Материал: Управління фінансовим станом підприємства у кризових умовах

Управління фінансовим станом підприємства у кризових умовах

ДИПЛОМНА РОБОТА

Управління фінансовим станом підприємства у кризових умовах

Вступ

фінанси управління криза

Актуальність теми. Кризові ситуації виникають на всіх стадіях життєвого циклу підприємства: у певні моменти воно може не давати прибуток або зазнавати збитки. Це короткострокові ситуації, але вони можуть набувати затяжного характеру і закінчуватися банкрутством підприємства. Щоб цього не сталося, необхідно вчасно зрозуміти причини, внаслідок яких підприємство опинилося в кризі, і здійснити відповідні заходи для їх усунення. Не стійка кон'юнктура ринкового середовища вимагає постійного діагностування та впровадження в менеджмент спеціальних антикризових заходів, як запоруки успішного функціонування підприємств. Тому особливої актуальності, в умовах спаду економічного зростання набув процес розробки та використання ефективних методів і форм здійснення антикризового фінансового управління підприємством.

Стан вивченості проблеми. Проблемам антикризового фінансового управління присвячені роботи таких учених, як І.О. Бланк, О.О. Терещенко, Л.О. Лігоненко, С.Я. Салига, В.А Василенко, І.П. Булєєв, М.Є. Брюховецька, М.К. Колісник, Є. Бойко та ін. Їх аналіз вказує на те, що немає єдиної думки стосовно визначення сутності категорії «антикризове фінансове управління», і це стримує впровадження в практику дієвих заходів, щодо запобігання кризовим явищам.

Метою дослідження є визначення особливостей процесу фінансового управління підприємством та особливостей впровадження механізму антикризового фінансового управління підприємством.

Для досягнення мети поставлені наступні завдання:

         Розглянути теоретичні аспекти управління фінансами підприємства в умовах кризи;

-        Провести комплексний аналіз фінансового стану підприємства ПАТ «АЗОТ»;

-        Розглянути шляхи удосконалення управління фінансами підприємства в умовах кризових ситуацій.

-        Проаналізувати теоретичні основи охорони праці у надзвичайних ситуаціях.

Об’єкт дослідження є діяльність ПАТ «АЗОТ», виявлення можливості банкрутства, та покращення управління підприємством в умовах кризових ситуацій.

Предметом дослідження є дослідження фінансового стану в кризових умовах і комплексний аналіз фінансових показників.

Методи дослідження. Для розв’язання визначених завдань, досягнення мети використовувався комплекс взаємодоповнюючих методів дослідження: методи системного аналізу, методи причинно-наслідкового аналізу, методи порівняльного аналізу, методи прямого структурного аналізу, моделювання.

Інформаційною базою дослідження виступили праці вітчизняних та зарубіжних фахівців в галузі фінансового аналізу, матеріали спеціалізованої періодичної преси, нормативно-правові матеріали, законодавчі акти, фінансова звітність підприємства.

Практичне значення та апробація результатів дослідження полягає у всебічному досліджені підприємства ПАТ «АЗОТ», розрахунків всіх основних фінансових показників, та дослідження можливостей банкрутства досліджуваного підприємства, також запропоновано заходи по виходу з критичних ситуацій, що можуть суттєво вплинути на подальший розвиток фінансового стану підприємства, за результатами дослідження написано наукову статтю.

Структура дипломної роботи. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, девяти підрозділів, висновків до розділів, загальних висновків та пропозицій, списку використаних джерел. Робота містить - 110 сторінок тексту, 30 таблиць, 17 рисунків, 84 літературних джерел.

1. Теоретичні аспекти управління фінансами підприємства

1.1 Фінанси підприємства та джерела їх утворення

Фінанси підприємств є не тільки складовою фінансової системи, а й її основою. Фінансовий стан підприємств суттєво впливає на фінансове становище країни в цілому. Підприємства в Україні не так давно стали фінансово незалежними. Відсутність певного досвіду і кваліфікованих спеціалістів - одна з причин негараздів в усій економіці країни виробництва.

