Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут
післядипломної освіти
Контрольна робота з дисципліни
«Страхування»
Виконав: студент І-го року навчання
спеціальності: менеджмент організацій і адміністрування
Петльовський Микола В’ячеславович
Перевірив:
Павлов К.В.
Рівне
2013р.
ПЛАН РОБОТИ
1. Сфери застосування страхування
2. Платоспроможність страховика. Фактичний і нормативний запаси платоспроможності страховика, та порядок їх обчислення
. Форми організації фондів страхового захисту
. Поняття класифікації, її значення. Ознаки класифікації: історичні, економічні, юридичні
Бібліографія
1. СФЕРИ ЗАСТОСУВАННЯ СТРАХУВАННЯ
Страхування - об'єктивно необхідний атрибут ринкової економіки. Світовий досвід переконує, що одним з найважливіших індикаторів стану економіки будь-якої країни ринкової орієнтації є розвиток страхування. Страхування забезпечує надійний захист майнових інтересів підприємців і населення в разі втрат, заподіяних вогнем, стихійним лихом, техногенними аваріями, транспортними пригодами та багатьма іншими непередбачуваними обставинами. Страхування добре зарекомендувало себе як форма нагромадження коштів громадян для вирішення їх соціальних проблем (охорона здоров'я, пенсійне забезпечення, освіта тощо). Останніми роками страхування широко використовується на випадок виникнення відповідальності перед третіми особами. В цілому світові темпи приросту страхових премій значно випереджають зростання валового внутрішнього прибутку. Ця тенденція характерна і для України.
На даний час сфери застосування страхування в основному
поділяють на: особисте та
соціальне страхування, страхування майна,
страхування відповідальності, які в свою чергу поділяються на підгалузі (див. Рис.1).
Особисте страхування регламентується Законом України «Про страхування» .
Особисте страхування можна визначити як галузь страхової діяльності, яка має на меті надання певних послуг як фізичним (окремим громадянам, членам їхніх сімей), так і юридичним особам (наприклад, страхування працівників за рахунок коштів підприємств від нещасних випадків). Ці послуги передбачають страховий захист страхувальників (застрахованих) у разі настання несприятливих подій для їхнього життя і здоров'я.
Особисте страхування має багато спільного із соціальним страхуванням, і насамперед щодо об'єктів страхового захисту громадян. Проте між особистим страхуванням і соціальним є відмінності. Головна з них стосується джерел формування страхових фондів. В особистому страхуванні ними є переважно індивідуальні доходи громадян, а в соціальному - кошти підприємств, установ, організацій.
Висвітлення теми слід почати з визначення питання про
необхідність особистого страхування, його мету і класифікацію (див. Рис.2). Результатом розгляду класифікації особистого страхування має стати чітка
орієнтація у визначенні підгалузей і видів страхування. При цьому важливо
враховувати, що страхування життя на відміну від інших підгалузей особистого
страхування проводиться виключно
в добровільній формі. Слід пам'ятати й те, що страхування життя на відміну від
інших підгалузей особистого страхування характеризується поступовим
накопиченням страхової суми протягом строку дії договору страхування.
Необхідно звернути увагу й на обсяг відповідальності, який бере на себе страховик, укладаючи договір страхування із страхувальником.
Так, при укладенні договору страхування життя основними страховими випадками є дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору або її смерть протягом цього часу. При страхуванні від нещасних випадків - це тимчасова втрата працездатності, постійна втрата працездатності або смерть протягом строку дії договору страхування від нещасних випадків. При проведенні медичного страхування страховим випадком є звертання застрахованої особи до медичної установи за наданням медичної допомоги.
Страхування життя є найважливішою підгалуззю особистого страхування. Варто наголосити, що найпопулярнішим видом страхування життя є змішане страхування життя. Договір змішаного страхування життя дає змогу поєднати в собі відповідальність страхової компанії як у випадку дожиття до закінчення строку страхування, так і у випадку смерті під час дії договору. Крім того, відповідальність страховика може бути розширена за рахунок прийняття на страхування відповідальності виплатити страхову суму або певну її частину у разі настання нещасного випадку із застрахованою особою. Розглядаючи цей вид страхування, треба звернути увагу на те, що при проведенні змішаного страхування життя страхувальник і застрахований можуть бути однією особою, якщо договір страхування страхувальник укладає відносно своєї особи. Крім того, змішане страхування життя, як і взагалі всі види страхування життя, є довгостроковим видом страхового захисту громадян.
