- удосконалено наукові підходи з окреслення характерних рис реалізації адміністративно-правового статусу в сфері публічного адміністрування детермінуючих юридичних осіб;
- удосконалено характеристику особливостей реалізації адміністративно-правового статусу детермінуючих юридичних осіб під час застосування заходів адміністративного примусу та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності;
- удосконалено наукові положення щодо визначення особливостей реалізації адміністративно-правового статусу в сфері публічного адміністрування детермінованих юридичних осіб, а саме крізь призму їх взаємодії з детермінуючими юридичними особам;
- одержали подальший розвиток наукові підходи щодо визначення засад адміністративної відповідальності детермінуючих юридичних осіб. При цьому запропоновано пропозиції та рекомендації з реформування адміністративно-деліктного законодавства, що визначає засади відповідальності юридичних осіб, а також інших питань їх участі в адміністративно-деліктних відносинах;
- вперше обґрунтована необхідність розробки та прийняття Концепції реформування вітчизняного адміністративного законодавства про юридичну особу, метою якої є уніфікація як доктринальних, так і законодавчих положень про юридичну особу, що дозволить планомірно, без попереднього непродуманого революційного перетворення, поетапно лише на підставі чітко виписаної так званої «дорожньої карти», здійснити реформування вітчизняного адміністративного законодавства про юридичну особу.
Практичне значення одержаних результатів дисертації полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес, і використовуються:
- у науково-дослідній сфері для подальшої розробки теорії суб'єктів адміністративного права, подальших наукових досліджень, спрямованих на визначення місця і ролі юридичних осіб в системі суб'єктів адміністративного права (акт впровадження Донецького юридичного інститут МВС України від 18 березня 2013 р., акт впровадження юридичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка від 08 квітня 2013 р.);
- у правотворчості для визначення основних напрямів розвитку адміністративного законодавства про юридичну особу (акт впровадження у законотворчу діяльність Верховної Ради України від 08 липня 2013 р., акт впровадження Запорізької міської ради від 18 березня 2013 р.);
- у правозастосовчій діяльності для покращення діяльності суб'єктів публічного адміністрування, пов'язаної із застосуванням норм адміністративного права, що визначають статус юридичних осіб (акт впровадження Запорізької обласної ради від 26 листопада 2012 р., акт впровадження Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 14 лютого 2013 р., акт впровадження Розівської районної державної адміністрації Запорізької області від 17 грудня 2012 р., акт впровадження Запорізької торгово-промислової палати від 27 березня 2013 р., акт впровадження Херсонського окружного адміністративного суду від 20 березня 2013 р., акт впровадження Державної податкової інспекції Красногвардійського району м. Дніпропетровська від 11 квітня 2013 р.);
- у навчальному процесі для підготовки лекцій, навчальних посібників, а також підручників з дисциплін «Адміністративне право України», «Адміністративний судочинство України», «Адміністративна відповідальність» «Юридична діяльність підприємств та установ», «Сучасні проблеми адміністративного права та процесу» (акт впровадження Одеського національного університету імені І.І. Мечникова від 18 березня 2013 р., акт впровадження Харківського національного університету внутрішніх справ від 22 березня 2013 р.; акт впровадження Кримського економіко-правового інституту Міжнародного гуманітарного університету від 25 березня 2013 р., акт впровадження Економіко-правового факультету Національного університету «Одеська юридична академія» від 26 березня 2013 р., акт впровадження Навчально-наукового інституту земельних ресурсів та правознавства Національного університету біоресурсів і природокористування Кабінету Міністрів України від 28 березня 2013 р., акт впровадження Бердянського інституту державного та муніципального управління КПУ від 25 жовтня 2012 р., акт впровадження Юридичного інституту Національного авіаційного університету від 13 лютого 2013 р.).
Особистий внесок здобувача. Дослідження виконано дисертантом самостійно, з використанням новітніх здобутків вітчизняної та російської науки адміністративного права, усі викладені в ньому положення і висновки обґрунтовано на основі власних досліджень автора. У співавторстві опубліковано науково-практичний коментар Кодексу адміністративного судочинства України (2009 р.) (здобувачу належать коментарі до статей 50-52, 60-61 глави 5 розділу ІІ «Учасники адміністративного процесу»), опубліковано навчальний посібник «Адміністративне судочинство» (2009 р.) (здобувач підготував розділ 3 «Загальні засади адміністративного судочинства України»), опубліковано навчальний посібник «Словник базової термінології з адміністративного права» (2010 р.) (здобувач розробив термінологію від слів на літеру «Т» до літери «Я»), навчальний посібник «Адміністративна відповідальність» (2011 р.) (здобувачем підготовлено підрозділ 1.4 «Адміністративна відповідальність юридичних осіб»), навчальний посібник «Адміністративне право України» (2012 р.) (здобувач підготував підрозділи 3 «Адміністративно-правовий статус інших органів публічної адміністрації» та 4 «Адміністративно-правовий статус органів виконавчої влади України» розділу 2 «Суб'єкти адміністративного права»), наукові статті ? «Сучасна система суб'єктів тлумачення норм адміністративного законодавства: аналіз основних складових» (здобувачем проаналізовано відповідні повноваження юридичних осіб як складових вказаної системи суб'єктів тлумачення); «Адміністративно-юрисдикційний процес - сфера об'єктивізації участі особи у відносинах із органами публічної адміністрації (доктринальний аналіз проблемних питань)» (здобувачем з'ясовано місце та роль органів публічної адміністрації у відповідних взаємовідносинах); «Органи місцевого самоврядування як особливий різновид колективних суб'єктів адміністративного права» (здобувачем охарактеризовано адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування як юридичних осіб); «Адміністративна правосуб'єктність юридичних осіб як основа їх адміністративно-правового статусу: теоретико-правовий аналіз (здобувачем проаналізовано адміністративну правосуб'єктність юридичних осіб); тези доповідей на конференції» - «Актуальные вопросы толкования административного законодательства (в аспекте административной деликтоспособности юридических лиц)».
