Материал: Neonat_s_positсii_sim_licarya_2007

Розділ 4

аномальні рухи очей;

порушення терморегуляції (гіпоабо гіпертермія);

вегето-вісцеральні розлади;

псевдобульбарні та рухові розлади;

судоми;

розлади м’язового тонусу;

прогресуюча постгеморагічна анемія, метаболічні порушення.

Б. Епідуральні крововиливи

Епідуральні крововиливи виникають між внутрішньою поверхнею кісток черепа і твердою мозковою оболонкою (так звана внутрішня кефалогематома) і не розповсюджуються за межі черепних швів внаслідок міцного зрощення в цих місцях твердої мозкової оболонки.

Клінічні ознаки:

після «світлого» проміжку (від трьох до шести годин) розвивається синдром стиснення мозку;

фокальні чи дифузні клоніко-тонічні судоми;

мідріаз на боці крововиливу;

застійні явища на очному дні;

геміпарез на боці, протилежному локалізації гематоми.

В. Субарахноїдальні крововиливи

Субарахноїдальні крововиливи виникають у разі порушення цілості менінгеальних судин.

Клінічні прояви:

одразу ж після народження дитини спостерігаються: підвищена збудливість, загальний неспокій у вигляді пожвавленої спонтанної рухової активності;

підвищені сухожильно-періостальні та безумовні рефлекси,

здригання, іноді судоми, тремор, напади апное;

менінгеальні симптоми, особливо ригідність м’язів потилиці;

загальна гіпотонія.

Заходи: при підозрі на розвиток внутрішньочерепного крововиливу транспортувати дитину у лікувальний заклад із забезпеченням охоронного режиму.

156

Основні патологічні стани

4.14.5. Пологові травми спинного мозку

А. Клініка

тяжкий параліч дихальних м’язів;1–С4:

млявий параліч м’язів шиї з обмеженням поворотів голови;

анестезія шкіри у ділянці потилиці;

центральна тетраплегія;

парез кишок;

порушення чутливості в ділянці ураження.

Ураження спинного мозку на рівні С5–С6 (верхній тип парезу Дюшенна – Ерба; порушується функція проксимального відділу руки):

плече повернуте всередину, лікоть розігнутий, спостерігається пронація передпліччя, кисть іноді зігнута – симптом «руки ляльки»;

м’язовий тонус в ураженій парезом руці знижений;

разом із парезом руки відзначається відставання лопатки від хребта.

Ураження спинного мозку на рівні С7–Т1 (нижній дистальний тип парезу Дежерін-Клюмпке):

параліч (парез) м’язів кисті з подальшою слабкістю пальців;

відсутній хапальний рефлекс;

не викликається долонно-ротовий рефлекс;

втрачається чутливість кисті.

Ураження спинного мозку на рівні С5–Т1–2 (тотальне ураження плечового сплетення – параліч Кернера):

в ураженій парезом руці різко виражена м’язова гіпотонія;

рука висить, набирає положення пронації, нею можна легко обвити навколо шиї – симптом «шарфа»;

сухожильні рефлекси викликаються;

немає хапального та долонно-ротового рефлексів;

виражені периферичні розлади кровообігу – ціаноз, похолодіння, симптом «ішемічної рукавички».

Ураження спинного мозку на рівні С3–С5 (парез діафрагми – синдром Коферата):

наявність синдрому дихальних розладів різного ступеня тяжкості;

ціаноз;

під час вдиху живіт не вип’ячується;

157

Розділ 4

на боці травми не спостерігається втягування діафрагми під краєм ребер, дихання на боці ураження ослаблене;

характерна деформація грудної клітки у вигляді дзвона.

Б. Показання для проведення рентгенографії шийного відділу хребта

вимушене положення голови;

наявнiсть кривошиї;

наявнiсть неврологiчних розладiв неясної етіології;

обмеження pyxiв у шийному вiддiлi;

непостiйнi розлади дихання;

змiни м’яких тканин на piвнi кранiовертебрального переходу та шиї.

4.14.6. Пологові травми внутрішніх органів

А. Розрив печінки та селезінки

Клінічні прояви:

млявість дитини;

блідість шкіри;

постгеморагічна анемія;

тахікардія;

тахіпное;

погіршення смоктання;

жовтяниця.

Розрив капсули печінки може призвести до шоку та смерті дитини.

Б. Крововилив у надниркові залози

Клінічні прояви:

гіповолемічний шок;

різке зниження артеріального тиску;

виражена м’язова гіпотонія;

парез кишок.

В. Заходи при травмах внутрішніх органів:

транспортування в лікарню;

консультація хірурга;

хірургічне лікування.

Розділ 5

Вроджені вади розвитку

5.1. Вроджені вади серця

Щороку в Україні народжується 6–6,5 тис. дітей з вродженими вадами серця (ВВС), 35–40 % з них перебувають у критичному стані з перших днів та тижнів життя і потребують невідкладної інтенсивної терапії та хірургічної корекції. Тому проблема своєчасної діагностики та надання невідкладної допомоги новонародженим і дітям першого року життя є надзвичайно актуальною. Вона пов’язана як з великим поліморфізмом аномалій розвитку серцево-судинної системи, так і зі складністю діагностики на догоспітальному етапі. Тільки у класифікації, затвердженій Європейською асоціацією кардіоторакальних хірургів, вказано 160 ВВС, а на практиці зустрічається понад 200 їх комбінацій. І першими зустрічаються з немовлятами, які мають ВВС, не кардіологи і кардіохірурги, а неонатологи, педіатри, сімейні лікарі.

Не всі вроджені вади серця оперуються в неонатальний період, деякі аномалії виявляються пізніше, протягом першого року життя. Усі діти з ВВС знаходяться на диспансерному обліку в кардіолога, але безпосередньо спостерігають за їхнім розвитком саме сімейні лікарі. Слід враховувати, що за будь-якого погіршення стану немовляти лікар повинен призначати лікування, зважаючи на наявну в нього вроджену ваду серця. Велику увагу необхідно приділяти навчанню матері основним навичкам спостереження за хворою дитиною.

Тому сімейний лікар стикається з необхідністю вирішення таких актуальних питань, як:

своєчасна пре- і постнатальна діагностика вроджених вад серця;

реабілітація та диспансерний нагляд;

навчання матері особливостям догляду за дітьми з ВВС.

159

Розділ 5

5.1.1. Зміни кровообігу відразу після народження (рис. 1)

припинення кровообігу плаценти (підвищення системного опору, зменшення притоку по нижній порожнистій вені, закриття венозного протоку);

розправлення фізіологічного ателектазу легенів, зниження легеневого опору, збільшення легеневого кровоплину, початок оксигенації в легенях;

закриття артеріального протоку (від 12 до 24 годин);

збільшення притоку оксигенованої крові у ліве передсердя з легеневих вен;

закриття овального вікна (неповне в 30–50 % випадків).

Рисунок 1. Кровообіг плода

5.1.2. Рання діагностика вроджених вад серця

Клінічні симптоми, за наявності яких слід запідозрити ВВС:

1.Ціаноз – симптом артеріальної гіпоксемії. Слід звертати увагу на відтінки ціанозу. Блакитний характерний для тетради Фалло, ма-

160