При вивченні питання про сутність змішаного страхування життя треба дослідити умови його проведення. Слід приділити увагу порядку укладення договору страхування, а також вимогам, які страховики висувають до страхувальників; порядку визначення страхової суми; розрахунку страхових платежів і порядку їх сплати; часу набрання договором чинності; можливим змінам у відносинах між страховиком і страхувальником під час дії договору страхування, в тому числі й можливому розірванню договору; діям сторін у разі настання страхового випадку, а також порядку визначення і виплати страхової суми. Необхідно звернути й на той факт, що не кожне звернення страхувальника (застрахованого) або вигодонабувача може бути задоволено страховою компанією, визначити причини відмови у виплаті.
Одним із видів страхування життя є й такий достатньо популярний вид, як страхування до вступу в шлюб (весільне). За такого виду страхування, на відміну від попереднього виду, страхувальник і застрахований завжди є різними особами. При цьому необхідно зазначити, що договори страхування укладаються на користь дітей.
Самостійно вивчаючи тему, треба чітко визначити, які умови страхова компанія ставить до страхувальників (фізичних осіб) і до застрахованих щодо віку, стану здоров'я; в яких родинних відносинах повинні знаходитися страхувальники (фізичні особи) і застраховані. Треба зазначити, що механізм укладення та обслуговування цього договору страхування такий самий, як і договору змішаного страхування життя, але цей вид має певні особливості. Насамперед, це стосується таких понять, як строк страхування в очікувальний період. Строк страхування визначається як різниця між 18 роками і віком дитини на момент укладення договору страхування, а вичікувальний період - часом між закінченням строку страхування і 21 роком.
Ще одним видом страхування життя є довічне страхування. Необхідно врахувати, що серед інших видів страхування життя це - найбільш специфічний вид страхування. Його особливість полягає у тому, що договір страхування укладається фізичною особою тільки на свою користь, а у разі настання страхового випадку (смерть протягом дії договору страхування) страхову суму одержує вигодонабувач, який визначається страхувальником за життя і може бути як фізичною, так і юридичною особою. Розглядаючи цей вид страхування, необхідно дослідити порядок укладення і ведення страхової угоди, а також ефективність цього виду страхового захисту громадян.
Крім згаданих вище видів страхування життя, при самостійній підготовці необхідно звернути увагу й на інші його види, а також ми умови їх проведення.
Особисте страхування включає в себе й таку важливу складову страхування, як страхування від нещасних випадків. Розгляд цієї підгалузі слід почати з характеристики існуючих форм страхового захисту. Тут доречно звернути увагу на той факт, що на підміну від страхування життя, яке проводиться лише в добровільній формі, страхування від нещасних випадків проводиться як і добровільній, так і в обов'язковій формі. Добровільна форма страхування надає страхувальнику більш широкий вибір страхових послуг і можливостей у визначенні страхової суми, ніж обов'язкова форма страхування.
Важливе значення при розгляді страхування від нещасних випадків має визначення об'єкта страхування. У даному випадку об'єктом страхового захисту є майнові інтереси застрахованої особи, які пов'язані із тимчасовим чи постійним зниженням доходу або додатковими витратами через втрату працездатності, а також смерть застрахованого внаслідок нещасного випадку. Про страхові випадки, які входять в обсяг відповідальності страховика, вже йшлося вище.
Договори страхування від нещасних випадків можуть укладатися в колективній або індивідуальній формі. При цьому важливо визначити, хто виступає страхувальником у кожній із цих форм. При індивідуальній формі страхувальником виступає фізична особа, яка укладає договір відносно себе самої або іншої фізичної особи, наприклад, дитини. При колективній формі страхувальником виступає юридична особа (підприємство, установа, організація), яка укладає договір страхування на користь своїх працівників, які є застрахованими. Необхідно звернути увагу й на той факт, що індивідуальне страхування проводиться переважно в добровільній формі, а серед колективних договорів страхування від нещасних випадків багато видів укладаються в обов'язковій формі (див. Закон України «Про страхування», ст. 6).
Порядок укладення та обслуговування договорів страхування від нещасних випадків такий самий, як і при страхуванні життя.
Як вже зазначалося, види страхування, що проводяться в обов'язковій формі, визначено Законом України «Про страхування». Розгляд обов'язкових видів страхування має бути спрямований на визначення особливостей їх проведення (суб'єкти страхування; джерела сплати страхових внесків; перелік осіб, яких охоплює той або інший вид страхування; обсяг страхової відповідальності страховика; порядок визначення і виплати страхової суми (або її частини) при настанні страхового випадку; причини відмови у виплаті). При цьому треба виявити спільні та відмінні риси видів страхування, які проводяться в обов'язковій формі.
