актами регулюється статус представництва іноземної юридичної особи в Україні?
22.Восени 2005 р. у м. Констанца румунські правоохоронні органи наклали арешт на українське судно “Професор Вернадський”, що належало Державному науково-дослідному інституту гідрометеорології України. Це було зроблено для забезпечення позову громадянина Румунії П., який входив до міжнародної наукової експедиції, що здійснювала дослідження на цьому судні, та, нібито, отримав травму під час рейсу.
Українське посольство заявило протест на дії румунської влади, звернувши увагу на неприпустимість накладання арешту на майно, що належить іноземній державі.
Проаналізуйте ситуацію, що склалася. Якими нормативними актами слід керуватися при вирішенні спору. Складіть проект звернення посольства України до МЗС Румунії.
23.Між українським державним підприємством та іноземною приватною компанією був укладений господарський договір. Державне підприємство не виконало своїх зобов’язань за договором, тож іноземна фірма звернулася до суду про стягнення завданих збитків та неустойки. В ході розгляду справи господарським судом позивач просив притягнути як співвідповідача державу Україна, оскільки згідно з національним законодавством вона утворює та наділяє майном державні підприємства, отже, має відповідати за боргами таких підприємств.
Чи правомірні вимоги споживача?
24.Україна уклала угоду з Грузією про те, що сторони при посольствах побудують готелі для розміщення гостей, що беруть участь у дипломатичних та інших заходах. Готелі будуватимуться за кошти бюджетів, а можливі спори, пов’язані з будівництвом, вирішуватимуться шляхом переговорів або в обраному послами країн юрисдикційному органі.
Посольство Грузії уклало договір з українською будівельною компанією, в якому не було застережень про відмову від судового імунітету. Через деякий час це посольство заборгува-
25
ло виплати за виконані будівельні роботи, й українська компанія звернулася з позовом до господарського суду про стягнення заборгованості. Посольство Грузії заперечувало проти розгляду справи, посилаючись на свій імунітет.
Чи правомірною є заява відповідача? Складіть проект рішення суду.
Т е м а 5. Право власності в міжнародному
приватному праві
(д л я с а м о с т і й н о г о в и в ч е н н я)
1.Колізійні питання права власності. Закон місцезнаходження майна як основний колізійний принцип у сфері майнових правовідносин в МПП.
2.Виникнення та припинення права власності та інших речових прав в МПП.
3.Колізійні питання права власності та інших речових прав на рухоме майно, що перебуває в дорозі.
4.Правове регулювання іноземних інвестицій в міжнародному приватному праві. Гарантії майнових прав іноземних інвесторів в угодах СОТ.
5.Правове становище власності України за кордоном
Ко н т р о л ь н і з а п и т а н н я
Учому полягають особливості захисту права власності під час збройних конфліктів?
Як співвідносяться майновий та зобов’язальний статути
вмежах колізійного регулювання?
За яких умов є правомірною націоналізація майна? Естериторіальна дія законів щодо націоналізації майна.
Які вимоги висуваються щодо компенсації, яка виплачується внаслідок націоналізації?
26
Т е м а 6. Інтелектуальна власність
у міжнародному приватному праві
(д л я с а м о с т і й н о г о в и в ч е н н я)
1.Територіальний характер інтелектуальної власності та особливості її регулювання в міжнародному приватному праві.
2.Міжнародно-правова охорона авторських прав. Уніфікація авторського права. Основні міжнародні угоди щодо охорони авторських та суміжних прав.
3.Поняття “право промислової власності з іноземним елементом”. Промислова власність та її міжнародна охорона.
4.Угода СОТ щодо торговельних аспектів прав інтелектуальної власності.
Те м а 7. Правочини та зобов’язання в міжнародному
приватному праві
П и т а н н я д л я о б г о в о р е н н я
1.Поняття та види правочинів з іноземним елементом. Сфера дії права, що застосовується до правочину.
2.Особливості колізійного регулювання договірних зобов’язань в МПП. Автономія волі сторін у колізійному праві України.
3.Договір міжнародної купівлі-продажу товарів. Віденська конвенція ООН “Про договори міжнародної купівліпродажу товарів”.
