Рейтинги є тільки одним з варіантів діагностики стану рівня ефективності енерговикористання в котельнях - комплексною складовою аналізу. Якщо методики рейтингів відкриті, включають в себе повний опис схеми та всіх математичних процедур, і є можливість перевірити рейтинг, та враховуючи що відомо на основі яких показників і з яким вагами побудований рейтинг. В цьому випадку безумовно, він є корисним у випадку комплексного багатокритеріального аналізу рівня ефективності енерговикористання в котельнях підприємств теплопостачання.
Рейтинг має широке застосування у різних сферах діяльності. Як визначено М. Ковалевою, рейтинг має два значення [8]. У відповідності з першим значенням, рейтинг (з англ. Rating) - це оцінювання, клас, розряд. Друга назва - індивідуальний числовий показник оцінювання популярності особи, організації, групи. Виводиться на основі підсумків голосування, соціологічних опитувань чи анкет. Згідно [9] поняття "рейтинг" має два значення: 1) ранг, положення, розряд; 2) оцінка, віднесення до класу, категорії, від rate - оцінювати, визначати клас.
Однак, відсутнє чітке визначення рейтингу, і це призводить до не розуміння таких понять як "рейтингові оцінки" та "ранжування".
Неоднозначність понять та визначень рейтингу, а також напрямків використання вказує на його суперечливу природу, складність вироблення єдиного підходу до процедури рейтингової оцінки. В цьому випадку тема термінології в галузі рейтингових оцінок носить дискусійний характер [10].
Важливо систематизувати категоріальний апарат рейтингу в цілях успішного вивчення його "природи". Розкриваючи сутність поняття "рейтинг" неможливо обмежитися прямим перекладом значення даного слова, необхідно детальніше вивчити існуючі напрями використання та методи оцінювання рейтингу. Доцільним є необхідність чітко відокремлювати "рейтинг" та "ранжування". Ранжування - це розташування об'єктів в порядку зростання чи зменшення по будь-якій заданій ознаці. Рейтинг - це комплексний інтегральний показник, який включає найважливіші для користувача інформацією (місцевого органу адміністрації) параметри оцінювання котелень.
В ході аналізу галузей використання рейтингів в різних сферах застосування можна відзначити, що використання даного механізму оцінювання властиве наступним галузям: засобам масової інформації [7,11], освіта [12-18], політика [19], екологія [20], управління [21] тощо. Все частіше можна зустріти рейтинги організацій, які відібрані по заданій ознаці (крупні промислові підприємства [22], банківські установи [23] тощо), визначення фінансової стійкості компанії, де в якості показників для аналізу розглядалися фінансово-економічні показники діяльності тощо. Методика припускає розрахунок значення рейтингового функціонала виходячи зі значень рейтингових показників та присвоєння їм вагових коефіцієнтів.
Рейтингова оцінка в сфері економіки достатньо поширена, особливо в зарубіжній практиці. Широко використовується ранжування акціонерних компаній у зв'язку з функціонуванням фондового ринку і визначення одного з найважливіших елементів цього ринку - фондових індексів. Відома система рейтингового оцінювання стану фінансових підприємств [23, 24].
У сфері енергетики рейтингова оцінка використовувалася під час регулювання діяльності розподільчих електричних мереж [25,26], енергорозподільчих компаній України [27], ефективності функціонування енергопостачальних компаній [28]. Аналіз діяльності підприємств різного роду зайнятості за допомогою ранжування зустрічався у працях [29-32].
Із загальнотеоретичних позицій рейтинг розглядається як міра оцінки об’єкту шляхом віднесення його до якого-небудь класу, групи залежно від якісних характеристик його діяльності.
До рейтингової оцінки відноситься порівняння показників очікуваного і фактичного виконання планів, перевірка допустимості початкових передумов і контроль методичної і змістовної узгодженості планового процесу. Вона включає комплекс заходів щодо аналізу вірогідних відхилень від запланованих показників. Порівняння і аналіз стимулюють нові процеси ухвалення рішень, які у свою чергу ініціюють проведення корегувальних заходів та дій.
Загальна направленість рейтингової оцінки - це експрес-діагностика (швидкі методи оцінювання). Рейтингова оцінка дозволяє певні (не більше 5%) похибки в оцінці діяльності об'єкту. В цьому випадку у процесі вибору початкової інформації враховуються основні критерії, а саме, швидкість обробки інформації та отримання результату і граничну величину похибки.
Базу для рейтингової оцінки складають сформовані показники що відображають рівень ефективності енерговикористання в котельнях.
У сфері обліку вхідної енерго-економічної інформації від котелень підприємства теплопостачання завдання рейтингу включають створення системи збору і обробки інформації з метою ухвалення управлінських рішень на різних рівнях керівництва підприємства у сфері енергозбереження. Важливими є підбір і розробка методів оцінювання показників з метою оцінювання рівня ефективності енерговикористання в котельнях в цілому.
