схем каскадів на ПТ зі спільним витоком.
12.1 Підсилювальні каскади на польовому транзисторі
Найпростіша схем підсилювального каскаду на ПТУП зображена на рисунку 12.1, а.
а) б)
Рисунок 12.1 – Підсилювальний каскад на ПТУП (а) та стокозатворна характеристика транзистора (б)
Підсилювач містить у собі ПТ, увімкнений зі спільним витоком,
резистор навантаження RC , ланцюжок автоматичного зміщення Rв ,
Св і резистор Rз , який забезпечує подачу на затвор напруги зміщення
з ланцюжка Rв , Св і напруги вхідного сигналу, а також роздільні
конденсатори Сp1 і Сp2 .
При Uвх =0 в колі стоку і витоку проходить струм спокою IC0 ,
який створює на резисторі Rв напругу зміщення керувального p-n –
lпереходу Uзв0 =IC0 Rв . Опір резистора Rв дорівнює
Rв =Uзв0 / IC0 . |
(12.1) |
Резистор Rв - це елемент негативного зворотного зв’язку за
156
постійним струмом. Збільшення опору цього резистора приводить до збільшення стабільності параметрів підсилювача і разом з тим до зменшення струму стоку і до зміщення робочої точки на ділянку
стокозатворної характеристики з меншою крутизною SПТ (рис.12.1, б).
Зменшення крутизни SПТ зумовлює зменшення коефіцієнта підсилення каскаду, а наближення робочої точки до напруги відсічення зменшує допустиму амплітуду вхідної напруги і збільшує нелінійні спотворення вихідної напруги. Тому для того, щоб при збільшенні опору резистора
Rв не зменшувався струм IC0 , до кола затвора треба або під’єднати додаткове джерело напруги живлення, або під’єднати затвор до
подільника напруги з резисторів R1 і R2 (рисунок 12.2).
Завдяки цьому досягається часткова компенсація спаду
напруги на опори Rв , опір цього резистора може бути вибраний більшим, ніж у схемі рисунку 12.1, а, і спад напруги
URв IC0 Rв Uзв0 .
Рисунок 12.2 – Підсилювальний каскад на ПТУП з подільником напруги на вході
У цьому випадку
Rв |
=UR / IC |
(12.2) |
|
в |
0 |
Для контура, створеного резисторами Rв , R2 і ділянкою затвор-витік ПТУП (рисунок 12.2), можна записати
157
UR2 +Uзв0 -URв =0,
звідки
UR |
2 |
=UR -U |
зв |
. |
(12.3) |
|
в |
|
0 |
|
Величину опору R2 вибирають на основі вимог забезпечення заданого значення вхідного опору каскаду. Для створення на цьому резисторів напруги за формулою (12.3) необхідно забезпечити
проходження через подільник R1 , |
|
R2 |
струму, що дорівнює |
|
||||||
In |
UR |
2 |
|
|
UR |
Uзв |
0 |
|
|
|
|
|
|
|
в |
|
. |
(12.4) |
|||
R2 |
|
|
R2 |
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Опір резистора RС знаходять з рівняння
RС +Rв = EC Uсв0 ,
IC0
де Uсв0 - напруга на стоці в режимі спокою.
З урахуванням формули (12.2) остаточно знаходимо
RС = |
EC |
Uсв |
0 |
UR |
|
|||||
|
|
|
|
|
в |
. |
(12.5) |
|||
|
|
|
|
IC0 |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Опір резистора R1 дорівнює |
|
|
|
|
||||||
R = |
EC |
UR |
. |
|
|
(12.6) |
||||
|
|
2 |
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||
1 |
|
|
|
In |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
Властивості підсилювача на ПТУП оцінюються такими |
||||||||||
параметрами динамічного режиму: |
|
|
|
|
||||||
динамічною крутизною |
|
|
|
|
|
|
|
|||
Sd |
dIC |
|
|
|
; |
|
(12.7) |
|||
|
|
|
|
|||||||
dUзв |
|
|
||||||||
|
|
|
RC const |
|
||||||
|
|
|
|
|
|
Ec const |
|
|||
динамічним коефіцієнтом підсилення |
|
|||||||||
158
K |
dUR |
|
|
dU |
св |
|
C |
|
|
(12.8) |
|||
dUзв |
|
dUзв |
||||
|
RC const |
|
RC const |
|||
|
|
Ec const |
|
|
|
Ec const |
Ці параметри розраховують або аналітично за формулами:
Sd |
|
SПТ |
|
; |
(12.9) |
||
1 R |
/r |
|
|||||
|
|
|
c |
iПТ |
|
|
|
К |
|
|
МПТ |
, |
(12.10) |
||
|
|
|
|||||
|
1 riПТ |
/ Rс |
|
|
|
||
де SПТ , ri ПТ , MПТ - статичні диференційні параметри ПТ, або за
допомогою графоаналітичного способу. Останній дуже подібний до графоаналітичного способу розрахунку параметрів режиму підсилення БТ і полягає в наступному. На сім’ї стокових (вихідних) характеристик будують навантажувальну характеристику для змінного струму.
Оскільки змінна складова струму IC через резистор Rв не проходить,
то рівняння навантажувальної характеристики набуває вигляду
IC |
= |
EC Uсв |
. |
(12.11) |
|
||||
|
|
RC |
|
|
Перетин цієї прямої зі статичною вихідною характеристикою, знятою
при вибраній напрузі спокою Uзв0 (рисунок 12.3), визначає положення
початкової робочої точки, яка характеризується струмом спокою IC0 та напругою спокою Uсв0 . Після визначення цієї точки на навантажувальній прямій за даною амплітудою вхідної напруги Umзв
розраховують параметри режиму підсилення:
S |
|
|
|
2Im |
|
|
I |
I |
|
||||
d |
|
C |
|
= |
C |
|
C |
; |
|||||
|
2Umз |
2Umз |
|
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
Um |
U |
U |
|||||||||
К |
|
Cв |
= |
|
|
Cв |
|
Cв |
. |
||||
|
|
|
Umзв |
|
|
2Umзв |
|
|
|
||||
159
Рисунок 12.3 – До розрахунку параметрів режиму підсилення каскаду на ПТУП
Оскільки вхідний опір ПТУП великий, то вхідний опір
підсилювального каскаду (рисунок 12.2) визначають |
опором |
подільника напруги R1 R2 /(R1 + R2 ) . |
|
12.2 Частотні властивості польових транзисторів
Для аналізу поведінки польових транзисторів на різних частотах використовують еквівалентну схему рисунка 12.4.
160