Національний транспортний університет

Кафедра іноземної філології та перекладу

Курсова робота з порівняльної граматики англійської та української мов на тему: «Зіставна характеристика граматичних категорій герундія в англійській та українській мовах.»

Студента ІІI курсу ФП-III-1 групи

напряму підготовки: 6.020303 «Філологія» 

Своєволіна Ліана Сергіївна

Керівник: доц. Мартиненко О.Є.

Національна шкала__________ Кількість балів______ Оцінка: ECTS_____

Члени комісії __________ Шевчук Л.О.

__________ Мартиненко О.Є.

    __________ Шеверун Н.В.

м. Київ – 2020 рік

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………….……...……3

РОЗДІЛ 1. Характеристика категорій герундію в українській мові………………………………………………….………………...….………..4 1.1 Поняття герундій в українській мові…….………………………....…4

1.2 Порівняння іменника і віддієслівного іменника…………..…...……6

1.3 Загальні відомості герундія в українській мові………………………9

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА КАТЕГОРІЙ ГЕРУНДІЮ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ………………………………………..……….……….12

2.1 Особові та неособові форми англійських дієслів…..……….………12

2.2 Синтаксичні характеристики герундія…………………….….…….15

2.3 Правило герундію в англійській мові ……….…….…….…….…….20

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ ГЕРУНДІЮ ТА ГЕРУНДІАЛЬНОГО ОБОРОТУ У ТВОРІ Д. ГОЛСУРОСІ «САГА ПРО ФОРСАЙТІВ»…………….………..23

ВИСНОВКИ..........................................................................................................27

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.........................................................28

ДОДАТКИ......................................................................................................??????

ВСТУП

Герундій – це особлива граматична категорія, яка не має прямих аналогів в українській мові. Герундій є неособовою формою, яка виражає назву дії та має властивості як і дієслова, так і властивості іменника. Походження назви « Герундій» (Gerund) походить від латинського дієслова «gerere», що означає діяти. Це вказує на те, що використовуючи герундій відбувається вираження виконання, вчинення дії, процес дії. Завдяки герундію ми можемо уникати підрядних речень та полегшити створення коротких мовних зворотів. В українській мові не існує форми, яка є відповідником герундія. Дієслово, його форми та конструкції займають особливу позицію в граматичній структурі англійської мови. Дієслово визначають як частину мови, яка називає дію або представляє стан, прояв признаку, змінення признаку як дії. В сучасній англійській мові дієслово активно змінюється та має безліч форм. В роботі буде розглянута неособова форма англійського дієслова – герундій. Ця форма є однією з найскладніших і багатогранних форм англійської форми дієслова. Вона не має аналогів в українській мові. Тим і є обумовлений вибір теми. Спільним для всіх іменників в англійській мові неособових форм дієслова є те, що вони не маю особи, числа і вони не можуть самостійно виступати у ролі присудка.

Ціль дослідження – дослідити герундій та його особливості, його функціонування в англійській та українській мовах. Для досягнення цієї цілі обрані такі задачі: оцінити різні точки зору на особові та неособові форми дієслова англійської мови та їх відмінних рис; надати усесторонній опис герундія; дослідити синонімічні форми герундію; розглянути особливості перекладу на українську мову; проаналізувати особливості використання герундія на прикладі художнього твору. Об’єктом роботи виступає герундій як форма англійського дієслова. Предмет роботи – особливості функціонування герундію в англійській та українських мовах. Засоби, застосовані у роботі – вивчення та зіставний аналіз художньої літератури.

Розділ 1. Характеристика категорій герундію в українській мові

1. Порівняння дієприкметника та герундію

Перед початком розгляду поняття герундій, перш за все варто розібратись з поняттям дієприкметник в українській мові. Оскільки українська мова не має аналогу герундію варто розуміти як саме функціонують частини мови, які здатні виражати неіснуючу форму в українській мові. Так як герундій має дієслівні властивості дуже важливим є розуміння функціонування дієприкметника в українській мові, адже саме за його допомогою ми можемо виражати досліджувану форму.

Дієприкметник – особлива форма дієслова, яка виражає ознаку предмета за дією або станом і відповідає на запитання який? Дієприкметник разом із залежними від нього словами називається дієприкметниковим зворотом. Дієприкметник поєднує в собі ознаки дієслова і прикметника:

Дієприкметники мають різні правила вживання:

1. Активні дієприкметники доконаного виду та усі пасивні дієприкметники вживаються без обмежень (Мій перший вірш написаний в окопі, на тій сипкій од вибухів стіні… (Ліна Костенко) У морі видко перекинуту шаланду, там загинув її чоловік… (Ю. Яновський) І листя пожовкле вітри рознесли (Т. Шевченко)).

