Материал: Neonat_s_positсii_sim_licarya_2007
Розділ 3
3.5. Щоденний догляд за новонародженими у пологовому стаціонарі
Здорова дитина |
Дитина з групи ризику |
|
або хвора дитина |
||
|
||
|
|
Туалет шкіри, очей
•обробляють дитину в разі забруднення;
•недоцільно без медичних показань використовувати для догляду за шкірою присипки, мазі, тощо [А]*
•туалет шкіри та очей здійснюють вранці перед першою годівлею;
•щодня визначають масу і температуру тіла;
•спочатку умивають обличчя теплою водою;
•потім очищують очі (одночасно двома окремими стерильними кульками, змоченими у розчині калію перманганату (1:8000), від зовнішнього кута до перенісся;
•очищують ніс (туалет носових ходів здійснюють за допомогою стерильних гнотиків, змочених у стерильному розчині фурациліну чи стерильній олії);
•вуха очищують сухими стерильними кульками;
•складки шкіри обробляють за потреби, якщо є зміни на шкірі;
•в останню чергу обробляють промежину (підмивають дитину теплою проточною водою з милом перед кожною годівлею)
Обробка пуповини
• |
тримати пуповинний залишок |
• |
за умови відсутності раннього контакту |
|
завжди сухим і чистим [А]; |
|
матері і дитини «шкіра до шкіри» та |
• |
не накривати пуповинний зали- |
|
подальшого відокремлення від матері |
|
шок пов’язками та підгузниками; |
|
з метою профілактики колонізації |
• |
немає необхідності обробляти |
|
госпітальною флорою обробляти пу- |
|
пуповинний залишок антисепти- |
|
повинний залишок та пуповинну ранку |
|
ками та антибактеріальними за- |
|
розчином бриліантового зеленого; |
|
собами за умови забезпечення |
• |
тримати пуповинний залишок завжди |
|
раннього контакту матері і дити- |
|
сухим і чистим; |
|
ни «шкіра до шкіри» з подаль- |
• при забрудненні пуповинного залиш- |
|
|
шим спільним перебуванням [А] |
|
ку (за наявності залишків сечі, |
|
|
|
|
* [A] – (тут і далі) рівень доказовості.
76
Догляд за новонародженими
Здорова дитина |
Дитина з групи ризику |
|
або хвора дитина |
||
|
випорожнень тощо) необхідно відразу промити його теплою кип’яченою водою з милом та ретельно висушити чистою пелюшкою або серветкою;
•стежити за імовірними ознаками інфекції
Дитина може бути виписана додому з пуповинним залишком, який не має ознак інфекції, за умови проведення медичним персоналом пологового будинку навчання та засвоєння матір’ю навичок догляду за пуповинним залишком.
3.6. Критерії виписки новонароджених з пологового стаціонару
Новонароджена дитина може бути виписана з пологового стаціонару на третю добу життя, якщо загальний стан дитини, рівень підготовки та інформування матері з питань догляду та контролю за станом дитини відповідають таким критеріям:
пуповинний залишок та пуповинна ранка сухі та чисті, без ознак запалення;
температура тіла дитини тримається в межах 36,5–37,5 °С;
дитина має добрий смоктальний рефлекс;
проведена вакцинація проти туберкульозу та гепатиту В;
дитина обстежена на фенілкетонурію та вроджений гіпотиреоз;
дитина має задовільний стан;
мати або члени сім'ї мають достатні навички догляду за дитиною;
мати проінформована про попередження синдрому раптової смерті;
мати проінформована про загрозливі стани дитини, за яких треба негайно звертатися по медичну допомогу.