Рейтинговий аналіз не дає змоги безпомилкового доказу абсолютної надійності, скоріше він покликаний сприяти мінімізації негативних наслідків у сфері енергоефективності та поглибленого аналізу впливу показників на рівень енергоефективності в котельнях. Проаналізуємо поняття ранжування, його зміст та особливості використання та можливості.
Отже, ранжування - це процедура встановлення відносної значущості досліджуваних котелень на основі їх впорядкування за рівнем енерговикористання та енергоефективності [33]. Ранжування доповнюється, як правило, іншими методами експертних оцінок. Рейтинг розглядається як міра оцінки рівня ефективності енерговикористання в котельнях, шляхом віднесення їх до якого-небудь класу, групи в залежності від якісних характеристик.
Процедура ранжування полягає в тому що експерт повинен розташувати об'єкти - котельні в порядку, який представляється йому найбільш раціональним, і приписати кожному з них числа натурального ряду - ранги. Де під рангом розуміється показник, що характеризує порядкове місце оцінюваного об'єкта дослідження в групі, та інших об'єктів, що мають необхідні для оцінювання властивості.
При цьому ранг 1 отримує найбільш переважна альтернатива, а ранг N - найменш переважна. В результаті ранжирування отримуємо порядкову шкалу, яка повинна задовольняти умові рівність числа рангів (N) числу об'єктів, що піддаються ранжуванню (n). Якщо декільком навчальним закладам привласнюється однаковий ранг, то число рангів не рівне числу котелень. У таких випадках приписуються стандартизовані ранги.
Рейтингова оцінка виступає в якості інструментарію для
управлінських дій у сфері енергоефективності та оцінювання рівня ефективності
енерговикористання в котельнях підприємства теплопостачання. В цьому випадку
вона потребує структурованого підходу до її визначення та застосування.
1.3.2 Інструмент управлінських рішень та системного контролю рівня ефективності енерговикористання в системах теплопостачання
Процес прийняття управлінських рішень енерговикористання в системах теплопостачання потребує комплексного підходу та обґрунтованого аналізу. Результат формалізованих аналітичних процедур не є чи не повинен бути єдиним критерієм для прийняття того чи іншого управлінського рішення щодо рівня ефективності енерговикористання та стану енергозбереження в системах теплопостачання. Результати аналізу - "матеріальна основа" управлінських рішень, прийняття яких повинно бути засноване на системному підході.
Рейтингова система контролю виступає елементом управління, інструментом системи енергозбереження метою якої є аналіз рівня ефективності енерговикористання в системах теплопостачання.
Визначимо основні вимоги яким повинна відповідати рейтингова система контролю для повного та адекватного оцінювання рівня ефективності енерговикористання та стану енергозбереження в системах теплопостачання. Рейтингова система контролю повинна відповідати наступним вимогам:
- приступати до ухвалення управлінських рішень у сфері енергозбереження;
- демонструвати позитивні і негативні риси різних альтернатив, що розглядаються для досягнення мети в системах теплопостачання - підвищення рівня ефективності енерговикористання.
Завданнями рейтингової оцінки рівня ефективності енерговикористання в системах теплопостачання є:
- створення системи управлінського обліку енерго-економічної інформації;
- розробка комплексної системи стратегічного і оперативного планування та прийняття рішень щодо енергозбереження в системах теплопостачання.
Система рейтингової оцінки робить можливим управління через узгоджене планування, постановку контролю над енергоспоживанням. Відслідковування відхилень від поставлених цілей та стратегічних завдань у сфері енергозбереження. Це дозволяє підвищити ефективність використання енергоресурсів та процесу управління рівнем ефективності енерговикористання і, таким чином, поліпшити результати діяльності об’єктів теплопостачання у сфері енергоефективності та енергозбереження в цілому.
Контроль за допомогою рейтингової оцінки здійснюється у відповідності з загальними принципами, які характерні для будь-якої системи контролю: зв’язок із стратегією; використання всіх етапів контролю; баланс об’єктивних та суб’єктивних даних; точність; гнучкість; своєчасність; орієнтація на результати; відповідність справі; економічність; простота тощо [7, 24, 34, 35].
Представляється можливим виділити наступні особливості системного контролю за допомогою рейтингової оцінки, як функції управління об’єктами теплопостачання з точки зору ефективності енерговикористання:
- Рейтинг сприяє прийняттю управлінських рішень в режимі реального часу. Він дозволяє як фіксувати так і своєчасно попереджувати та прогнозувати тенденції розвитку у сфері енергоефективності в системах теплопостачання. Рейтинг включає в себе аналіз причин відхилення від стратегічних цілей розвитку в об’єктах теплопостачання у сфері енергозбереження, та прийняття рішень, які направлені на усунення негативних наслідків та попередження їх;
- Створює умови для прийняття системних управлінських рішень, які фокусують намагання всіх управлінських структур в системах теплопостачання на досягання стратегічних цілей розвитку у сфері енергозбереження та енергоефективності;
Рейтинг базується не на суцільному нагляді, а на вибіркових статистичних методах, які є найбільш доцільними у певних умовах оцінювання енерговикористання в системах теплопостачання;
Рейтинг визначає принципи відбору і склад показників, які необхідні та достатні для прийняття управлінських рішень на кожному рівні оцінювання рівня ефективності енерговикористання. Він дозволяє визначити раціональний розподіл інформаційних потоків у просторі.
