Визначимо поточні витрати (собівартість) на виготовлення і реалізацію електричної і теплової енергії по енергосистемі:
;
(млн. грн.);
(млн. грн.).
Балансовий прибуток є
базою для нарахування податків. Після сплати податків та інших обов’язкових
платежів залишається чистий прибуток Днетто, який розподіляється у
фонди нагромадження і споживання підприємства.
Днетто = Дбруто
- (П+Б), (3.31)
де П - платежі до бюджету (податки), млн. грн. (таблиця И.2);
Б - виплати по кредитам
банків, млн. грн. (таблиця И.2);
П=bб×Дбруто,
(3.32)
bб - норматив відрахувань до бюджету у відсотках від балансового прибутку (таб. И.2)
П = 0,4
769,86 = 307,94
(млн. грн.);
(млн. грн.).
Визначаємо загальну норму рентабельності за формулою:
![]()
.
Розрахункову норму
рентабельності енергосистеми можна визначити за формулою:
(3.30)
![]()
.
На рентабельність впливають:
- обсяг реалізованої продукції;
- поточні витрати;
балансова вартість основних фондів;
середньорічний обсяг основних засобів.
Збільшення норми рентабельності має місце при зростанні обсягу реалізованої продукції, зменшенні собівартості, прискоренні обігу оборотних засобів і зменшенні їх нормативного обсягу. Що стосується основних фондів, то їх вплив на рентабельність здійснюється за рахунок впровадження сучасної передової технології і відповідного обладнання на електричних станціях і інших енергопідприємствах.
При виконанні курсової роботи проводимо розрахунки норми рентабельності при зменшенні (збільшенні) поточних витрат на 5%, 10% внаслідок економії палива на виробництво енергії, зменшенні споживання енергії на власні потреби, удосконаленні управління процесом виробництва енергії тощо.
При зменшенні поточних витрат на 5%:
![]()
(млн. грн.);
![]()
(млн. грн.);
![]()
(млн. грн);
![]()
;
![]()
.
При зменшенні поточних витрат на 10%:
![]()
(млн. грн.);
![]()
(млн. грн.);
![]()
(млн. грн);
![]()
;
![]()
.
При збільшенні поточних витрат на 5%:
![]()
(млн. грн.);
![]()
(млн. грн.);
![]()
(млн. грн);
![]()
;
![]()
.
При збільшенні поточних витрат на 10%:
![]()
(млн. грн.);
![]()
(млн. грн.);
![]()
(млн. грн);
![]()
;
![]()
.
4. ВИЗНАЧЕННЯ
НОРМАТИВНИХ ЗАПАСІВ ПАЛИВА І НОРМАТИВУ ОБОРОТНИХ ЗАСОБІВ НА ТЕЦ
Оборотні фонди- це частина виробничих фондів підприємства, яка повністю споживається в кожному технологічному циклі виготовлення продукції і повністю переносить свою вартість на вартість цієї продукції.
Оборотні фонди поділяються на ряд груп:
1) виробничі запаси(предмети праці, що знаходяться на складах у вигляді запасів);
2) незавершене виробництво (предмети праці, що знаходяться в даний час у виробничому процесі);
) витрати майбутніх періодів(витрати на підготовку та освоєння нової продукції)
Сукупність оборотних фондів та фондів обігу підприємства створюють його оборотні засоби. Оборотні засоби знаходяться у постійному русі, що забезпечує безперервний кругооборот оборотних засобів.
Гроші - товар - виробництво - товар - гроші.
Структура оборотних засобів
характеризується співвідношенням їх окремих елементів у загальному обсязі
оборотних засобів, яка виражається у відсотках. Ця структура може бути різною в
залежності від галузі і типу підприємства, але в цілому по промисловості дві
третіх оборотних засобів - це оборотні фонди, а одна третя - фонди обігу.
.1 Визначення обсягу виробітки
енергії і добову потребу у паливі на ТЕЦ
Практичні розрахунки, щодо визначення річного обсягу спожитого палива для виробки електричної і теплової енергії, здійснюються на підставі емпіричних формул, які отримали назву енергетичних характеристик. Енергетичні характеристики приведені в таблиці Ф.1. для конкретного типу енергоблоку (Т-100/120-130, вугілля):
В* = 6,3tР +0,0167 QВІДБ×tвст + 0,314 W.
