Материал: TTE_Lect1

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

 

h

 

h21E

;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

21Б

 

1 h

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

21E

 

 

 

 

r h

 

h12Б (1 h21Б )

 

h12E

;

 

 

 

 

 

 

E

11Б

 

 

 

 

 

h22Б

 

h22E

 

 

 

 

 

 

 

 

 

r

 

1

 

 

1 h21Е

 

;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

K

 

 

 

h

 

 

h

 

 

 

 

 

 

 

 

 

22Б

 

 

22Е

 

 

 

 

rБ rБ rБ

h21Б

h11E

h12E (1 h21E )

.

 

 

 

 

 

h22Б

 

 

 

 

 

 

 

h22E

Фізичні параметри БТ залежать від режиму роботи і температури.

ЛЕКЦІЯ 9

РОБОТАБІПОЛЯРНОГО ТРАНЗИСТОРА У ДИНАМІЧНОМУ РЕЖИМІ

У роботі БТ в динамічному режимі зміна струму колектора IK у транзисторі відбувається внаслідок одночасної зміни вхідного струму

( IE або IБ ) і напруги на колекторі (UКБ або UКE ). Основним різновидом динамічного режиму БТ є підсилювальний режим.

9.1 Принцип дії підсилювального каскаду на біполярному транзисторі

9.1.1 Схема зі спільною базою Схема транзистора підсилювача зі спільною базою зображена

на рисунку 9.1. При відсутності вхідного сигналу(Uвх 0) у вхідному колі БТ діє напруга спокою UЕБ0 , створена за рахунок джерела ЕЕ , і

проходить струм IE0 - емітерний струм спокою. У вихідному колі діють відповідно напруга UКБ0 (від джерела ЕK ) і струм IK0 . У колі бази UКБ0 =ЕK - IK0 RK . Початковий режим БТ – активний.

101

Рисунок 9.1 – Підсилювальний каскад зі спільною базою

При надходженні на вхід схеми сигналу Uвх Umвв sin .t

починається динамічний режим роботи БТ. Практично вся напруга Uвх

виділяється на резисторі R1 , і тоді напруга UЕБ змінюватиметься за законом

UЕБ EE Umвв sin .t.

Часові діаграми напруги і струмів каскаду показано на рисунку 9.2.

Оскільки БТ працює в активному режимі, разом зі зміною

UЕБ

змінюватимуться емітерний

IE , колекторний

IK струми,

а

також

напруга на колекторі UКБ

(рисунок

9.2).

Колекторна

напруга

змінюється за законом

 

 

 

 

 

UEE IK0 RK RK ImK sin t .

Коефіцієнт підсилення за потужністю в схемі зі спільною базою дорівнює коефіцієнту підсилення за напругою, оскільки Кі = 1: Кр=Кu.

Недоліком схеми зі спільною базою є велика розбіжність у величинах вхідного і вихідного опорів підсилювальної ступені. Для виправлення цієї ситуації необхідно використати узгоджувальні трансформатори, що приводить до збільшення габаритів і ціни підсилювача.

102

Рисунок 9.2 – Часові діаграми напруг і струмів транзисторного каскаду зі спільною базою

103

З діаграм бачимо, що вхідна Uвх і вихідна Uвuх напруги схеми змінюються у фазі одна стосовно іншої (каскад за схемою зі спільною базою не інвертує вхідного сигналу). Амплітуда Umввu може бути більшою за амплітуду вхідного сигналу, якщо відповідно вибрати величину колекторного опору RK , тобто в цьому випадку каскад підсилює напругу. Процес підсилення полягає в перетворенні енергії джерела живлення EK в енергії вихідного сигналу. При цьому транзистор відіграє роль своєрідного регулятора, який керує струмом джерела EK . Величина і форма вихідної напруги залежать не тільки від

величини і форми вхідного сигналу, величини

RK , але й від вибору

положення

початкової робочої точки на

характеристиках БТ

(U0 , IE0 ,UКБ0 , IK0 ).

 

9.1.2

Схема зі спільним емітером

 

Схема транзисторного підсилювача зі спільним емітером зображена на рисунку 9.3, а часові діаграми пристрою – на рисунку

9.46. Режим спокою забезпечується двома джерелами -

ЕБ

(напруга

U0 і струм IБ0 ) і

EK (напруга UKE0 і струм

IK0 ).

Напруга

колектора

 

 

 

UKE0 =EK - IK0

RK .

 

 

Рисунок 9.3 – Підсилювальний каскад зі спільним емітером

104

Рисунок 9.4 – Часові діаграми напруг і струмів транзисторного каскаду зі спільним емітером

105