Материал: Інвестиційне забезпечення природоохоронної діяльності в Україні

Щодо безпосередньо капітальних інвестицій на охорону навколишнього середовища, у цій частині спостерігаються аналогічні тенденції (додаток В, табл. В.2). Частка Київської області в загальній сумі капітальних інвестицій України у 2011 році досягла 21,7% (при 1,08% у 2009 р.), Харківської - 8,2% (при 2,8% у 2009 р.), а частка Луганської області зменшилась до 2,6% (при 12,7% у 2009 р.). При цьому у поточних витратах частка Київської області практично не змінилась, а Харківської і Луганської - зменшилась (табл. В.3, додаток В).

У Київській області капітальні інвестиції у 2011 р. порівняно з 2010 р. зросли у 26 разів, а порівняно з 2009 р. - аж у 42,7 рази. У АР Крим темпи зростання становлять відповідно 2,7 і 5,2 рази; у м. Києві - 5,7 і 2,5 рази; у Харківській області - 5,4 і 6,3 рази, у Волинській області - 9,7 і 2,8 рази. Обсяг капітальних інвестицій за той же період зменшився у Івано-Франківській області - на 22,5% і 45,1%; у Кіровоградській - на 71,9% і 11,8%; у Рівненській - на 39,1% і 63,9%; у Хмельницькій - на 11,6% і 42,9%. Темпи зростання поточних витрат (табл. В.6, додаток В), на відміну від темпів зростання капітальних інвестицій, в цілому є невисокими.

Для аналізу нерівномірності інвестиційного забезпечення охорони і раціонального використання природних ресурсів пропонуємо використати індекс концентрації Герфіндаля-Гіршмана:

,  (1)

де k = 27 - кількість регіонів (25 областей, м. Київ і м. Севастополь) України; i_j - об’єм капітальних інвестицій на охорону та раціональне використання природних ресурсів у j-му регіоні; І - загальний об’єм капітальних інвестицій на охорону та раціональне використання природних ресурсів в Україні. Теоретично максимальне значення індексу ННІ дорівнює 10000 і досягається тоді, коли весь об’єм інвестиційних надходжень припадає на один регіон. Мінімальне значення індексу відповідає рівномірному розподілу інвестицій по 27 регіонах і дорівнює 370,37 (10000 / 27 = 370,37).

За формулою (1) нами було розраховано індекси неоднорідності ННІ за 2009-2011 роки. На рис. 2.4 наведена динаміка індексу ННІ, де пунктирною лінією позначено мінімально можливий рівень індексу ННІ при повній рівномірності розподілу капітальних інвестицій на охорону та раціональне використання природних ресурсів по території України. З рисунку також видно, що загалом інвестиційні надходження в регіони України характеризуються значним відхиленням від рівномірного розподілу, що свідчить про концентрацію капітальних інвестицій в обмеженому числі регіонів.

Рис. 2.4 Динаміка індексу ННІ на регіональному рівні

Капітальні інвестиції на охорону та раціональне використання природних ресурсів із державного бюджету також нерівномірно розподіляються за регіонами. За 2009-2011 рр. найбільшу частку отримали Івано-Франківська область (37,6% у 2009 р., 46,61% у 2010 р., 15,76% у 2011 р.), АР Крим (30,84% у 2011 р.), Львівська область (13,1% у 2009 р., 17,02% у 2010 р.), Чернівецька область (10,9% у 2009 р.) (додаток В, таблиця В.7). Це було зумовлено необхідністю усунення екологодеструктивних процесів у цих регіонах України.

Розділ 3. Шляхи активізації інвестування природоохоронної діяльності в Україні

Не дивлячись на певні позитивні тенденції, інвестування природоохоронної діяльності в Україні потребує подальшої активізації для забезпечення збільшення обсягів природоохоронних заходів. Адже удосконалення інвестиційної діяльності в сфері охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання ресурсів є підґрунтям життєдіяльності і життєздатності суспільства та забезпечення його матеріальних і духовних потреб. Для досягнення стійкого розвитку економіки України, на думку С.Рассадникової, обсяг необхідних інвестицій у природокористування повинен становити не менше, ніж 3-3,5% ВВП [24]. У зв’язку з цим необхідно вжити невідкладні заходи щодо формування в Україні дієвої інвестиційної політики, спрямованої на активізацію інвестицій у природоохоронну діяльність.