Застосування енергетичних
характеристик потребує спочатку визначення часу роботи кожного енергетичного
блоку ТЕЦ окремо.
, (4.1)
де tк = 8760 год - календарний час;
- час перебування і-го
енергоблоку в планових ремонтах(таблиця Л.1, М.1);
- час перебування і-го
енергоблоку в аварійному ремонті (таблиця К.1).
Згідно з даними таблиці
Л.1 розподіляємо види ремонтів між агрегатами станції:
|
Місяць |
II |
IV |
VII |
XII |
|
Вид ремонту |
П |
П |
К |
П |
|
№ агрегату |
1 |
2 |
1 |
2 |
|
Тривалість ремонту, днів |
24 |
24 |
72 |
24 |
![]()
(год.);
![]()
(год.).
В залежності від часу роботи кожного енергоблоку визначаємо ту частку електроенергії, яка вироблена окремо кожним агрегатом. Загальна кількість виробленої і відпущеної електроенергії на ТЕЦ розрахована в попередньому розділі. Розподіл загального обсягу електроенергії між агрегатами здійснюється пропорційно часу роботи на основі складання простої пропорції.
- це максимальна
кількість тепла, що може бути відібрана з турбіни за одну годину. Ця величина є
постійною для кожного типу турбіни і наводиться в таблиці Ф.1:
![]()
ГДж/год.
- кількість годин
використання встановленої потужності енергоблоку ТЕЦ (таблиця Ж.1):
![]()
год./рік.

(МВт);

(МВт);
де tзаг= tр1+tр2 = 7808 + 6656 = 14464 (год.).
На основі енергетичних характеристик визначається річний обсяг спожитого палива кожним агрегатом окремо. Середня величина добового споживання палива окремим агрегатом розраховується як частка від ділення річного обсягу палива на кількість днів у календарному році.
![]()
(т.у.п.);
![]()
(т.у.п.).
Арифметична сума
споживання палива по всім агрегатам ТЕЦ дозволить отримати величину добового
споживання палива на ТЕЦ в цілому. Після врахування витрат на власні потреби
остаточно отримаємо добове споживання палива на ТЕЦ.
, (4.2)
де n - кількість агрегатів на ТЕЦ;
- добове споживання
палива і-м агрегатом.
= 5%,
=
5% - коефіцієнт, що враховує витрати на власні потреби агрегату станції при
виробництві електричної і теплової енергії відповідно (табл. С.2).
![]()
(т.у.п.).
4.2 Визначення вартості нормованих
оборотних засобів на ТЕЦ
Потреба в оборотних засобах
визначається на підставі оцінки поточної потреби і норм запасів.
(4.3)
де О3Н-вартість нормованих оборотних запасів; - кількість видів оборотних засобів;
- обсяг і-го виду
нормованих оборотних засобів в натуральних показниках;
- норма запасу і-го
виду оборотних засобів, діб (таблиця С.2);
- ціна одиниці і-го
виду оборотних засобів (таблиця Е.1).
В проектних розрахунках визначення вартості нормованих оборотних засобів може бути здійснено за спрощеною формулою:
, (4.4)
де
-
вартість провідного елемента, який входить в групу оборотних засобів. В
електроенергетичній галузі провідним елементом оборотних засобів є паливо.
- питома вага провідного
елемента нормованих оборотних засобів (табл. У.2).
![]()
(млн. грн.);
(4.5)
![]()
(млн. грн.).
Ефективність використання оборотних засобів характеризується рядом наступних показників:
– коефіцієнт обороту (швидкість обороту), kоб;
– тривалість одного обороту, tоб;
– коефіцієнт закріплення, kЗ.
Коефіцієнт оборотності показує кількість оборотів за рік і визначається відношенням реалізованої за рік продукції до середньорічного залишку нормованих оборотних засобів (ВОЗН):
Визначаємо коефіцієнт оборотності:
, (4.6)
де
-
вартість реалізованої продукції, що вироблена на ТЕЦ (пар, гаряча вода,
електроенергія).
ВПwТЕЦ
=
![]()
(млн. грн.);
![]()
(млн. грн.);
![]()
(млн. грн.);
![]()
(млн. грн.);
![]()
(млн. грн.);
![]()
(млн. грн.);
![]()
(млн. грн.);
![]()
(млн. грн.)
ВПSТЕЦ=ВПWТЕЦ+ВПQТЕЦ=![]()
(млн. грн.).
![]()
(обор./рік).