Вирази (3.30) та (3.31) називаються рівняннями ЕберсаМолла. Оскільки IÁ IE IÊ , то
|
(1 h21Á )IÅÁ0 |
|
UÅÁ |
|
|
(1 h21Ái )IKÁ0 |
|
UKÁ |
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
IÁ |
|
|
e |
T |
1 |
|
|
e |
T |
1 |
. (3.32) |
|
1 |
h21Á h21Ái |
1 h21Á h21Ái |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Одержані рівняння Еберса-Молла описують нелінійну модель ідеалізованого транзистора. Вони застосовуються при комп’ютерному аналізі електронних схем.
3.2 Статичні характеристики і параметри біполярних транзисторів
Статичним режимом напівпровідникового приладу називають режим, у якому всі параметри (напруги, струми електродів) постійні. Статичні характеристики виражають залежність між струмом електрода і постійними напругами на електродах приладу.
При аналізі БТ у статичному режимі важливо встановити зв’язок між його струмами і напругами. З цією метою БТ можна подати як чотириполюсник, на вході якого діють комплексні вхідні напруги U âõ і струм Iâõ , а на
виході – комплексні Uâèõ і Iâèõ (рис. 3.11). Якщо
чотириполюсник у загальному випадку нелінійний, тобто вхідні напруги і струм змінюються в широких межах, то функціональна залежність Uâèõ , Iâèõ від U âõ , Iâõ описується в формі статичних характеристик.
Рисунок 3.13 – БТ як чотириполюсник
89
Параметри чотириполюсника, які також описують зв’язок між вхідними та вихідними величинами чотириполюсника в статичному режимі, на відміну від характеристик визначаються при малих змінах U âõ та Iâõ , і
тому чотириполюсник у цьому разі вважається лінійним, а параметри називаються малосигнальними.
Характеристики і параметри БТ як чотириполюсника розподіляються між системами залежно від того, які напруги і струми беруться за аргументи, а які – за значення функцій. Найбільш поширеними є три системи характеристик і параметрів: Y-, Z- та Н- системи (таблиця 3.3).
Таблиця 3.3
Система |
Y |
Z |
H |
||
|
|
|
|
|
|
Аргумент |
U âõ , |
Uâèõ |
Iâõ , |
Iâèõ |
Iâõ , Uâèõ |
Функція |
Iâõ , |
Iâèõ |
U âõ , |
Uâèõ |
U âõ , Iâèõ |
Оскільки найбільше прикладне значення має Н-система характеристик і параметрів (так звана гібридна система) і саме їй приділяється максимальна увага в інженерній практиці, в довідниках та іншій спеціальній літературі, то надалі розглядатимемо саме її, тобто вивчатимемо систему статичних гібридних характеристик і малосигнальних h- параметрів.
Отже, в Н-системі за аргументи беруться вхідний струм та вихідна напруга:
U âõ = f (Iâõ,Uâèõ) , |
|
Iâèõ = f (Iâõ,Uâèõ) . |
(3.33) |
У статичному режимі один з аргументів фіксується і БТ можна описати такими сім’ями характеристик:
90
вхідних U âõ = f (Iâõ) Uâèõ const ;
вихідних Iâèõ = f (Uâèõ) |
I |
âõ |
const ; |
|
|
|
зворотного зв’язку U âõ = f (Uâuõ) Iâõ const ;
прямої передачі Iâèõ = f (Iâõ) |
|
|
Uâuõ const . |
||
|
|||||
На практиці зручніше користуватися вхідними |
|||||
|
|
||||
оберненими характеристиками |
Iâõ = f (Uâõ) |
|
Uâuõ const . |
||
|
|
|
|
||
Крім того, останні дві сім’ї, які застосовуються рідше, ніж сім’ї вхідних і вихідних характеристик, можуть бути одержані з перших. Розглянемо статичні гібридні характеристики БТ для кожної схеми ввімкнення окремо.
3.2.1 Статичні характеристики біполярного транзистора у схемі зі спільною базою
Теоретично статичні характеристики БТ у ССБ можуть бути одержані за допомогою рівнянь Еберса – Молла. Але в цих рівняннях не враховуються опір бази і модуляція її товщини залежно від зміни напруги U ÊÁ . Тому на практиці
застосовують експериментально зняті статичні характеристики. Схему для зняття характеристик БТ зі спільною базою зображено на рисунку 3.12.
+ |
mA1 |
|
mA2 |
UЕБ =1В |
V1 |
V2 |
UКБ = 30В |
|
|
|
+ |
Рисунок 3.12 – Схема лабораторного зняття статичних характеристик БТ зі спільною базою
91
Слід зауважити, що при одержанні характеристик для n-p-n транзистора потрібно змінити полярність напруг
U EÁ і U ÊÁ .
Вхідні характеристики
Це |
залежності |
IE f (UÅÁ ) |
|
|
|
UÊÁ const |
. |
Графіки |
сім’ї |
||||||||
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
характеристик показано на рисунку 3.13. |
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
МП14 |
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
IЕ,mA |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
-10В |
|
|
|
|
|
UКБ=0 |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
0 0,1 |
0,2 |
0,3 |
UЕБ,В |
|
|
|
||||||||
Рисунок 3.13 – Статичні вхідні характеристики БТ |
|
||||||||||||||||
|
|
|
зі спільною базою |
|
|
|
|||||||||||
При |
UÊÁ 0 (колектор |
замкнено з |
базою) |
вхідна |
|||||||||||||
характеристика відтворює пряму гілку ВАХ ЕП: |
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
UÅÁ |
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
IE IEÁ |
(e T |
1) . |
|
|
(7.2) |
|||||||||
|
|
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
При |
негативній |
напрузі |
на колекторі |
характеристика |
|||||||||||||
зміщується вгору, в бік більших струмів емітера. Причина цього зміщення:
1) при збільшенні негативної U ÊÁ зменшується активна ширина бази , зростає градієнт концентрації дірок у базі (рис. 3.14), і тому при незмінній напрузі U EÁ збільшується
IÅ ;
92
Рисунок 3.14 – Модуляція товщини бази БТ та її вплив на розподіл концентрації неосновних носіїв
2) при збільшенні запірної напруги U ÊÁ на КП зростає зворотний струм колектора IÊÁ0 , який, протікаючи через розподілений опір бази rÁ , створює на ньому спад напруги зворотного зв’язку U ÇÇ (рис. 3.15). Ця напруга, узгоджена з напругою U EÁ за напрямом, сприяє більшому відкриванню ЕП і зростанню внаслідок цього струму IÅ .
+ |
rб |
- |
|
|
- |
|
|
|
|||
UЕБ |
UЗЗ |
|
IКБ |
|
UКБ |
|
+ |
0 |
|||
- |
|
|
+ |
||
|
|
|
|
Рисунок 3.15 – Утворення напруги зворотного зв’язку на розподіленому опорі бази
Під впливом перелічених причин у емітерному колі БТ при UEÁ 0 і негативній напрузі на колекторі протікає
невеликий струм емітера. Для того щоб його усунути, треба до емітера прикласти невелику негативну напругу.
93