В умовах обмеженості джерел формування інвестиційних ресурсів як на рівні підприємств, так і на рівні держави з метою активізації інвестування природоохоронної діяльності, на наш погляд, необхідно створити сприятливе середовище для екологізації інвестиційної діяльності. Це, в свою чергу, передбачає:

удосконалення природоохоронного та інвестиційного законодавства, зокрема у сферах податкової, кредитної і цінової політики, усунення його декларативного характеру і спрямування на регулювання процесів природоохоронної діяльності;

визначення і реалізацію заходів, спрямованих на вирішення пріоритетних природоохоронних проблем;

створення сприятливого інвестиційного клімату, розвиненого фондового ринку та фінансово-кредитної системи;

застосування системи економічних стимулів, а саме: надання податкових знижок з продажу екотехніки, пільг за умови прискореної амортизації очисного обладнання, субсидій, пільгових кредитів на природоохоронне устаткування тощо;

забезпечення прозорості формування і використання коштів на природоохоронні заходи і, зокрема, цільового природоохоронного призначення та інші заходи [12; 18; 29].

У податковому законодавстві України варто закласти основи стимулювання активізації інвестицій у природоохоронну діяльність шляхом зниження податкового тиску на підприємців-прирокористувачів. Зокрема, підприємства, що впроваджують екологічні технології, варто звільнити від оподаткування на певний період або зменшити для них оподатковуваний прибуток на суму, яку підприємство реінвестувало на охорону природного середовища. При цьому необхідно проаналізувати і використати зарубіжний досвід. Наприклад, Чехія і Словаччина звільняють на п’ять років від оподаткування прибуток, отриманий підприємством при впровадженні сонячної, вітрової, гідроелектричної енергії. В Польщі надають податкові пільги при використанні відходів виробництва, при інвестиціях на охорону довкілля в сільському господарстві [14]. В загальному випадку податкові пільги для виробників повинні встановлюватися з урахуванням рівня проведення природоохоронних заходів, екологічності виду діяльності.

При цьому важливо враховувати і регіональний аспект. В місцевостях з напруженою екологічною ситуацією система оподаткування повинна бути більш м’якою у порівнянні із екологічно чистими регіонами. Пільгові податки мають надаватися підприємствам, які виробляють екологічне обладнання, матеріали, а також тим, що пропонують екологічні послуги (будівництво та реконструкція природоохоронних об’єктів).

Підвищені податки має сенс застосовувати при оцінюванні екологічно небезпечної продукції (препаратів, що руйнують озоновий шар, етильованого бензину, пестицидів, енергомісткої техніки). Для того, щоб дати промисловості час на перехід до виробництва альтернативної продукції, цей податок необхідно зробити прогресивним у часі [18].

До перспективних напрямків удосконалення інвестування варто віднести: концентрацію інвестиційних ресурсів на соціально та економічно значимих пріоритетах, які дають позитивний синергетичний ефект для суспільства; підвищення ролі інноваційної складової в інвестуванні природокористування, дієвості управління усім ланцюгом руху інвестицій від накопичення, розподілу, використання до досягнення результату [24].

При розподілі бюджетних ресурсів слід враховувати екологічний стан, а також можливості по залученню коштів у кожному регіоні. Державну підтримку природоохоронній діяльності в регіонах варто надавати у різних формах: субсидій, дотацій, субвенцій.

