Материал: 1461

Внимание! Если размещение файла нарушает Ваши авторские права, то обязательно сообщите нам

8. Не визнаються предметом злочину, передбаченого ст.410 КК “Викрадення, привласнення, вимагання військовослужбовцем зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки чи іншого військового майна, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем”:

а) ядерна зброя масового знищення; б) хімічна зброя масового знищення; в) біологічна зброя; г) холодна зброя; д) навчальна зброя;

е) пневматична зброя; є) ракетниці.

Методичні вказівки

Вивчаючи тему “Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини)”, студенти повинні: знати, що розуміється під поняттям “військовий злочин”; які їх види розрізняють у кримінально-правовій теорії в залежності від безпосереднього об’єкта; володіти інформацією про структуру Збройних сил України та інших військових формувань; правильно трактувати моменти, з якими пов’язується початок перебування на військовій службі і закінчення проходження військової служби; знати, хто може виступати в якості суб’єкта вчинення військових злочинів; вміти давати характеристику об’єктивносуб’єктивним елементам основних складів злочинів проти встановленого порядку несення військової служби; бути готовими при дачі відповіді до посилань на чинне кримінальне законодавство України і інші нормативноправові акти, що стосуються цієї теми.

186

Рекомендовані джерела до теми:

1.Женевська конвенція про поводження з військовополоненими від 12.08.1940р., ратифікована СРСР

17.04.1954р.

2.Про дисциплінарний статут Збройних сил України: Закон України від 24.03.1999р. // Офіційний вісник України. – 1999. – №19. – Ст.812.

3.Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України: Закон України від 22.06.2006р. // www.rada.gov.ua

4.Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України: Закон України від 26.03.1992р. // ВВРУ. – 1992. – № 29. – Ст. 397.

5.Про Збройні сили України: Закон України від 6.12.1991р. // ВВРУ. – 1992. – № 9. – Ст. 108.

6.Про військовий обов’язок і військову службу: Закон України від 25.03.1992р. // ВВРУ. – 1992. – № 27. – Ст. 385.

7.Про правовий режим воєнного стану: Закон України від 06.04.2000р. // ВВРУ. – 2000. – №28. – Ст.224; 2003. – №27. – Ст.209.

8.Про прокуратуру: Закон України від 5.11.1991р.

//ВВРУ. – 1991. – №53. – Ст. 793.

9.Про Службу безпеки України: Закон України від 25.03.1992р. // ВВРУ. – 1992. – № 27. – Ст. 382.

10.Про статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України: Закон України від 24.03.1999р. // Офіційний вісник України. – 1999. – №19. – Ст.812.

11.Про участь України в міжнародних миротворчих операціях: Закон України від 23.04.1999 р. // ВВРУ. – 1999. – № 22-23. – Ст. 202.

12.Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень: Постанова Пленуму

187

Верховного Суду України №15 від 26.12.2003р. // www.rada.gov.ua

13.Белоконев В. Современные проблемы воинских должностных преступлений // Предпринимательство, государство и право. – 2001. – №5. – С. 97–100.

14.Бєлоконєв В. Соціальна обумовленість кримінальної відповідальності за порушення правил водіння або експлуатації військових машин // Право України. – 2000. – №3. – С. 56-59.

15.Карпенко М. Кримінальна відповідальність за нестатутні взаємовідносини // Право України. – 2002. – №3. – С.147-150.

16.Кримінальне право України: Особлива частина.

Підручник // Ю.В. Александров, В.І. Антипов, М.Б. Володько та ін.; відп. ред. В.І. Шакун. – К.: НАВСУ – Правові джерела, 1998. – 894с.

17.Кримінальне право України. Особлива частина:

Підручник.

(Ю.В. Александров,

О.О.

Дудоров,

В.А. Клименко

та ін.) / За ред.

М.І.

 

Мельника,

В.А. Клименка. – К.: Юридична думка, 2004. –

656 с.

18.Майоров І. Питання гармонізації кримінального законодавства України з правом збройних конфліктів // Право України. – 1999. – №2. – С.79-80.

19.Уголовное право Украины. Общая и Особенная части: Учебник / Отв. редактор Е.Л. Стрельцов. – Х.: “Одиссей”, 2006. – 720 с.

20.Хавронюк М.І., Дячук С.І., Мельник М.І. Військові злочини: Коментар законодавства // Відп. ред. М.Д. Дрига, В.І. Кравченко. – К.: А.С.К., 2002. – 272с.

188

Тема № 20. Злочини проти миру, безпеки людства

та міжнародного правопорядку

 

Семінарське і практичне заняття

2 год.

1.Поняття, кримінально-правова характеристика та види злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.

2.Злочини проти миру.

-Пропаганда війни. Поняття і склад цього злочину.

-Найманство. Поняття, склад і види цього злочину. 3. Злочини проти безпеки людства.

-Застосування зброї масового знищення. Поняття, склад і види цього злочину.

-Геноцид. Поняття, склад і види цього злочину.

4. Злочини проти міжнародного правопорядку.

-Порушення законів та звичаїв війни. Поняття, склад

івиди цього злочину.

-Піратство. Поняття, склад і види цього злочину.

Завдання № 1 Кульчицький у книзі “Кидок на захід”, виданій

масовим тиражем, з посиланням на політичну і економічну необхідність закликав до захоплення чужих територій, що межують на захід від України.

Завдання № 2 Капітан іноземного корабля, що наблизився до

кордону виключної економічної зони України, віддав наказ про захоронення відходів хімічного виробництва. Внаслідок розгерметизації контейнерів сталося масове отруєння морських тварин, птахів, а також загибель промислових та інших видів морських рослин, що знаходилися у відкритому морі та у виключній економічній зоні України.

Завдання № 3 Співробітники НДІ хімічних технологій Сташок і

189

Мисюк, вступивши в змову з представником зарубіжної терористичної організації Вернером і на його прохання за значну винагороду лабораторним шляхом виготовили 2 літри зарину – отруйної речовини нервово-паралітичної дії. При спробі перетнути кордон України Вернер був затриманий, а зарин вилучений.

Завдання № 4 Комісар військкомату, домовившись з представником

однієї зі сторін, що брали участь у збройному конфлікті, організував підготовку осіб для участі в бойових діях цієї сторони. Для цього він повістками викликав молодих людей віком від 18 до 22 років і з числа бажаючих утворював групи для проходження навчання прийомам ведення бойових диверсійних операцій. Навчання відбувалося в тренувальному таборі під керівництвом військовослужбовців, які перебували в запасі й мали досвід ведення бойових дій. Усі витрати, в тому числі і грошова винагорода, виплачувались представником зацікавленої сторони через комісара військкомату.

Завдання № 5 У період “холодної війни” Осадчук, діючи за

завданням іноземної розвідки, на території Казахстану, що входив у той час до СРСР, заразив на великих площах посіви зернових культур, викликавши епіфітотію – масове захворювання рослин. В результаті цих дій урожай на площі більше 300 га загинув. Через 40 років Осадчука було затримано в Криму, а вчинений ним злочин – розкрито.

Завдання № 6 Під час боїв між урядовими військами і

сепаратистами командир одного із спеціальних підрозділів внутрішніх військ, зупинивши три машини Червоного Хреста, змусив персонал міжнародної організації покинути їх. Потім бійці спецпідрозділу на відібраному транспорті проникли на територію опорного пункту. Сепаратисти,

190