РОЗДІЛ 3. ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ УМОВ КУЛЬТИВУВАННЯ НА ФІЗІОЛОГІЧНУ АКТИВНІСТЬ ПРОДУЦЕНТІВ
Рис.13. Схема лабораторної установки для безперервного процесу культивування:
1 – регулятор подавання повітря; 2 – ротаметр (прилад для визначення об'ємної витрати газу або рідини в одиницю часу); 3 – фільтр для повітря; 4 – біореактор; 5- вентиль; 6 – аналізатор вихідного повітря; 7 – фільтр для живильного середовища; 8 ,10
– збирачі живильного середовища та готового продукту; 9 – насос; 10 – закриті пробовідбірники
Пробірки закривають гумовими або скляними пробками. Якщо ріст мікроорганізмів не супроводжується виділенням газів, поверхню середовища заливають стерильним вазеліном або парафіном.
Культивування у в’язкому середовищі. Дифузія кисню у рідину зменшується зі збільшенням її в’язкості. Готують середовище з додаванням 0,5% агар-агару (ущільнювача).
Вирощування у шарі щільного середовища. Посівний матеріал вносять у розплавлене та охолоджене до 45-500С агаризоване середовище. У пробірках поверхню заливають стерильною вазеліновою олією. При використанні чашок Петрі для вирощування анаеробів агаризоване середовище із культурою мікроорганізмів розливають в кришки чашок і, після того як середовище застигне, щільно прижимають до її поверхні дно чашки. Зазор між стінками дна та кришки, де середовище стикається з повітрям, заливають стерильним парафіном (рис.14).
Рис. 14. Культивування анаеробів в чашці Петрі:
1 – агаризоване середовище; 2 – парафін.
Вирощування в анаеростатах. З анаеростатів відкачують повітря, а потім заповнюють сумішшю азоту (80-90%) та вуглекислого газу (1020%), за рахунок якої створюється надлишковий тиск, який перешкоджає проникненню кисню з повітря.
Щодо відношення мікроорганізмів до світла, то більшості мікроорганізмів воно не потрібно, за винятком фототрофних бактерій.
46
РОЗДІЛ 3. ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ УМОВ КУЛЬТИВУВАННЯ НА ФІЗІОЛОГІЧНУ АКТИВНІСТЬ ПРОДУЦЕНТІВ
При посіві анаеробних мікроорганізмів головною метою є одержання середовища без кисню. Для цього:
а) розливають нагріте середовище, заливають його стерильною олією і через олію роблять засів; б) вносять рідке або тверде середовище в пробірку, продувають його
аргоном або азотом із балона, герметично перекривають корком. В середовища можна додавати деякі відновники, що поглинають залишки кисню (наприклад, Fe2+, пірогалол, цистеїн та т.ін.) (рис. 15);
Рис. 15. Культивування анаеробів при поглинанні кисню лужним розчином пірогалолу
в) але найпростіший спосіб – це високий стовпчик, перекритий гумовим корком; г) чашки з анаеробами наливають агаром "під кришки" та вміщують: в анаеростат (ємність, з якої насосом відкачується повітря); вакуумний ексикатор, на дно якого можна помістити хімічні поглиначі кисню (гіпосульфіт Na, пірогалол і т.ін.) (рис. 16);
д) для облігатних анаеробів існує складна техніка культивування в атмосфері інертного газу, з постійною перевіркою на відсутність кисню.
Рис. 16. Металевий мікроанаеростат
Мета роботи. Ознайомитись с основними способами культивування аеробних та анаеробних мікроорганізмів. Освоїти фізичні, хімічні та біологічні методи видалення кисню, ознайомитися з демонстрацією методів культивування анаеробних бактерій.
Матеріали та обладнання:
поживні середовища: МПА і пептонна вода; стерильний посуд (3 пробірки і одна чашка Петрі на студента); бактеріологічні петлі (кожному студенту); штативи; культури мікроорганізмів. Пробірки з анаеробними мікроорганізмами, що виросли в глибині щільного поживного середовища, пробірки з анаеробами, анаеростат, ексикатор з хімічними речовинами, що поглинають кисень (пірогаллол, гідросульфіт натрію), чашки Петрі з щільним поживним середовищем, на якій сумісно вирощені аероби і анаероби, грунт, колби місткістю 250 мл, стерильна вода, піпетки, спиртівки, термостат.
47
РОЗДІЛ 3. ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ УМОВ КУЛЬТИВУВАННЯ НА ФІЗІОЛОГІЧНУ АКТИВНІСТЬ ПРОДУЦЕНТІВ
Хід роботи:
1.Розплавити щільні поживні середовища.
2.Розлити поживні середовища:
-пептонну воду у пробірки;
-МПА у пробірки (стовпчиком та у вигляді скошеної поверхні) та
чашки Петрі. 3.Засіяти:
-штрихом на чашку Петрі з МПА;
-штрихом у пробірку зі скошеним МПА;
-уколом в стовпчик у пробірку з МПА;
-піпеткою у пробірку з пептонною водою.