Важливо мобілізувати інвестиції у природоохоронну діяльність з усіх можливих джерел, збільшити державні інвестиції, активізувати альтернативне інвестування, стимулювати притік іноземних інвестицій у природоохоронну діяльність. Для цього потрібно створити привабливі інвестиційні проекти, які передбачатимуть не лише економічний, але і соціальний та екологічний ефекти. Одним із перспективних і ефективних шляхів вирішення проблеми інвестування природоохоронної діяльності може стати лізинг. Він передбачає товарне кредитування, що дозволяє без значної фінансової напруги відновити виробничі фонди та придбати майно значної вартості.

До числа важливих перспективних фінансових інструментів природоохоронної діяльності слід віднести страхування екологічних ризиків (екологічне страхування). Страхові операції можуть стати одним із джерел для фінансування природоохоронних заходів.

Капітальні інвестиції мають бути спрямовані на впровадження сучасних екологічно безпечних виробництв, систем утилізації та рекуперації відходів життєдіяльності, реконструкції промислових, сільськогосподарських, транспортних та комунальних об’єктів, що завдають великої екологічної шкоди навколишньому середовищу.

Висновки

Результати проведеного дослідження дозволяють зробити наступні висновки:

. На основі узагальнення поглядів вчених стосовно природоохоронних інвестицій, нами визначена сутність поняття «інвестиційне забезпечення природоохоронної діяльності» як сукупності інвестиційних ресурсів, необхідних для реалізації природоохоронних заходів, спрямованих на збереження, поліпшення і раціональне використання природно-ресурсного потенціалу.

. З урахуванням основних напрямків природоохоронної діяльності можна виділити основні види природоохоронних інвестицій: ресурсозберігаючі, ресурсововідтворювані, середовищезахисні, природоконсервуючі. За формами вкладення інвестування в природоохоронну діяльність поділяється на реальне та фінансове, а залежно від просторового аспекту - на внутрішнє та зовнішнє.

До особливостей природоохоронних інвестицій можна віднести: залучення великої кількості природокористувачів; безпосередньо пов’язаність з природними процесами, спрямованість не лише на відновлення природного середовища, а й на запобігання негативного антропогенного впливу на природу; системність здійснення у часі та просторі; наочність, транспарентність, конкретність, ясність цілей. Безпосередньою метою природоохоронних інвестицій не є отримання прибутку. Інвестиції можуть бути різними за формами власності та формами організації економічної діяльності природокористувачів: державні, міждержавні, приватні, змішані. Всі джерела фінансування в природоохоронну діяльність можна поділити на централізовані (бюджетні) і децентралізовані (позабюджетні).

. На сучасному етапі обсяги капітальних інвестицій та поточних витрат на охорону навколишнього природного середовища зростають. Але, незважаючи на це, інвестиційне забезпечення охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів в Україні перебуває на низькому рівні, обсяги природоохоронних інвестицій є недостатніми і використовуються неефективно.

Постійна нестача бюджетних коштів, нерозвиненість фінансового сектора економіки та надзвичайно низька присутність іноземних інвесторів примушують вітчизняні підприємства сподіватись лише на власні ресурси та фінансувати природоохоронні заходи за рахунок амортизації та нерозподіленого прибутку. Але власні кошти підприємств, які є основним джерелом формування природоохоронних інвестицій, дуже обмежені, адже на сьогодні багато підприємств в Україні збиткові.

Вагоме місце в структурі капітальних інвестицій та поточних витрат на охорону навколишнього середовища в Україні займають очищення зворотних вод, поводження з відходами та охорона атмосферного повітря і клімату.

. Інвестиційні надходження в регіони України характеризуються значним відхиленням від рівномірного розподілу, що свідчить про концентрацію капітальних інвестицій в обмеженому числі регіонів. Найбільші витрати на охорону навколишнього природного середовища за останні три роки притаманні таким областям як: Дніпропетровська, Донецька, Запорізька і Луганська. Саме в цих областях розташовані особливо небезпечні промислові об’єкти, які забруднюють навколишнє середовище. Натомість найменші спостерігаємо у Тернопільській області, Закарпатській, Чернівецькій.

