Рисунок 12.4 – Еквівалентна схема польового транзистора
У даній схемі враховано, що підкладка в ПТУП з’єднується з
затвором, а в МДН – транзисторах – з витоком. Елементи rc та rв - це опори ділянки НП, які знаходяться між омічними контактами стоку,
витоку й затвора. Елемент rКсер - середній розподільний опір каналу,
через який заряджається і розряджається ємність між затвором і витоком Cзв . Елементи Rcз і Rзв - це опори ввімкнених у зворотному
напрямі керувальних p-n – переходів у ПТУП, або опори між стоком і зватвором, затвором і витоком у МДН - транзисторах. Джерело струму
SПТ Uзв відображає процес |
|
керування вихідним струмом ПТ за |
|
допомогою вхідної напруги U |
|
. r |
- внутрішній опір ПТ. Опори r |
|
зв |
i ПТ |
c |
та rв у ПТУП становлять десятки Ом, у МДН - транзисторів – частки Ом. Опори Rcз та Rзв великі й для ПТУП становлять сотні кілоомів, а
для МДН - |
транзисторів досягають значень 1014 |
Ом. Значення |
ємностей Cзв |
і Ccв становлять (3-20) пФ, а ємність Ccв |
не перевищує |
10 пФ. |
|
|
Частотні властивості ПТУП визначають здебільшого ділянкою затвор – витік фрагмент схеми (рисунок 12.4) з елементами Cзв , rКсер ,
Rзв ). Вхідна змінна напруги Uзв розподіляється між ємністю Cзв і
середнім опором каналу rКсер . Безпосередньою керувальною напругою,
під дією якої змінюються товщина p-n – переходу і ширина каналу, є 161
напруга, прикладена до ємності |
Cзв . При збільшенні частоти |
реактивний опір ємності Cзв зменшується, що приводить до
перерозподілу напруги Uзв на елементах Cзв та rКсер і до зменшення
керувальної] напруги UC зв . Отже, при збільшенні частоти вхідної
напруги підсилювальний ефект транзистора зменшується. Частоту, на якій
1
Cзв rKсер
називають граничною частотою ПТУП з (частотою затвора).
Тобто
з = |
|
1 |
. |
(12.12) |
C |
r |
|||
|
|
зв Ксер |
|
|
З формули (12.12) випливає, що гранична частота ПТУП
залежить від напруги зміщення Uзв0 , оскільки від цієї напруги залежить товщина p-n – переходу, тобто Cзв і rКсер .
Крім швидкості перезаряду ємності Cзв (тобто сталої часу кола
затвора з =Cзв rКсер =1/ з ), на частотні властивості ПТУП впливає
час прольоту носіїв заряду через канал. Якщо час прольоту виявиться сумірним з періодом вхідного сигналу, то зміна струму стоку не встигає слідкувати за зміною керувальної напруги на затворі, й динамічна крутизна ПТ зменшується. Але в реальних ПТУП довжина каналу дорівнює 5-10 мкм. Тому час прольоту виявляється значно меншим
сталої часу затвора з і його можна не враховувати.
Граничну частоту МДН - транзисторів визначають за формулою
гр = |
S |
або |
f |
гр = |
S |
|
, |
(12.13) |
Cзв |
|
|
||||||
|
|
|
|
2 Cзв |
|
|||
де S - крутизна приладу. |
|
|
|
Cзв =5 пФ і |
|
|||
Для МДН - транзистора, |
у якого |
S =5 мА/В, |
||||||
гранична частота |
fгр =160 МГц. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
162 |
|
|
|
|
|
12.3 Потужні польові транзистори
Потужні польові транзистори в ключовому і підсилювальному режимах повинні забезпечувати високий ККД. У ключовому режимі треба намагатися, щоб опір транзистора у відкритому стані був
мінімальним, тоді втрати потужності в приладі P I2 r |
також |
C кан |
|
будуть мінімальними. В підсилювальному режимі великий опір каналу ПТ приводить до зменшення крутизни за рахунок перегріву, а також із причини виникнення негативного зворотного зв’язку через опір витоку
rв .