77
Розділ 3
3.7. Подальший догляд за новонародженим в домашніх умовах
Білизна |
• виготовлена з гігроскопічних тканин, що легко піддаються |
|
обробці; |
|
• не рекомендують використовувати клейонку |
|
|
Сповивання |
Не рекомендується сповивати дитину |
|
|
Купання |
• до загоєння пупкової ранки купати дитину у кип’яченій воді; |
|
• миття дитини слід проводити при встановленні стабільної |
|
температури тіла; |
|
• доношених немовлят купають у теплій воді з низьколуж- |
|
ним милом (1–2 рази на тиждень); |
|
• недоношених немовлят з вагою менше 2000 г слід |
|
купати у теплій стерильній воді тільки у перший тиж- |
|
день життя. Недоношених немовлят з вагою нижче |
|
1000 г – лише водою протягом перших двох тижнів |
|
життя. Після цього можна інколи вживати низьколужне |
|
мило |
|
|
Температурний |
• температура доношеної дитини 36,5–37,5 °С; |
режим |
• в кімнаті, де перебуває дитина, необхідно підтримувати |
|
температуру 20–22 °С; |
|
• якщо температура у приміщенні нижче 20 °С, необхідно |
|
надіти дитині на голову шапочку; |
|
• дуже важливо виключити ризик перегріву. Не рекоменду- |
|
ють ставити ліжко біля батареї опалення або на те місце, |
|
куди потрапляють прямі сонячні промені. |
|
Категорично протипоказано класти у ліжко дитини |
|
нагрівальні пристрої! |
|
|
Розділ 4
Основні патологічні стани
4.1. Захворювання шкіри та пупка
4.1.1. Анатомо-фізіологічні особливості будови шкіри
Таблиця. Анатомо-фізіологічні особливості будови шкіри, які сприяють розвитку фізіологічних і патологічних станів та обумовлюють специфіку догляду за новонародженими
Анатомо-фізіологічні |
|
Фізіологічні та патологічні стани |
особливості будови шкіри |
|
|
|
|
|
|
|
|
Недостатньо розвинений |
• |
значна прозорість шкіри, рожевий колір. |
епідерміс |
Легко виникають: |
|
|
• |
хімічні опіки при вживанні дезинфікуючих |
|
|
засобів, таких як йод та спирт; |
|
• |
термічне ушкодження при вживанні різних |
|
|
нагрівальних пристроїв |
|
|
|
Судини поверхневі |
• |
збільшена у 8 разів інтенсивність шкіряного |
|
|
дихання порівняно з дорослими; |
|
• |
збільшена тепловіддача. |
|
Легко виникають: |
|
|
• |
некроз від вдавлення різних пов’язок; |
|
• |
системна дія стероїдів, спирту, йоду, гекса- |
|
|
хлорофену, естрогену та борної кислоти при |
|
|
локальному застосуванні |
|
|
|
Клітини епідермісу містять |
• |
збільшення втрати води. |
більше води |
Легке проникнення речовин, що застосову- |
|
|
ються локально |
|
|
|
|
79
Розділ 4
Таблиця. Анатомо-фізіологічні особливості будови шкіри, які сприяють розвитку фізіологічних і патологічних станів та обумовлюють специфіку догляду за новонародженими (закінчення)
Анатомо-фізіологічні |
|
Фізіологічні та патологічні стани |
особливості будови шкіри |
|
|
|
|
|
|
|
|
Слабкий розвиток базаль- |
Легко виникає: |
|
ної мембрани |
• |
епідермоліз (утворення пухирців у місцях |
|
|
тиску, на слизових оболонках) |
|
|
|
Тонкий роговий шар |
• |
підвищена резорбційна функція |
|
|
|
Недостатність кератинізації |
Легко виникає: |
|
рогового шару |
• |
інфікування шкіри |
|
|
|
Недостатність місцевого |
Легко виникає: |
|
імунітету |
• |
інфікування шкіри |
|
|
|
рН 6,3–5,8 |
• |
низька бактерицидність шкіри. |
|
Легко виникає: |
|
|
• |
інфікування шкіри |
|
|
|
Сальні залози, поширені по |
• |
можуть перетворюватися на кісти, дрібні |
всій шкірі |
|
біло-жовті утворення (milia) |
|
|
|
Недостатня активність за- |
Легко виникають: |
|
лозистого апарату |
• лущення, мацерації; |
|
|
• |
запалення шкіри |
|
|
|
Збільшення секрету саль- |
• |
утворення молочних кірок на голові |
них залоз |
|
|
|
|
|
Недорозвинені потові за- |
• |
зменшена тепловіддача. |
лози |
Легко виникає: |
|
|
• |
перегрів дитини |
|
|
|
Підшкірно-жирова кліткови- |
• |
легкий зсув внутрішніх органів |
на відсутня у черевній, груд- |
|
|
ній порожнинах у заочере- |
|
|
винному просторі |
|
|
|
|
|
4.1.2. Ураження шкіри
1. Простий бульозний епідермоліз (БЕ). В неонатальний період з’являються пухирці з серозним, серозно-гнійним або геморагічним вмістом, які утворюються на здоровій шкірі, більше на розгинальній
80