1. Обґрунтовано, що предмет адміністративного права - це сукупність врегульованих нормами адміністративного права суспільних відносин, що виникають під час діяльності публічної адміністрації, в тому числі під час процедур надання її органами адміністративних послуг та укладання адміністративних договорів, оскарження рішень, дій та бездіяльності органів публічної адміністрації та її посадових осіб в адміністративному порядку, відносин, що виникають у сфері публічної служби, під час застосування заходів адміністративного запобігання, заходів адміністративного припинення, а також притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності за порушення правил та вимог, які встановлені органами публічної адміністрації і дотримання яких контролюється цими органами.
2. Зроблено висновок про те, що процес доктринального дослідження суб'єктів адміністративного права, в тому числі юридичних осіб, можна поділити на декілька самостійних етапів: 1) дореволюційний період (з кін. ХІХ ст. до 1917 р.); 2) період з 1917 р. до кінця 30 рр. ХХ ст. 3) радянський період розвитку адміністративно-правової науки (40-80 рр. ХХ ст.); 4) сучасний етап доктринального дослідження юридичних осіб як суб'єктів адміністративного права (з 1991 р. і до сьогодні). Загальний аналіз вказаних етапів дозволяє виявити чітку тенденцію розвитку наукових вчень із порушеної проблематики, яку умовно можна порівняти з коливальним процесом, який відображає початкову поширеність використання терміну «юридична особа» із поступовою відмовою від нього та подальшим еволюційним поверненням цієї дефініції до термінологічного ряду адміністративно-правової науки та класифікацій суб'єктів адміністративного права.
3. Встановлено, що для сучасної адміністративно-правової літератури виокремлення в якості суб'єктів адміністративного права саме юридичних осіб (із використанням відповідного терміна) не є домінуючим і досі, хоча останнім часом в окремих авторських системах класифікацій суб'єктів адміністративного права юридичні особи виокремлюються в якості самостійних суб'єктів. Разом з тим доведено, що юридичні особи у вигляді різноманітних органів публічної адміністрації, приватних підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань є активними учасниками всього комплексу адміністративних правовідносин, що визначають їх провідну роль у вказаній групі правовідносин, урегульованих нормами адміністративного права, що зумовлює необхідність наукового дослідження інституту юридичних осіб як суб'єктів адміністративного права, окремих різновидів юридичних осіб, засад їх участі в різноманітних адміністративно-правових відносинах з окресленням особливостей прояву їх адміністративно-правового статусу.
4. Обґрунтовано положення про те, що юридична особа як суб'єкт адміністративного права - це суб'єкт адміністративних правовідносин, який має відповідну організаційно-правову форму (підприємство, об'єднання підприємств, товариство, організація, установа, заклад, орган тощо) будь-якої форми власності, що створений та зареєстрований у встановленому законом порядку, володіє необхідним обсягом адміністративної правоздатності та дієздатності, діяльність якого у сфері адміністративного права, як правило, опосередкована забезпеченням, реалізацією та захистом публічного інтересу.
5. Доведено, що адміністративно-правовий статус юридичних осіб - це комплекс закріплених нормами адміністративного права суб'єктивних прав і обов'язків юридичних осіб, що реалізуються ними у сфері публічного адміністрування, зміст яких обумовлюється обсягом та характером адміністративної правосуб'єктності вказаних суб'єктів. Структуру адміністративно-правового статусу юридичної особи складають: адміністративна правосуб'єктність (адміністративна правоздатність та адміністративна дієздатність, складовою якої є адміністративна деліктоздатність); суб'єктивні права та обов'язки юридичної особи, закріплені нормами адміністративного права (компетенція, повноваження).
6. У зв'язку з тим, що базовим критерієм класифікації юридичних осіб як суб'єктів адміністративного права визначено обсяг їх адміністративно-правового статусу, а саме здатність юридичної особи детермінувати адміністративно-правовий статус інших юридичних осіб за допомогою форм та методів публічного адміністрування, обґрунтовано думку про те, що юридичних осіб, які мають здатність впливати на адміністративно-правовий статус та визначати межі адміністративної правосуб'єктності інших, слід називати юридичними особами, які детермінують адміністративно-правовий статус інших, а тих, що піддаються такому впливу - юридичними особами, чий статус детермінується, або детермінуючими та детермінованими юридичними особами відповідно.