Тому головною вимогою до потужних ПТ є зниження опору каналу. З цією метою у приладі використовують велику кількість паралельно з’єднаних каналів або створюють короткий канал завдяки переходу від традиційних горизонтальних (планарних) структур до вертикальних, у яких напрям струму перпендикулярний до поверхні струму.
Необхідно пропускати великі струми і розсіювати значні потужності, що робить необхідним збільшення площі структури потужних ПТ, а це викликає збільшення паразитних ємностей і, як наслідок, зменшення швидкодії ПТ. Тому створення потужного і разом з тим швидкодіючого (високочастотного) ПТ – це важлива проблема напівпровідникової електроніки.
12.3.1 Потужні МДН - транзистори
Такі транзистори мають короткий канал, який забезпечує низький опір відкритого транзистора у ключовому режимі й високу крутизну в підсилювальному режимі (рисунок 12.5).
163
Рисунок 12.5 – Фрагмент структури багатоканального потужного МДН – транзистора
У цих приладах багатоканальність поєднується з вертикальністю структури. V - подібні затвори таких ПТ сприяють збільшенню багатоканальності приладу, оскільки кожний “обслуговує” два витоки і два канали. Основні особливості приладу рисунка 12.5 – це зменшення довжини каналу і використання високоомної стокової n- області, через яку відбувається дрейф носіїв заряду струму стоку. Просте укорочення каналу призвело б до зниження пробивної напруги між стоком затвором. Уведення додаткової дрейфової області дозволяє зберегти значення пробивної напруги транзистора.
Польові МОП ПТ і БТІЗ силові транзистори мають безперечні переваги порівняно з біполярними. Сьогодні в нових розробках біполярні транзистори практично не зустрічаються.
Як і всі потужні напівпровідникові прилади, МОП ПТ мають технічні особливості, які необхідно враховувати для одержання реальних працюючих пристроїв.
Потужні МОП ПТ мають ряд істотних переваг перед біполярними транзисторами як у лінійному режимі так й імпульсному. Переваги полягають у швидкості перемикання, відсутності вторинного пробою, широкої області безпечної роботи й високому коефіцієнті підсилення. Перераховані переваги є вирішальними для їхнього застосування в таких пристроях, як високочастотні імпульсні джерела електроживлення, перетворювачі й інвертори для керування швидкістю
164
електродвигунів постійного і змінного струмів, ультразвукові генератори, звукові підсилювачі, високочастотні генератори для індукційного нагрівання й т.д.
Більшість МОП ПТ мають внутрішній інтегральний діод зворотного ходу, ввімкнений у зворотному напрямку між стоком і джерелом. Максимальний струм зворотного діода такий самий, як у транзистора.
На відміну від біполярних транзисторів при роботі з МОП ПТ необхідно виконувати деякі запобіжні заходи. Потужні МОП ПТ, будучи МОП - приладами, можуть бути ушкоджені статичним зарядом.
Швидке перемикання МОП ПТ вимагає швидкого заряду затвора за короткий проміжок часу, але паразитні індуктивності проводів і висновків обмежують струми затвора й швидкість перемикання.
Єдиним способом зниження індуктивних складових у ланцюзі затвора є зменшення відстані між схемою керування і МОП ПТ, однак це складно здійснити на практиці внаслідок реальних розмірів компонентів і обмежень, що виникають при розробці конструкції. Паразитні індуктивні складові в ланцюзі затвора можуть призвести до появи генерації.
Останні розробки МОП ПТ із малим зарядом затвора дозволяють одержувати малі часи перемикання й форми напруг, близькі до теоретичного при порівняно простих схемах керування.
У даний час багато виробників випускають МОП ПТ на визначення граничних потужностей від десятків до сотень ватів, напруги від десятків до тисячі вольтів і на граничні струми від одиниць до сотень амперів. Загальні параметри деяких транзисторів меншої потужності наведені в табл.12.1, а більшої - у табл.12.2, де взяті такі позначення:
-Uси - постійна напруга стоку-джерела;
-Rси - опір у відкритому стані;
-Iс - безперервний струм стоку;
-Iсм - імпульсний струм стоку;
-Rt - максимальний тепловий опір;
-Р - макс. розсіююча потужність.
165