ЗАВДАННЯ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Т е м а 1. Поняття міжнародного приватного права
(к о л о к в і у м)
П и т а н н я д л я о б г о в о р е н н я
1.Предмет міжнародного приватного права. Поняття приватноправових відносин міжнародного характеру. Види іноземного елементу в приватноправових відносинах.
2.Методи правового регулювання в МПП.
3.Система МПП як галузі права та навчальної дисцип-
ліни.
4.Співвідношення МПП з іншими галузями національного права та міжнародним правом.
5.Історія науки міжнародного приватного права.
За в д а н н я
1.Охарактеризуйте співвідношення міжнародного приватного права з цивільним правом, господарським правом, цивільним процесуальним правом.
2.Наведіть приклади правовідносин, що складаються у сфері регулювання міжнародного приватного права. Визначте структуру цих правовідносин.
3.Підготуйте повідомлення про наукову діяльність та роль у розвитку теорії міжнародного приватного права одного з відомих науковців.
15
Т е м а 2. Джерела (форми) міжнародного приватного
права
(к о л о к в і у м)
П и т а н н я д л я о б г о в о р е н н я
1.Поняття та види джерел МПП.
2.Міжнародні договори як джерела МПП.
3.Внутрішнє (національне) законодавство як джерело
МПП.
4.Поняття правового звичаю, його види.
5.Значення доктрини та судової практики у регулюванні відносин МПП.
6.Концепція lex mercatoria, її вплив на судову та арбітражну практику.
7.Поняття і види уніфікації та гармонізації норм міжнародного приватного права. Діяльність Гаазької конференції з міжнародного приватного права, Комісії ООН з права міжнародної торгівлі (UNCITRAL), Інституту уніфікації приватного права (УНІДРУА).
Те м а 3. Загальні засади правозастосування
вміжнародному приватному праві
П и т а н н я д л я о б г о в о р е н н я
1.Поняття та структура колізійної норми. Загальна класифікація колізійних норм (імперативні, диспозитивні, альтернативні, кумулятивні).
2.Класифікація колізійних норм за формою прив’язки (односторонні та двосторонні).
3.Автономія волі в міжнародному приватному праві.
4.Сучасні тенденції розвитку колізійного регулювання.
5.Проблема кваліфікації колізійної норми. Конфлікт кваліфікацій.
16
6.Поняття зворотного відсилання та відсилання до права третьої країни.
7.Інститут “обходу закону” в колізійному аспекті.
8.Інститут публічного порядку в МПП. Надімперативні норми закону суду та закону третьої держави.
9.Взаємність і реторсії.
За в д а н н я
4.Громадянин України (18 років) та громадянка Парагваю (15 років) звернулися до місцевого органу РАГС України із заявою про реєстрацію шлюбу. Співробітник РАГС відмовив у прийнятті заяви на тій підставі, що дівчина за законодавством України не досягла шлюбного віку. Заявники заперечували, посилаючись на особистий закон нареченої (ЦК Парагваю), згідно з яким шлюбний вік жінок становить 14 років.
Чи правомірні дії співробітника РАГС? Які норми чинного законодавства України регулюють зазначені відносини? Чи могли ці громадяни зареєструвати шлюб у консульській установі Парагваю?
5.На території України сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої вантажівка, що належала українському автоперевізнику, заподіяла шкоду легковому автомобілю польського підприємства. Було встановлено, що винним у ДТП
єводій вантажівки, який не впорався з управлінням.
Польське підприємство звернулося з позовом про відшкодування шкоди, завданої автомобілю, у розмірі вартості його ремонту. Вимоги позивача ґрунтуються на нормах ЦК України.
На підставі якого нормативного акта буде визначено належне до застосування право? Право якої держави слід застосувати при вирішенні спору?
6. Поясніть, чи спостерігається у наведених нижче прикладах обхід закону і чи є такі дії протиправними:
а) громадянка України виїжджає на територію США, де
17
народжує з метою отримання дитиною громадянства США; б) усиновитель та усиновлена ним донька, громадяни
України, виїжджають в іншу країну на постійне проживання, де укладають шлюб;
в) громадяни України та Болгарії з метою уникнення необхідності нотаріального посвідчення договору дарування житлового будинку, що знаходиться в Україні, укладають договір на території країни, законодавство якої не вимагає нотаріального посвідчення такого договору;
г) підприємство, зареєстроване на території України, та підприємство, створене за законодавством Республіки Білорусь, при укладенні договору купівлі-продажу закріпили положення, згідно з яким права та обов’язки сторін визначаються правом Греції.
7. Розгляньте наведені ситуації і дайте відповіді на запитання, поставлені до них нижче:
-при складанні заповіту на території України громадянин Білорусі Р. встановив у ньому, що спадкові відносини, які виникнуть після його смерті, регулюються правом Франції;
-громадянин України П. та його дружина Р., громадянка Канади, уклали угоду, у якій закріпили, що майнові наслідки їх шлюбу регулюються правом Російської Федерації;
-громадянка України С. та громадянин Японії Г. звернулися до відділу реєстрації актів громадянського стану України із заявою про укладення їх шлюбу за формою і в порядку, передбаченому законодавством Японії;
-українське і білоруське підприємства уклали договір оренди обладнання. Як застосовне в договорі вказувалося право США. Під час розгляду спору українська сторона (орендодавець) просила застосувати українське право, вказуючи, що право США не пов’язано з відносинами сторін. Білоруська компанія наполягала на застосуванні американського права, відзначаючи, що воно містить деталізоване регулювання відповідних відносин і, крім того, є правом третьої держави, “нейтральної” по відношенню до сторін, що сперечаються;
-підприємство, зареєстроване у Нідерландах, та україн-
18
ське підприємство уклали договір оренди нерухомого майна, яке знаходиться на території України. У вказаному договорі сторони зазначили, що до тлумачення змісту договору застосовується право Індії;
- дві українські фірми уклали договір у м. Мінську. Застосовним правом обрали білоруське, проте у договорі сторони цього не зазначили, хоча зробили вказівку на юрисдикційний орган, компетентний вирішувати спори, – господарський суд України. При вирішенні спору, який виник, український суд застосував українське право, вказавши у рішенні, що вибір українського суду свідчить про наявність згоди сторін про вибір українського права.
У чому полягає принцип автономії волі сторін? Які види автономії волі сторін можна назвати? Що є підставою для реалізації принципу автономії волі? Чи будуть визнані в Україні перелічені вище правочини?
8.У 1936 р. німецький апеляційний суд, розглядаючи справу про розлучення, не зміг встановити зміст належного до застосування ісландського права. Верховний суд вказав апеляційному суду, що у такій ситуації необхідно було спробувати встановити право Норвегії або Данії.
Дайте оцінку позиції Верховного суду Німеччини. Яким чином в аналогічний ситуації має діяти український суд?
9.Італійська подружня пара, що проживала в Німеччині, склала спільний заповіт, відповідно до якого частка у праві спільної сумісної власності після смерті одного з подружжя переходить тому, хто пережив чоловіка чи дружину. Після смерті чоловіка вдова мала намір успадкувати частку в спадковому майні, посилаючись на спільний заповіт. За італійським законом такий заповіт недійсний, за німецьким – дійсний. Виникло питання про вибір права, що підлягатиме застосуванню. Якщо складення спільного заповіту – це питання форми, то застосовується німецьке право і у такому разі заповіт дійсний, а якщо це питання пов’язано з відносинами спадкування, то застосовується закон громадянства спадкоємця, тобто Італії, тож заповіт
19