7. Встановлено, що серед детермінуючих юридичних осіб можна виокремити систему органів виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, інші органи публічної адміністрації, що мають особливі детермінуючі повноваження (Національний Банк України, органи прокуратури, суди тощо). У свою чергу, детермінованих юридичних осіб умовно можна поділити на кілька груп: 1) приватні підприємства, господарські товариства, об'єднання підприємств та інші юридичні особи приватного права, окрім громадських об'єднань; 2) державні, казенні, комунальні підприємства, установи, організації, заклади та інші юридичні особи публічного права, що не мають детермінуючих повноважень; 3) громадські об'єднання (асоціації, політичні партії, спілки, товариства, організації, союзи, палати тощо); 4) органи самоорганізації населення, що мають статус юридичних осіб, та інші суб'єкти.
8. На підставі аналізу адміністративно-правового статусу органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, органів прокуратури, суду та Національного банку України (детермінуючих юридичних осіб), у тому числі огляду їх повноважень, які надають їм правову можливість здійснювати вплив на статус інших суб'єктів, серед найбільш загальних особливостей реалізації адміністративно-правового статусу детермінуючих юридичних осіб у сфері публічного адміністрування виділено такі:
· порядок створення та реєстрація, ліквідація та реорганізація вказаних детермінуючих юридичних осіб закріплюється Конституцією України, спеціальним галузевим законодавством, що визначає засади діяльності органів публічної адміністрації (в тому числі підзаконними нормативно-правовими актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, актами міністерств та інших центральних органів виконавчої влади тощо);
· момент виникнення адміністративної правоздатності та дієздатності окремих детермінуючих юридичних осіб не завжди співпадає у часі (зокрема, адміністративна дієздатність центральних органів виконавчої влади, який було утворено шляхом реорганізації іншого органу, наступає лише з моменту набрання чинності відповідного розпорядчого акту Кабінету Міністрів України, тобто на наступних стадіях легалізації органу, а саме після його державної реєстрації та набуття адміністративної правоздатності);
· наявність у вказаних юридичних осіб повноважень, які передбачають їх здатність детермінувати адміністративно-правовий статус інших юридичних осіб;
· такі суб'єкти змінюють адміністративно-правовий статус інших юридичних осіб у випадку притягнення юридичної особи до відповідальності чи в межах застосування інших заходів державного примусу, шляхом реалізації дискреційних повноважень під час реєстраційно-дозвільних процедур, а також шляхом укладання адміністративних договорів (про делегування повноважень, розподіл компетенції, про взаємодію й співробітництво тощо).
Серед особливостей реалізації адміністративно-правового статусу в сфері публічного адміністрування детермінованих юридичних осіб виділено такі:
· детерміновані юридичні особи зазнають впливу з боку уповноважених суб'єктів на свій адміністративно-правовий статус та його обсяг під час державної реєстрації, ліцензійно-дозвільних, контрольно-наглядових та атестаційних процедур;
· особливою формою участі в публічному адмініструванні детермінованих юридичних осіб є інститут адміністративного договору, що дозволяє на принципах відносної рівності з детермінуючими юридичними особами забезпечувати реалізацію ними публічного інтересу;
· окремі різновиди детермінованих юридичних осіб (асоціації органів місцевого самоврядування, інші громадські об'єднання, органи самоорганізації населення) також можуть брати участь у здійсненні публічного адміністрування через застосування специфічних форм реалізації публічного інтересу та форм взаємодії з детермінуючими юридичними особами.
9. На підставі аналізу зразків перспективного законодавства, узагальнення думок вчених-адміністративістів запропоновано на рівні кодифікованого адміністративно-деліктного акта не лише передбачити засади адміністративної відповідальності юридичних осіб, а й чітко визначити вину юридичної особи, стягнення, що можуть бути застосовані до такого суб'єкту, систему юрисдикційних органів, які будуть уповноважені на розгляд справ про адміністративні проступки, вчинені юридичною особою, та узгодити вказані положення з нормативно-правовими актами, що встановлюють адміністративно-правовий статус органів публічної адміністрації, в тому числі й їх повноваження щодо накладання адміністративних стягнень.
10. У результаті акумулювання всіх запропонованих в цьому дослідженні векторів реформування інституту юридичних осіб у системі вітчизняного адміністративного права із конкретними пропозиціями до діючого законодавства в цій сфері запропоновано приблизний варіант структури та найбільш загальних і важливих положень Концепції реформування вітчизняного адміністративного законодавства про юридичну особу. Загальною метою Концепції є уніфікація як доктринальних, так і законодавчих положень про юридичну особу, що дозволить планомірно, без попередньо непродуманого, революційного перетворення, поетапно, лише на підставі чітко виписаної так званої «дорожньої карти» здійснити реформування вітчизняного адміністративного законодавства про юридичну особу. Строк такого реформування повинен становити не менше п'яти років, а конкретні, передбачені Концепцією реформи мають здійснюватися послідовно та з дотриманням встановлених строків реалізації конкретного заходу.
