Материал: Визначення економічних показників виробничої діяльності енергопідприємств і енергосистеми

С^t³ С^t_н

,85 (млн. грн.)>112,2 (млн. грн.)

Умова не виконується.

Витрати на введення нового агрегату та його експлуатацію нижчі у порівнянні з діючим агрегатом, і тому заміна на новий агрегат не є доцільною.

.       
ВИРОБНИЧІ ПОТУЖНОСТІ ЕНЕРГОПІДПРИЄМСТВ І ЕКСПЛУАТАЦІЙНІ ВЛАСТИВОСТІ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ОБ¢ЄКТІВ

Під виробничою потужністю промислового підприємства розуміють максимально можливий річний (добовий) випуск продукції за умови повного використання обладнання, впровадження передової технології, удосконалення виробництва і праці.

Виробнича потужність енергопідприємства характеризується максимально тривалою потужністю, з якою може працювати його обладнання. Вона визначається потужністю головного обладнання електростанцій - комплексу силових агрегатів. В енергетиці виробнича потужність визначається в натуральних показниках (кВт, МВт, кВ×А, МВ×А). По відношенню до електростанцій відрізняють встановлену, робочу, резервну і ремонтну потужності, а для окремих агрегатів - номінальну, експлуатаційну, максимальну і мінімальну.

Номінальна потужність - це величина максимально тривалої потужності, що вказується в паспорті агрегату.

Встановлена потужність N_вст електростанції визначається як сума номінальних потужностей всіх розміщених на ній агрегатів, що працюють і знаходяться в резерві. Номінальна і встановлена потужності не залежать від конкретних експлуатаційних умов. Ці умови знаходять своє віддзеркалення в понятті експлуатаційної потужності, що визначає максимальне навантаження агрегату в конкретних умовах його роботи. Експлуатаційна потужність може бути нижче номінальної, якщо стан агрегату і умови його експлуатації є більш поганими ніж нормативні (паспортні) внаслідок окремих пошкоджень, зносу, забруднення і зниження параметрів якості первинних енергоресурсів. Експлуатаційна потужність буде дорівнювати номінальній при нормативних умовах експлуатації і нормативному стані агрегату. В окремих випадках експлуатаційна потужність може бути більше номінальної, якщо в ході експлуатації агрегата зроблені деякі удосконалення і знайдені резерви потужності. Експлуатаційна потужність агрегату, що знаходиться в ремонті, дорівнює нулю.

Максимальна потужність протягом тривалого часу співпадає з номінальною, а на протязі короткого часу (декілька годин) перевищує її. Це перевищення визначається перевантажувальною спроможністю обладнання із умов нагріву електрообладнання і форсування режимів тепломеханічного обладнання ТЕС.

Мінімальна потужність визначається найнижчим навантаженням, при якому агрегат може зберігати стійкість роботи.

Робочою потужністю називається потужність, яка в даний момент часу може бути використана для покриття навантаження. В експлуатації дуже часто встановлена потужність агрегатів (блоків) не може бути повністю використана внаслідок неполадок в основному та допоміжному обладнанні через неякісні ремонти або недоліки в експлуатації. Робоча потужність визначається як різниця між встановленою потужністю і зниженням потужності агрегатів внаслідок вказаних причин.

Резервна потужність визначається перевищенням робочої потужності агрегатів, що працюють, у порівнянні з добовим максимумом навантаження. Ця потужність створюється агрегатами, що знаходяться у гарячому резерві. Вони обертаються, але не несуть електричного навантаження. Резервна потужність призначена для підтримання частоти струму в системі. Для забезпечення надійності електропостачання на електростанціях або в енергосистемі необхідно мати непрацюючі (резервні) агрегати (блоки), які зможуть замінити агрегати, що зупинені внаслідок аварій або для проведення планових ремонтів.

Ремонтна потужність визначається сумою номінальних потужностей агрегатів, що знаходяться в ремонті.

Виробнича потужність енергетичної системи характеризується сумарною встановленою потужністю всіх електростанцій, що входять в систему.

.1 Розрахунок потужностей КЕС

Середня експлуатаційна потужність  за рік визначається на основі даних, що наведені у таблиці К.1, за формулою:

= ,  (3.1)

де N_i^% - відносна щоквартальна величина експлуатаційної потужності електричної станції у відсотках від номінальної потужності;

і - кількість кварталів у календарному році;_вст - встановлена потужність КЕС, МВт.

=(МВт)

Середня робоча потужність  у даному періоді (календарний рік) визначається за формулою:

= N_вст-DN_рем^пл- DN_рем^вим- DN_конс- DN_тп- DN_рп, (3.2)

де DN_рем^пл - зниження потужності внаслідок планових ремонтів агрегатів електричної станції, МВт;

DN_рем^вим- зниження потужності внаслідок вимушених ремонтів обладнання

DN_конс- зниження потужності із-за консервації обладнання, DN_конс.= 0;

DN_тп- зниження потужності через зупинку обладнання для проведення робіт по технічному переозброєнню і реконструкції DN_тп = 0;

DN_рп - обмеження (розриви) потужності агрегатів, які визначаються шляхом інженерних розрахунків з розбивкою по трьом складовим: технічні причини (паливо погіршеної якості, підвищений знос обладнання тощо); сезонні обмеження (нестача охолоджувальної води на ГЕС та інші); обмеження тимчасового характеру (будівельно-монтажні недоробки, дефекти обладнання тощо), МВт.

