з нею після інтимних стосунків між ними. Зміст заяви вона підтвердила на допиті її як потерпілої.
Завдання № 11
Упроцесі розслідування справи щодо обвинувачення Фугеля у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, було призначено судово-медичну експертизу. Експерт Налисник дав висновок про причину смерті потерпілого від давньої його хвороби, однак повторна експертиза спростувала його. Як було з’ясовано у процесі слідства, Налисника підкупив родич обвинуваченого – Тесленко. Останній також підмовляв свідка Колоса (очевидця вчиненого злочину) давати неправдиві показання. Колос на допиті заявив слідчому, що йому по суті заданих запитань відповісти нічого і, взагалі, по цій справі нічого невідомо.
Завдання № 12 Син міського голови Рогачевського побив
неповнолітнього Копаницького, котрого було госпіталізовано. За наполяганням батька Рогачевського завідувач відділення лікарні виписав Копаницького на 15-ий день перебування його в лікарні, хоча він потребував лікування протягом ще принаймні тижня. Судовомедичний експерт Гамарник, якому також дзвонив батько обвинуваченого, дав висновок, що потерпілому було заподіяно легке тілесне ушкодження, яке спричинило короткочасний розлад здоров’я, хоча це явно не відповідало дійсності. Повторна експертиза, призначена слідчим, дала висновок, що неповнолітньому Копаницькому було заподіяно середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Завдання № 13
Уході досудового слідства по справі, порушеної за п.6 ч.2 ст.115 КК України, Маркевич під час допиту його як свідка повідомив ряд обставин, підтвердження яких
171
іншими доказами могло привести до встановлення вбивці. Після допиту слідчий взяв у Маркевича підписку про те, щоб він про свої показання нікому не говорив. Однак Маркевич розповів про них своєму знайомому, а той – вбивці. Останньому на якийсь час вдалося приховати сліди злочину, але зрештою його було викрито.
Завдання № 14 Полатайко, якого обвинувачували у вчиненні
умисного вбивства, був доставлений до суду. Скориставшись сум’яттям, яке утворилося через одночасну доставку фігурантів одразу декількох судових процесів, він видав себе за підсудного, якого обвинувачували у вчиненні хуліганства. Вислухавши вирок, згідно якого йому було обрано умовне покарання, він залишив зал судових засідань і зник. Все з’ясувалось після того, як дійшла черга судового розгляду справи “справжнього” хулігана.
Завдання №15 Ув’язнений Рихлюк, відбуваючи покарання у
виправній колонії максимального рівня безпеки, побив іншого ув’язненого Власова, заподіявши останньому тяжкі тілесні ушкодження. Злочин було вчинено через те, що Власов сумлінно ставився до праці, брав активну участь у громадському житті колонії, допомагав адміністрації боротися із порушниками режиму. Крім того, Рихлюк вимагав продукти від тих, хто одержував посилку. Хто не погоджувався, того він жорстоко бив.
Завдання № 16 Хома відбував покарання в місцях позбавлення волі
за хуліганство, передбачене ч.4 ст.296 КК України. Після звільнення з виправної установи в жовтні постановою судді за поданням начальника органу внутрішніх справ над ним було встановлено адміністративний нагляд строком на 12 місяців. Хома тричі злісно порушував правила адміністративного нагляду, за що на нього двічі
172
накладалися адміністративні стягнення. 17 березня наступного року Хома таємно виїхав на постійне місце проживання до іншої області України.
Завдання № 17 Татарська, дізнавшись про вчинення її сином
Анатолієм під час сварки і бійки умисного вбивства однокласника Дирчака, змила кров з одягу сина, а закривавлені туфлі викинула.
ТЕСТИ
1.З об’єктивної сторони склад злочину, передбачений ст.371 КК України “Завідомо незаконні затримання, привід або арешт”, проявляється у незаконному:
а) затриманні; б) приводі; в) арешті;
г) триманні під вартою; д) всі відповіді є правильними.
2.Кваліфікованими видами складу злочину, передбаченого ст.372 КК України “Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності”,
єйого вчинення у поєднанні з:
а) обвинуваченням у вчиненні середньої тяжкості чи тяжкого злочину;
б) обвинуваченням у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину;
в) спричиненням тяжких наслідків; г) штучним створенням доказів обвинувачення або
іншою фальсифікацією; д) корисливими чи іншими особистими інтересами.
3. Суб’єктом злочину, передбаченого ст.373 КК України “Примушування давати показання”, може виступати:
173
а) начальник органу дізнання; б) особа, яка провадить дізнання;
в) оперативний співробітник органів внутрішніх справ;
г) слідчий; д) начальник слідчого підрозділу; е) прокурор;
є) всі відповіді є правильними.
4.Потерпілими від злочину, передбаченого ст.374
ККУкраїни “Порушення права на захист”, можуть виступати:
а) особа, затримана за підозрою у вчиненні злочину; б) особа, до якої застосовано запобіжний захід до
винесення постанови про притягнення її як обвинуваченого;
в) особа, щодо якої слідчим винесено постанову про притягнення її як обвинуваченого;
г) особа, щодо якої винесено постанову про віддання до суду;
д) всі відповіді є правильними.
5.Об’єктивна сторона складу злочину, передбаченого ст.377 КК України “Погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного”, полягає у:
а) погрозі вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна;
б) умисному заподіянні побоїв; в) умисному заподіянні побоїв, що мають характер
мордування; г) умисному заподіянні легких або середньої тяжкості
тілесних ушкоджень; д) умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень;
е) умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, які потягнули за собою смерть потерпілого;
174
є) всі відповіді є правильними.
6.Потерпілими від злочину, передбаченого ст.379
ККУкраїни “Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя”, можуть бути:
а) суддя вищого спеціалізованого суду; б) суддя Верховного Суду України; в) Голова Верховного Суду України;
г) суддя Конституційного Суду України; д) Голова Конституційного Суду України; е) народний засідатель; є) присяжний;
ж) близькі родичі зазначених осіб.
7.Суб’єктивна сторона складу злочину, передбаченого ст.380 КК України “Невжиття заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист”, характеризується:
а) умисною формою вини; б) умисною формою вини до діяння і необережною –
до наслідків; в) необережною формою вини у вигляді злочинної
самовпевненості; г) необережною формою вини у вигляді злочинної
недбалості.
8.Суб’єктом злочину, передбаченого ч.1 ст.387
ККУкраїни “Розголошення даних досудового слідства або дізнання”, можуть бути:
а) свідок; б) потерпілий;
в) перекладач; г) слідчий;
д) оперативний працівник органів внутрішніх справ; е) понятий; є) захисник.
175