2. Активні дієприкметники недоконаного виду на –учий, -ючий, -ачий, ----ячий вживаються зрідка і без залежних слів; їх слід у реченні замінити:

• Підрядним означальним реченням (спливаючий – що спливає, плачучий – який плаче, рюмсає);

• Дієприслівником (плачучий – ревно плачучи);

• Способовою формою дієслова (спливаючий – виходити на поверхню, випливти, плачучий – лити сльози, умиватись слізьми);

• Пасивним дієприкметником (спливаючий – випливний, плачучий – заплаканий слізьми);

• Прикметником (плачучий – плаксивий, тонкосльозий).

І герундій, і дієприкметник є неособовою дієслівною формою. Герундій поєднує в собі властивості дієслова та іменника. Дієприкметник, у свою чергу, на рівні з властивостями дієслова має властивості прикметника або прислівника. Володіючи властивостями дієслова, і герундій і дієприкметник мають форми часу і стану. Причому, герундій у формі Indefinite і Perfect, як дійсного так і пасивного стану, повністю збігаються з формою дієприкметника теперішнього часу дійсного і пасивного стану, а також з дієприкметником недоконаного і недоконаного виду. Той факт, що дієприкметник і герундій мають повністю омонімічні морфологічні форми, змушує деяких лінгвістів вважати їх однією формую, які мають відмінності лише за функціональністю.

• В.Я. Плоткін, І. С. Бархударов, І. П. Крилова, А.В Зеленщікова відносять герундій до так званої –ing form.

• В. В. Бузаров визначає те що термін герундій, у сучасній англійській мові герундій широко використовується як у письмовій так і усній мові, герундій широко використовується і конкурує з інфінфтивом. Він також додає, що з великою кількістю дієслів і дієслівних виразів використання герундію є обов’язковим (В. В. Бузаров 2003, ст. 190)

• L. G. Alexander відносить герундій та дієприкметник теперішнього часу до –ing form, уточнюючи, що –ing form зазвичай називається герундієм, коли форма веде себе як іменник та дієприкметник, коли воно показує властивості прикметника. Він також зазначає, що інколи важко та необов’язково робити формальні відмінності (L. G. Alexander 2003, ст. 190)

• A. J. Thomson, A. V. Martinet и R. A. Close також використовують поняття герундій і дієприкметник, розповідаючи про ing-form (A.J.Thomson, A.V.Martinet 1997, с.229; R.A.Close 1979,с.79)

Герундій можна відрізнити від схожого з ним за формою дієприкметника, а різниця в основному полягає у їх функціях. Дієприкметник не має властивості іменника, та не може, як герундій слугувати в реченні підметом, іменною частиною складеного присудка, частиною складеного дієслівного присудка, прямим доповненням і прийменниковим непрямим доповненням. Хоча дієприкметник, як і герундій може вживатися в якості функції визначення, оскільки володіє властивостями прикметника і в функції обставини, а також властивостями прислівника.Також герундій можна відрізнити від дієприкметника за характерною сполучуваністю на відміну від дієприкметника, герундій може визначатися присвійним займенником або іменником в присвійному відмінку. Однією з суспільних рис герундія і дієприкметника є також те, що вони можуть мати пряме доповнення. Загальні дієслівні властивості герундія та дієприкметника проявляються також в тому, що герундій і дієприкметник можуть виступати прислівником.

1.2 Порівняння герундія і віддієслівного іменника.

У цій роботі буде використовуватись термін «віддієслівний іменник», яке згідно К. Н. Качалова, володіє тільки властивостями іменника. Ця форма має закінчення -ing, але на відміну від герундія, вживається з артиклем, може мати форму множини і може визначатися прикметником.

• He took part in the sittings of the committee - він прийняв участь в засіданні комітету.

• I was awakened by their loud talking - я був збуджений їх гучною розмовою.

Не володіючи дієслівними властивостями, віддієслівний іменник, на відміну від герундія, не має часової віднесеності та не виражає категорії стану.

L. G. Alexander не поділяє віддієслівний іменник і герундій. На його думку, ing-form у вигляді герундія часто виступає в ролі іменника, який неможливо порахувати без артикля - Dancing is fun (L.G.Alexander 1996 року, с.315). Іноді ing- form функціонує як іменник, який можна полічити, який можна замінити «it» або «they» (Dickens often gave readings of his work . They were very popular). Alexander вважає, що герундій вживається після таких службових слів як a, the, this, some, a lot of, після присвійних займенників та прикметників(The sinking of the Titanic has never been forgotten. I did some shopping this morning. Your quick thinking saved us all (L.G.Alexander 1996,с.316))

R. A. Close так само, як і Alexander ототожнює віддієслівний іменник з герундием, вказуючи, що Герунда можуть передувати артиклі a, the.

A. J. Thomson і A. V. Martinet відносять іменники з закінченням - ing до неісчісляемим іменником і розглядають тільки цей вид - camping, shopping.