Список опублікованих праць за темою дисертації
1. Лютіков П.С. Феномен юридичних осіб як суб'єктів адміністративного права: монографія / П.С. Лютіков. - Х.: Видавничий дім «Гельветика», 2013. - 252 с.
2. Лютіков П.С. Адміністративне судочинство: підручник / [Т.О. Коломоєць, П.С. Лютіков, Ю.В. Пирожкова, І.О. Сквірський]. - К.: Істина, 2009. - 256 с.
3. Кодекс адміністративного судочинства України: наук.-практ. комент. / Н.О. Армаш, О.М. Бандурка, А.В. Басов [та ін.]; за заг. ред. докт. юрид. наук, проф. А.Т. Комзюка. - К.: Прецедент; Істина. - 2009. - 823 с.
4. Словник базової термінології з адміністративного права: Навч. посіб. / [Т.О. Коломоєць, П.С. Лютіков, Ю.В. Пирожкова, І.О. Сквірський та ін.; За заг. ред. Т.О. Коломоєць]. - К.: Істина, 2010. - 240 с.
5. Адміністративна відповідальність: навчальний посібник / [Т.О. Коломоєць, П.С. Лютіков, О.Ю. Меліхова; За заг. ред. Т.О. Коломоєць]. - К.: Істина, 2011. - 184 с.
6. Адміністративне право України: Підручник. - Вип. 2, змін. і доп. / [Т.О. Коломоєць, П.С. Лютіков, О.Ю. Меліхова; За заг. ред. Т.О. Коломоєць]. - К.: Істина, 2012. - 528 с.
7. Lyutikov P. The right of person for the appeal of administrative jurisdictional process: updated look at the concept and characteristics of the institute of appeal / P. Lyutikov // Internal security. - 2010. - №1. - С. 97-104.
8. Коломоєць Т.О. Адміністративно-юрисдикційний процес - сфера об'єктивізації участі особи у відносинах із органами публічної адміністрації (доктринальний аналіз проблемних питань) / Т.О. Коломоєць, П.С. Лютіков // Підприємництво, господарство і право. - 2010. - №2. - С. 43-47.
9. Коломоєць Т.О. Сучасна система суб'єктів тлумачення норм адміністративного законодавства: аналіз основних складових / Т.О. Коломоєць, П.С. Лютіков // Підприємництво, господарство і право. - 2010. - №12. - С. 51-54.
10. Лютіков П.С. Юридичні особи як суб'єкти адміністративного права: переосмислення ролі у світлі модернізації галузі адміністративного права та перегляду її предмету / П.С. Лютіков // Вісник Запорізького національного університету. Юридичні науки. - 2010. - №2. - С. 69-76.
11. Лютіков П.С. Юридичні особи як суб'єкти адміністративного права: питання генезису дослідження у вітчизняній адміністративно-правовій доктрині / П.С. Лютіков // Вісник Запорізького національного університету. Юридичні науки. - 2010. - №3. - С. 73-76.
12. Лютіков П.С. Юридичні особи-суб'єкти адміністративного права: оновлені підходи до класифікації / П.С. Лютіков // Вісник Запорізького національного університету. Юридичні науки. - 2011. - №1. - С. 138-142.
13. Лютіков П.С. Адміністративно-процедурні відносини як особлива сфера об'єктивізації юридичних осіб / П.С. Лютіков // Вісник Запорізького національного університету. Юридичні науки. - 2011. - №4 (частина 1). - С. 109-112.
14. Лютіков П.С. Дослідження юридичних осіб як суб'єктів адміністративного права в адміністративно-правовій літературі у 40-80 рр. ХХ століття (в розрізі виділення юридичних осіб як самостійних суб'єктів адміністративного права) / П.С. Лютіков // Вісник Запорізького національного університету. Юридичні науки. - 2012. - №1 (частина 1). - С. 194-200.
15. Лютіков П.С. Трансформація предмету адміністративного права та його складових як сфери об'єктивізації участі юридичних осіб: аналіз адміністративно-правової літератури кін. ХІХ - 1917 рр. / П.С. Лютіков // Наукові праці Національного університету «Одеська юридична академія». - 2012. - Том ХІ, ч. 1. - С. 325-334.