У дисертації ідеї та розробки, які належать співавторам, не використовувались.
Апробація результатів дисертації. Дисертація виконана на кафедрі адміністративного та господарського права Запорізького національного університету. Основні положення дисертаційної роботи були оприлюднені на п'ятнадцяти всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференціях: «Національні інтереси та проблеми правової системи України» (м. Одеса, 2011 р.), «Перспективы оптимизации административного процесса» (Російська Федерація, м. Москва, 2011 р.), «Правова держава: історія, сучасність та перспективи формування в Україні» (м. Запоріжжя, 2011 р.), «Адміністративне право України: стан і перспективи розвитку» (м. Київ, 2011 р.), «Державне управління та місцеве самоврядування» (м. Харків, 2010 р.), «Актуальные проблемы публичного права в России и за рубежом» (Російська Федерація, м. Москва, 2011 р.), «Актуальні питання сучасної юридичної науки» (м. Харків, 2011 р.), «Сучасні тенденції розвитку національного законодавства України» (м. Київ, 2011 р.), «Актуальні проблеми адміністративного права та процесу» (м. Донецьк, 2012 р.), «Актуальные проблемы профилактики наркомании и противодействия правонарушениям в сфере легального и нелегального оборота наркотиков» (Російська Федерація, м. Красноярськ, 2012); «Головні напрями систематизації та вдосконалення законодавства України» (м. Київ, 2012 р.), «Инновационная Россия: вызовы, цели, приоритеты» (Російська Федерація, м. Єкатеринбург, 2012 р.), «Сучасні наукові дослідження представників юридичної науки - прогрес законодавства України майбутнього» (м. Дніпропетровськ, 2013 р.), «Право, суспільство і держава: форми взаємодії» (м. Київ, 2013 р.), «Молода наука - 2013» (м. Запоріжжя, 2013 р.).
Публікації. Основні положення та результати дисертації відображені в монографії, у одному науково-практичному коментарі, підготовленому у складі авторського колективу, чотирьох навчальних посібниках у співавторстві, 25 наукових статтях, 23 з яких опубліковано у вітчизняних наукових фахових виданнях, 2 - у зарубіжних наукових виданнях, одне з яких включено до переліку фахових, та 10 тезах доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Дисертація складається з вступу, чотирьох розділів, поділених на десять підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації становить 454 сторінки. Список використаних джерел складається з 509 найменувань і займає 54 сторінки, 17 додатків, які займають 27 сторінок.
Основний зміст роботи
адміністративний право юридичний примус
У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначаються її зв'язок з науковими програмами, планами та темами, мета і завдання, об'єкт і предмет, методи дослідження, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, апробація результатів дисертації та публікації.
Розділ 1 «Адміністративне право України як особлива сфера об'єктивізації участі юридичних осіб» складається із двох підрозділів, в яких досліджено трансформацію предмету адміністративного права та його складових як сфери об'єктивізації участі юридичних осіб, а також визначено основні етапи історіографії дослідження юридичної особи як суб'єкта адміністративного права крізь призму становлення адміністративно-правової науки.
У підрозділі 1.1 «Трансформація предмету адміністративного права та його складових як сфери об'єктивізації участі юридичних осіб» підкреслено, що серед наук юридичного циклу адміністративно-правова наука є, напевно, тією галуззю, яка найбільше піддавалася трансформаціям, докорінним переглядам постулатів та численним змінам підходів до визначення концептуальних засад. Автором зазначено, що фактично, кожна система управління - чи-то командно-адміністративна, чи-то ринкова вимагала абсолютно нових орієнтирів дослідження адміністративно-політичного сектору держави, структури державного апарату, методів та форм адміністрування тощо, які (орієнтири), власне, ставали базою і науковим підґрунтям для відповідного нормативного закріплення та інституціоналізації правовідносин, які виникають у державі. Таким чином, під впливом різних чинників та факторів зазнавали своєї модифікації, переформатування та оновлення й базові характеристики адміністративного права як галузі права - його предмет та метод. І якщо метод адміністративного права з його перманентним імперативним характером залишається завжди майже незмінним та основним під час регулювання адміністративних правовідносин (хоча останнім часом В.Б. Авер'янов, В.К. Колпаков, Т.О. Коломоєць та інші вчені цілком слушно акцентують увагу на необхідності збільшення засад диспозитивності в цій сфері регулювання), то предмет адміністративного права з комплексом складових відносин на різних етапах становлення адміністративно-правової науки систематично змінювався, а часом істотно.