4.Уважно перегляньте на демонстраційних посівах:
–ріст анаеробів в глибині щільних живильних середовищ
–ріст бактерій у середовищах, що містять редукуючі речовини.
–розвиток анаеробів в анаеростатах.
–ріст анаеробів в ексикаторі з хімічними речовинами, поглинаючими кисень (пірогаллол, гідросульфіт натрію).
–ріст аеробів і анаеробів.
5.Всі демонстраційні посіви замалюйте в альбом.
Контрольні питання:
1.Які умови необхідно забезпечити для нормального вирощування мікроорганізмів?
2.На які групи поділяються мікроорганізми по відношенню до температури?
3.Як забезпечити вирощування аеробних та анаеробних форм мікроорганізмів?
4.Яка техніка посіву на рідкі та щільні поживні середовища?
48
РОЗДІЛ 4. ТИПИ ФЕРМЕНЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ
РОЗДІЛ 4. ТИПИ ФЕРМЕНЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ
4.1. Культивування мікроорганізмів у періодичній та безперервній культурі
Ферментація є визначальною стадією в біотехнологічних виробництвах, протягом якої мікроорганізми ростуть і розмножуються і біореакторах, забезпечуючи накопичення біомаси продуцента і біологічно цінних метаболітів у культуральній рідині.
Біореактор або ферментер - це закрита або відкрита ємність, в якій за певних умов (тиск, температура, концентрація сухих речовин, рН середовища (і т.д.) протікають на клітинному або молекулярному рівні контрольовані реакції, здійснювані за допомогою мікроорганізмів (рис.17).
Рис.17. Типовий ферментер.
Розміри посудини можуть варіювати від 1 дм3 (експериментальний) до 500 000 дм3 (для комерційного виробництва). Форма й використаний для конструкції матеріал також різняться, хоча найчастіше ферментери виготовляють у вигляді циліндрів з нержавіючої сталі.
Позначення:
A. Вхідний отвір для повітря. У більшості випадків ферментація є аеробною та вимагає великих обсягів стерильного повітря, що подається через спеціальну конструкцію — розбризкувач. Пухирці повітря
49
РОЗДІЛ 4. ТИПИ ФЕРМЕНЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ
допомагають перемішувати вміст, забезпечують доступ кисню для аеробного дихання і сприяють виведенню летких відходів.
Б. Мішалка присутня в більшості ферментерах. Завдяки перемішуванню підвищується швидкість розчинення кисню, підтримуються градієнти дифузії кисню й поживних речовин всередині клітин і продуктів із клітин, запобігається злипання клітин або міцелію грибів; здійснюється теплообмін між середовищем і охолоджуючими поверхнями. Стрижень мішалки повинен бути міцним і стерильним.
B. Лопаті мішалки, зазвичай плоскі, розташовані вертикально.
Г. Вхідні отвори для лугу та піногасника. Вони з'єднані з датчиками, що контролюють рН і піноутворення у ферментері. При аерації та перемішуванні утворюється піна (в основному, через присутність білків), яка перешкоджає відбору вмісту через вивідний отвір. При контакті піни з датчиком піногасника він замикає електричне коло, яке пускає в хід насос, що впорскує піногасник. Інші датчики зв'язані електричним колом з іншими «ефекторами». У тих випадках, коли при ферментації підвищується кислотність середовища, додається луг, так що значення рН завжди стале.
Д. Вивідний отвір. Вміст ферментера перебуває під тиском, тому до нього приєднані манометр і захисний клапан.
Е. У верхній частині ферментера є отвір, через який додають середовище й посівний матеріал (мікроорганізми). Воно також забезпечує доступ для очищення ферментера.
Ж. Глушник — вертикальне ребро на внутрішній стінці ферментера
— сприяє посиленню перемішування та гасить утворення вирів при обертанні культури. При цьому підвищується ефективність переносу кисню.
3. Охолоджуюча сорочка знижує температуру, яка підвищується в процесі росту культури завдяки виділенню тепла.
І. Вивідний отвір дозволяє відбирати проби в процесі ферментації, так що процес постійно контролюється.
Культивування мікроорганізмів може здійснюватися у відкритій (безперервне культивування) чи закритій системах (періодичне культивування).
Система називається закритою, якщо жодна складова частина цієї системи після початку процесу в біореакторі не вводиться і не виводиться. У періодичному процесі в ферментер спочатку подають всі поживні речовини і посівний матеріал. Процес йде відповідно до кривої росту мікроорганізмів з заключним уповільненням реакції, обумовленим недостатньою кількістю субстрату, накопиченням токсичних метаболітів, несприятливою зміною фізико-хімічних умов навколишнього середовища (рН, температура, парціальний тиск, кисень, в'язкість), загибеллю та лізисом мікроорганізмів.
50