33 10−2 год; |
|
|||||||||||||
|
|
i |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
B |
|
|
|
|
4,2 |
10−2 |
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
5 10 |
−2 |
|
|
|
|
(1,5 |
+ |
3,33 10 |
−2 |
) |
4 0,042 |
|
1/ 2 |
|
|
|||
хок |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= 230нм. |
||||||||||
= |
|
|
|
|
|
|
1 |
+ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
−1 |
||||
|
|
2 |
|
|
|
|
|
(5 10 |
−2 |
) |
2 |
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Знаходимо товщину шару оксиду на попередній плівці при хі = =200нм:
τ = |
(0,2)2 |
+ |
0,05 0,02 |
=1,19 год; |
|
4,2 |
10−2 |
||||
|
|
||||
хок= 312 нм.
А.5.2.4 1. Вихідний стан.
2. Епітаксійне нарощування шару п-типу з питомим опором
0,5 Ом·см товщиною 0,254 нм:
3.Нарощування шару SiO2 товщиною 500 нм на епітаксійний шар.
4.Накладка фоторезисту, маскування і витравлення вікон в шарі.
5.Легування акцепторною домішкою шляхом дифузії атомів бору.
6.Нарощування шару SiO2.
7.Повторення операції 4 для підготування базової області.
8.Дифузія бору в базову область.
9.Нарощування шару SiO2.
10.Повторення операції 4 для підготування областей емітера і коле-
ктора.
11.Дифузія донорної домішки.
12.Нарощування шару SiO2.
13.Повторення операції 4 для утворення вікон під контактні площадки.
14.Металізація всієї поверхні вакуумним розпиленням алюмінію.
199