У зв'язку з цим, детальному аналізу піддано історичні передумови формування сучасного предмету адміністративного права із ґрунтовним розглядом виділених етапів процесу становлення адміністративно-правової доктрини. Зокрема, автором здійснено узагальнений огляд наукових праць І.Є. Андрієвського, М.М. Белявського, Е.М. Берендтса, В.М. Гессена, В.Ф. Дерюжинського, А.І.Єлістратова, В.В. Івановського, І.Т. Тарасова та інших (вчених так званого «дореволюційного періоду розвитку адміністративно-правової науки» - кін. ХІХ ст. - 1917 р.); І.М. Ананова, О.Ф. Євтихієва, А.І. Єлістратова, В.І. Ігнатьєва, Г.С. Гурвіча, М.П. Карадже-Іскрова, В.Л. Кобалевського, А. Колеснікова, С.С. Студенікіна, О.М. Турубінера та інших (вчених «перехідної доби радянського періоду становлення адміністративно-правової доктрини - період з 1917 р. до кінця 30-х рр. ХХ ст.); С.І. Аскназія, Д.М. Бахраха, С.М. Братуся, М.І. Єропкіна, Ю.М. Козлова, А.П. Клюшніченка, О.Є. Луньова, В.М. Манохіна, І.М. Пахомова, Г.І. Петрова, С.С. Студенікіна, В.А. Юсупова, О.М. Якуби, Ц.А. Ямпольської та інших (вчених «радянського періоду» 40-80-х рр. ХХ ст.); В.Б. Авер'янова, О.М. Бандурки, Д.М. Бахраха, Ю.П. Битяка, В.В. Галунька, В.М. Гаращука, І.П. Голосніченка, І.С. Гриценка, Є.В. Додіна, С.В. Ківалова, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, О.В. Кузьменко, Є.В. Курінного, О.І. Миколенка, Р.С. Мельника, В.І. Олефіра, С.Г. Стеценка, В.К. Шкарупи та багатьох інших (вчених «сучасного періоду» - з 1991 і по теперішній час).
На підставі аналізу адміністративної-правової літератури різних періодів її розвитку та становлення здобувачем обґрунтовано власний підхід до визначення предмету адміністративного права та його складових. Зокрема, обґрунтовано, що предмет адміністративного права - це сукупність врегульованих нормами адміністративного права суспільних відносин, що виникають під час діяльності публічної адміністрації, в тому числі під час процедур надання її органами адміністративних послуг та укладання адміністративних договорів, оскарження рішень, дій та бездіяльності органів публічної адміністрації та її посадових осіб в адміністративному порядку, відносин, що виникають у сфері публічної служби, під час застосування заходів адміністративного запобігання, заходів адміністративного припинення, а також притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності за порушення правил та вимог, які встановлені органами публічної адміністрації і дотримання яких контролюється цими органами.
Підрозділ 1.2 «Вчення про юридичну особу як суб'єкта адміністративного права крізь призму становлення адміністративно-правової науки: основні етапи та їх характеристика» присвячений аналізу історіографії доктринального дослідження суб'єктів адміністративного права, в тому числі і юридичних осіб, яку умовно можна поділити на декілька самостійних етапів, що детально охарактеризовані автором.
Так, здобувачем встановлено, що в юридичній літературі дореволюційного періоду (кін ХІХ ст. - до 1917 р.), незважаючи на відсутність в ній самого терміну «суб'єкт адміністративного права», вченими фактично виокремлювались серед таких суб'єктів юридичні особи приватного та публічного права, з їх доволі ґрунтовною та детальною класифікацією, яка, щоправда, відрізнялась умовним характером. Юридичні особи виокремлювались в якості домінуючих, основних суб'єктів, які здійснювали суттєвий вплив на динаміку публічних відносин (зокрема, праці Е.М. Берендтса, І.Т. Тарасова).
Автором зазначено, що, у свою чергу, з 1917 р. до кінця 30 рр. ХХ ст. термін юридична особа, на відміну від минулого етапу, вже практично не вживався як окремий самостійний та домінуючий суб'єкт адміністративного права, хоча при характеристиці окремих різновидів так званих «публічно-правових» суб'єктів часом згадувалось про їх організаційно-правову форму. Однак сам термін «юридична особа» стає більш типовим для приватно-правової сфери, що, у першу чергу, було зумовлено новими для держави соціальними, економічними та політичними факторами.