Добровільні види страхування від нещасних випадків також проводяться відповідно до Закону України «Про страхування», але, на відміну від обов'язкових, ним не визначаються. Як і при проведенні обов'язкових видів страхування, страхова компанія для здійснення добровільного страхування від нещасних випадків також повинна мати відповідну ліцензію. Слід звернути увагу на перелік видів страхування від нещасних випадків, які можуть бути здійснені в добровільній формі, а також на умови страхування, розглянути вимоги страхової компанії щодо страхувальників (застрахованих), визначення розміру страхової суми, страхових внесків, прав та обов'язків сторін під час дії договору і притаманні події, яка передбачає виплату страхової суми або її частини.
Третьою підгалуззю особистого страхування є медичне страхування. Це - особлива сфера діяльності страхової компанії. Існують певні вимоги, які враховують її особливості.
Розглядаючи медичне страхування, необхідно звернути увагу на об’єкт страхування і мету його проведення. Об'єктом медичного страхування є життя і здоров'я громадян. Мета медичного врахування - забезпечити громадянам у разі настання страхового випадку одержання медичної допомоги за рахунок накопичених коштів, а також фінансування профілактичних заходів.
Варто наголосити, що медичне страхування, як і страхування від нещасних випадків, може проводитися в обов'язковій і добровільній формі. Кожна з цих форм має певні особливості щодо суб'єктів страхування і умов страхового захисту. Так, одним із суб'єктів обов'язкового медичного страхування, є лише юридична особа, яка укладає договори страхування на користь застрахованих. Страхувальником при добровільній формі страхування може бути як юридична, так і фізична особа.
Необхідно звернути увагу і на те, що на відміну від інших видів страхового захисту при проведенні медичного страхування є і ще один суб'єкт страхових відносин - лікувально-профілактичні установи. Враховуючи це, слід визначити вимоги, які висуваються до лікувально-профілактичної установи.
Обов'язкове медичне страхування охоплює все населення країни і призначене задовольняти основні, першочергові потреби в медичній допомозі. Але обов'язкове медичне страхування не може задовольнити всі існуючі потреби. І саме це визначає необхідність про існування добровільного медичного страхування, яке базується на вилученні вільних коштів юридичних і фізичних осіб у сферу охорони здоров'я.
Майнове страхування - це галузь страхування, в якій об’єктом страхових правовідносин виступає майно в різних видах. Отже, об’єктом майнового страхування виступають матеріальні цінності, які можуть бути застраховані,
а саме:
основні й оборотні фонди виробничого і невиробничого призначення;
врожай с/г культур;
тварини;
продукція;
засоби транспорту;
устаткування;
інвентар;
предмети домашнього господарства;
інше.
Предметом майнового страхування є:
ризик втрати, нестачі або пошкодження певного майна;
ризик збитків у підприємницькій діяльності.
Класифікація майнового страхування здійснюється за наступними ознаками (Див. рис. 3.).
за формою здійснення;
за видами суб’єктів страхування;
за видами майна;
за видами укладання договорів;
за видами страхових подій.
Слід зауважити, що майнове страхування об'єднує найрізноманітніші види страхування, які розподіляються на дві підгалузі: страхування майна юридичних осіб і страхування майна громадян.
Розглядаючи страхування у сільському господарстві, слід
звернути увагу на те, що сільськогосподарські підприємства відрізняються від
інших підприємств характером своєї діяльності. Сільське господарство як
самостійна галузь економіки має суттєві особливості, які впливають на проведення страхування, а саме
залежність сільськогосподарського виробника від природної кліматичних чинників;
сезонність виробництва та тривалість виробничого циклу; склад і структура
сільськогосподарських виробничих фондів.
До специфічних об'єктів страхування майна сільськогосподарських підприємств відносять: урожай сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень; дерева та плодово-ягідні кущі, що зростають у садах, виноградники; сільськогосподарських тварин, птицю, кролів, хутрових звірів, сім'ї бджіл у вуликах.
Виходячи з характеру об'єктів страхування, крім звичайних, видів страхування у сільському господарстві, слід виокремлювати два специфічних види:
страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень;
Порівняно молодою сферою страхування є страхування технічних ризиків, що відзначається значною специфікою. До страхування технічних ризиків відносять такі види:
1) страхування будівельних підприємств від усіх ризиків;
2) страхування будівельних підприємств від монтажних ризиків;
3) страхування машин та обладнання від аварій;
4) страхування електронних пристроїв від знищення, поломок та аварій.
Використання складних промислових технологій пов'язане з ризиками виникнення аварій, катастроф, нещасних випадків, які призводять до великих збитків. Технічні ризики - це комплекс видів страхування, що включає страхування будівельно-монтажних ризиків, страхування машин від поломок, страхування електронного обладнання.