Процес оцінювання рівня ефективності енерговикористання в системах теплопостачання за допомогою рейтингу передбачає декілька етапів.
На першому етапі відбувається визначення параметрів функціонування і розвитку об’єктів теплопостачання, за якими буде здійснювати в подальшому контроль у сфері енергоефективності.
Ці параметри на практиці приймають вид різного роду стандартів і нормативів, відповідних цілям центру з енергозбереження і закладених в плани завдань у сфері енергоефективності.
До нормативів пред’являють наступні вимоги: наукова обґрунтованість, гнучкість, тобто здатність змінюватися відповідно до нових умов, надійність, здійснимість в нормальній ситуації, адекватне віддзеркалення реальних процесів у сфері енергозбереження. У разі дотримання цих вимог нормативи можуть бути критеріями, показниками оцінки рівня ефективності енерговикористання в системах теплопостачання.
На другому етапі відбувається отримання енерго-економічної інформації про реально досягнуті результати і зіставлення її з відповідними нормативами, планами, якщо такі сформовані, що дозволяє визначити, чи є відхилення від стандартів, чи знаходяться вони в допустимих межах і чи є необхідність та можливість у здійсненні корегуючих дій у питаннях енергоефективності.
На третьому етапі процесу контролю ухвалюються відповідні управлінські рішення: корегується діяльність систем теплопостачання, переглядаються плани з питань енергоефективності, удосконалюються технології впровадження проектів з енергозбереження і управління рівнем ефективності енерговикористання в цілому.
Корегуючими заходами можуть бути усунення причин, що породжують відхилення від запланованих дій у сфері енергоефективності, або переглядають і корегують плани реалізації запланованих проектів з енергозбереження. Використовують різноманітні організаційні корегуючі дії щодо робочих процесів у сфері енергоефективносі в системах теплопостачання тощо.
Розглянемо питання щодо формулювання концептуальних підходів
до питання створення системи рейтингового оцінювання рівня ефективності
енерговикористання в системах теплопостачання.
1.3.3 Особливості формування рейтингової оцінки рівня ефективності енерговикористання в системах теплопостачання
Під час формування принципів побудови рейтингу оцінювання рівня ефективності енерговикористання в котельнях теплопостачання необхідно враховувати такі його основні характеристики, як комплексність та порівнювальність. При цьому під комплексною оцінкою рівня ефективності енерговикористання в системах теплопостачання розуміється характеристика, отримана в результаті одночасного і узгодженого вивчення сукупності показників, що відображають всі (або більшість) важливі аспекти ефективності енерговикористання, і що містить узагальнені висновки щодо результатів у сфері енергоефективності котельні теплопостачання.
Необхідно виділити основні концептуальні складові оцінювання з використанням рейтингу та визначити його можливості щодо аналізу стану енергозбереження в системі теплопостачання. Таким чином рейтинг повинен:
1. Бути джерелом інформації стосовно системи теплопостачання, що включає комплекс параметрів за якими відбувається оцінювання.
2. Стимулювати для оцінюваної системи теплопостачання щодо рішучих дій з поліпшення ситуації у сфері енергоефективності та енергозбереження.
3. Дозволити зменшити вплив суб'єктивних чинників, що зазвичай впливають на формування завдань щодо оцінки рівня ефективності енерговикористання в системах теплопостачання.
4. Використовуватися самою системою теплопостачання з метою просування та формування власного розвитку у сфері енергоефективності та енергозбереження.
Представляється можливим також виділити ряд наступних проблем, які погіршують розширення напрямків використання рейтингів:
- складність визначення набору показників, що підлягають оцінці в процесі розрахунку рейтингу та які в повній мірі відображають стан енергоефективності в системах теплопостачання;
- наявність декількох, іноді суперечливих методик розрахунку рейтингів однієї і тієї ж системи теплопостачання, що призводять до недовіри до кінцевого результату;
- проблема компетентності суб'єктів оцінки;
- низький рівень знань щодо можливостей рейтингових оцінок.
Враховуючи перелічені аспекти різнобічності сторін робимо
висновок, що використання рейтингових оцінок не викликають сумнівів щодо
необхідності їх застосування у сфері підвищення рівня ефективності
енерговикористання в системах теплопостачання.