Зниження потужності внаслідок планових ремонтів агрегатів електричної станції, визначаємо за формулою

DN_j= , (3.3)

де N_Hij - номінальна потужність агрегату, що зупиняється для ремонту, МВт;

t_ij - планова тривалість відповідного періоду ремонту, днів (таблиця К.1);

t_к - календарна тривалість розрахункового періоду, днів; t_к = 365 днів.

З таблиці Л.1 для відповідного типу турбоагрегату визначаємо види ремонтів, їх кількість на протязі року та розподілення по місяцям. Довільно робимо розподіл між турбоагрегатами КЕС види ремонтів, яким вони підлягають на протязі року.

DN_рем^пл=  (МВт)

Зниження потужності внаслідок вимушених ремонтів обладнання, визначаємо за наступною формулою

t_ij - вимушена тривалість відповідного періоду ремонту, днів (таблиця К.1);

DN_рем^вим=  (МВт)

Розрив потужності DN_рп рекомендується прийняти рівним п¢яти відсоткам від встановленої потужності електростанції, а час розриву потужності по станції за рік взяти відповідно власному варіанту (таблиця К.1).

Визначаємо розрив потужності агрегатів.

DN_j= ,

t_ij - час розриву потужності, годин/рік (таблиця К.1);

DN_рп =  (МВт)

= (МВт)

Визначаємо ремонту потужність

DN_рем = DN_рем^факт+DN_рем^вим, (3.4)

де DN_рем^факт- фактичний час простою обладнання при виконанні різних видів ремонтів

Визначаємо фактичний час простою обладнання

DN_j= ,

де К- коефіцієнт, що враховує фактичне відхилення часу простою обладнання (таблиця К.1)

DN_рем^фак=  (МВт)

DN_рем =  (МВт)

Розрахунок резервної потужності

, (3.5)

де  - середня резервна потужність, МВт;

і= 1,2,3,4 - кількість кварталів у календарному році;

 - номінальна потужність агрегатів всієї електростанції в і-тому кварталі, МВт;

Н_і^% - відносна щоквартальна величина резервної потужності,(таблиця К.1);

Т_кв.і - тривалість і-го кварталу, год;

t_к- календарна тривалість розрахункового періоду, год.

t_к = 8760 год.

 = 75,21 (МВт)

.2 Розрахунок коефіцієнтів готовності електричної станції і коефіцієнтів використання потужності

Енергетичні підприємства виробляють електричну і теплову енергію у відповідності з режимом, що визначається споживачами енергії. Ця обставина породжує деякі особливості використання основних виробничих фондів в енергетиці. Серед них: робота в змінному режимі, забезпечення високого рівня надійності, взаємозв¢язок режимів роботи електростанцій в системі, сильна взаємодія із навколишнім середовищем тощо. Тому для характеристики використання основних фондів в енергетиці застосовують дещо відмінні показники, а ніж в інших галузях виробництва.

Показники фондовіддачі (w_f), фондоємкості (f_м) і фондоозброєності праці(f_п) не в достатній мірі відображають рівень використання основних фондів енергетичного підприємства. Для підприємств теплових і електричних мереж вони взагалі неприйнятні.

Для характеристики степені використання виробничої потужності і основних фондів енергетичних підприємств в сучасний час використовують декілька показників:

1)   кількість годин використання встановленої потужності електростанції t_вст, год/рік;

2)   кількість годин використання максимального навантаження t_м, год/рік;

3)   коефіцієнт використання встановленої потужності k_в, %;

4)   коефіцієнт завантаження k_з, %;

5)   коефіцієнт готовності агрегату і електростанції в цілому k_г, %.

Розраховуємо плановий коефіцієнт готовності кожного агрегату:

,             (3.6)

=

=

Цей коефіцієнт характеризує повноту використання основних виробничих фондів і степені їх експлуатаційної надійності.

Фактичний коефіцієнт готовності визначається за формулою:

;          (3.8)

;

.

де t_к - календарний фонд часу, в добах або год;

t_рем^пл - загальний час проведення ремонтних робіт у відповідності з планом, доби або год;

t_рем^ф - фактичний час проведення ремонтних робіт, доби або год;

t_ав - час простою агрегату в ремонті внаслідок аварії, доби або год;

t_прив - приведений час, який визначається розривом потужності агрегатів (станції), доби або год.

,             (3.9)

де  - величина розриву потужності для і-го агрегату (пропонується прийняти рівною п¢яти відсоткам від встановленої потужності).

- час розриву потужності (таблиця К.1)

 (год.)

t_рем^ф = ,

де К- коефіцієнт, що враховує фактичне відхилення часу простою обладнання (таблиця К.1)

Що стосується визначення коефіцієнтів потужності, то для проведення розрахунків пропонуються такі формули:

, (3.11)

.

;                                        (3.12)

.

 = ;                                     (3.13)

.

де , ,  - відповідно коефіцієнти інтегрального, інтенсивного та екстенсивного використання потужності.