В українській же мові існує просте поняття дієслов, яке і включає в себе російське поняття віддієслівний іменник – це іменник, утворений від дієслівних основ і означає стан або процес, означають опредметнену дію . Віддієслівні іменники широко використовуються в різних стилях мовлення (науковому, офіційно-діловому, публіцистичному, усному). В них утворилось багато синонімічних відносин (нагрівати- нагрівання), Однак їх використання потребує особливої пильності, так як відсутність у них основних дієслівних категорій може призвести до непорозуміння (Сьогодні буде розглянуто виконання плану – не зрозуміло про що буде йти мова: про результат виконання плану або про хід виконання плану).

У мові художньої літератури іноді створюються штучні вирази, як прийом пародійної стилізації для передачі канцелярського мовлення. В словотворенні української мови віддієслівні іменники використовують суфіксальний спосіб словотворення, в якому також існує безсуфіксальний спосіб утворення, котрий іноді ще називають урізання дієслівної основи. Віддієслівні іменники, які утворюються від недоконаного виду дієслів, варто застосовувати, коли йдеться мова про процес перебігу дії, яка може мати, а може і не мати часових обмежень. Але варто зазначати, що виключно тоді, коли мова не йдеться про результат. Віддієслівні іменники, що утворені від дієслів доконаного виду, варто використовувати, в випадках, коли мова йде про дію яка є повністю завершеною, що характеризує наявність результату у кінцевій точці.

У висновку відзначимо, що точка зору Качалової з досліджуваного питання здається найбільш прийнятною, так як Качалова чітко проводить кордон між герундієм, дієприкметником і віддієслівним прикметником. Таким чином, в дослідженні не розглядається віддієслівний іменник як ing-form у вигляді герундія, так як воно не має дієслівними властивостями.

1.3 Загальні відомості герундія в українській мові

Згідно К. Н. Качалова, герундій є неособовою дієслівною формою, яка має назву дії та володіє як властивостями іменника, так і властивостями дієслова. В українській мові відповідна форма відсутня. Володіючи властивостями іменника, герундій може служити в реченні:

• Підметом: Reading is her favourite occupation - читання - її улюблене заняття.

• Іменний частиною складеного присудка: Her greatest pleasure is reading. її найбільше задоволення - це читання.

• Частиною складеного дієслівного присудка: He finished reading the book - він закінчив читати книгу.

• Прямим доповненням: I remember reading it - я пам'ятаю, що читав це.

• Непрямим доповненням: I am fond of reading - я люблю читання.

• Означенням: I had the pleasure of reading in the newspaper of your succes - я з великим задоволення прочитав в газеті про ваш успіх.

• Обставиною: After reading the letter I put it into the drawer - після того, як я прочитав лист я поклав його в ящик столу.

Як і іменник, герундій має здатність до поєднання з прийменниками і визначатися присвійним займенником або іменником в присвійному відмінку:

• I think of going to the south the autumn – я думаю поїхати на південь, цієї осені.

• We insisted on their chartering vessel at once – ми наполягали на тому, щоб судно негайно зафрахтували.

• We objected to the buyer's paying only part of the invoice amount – ми були проти того, щоб покупець заплатив лише частину суми фактури.

Дієслівні властивості герундія виражаються в наступному:

• Герундій може мати пряме доповнення: I remember reading this book – я пам’ятаю, що читав цю книгу.

• Герундій може визначатися прислівником: He likes reading aloud – він полюбляє читати вголос.

• Герундій має форми часу і стану.

У українській мові немає форм, відповідних форм герундія, через що ізольовані, поза реченням, вони не можуть перекладатись на українську мову. (К. Н. Качалова 1996 року, с.264-266).

Герундій у формі дійсного стану (Active Gerund) і пасивного стану (Passive Gerund) в українській мові. Згідно В.Л. Каушанський і К.Н. Качаловой, герундій може виражати дію, яка не застосовується до певної особи або предмету (Swimming is a good exercise. Плавання - гарне фізична вправа) У більшості випадків дія, виражене герундієм, відноситься до певної особи або предмету (I think of going to the south in the summer – я думаю поїхати на південь цього літа (going відноситься до підмета). Thank you for coming - дякую вам за те, що ви прийшли (Coming відноситься до доповнення)). Коли дія, виражене герундієм, здійснюється особою (або предметом), до якої вона відноситься, то вживається герундій в формі Active (He likes inviting his friends to his house - він любить запрошувати до себе своїх друзів. I remember having shown her the letter - я пам'ятаю, що показував їй цей лист. (К.Н.Качалова 1996 року, с.262)). У деяких випадках герундій в формі Active вживається зі значенням герундія в формі Passive. Таке вживання герундія зустрічається після дієслів to need, to want, to require - потребувати, турбуватися і після прикметника worth -вартий:

• My shoes need repairing - мої черевики потрібно полагодити.

• This dress wants washing - це плаття треба випрати.

• These bags require drying - ці мішки потрібно просушити.

• The book is worth reading - цю книгу варто прочитати

(К.Н.Качалова 1996 року, с.263).