4.Міжнародні автомобільні перевезення. Конвенція про договори міжнародного дорожного перевезення вантажів
(КДПВ) 1956 р.
5.Види позадоговірних зобовязань, ускладнених іноземним елементом, та колізійні підходи до їх регулювання.
27
За в д а н н я
25.Між українським суб’єктом господарювання (замовник) та турецькою компанією (підрядник) був укладений договір про виконання будівельних робіт на території України із зазначенням належного до застосування права – права України. Відповідно до угоди між сторонами функції замовника перейшли іншій українській фірмі, яка у подальшому порушила строки розрахунків. Підрядник звернувся з позовом до Харківського господарського суду (за місцем виконання робіт), при цьому він посилався на норми турецького законодавства, оскільки відповідач не є стороною договору підряду і на відносини з ним не поширюється застереження про застосовне право. Відповідно до п.7 ч. 1 ст. 44 Закону України “Про міжнародне приватне право” до контракту має застосовуватися турецьке право, як право країни підрядника.
Яке рішення має прийняти суд? Чи зберігають дію положення договору про застосовне право при переводі боргу на іншу особу?
26.Громадянин РФ купив у м. Херсон приватизовану квартиру. У договорі купівлі-продажу зазначалося, що вартість квартири становить 50 тис. грн, що відповідало балансовій вартості, встановленій у технічній документації на дане житло. Фактично ж покупець передав власнику 100 тис. доларів. У подальшому суд визнав договір купівлі-продажу недійсним у зв’язку з тим, що продавець на момент купівлі-продажу квартири був недієздатним. Покупець заявив вимогу про повернення фактично сплаченої продавцю суми.
Проаналізуйте обставини справи. Правом якої країни слід керуватися при вирішенні даного спору? Складіть проект судового рішення у справі.
27.Українське торговельне підприємство “Космос” уклало зовнішньоекономічний контракт з італійською компанією “Гермес” – постачальником кахельної плитки. Сторони уклали письмову угоду на умовах постачання СІФ (морське
28
перевезення) в редакції ІНКОТЕРМС – 2000 р. Обов’язок по оплаті фрахту до пункту призначення та страхуванню угоди був покладений на постачальника – італійську компанію “Гермес”.
Під час подальших переговорів представники “Гермеса” запропонували знизити ціну контракту, з чим у телефонній розмові представники “Космосу” погодились. У результаті італійська компанія вирішила, що може зафрахтувати судно на умовах ФОБ та не страхувати угоду.
Зафрахтоване судно потрапило в шторм, і товар був зіпсований (близько 80% плитки розбилося та понадколювалося). Українське підприємство винною у неналежному виконанні зобов’язання вважало італійську компанію, яка в односторонньому порядку змінила умови постачання з СІФ на ФОБ.
Назвіть нормативні акти, якими слід керуватися при вирішенні даного спору. Чи відбулася зміна базисних умов поставки з СІФ на ФОБ? Чому? Складіть проект рішення суду.
28.У квітні 2003 р. до господарського суду звернулася українська торговельна компанія з позовом до корпорації “JMM”, зареєстрованої у Великій Британії, яка в односторонньому порядку змінила асортимент продукції, що поставлялася за договором міжнародної купівлі-продажу товарів. В обґрунтування свого позову українська компанія посилалася на норми внутрішнього законодавства; відповідач висунув свої заперечення, спираючись на положення Віденської конвенції “Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів” від 11 квітня 1980 р.
Визначте належне до застосування право.
29.Згідно з договором купівлі-продажу ПАТ “АрселорМіттал Кривий Ріг” зобов’язане поставити алжирській компанії по виробництву будівельних матеріалів 100 т арматурного металевого прокату на умовах СІФ у місто Тізі Узу. Покупець зобов’язався оплатити товар відразу після його відвантаження Придніпровській залізниці з м. Кривий Ріг.
Товар був своєчасно відправлений і перевантажений на судно “Святослав” в Одеському порту. Через деякий час продавцю повідомили, що вантаж отримано у кількості 95 т, тож
29