формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві”, можуть бути:
а) народні депутати України; б) судді; в) працівники прокуратури;
г) працівники міліції; д) лісничі;
е) військові коменданти; є) працівники рибоохорони;
ж) всі відповіді є правильними.
3.Об’єктивна сторона складу злочину, передбаченого ст.345 КК України “Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу”, може бути виражена у:
а) погрозі; б) заподіянні побоїв;
в) спричиненні легких, середньої тяжкості чи тяжких тілесних ушкоджень;
г) заподіянні смерті; д) мордуванні потерпілого;
е) всі відповіді є правильними.
4.Злочин, передбачений ст.347 КК України “Умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу”, належить до:
а) злочинів із матеріальним складом; б) злочинів із формальним складом; в) злочинів з усіченим складом.
5.Злочин, передбачений ст.348 КК України “Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця”, вважається закінченим з моменту:
146
а) вбивства зазначених осіб; б) замаху на їх життя;
в) спричинення середньої тяжкості чи тяжких тілесних ушкоджень;
г) всі відповіді є правильними.
6.Злочин, передбачений ст.349 КК України “Захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника”, можна відмежувати від злочину, передбаченого ст.147 КК України “Захоплення заручників” за:
а) основним безпосереднім об’єктом; б) об’єктивною стороною складу злочину; в) характеристиками суб’єкта злочину;
г) колом осіб, які можуть бути адресатами висунутих злочинцем протиправних вимог вчинити чи утриматися від вчинення будь-якої дії;
д) кваліфікуючими склад злочину ознаками.
7.Об’єктивна сторона складу злочину, передбаченого ст.351 КК України “Перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради”, може виражатися у наступних формах:
а) невиконанні законних вимог народного депутата України чи депутата місцевої ради;
б) створенні штучних перешкод у їх роботі; в) наданні завідомо неправдивої інформації
народному депутатові України чи депутату місцевої ради; г) ігноруванні депутатського звернення чи запиту; д) відмові у допущенні депутата на територію
підприємства, установи, організації незалежно від форми власності;
е) наданні недостовірної інформації комітету ВР чи тимчасовій слідчій комісії ВР;
є) всі відповіді є правильними.
147
8.Злочин, передбачений ст.354 КК України “Одержання незаконної винагороди працівником державного підприємства, установи чи організації”, вважається закінченим із моменту:
а) повного одержання винагороди у значному розмірі; б) повного одержання винагороди у великому розмірі; в) одержання винагороди до виконання винною
особою певних дій із використанням свого становища; г) одержання винагороди після виконання винною
особою певних дій із використанням свого становища; д) часткового одержання винагороди.
9.Предметом злочину, передбаченого ст.357 КК України “Викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження”, не можуть виступати:
а) паспорт громадянина України; б) трудова книжка;
в) диплом про закінчення вищого закладу освіти; г) трудова книжка; д) паспорт громадянина іноземної держави;
е) печатка приватного нотаріуса; є) всі відповіді є неправильними.
Методичні вказівки
Вивчаючи тему “Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян”, студенти повинні: знати, що виступає в якості родового об’єкта цієї групи злочинів; в чому полягає їх суспільна небезпека; вміти давати характеристику об’єктивно-суб’єктивним елементам основних складів злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та
148
об’єднань громадян; бути готовими при дачі відповіді до посилань на чинне кримінальне законодавство України і інші нормативно-правові акти, що стосуються цієї теми.
Рекомендовані джерела до теми:
1.Конституція України від 28.06.1996р. // ВВРУ. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
2.Кримінальний кодекс України від 5.04.2001р.
№2341-ІІІ // ВВРУ. – 2001. – № 25-26. – Ст. 131.
3.Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів: Закон України від 23.12.1993р. // Законодавство України про судову і правоохоронну діяльність. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – С.139-148.
4.Про інформацію: Закон України від 2.10.1992р. // ВВРУ. – 2000. – № 47. – Ст. 213.
5.Про міліцію: Закон України від 20.12.1990р. // ВВРУ. – 1991. – № 4. – Ст. 20.
6.Про участь громадян у охороні громадського порядку і державного кордону: Закон України від 22.06.2000р. // Офіційний вісник України. – 2000. – №30. – Ст.1248.
7.Про місцеве самоврядування: Закон України від 21.05.1997р. // – Урядовий кур’єр. – 1997р. – 14 червня.
8.Про об’єднання громадян: Закон України від 16.06.1992р. // ВВРУ. – 1992. – №34. – Ст. 504.
9.Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18.02.1992р. // ВВРУ. – 1992. – №22. – Ст. 303.
10.Про прокуратуру: Закон України від 5.11.1991р. // ВВРУ. – 1991. – №53. – Ст. 793.
11.Про Службу безпеки України: Закон України від 25.03.1992р. // ВВРУ. – 1992. – № 27.
12.Про статус народного депутата України: Закон України від 7.11.1992р. // Урядовий кур’єр. – 1997р. – 25 жовтня.
149
13.Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя і здоров’я, гідність і власність працівників правоохоронних органів: Постанова Пленуму Верховного Суду України №8 від 26.06.1992р. // www.rada.gov.ua
14.Андрушко П.П. Коментар до ст.357 КК України
//Офіційний вісник України. – 2001. – 10-16 листопада.
15.Андрушко П.П. Коментар до ст.358 КК України
//Нотаріат для Вас. – 2002. – №3. – С.10-15.
16.Бажанов М.І. Злочини проти порядку управління. – Харків, 1971. – 75с.
17.Єлізаров П.С. Відповідальність за посягання на
працівників міліції, що охороняють громадський порядок. – К., 1973. – 80с.
18.Кримінальне право України. Особлива частина:
Підручник. |
(Ю.В. |
Александров, |
О.О. |
Дудоров, |
В.А. Клименко та |
ін.) / За ред. |
М.І. |
Мельника, |
|
В.А. Клименка. – К.: Юридична думка, 2004. – 656 с.
19.Осадчий М. Про зміст насильства в злочинах проти правоохоронної діяльності // Право України. –
1999. – № 6. – С.109-112.
20.Осадчий В.І. Кримінально-правовий захист правоохоронної діяльності. – К.: Атіка, 2004. – 336 с.
21.Уголовное право Украины. Общая и Особенная части: Учебник / Отв. редактор Е.Л. Стрельцов. – Х.: “Одиссей”, 2006. – 720 с.
22.Яценко С.С. Законодавство про охорону життя працівників міліції і народних дружинників // Проблеми правознавства. – 1966. – Вип.5. – С.115-123.
150