. З метою активізації інвестування природоохоронної діяльності необхідно створити сприятливе середовище, що передбачає удосконалення природоохоронного та інвестиційного законодавства, зокрема у сферах податкової, кредитної і цінової політики; визначення і реалізацію заходів, спрямованих на вирішення пріоритетних природоохоронних проблем; створення сприятливого інвестиційного клімату; застосування системи економічних стимулів, а саме: надання податкових знижок з продажу екотехніки, пільг за умови прискореної амортизації очисного обладнання, субсидій, пільгових кредитів на природоохоронне устаткування тощо; забезпечення прозорості формування і використання коштів на природоохоронні заходи і, зокрема, цільового природоохоронного призначення.

Список використаних джерел

1.  Андрєєва Н.М. Теоретичні основи екологізації інвестиційної діяльності в Україні / Н.М. Андрєєва // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України. - 2005. - Вип. 15.6. - С. 314-320.

2.      Андреева Н.Н. Экологоориентированные инвестиции в системе обеспечения ресурсно-экологической безопасности / Н.Н.Андреева, С.К.Харичков. - Одесса: Институт проблемы рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 2000. - 196 с.

.        Аніщенко В.О. До питання щодо вдосконалення теоретико-методологічних засад екологічного інвестування / В.О.Аніщенко // Актуальні проблеми економіки. - 2007. - № 8. - С. 175-183.

.        Арестов С.В. Основи формування ефективності екосистемного трансферу при екологічному інвестуванні [Електронний ресурс] / С.В.Арестов. - Режим доступу: http: // www.nbuv.gov.ua

.        Вишницька О.І. Екологічні інвестиції: сутність, класифікація, принципи та напрями реалізації / О.І.Вишницька // Вісник Сумського державного університету Серія Економіка. - 2009. - №2. - С.51-58.

.        Власов М.В. Инвестиции в рациональное природопользование (на примере разработки и реализации целевых комплексных экологических программ) / Автореферат дис. канд. эконом. наук. - Екатеринбург, 2004. - 32 с.

.        Глотова И.И. Финансово-кредитный механизм рационализации природопользования [Электронный ресурс] / И.И.Глотова, Е.П.Томилина, Ю.Е.Клишина. - Режим доступу: http://www.uecs.ru/

.        Державна служба статистики [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

.        Довкілля України. Статистичний збірник. 2009. - К., 2010. - 201 с.

.        Довкілля України. Статистичний збірник. 2010. - К., 2011. - 205 с.

.        Довкілля України. Статистичний збірник. 2011. - К., 2012. - 185 с.

.        Жавнерчик О.В. Інвестиційні проблеми трансформації природоохоронної діяльності на засади сталого розвитку [Електронний ресурс] / О.В.Жавнерчик. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua

.        Инвестирование природоохранной деятельности / [Б.В.Буркинский В.Г.Ковалев, Н.Г.Ковалева и др.] - Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины, 2002. - 222 с.

.        Кашенко О.Л. Фінансові аспекти екологічних платежів / О.Л. Кашенко // Фінанси України. - 2009. - № 1. - С. 36-38.

.        Кімліченко О.І. Теоретико-методологічні засади інвестицій в раціональне природокористування [Електронний ресурс] / О.І.Кімліченко. - Режим доступу: http://www.confcontact.com/2010spec_tezi/ec_kimlich.php

.        Кліменко О.В. Еколого-економічне обґрунтування інвестиційної діяльності промислового підприємства: дис…канд.екон.наук: 08.00.06. / Сумський державний університет. - Суми, 2011. - 240 с.

.        Крамаренко К.М. Теоретичні аспекти екологізації інвестиційної діяльності / К.М.Крамаренко // Інноваційна економіка. - 2012. - №6. - С.161-163.

.        Кубай Д. Формування і використання природоохоронних інвестицій в Україні / Д. Кубай // Вісник Львівського університету. - 2008. - Вип. 39. - С. 251-256.

.        Мельник Л.Г. Екологічна економіка / Л.Г.Мельник. - Суми: Видавництво Університетська книга, 2001. - 350 с.