В умовах переходу України до ринкових відносин необхідна сучасна, адекватна ринковій економіці, організація фінансової діяльності кожного підприємства. Це потребує підготовки кваліфікованих спеціалістів у цій галузі, які мали б глибокі теоретичні і практичні знання, могли б узагальнити наявний досвід країн з розвинутою ринковою економікою, пристосувати його до особливостей вітчизняної економіки, тим самим сприяючи її виходу з економічної скрути.

Фінанси підприємств - це регульовані у визначеному правовому полі за допомогою спеціальних методів, прийомів та інструментарію потоки коштів через створювану на мікрорівні систему грошових фондів, які забезпечують процес підготовки виробництва, виготовлення і реалізації продукції, утворення виручки, доходу і прибутку та забезпечення виробничого і соціального розвитку. Фінансам підприємств, як і фінансам у цілому, властиві певні загальні та специфічні ознаки [34].

Загальною ознакою фінансів підприємств є те, що вони виражають сукупність економічних (грошових) відносин, пов'язаних із розподілом вартості валового внутрішнього продукту.

Специфічні ознаки фінансів підприємств виражають грошові відносини, що залежать від первинного розподілу вартості валового внутрішнього продукту, формування і використання грошових доходів і децентралізованих фондів.

Виходячи із загальної та специфічних ознак, можна сформулювати таке основне визначення фінансів підприємств.

Фінанси підприємств - це економічні відносини, які відображають формування, розподіл та використання грошових фондів і доходів суб'єктів господарювання у процесі відтворення.

Таким чином, фінанси підприємств безпосередньо пов'язані з рухом грошових коштів. Саме тому досить часто під поняттям «фінанси підприємств» розуміють грошові кошти та фінансові ресурси. Однак самі кошти чи фінансові ресурси не розкривають повністю сутності фінансів. Так само як і загальнодержавні фінанси, фінанси підприємств становлять собою певні грошові відносини на всіх рівнях господарювання (це також помітно з визначення фінансів підприємств). Однак не всі грошові відносини належать до фінансових. Грошові відносини перетворюються на фінансові, коли рух коштів стає відносно самостійним. Таке відбувається у процесі формування, розподілу, використання грошових доходів та фондів згідно з цільовим призначенням у формі фінансових ресурсів [50].

До фінансів підприємств належать такі групи фінансових відносин (рис. 1.1):

-       пов'язані з формуванням статутного фонду суб'єктів господарювання;

-       пов'язані з утворенням та розподілом грошових доходів: виручки, валового та чистого доходів, прибутку, грошових фондів підприємств;

-       які виникають між іншими суб'єктами господарювання (з постачальниками, покупцями, будівельно-монтажними і транспортними організаціями, поштою і телеграфом, із підприємствами, організаціями і фірмами іноземних держав, тобто відносини, пов'язані з реалізацією готової продукції, придбанням матеріальних цінностей, із господарською діяльністю підприємства);

-       які виникають між підприємством і банківськими установами, страховими компаніями у зв'язку з одержанням та погашенням кредитів, сплатою відсотків за кредит та інші види послуг, одержанням відсотків за розміщення та зберігання коштів, а також у зв'язку зі страховими платежами та відшкодуваннями за різними видами страхування;

Рис. 1.1. Групи відносин у сфері фінансів підприємств

-       які виникають у підприємств із державою з приводу податкових та інших платежів до бюджету та цільових фондів, бюджетного фінансування, одержання субсидій;

-       які виникають у підприємств у зв'язку із зовнішньоекономічною діяльністю;

-       які формуються у підприємств у зв'язку з внутрішньовиробничим розподілом доходів та фондів (це відносини між філіями, цехами, відділами, пов'язаними з розподілом прибутку, оборотних коштів), а також відносини з робітниками та службовцями (це виплата заробітної плати, премій, матеріальної допомоги, дивідендів за акціями і т.д.).

В умовах ринку виникла принципово нова група фінансових відносин, а саме:

-       відносини, пов'язані з банкрутством підприємства та призупиненням його поточних платежів;

-       відносини, що виникають при злитті та поглинанні, а також розподілі самого підприємства [50].

Отже, об'єктами фінансів підприємств є: економічні відносини, пов'язані з рухом коштів, формуванням та використанням грошових фондів. Суб'єктами таких відносин можуть бути підприємства, організації, банківські установи та страхові компанії, позабюджетні фонди, інвестиційні фонди, аудиторські організації, інші суб'єкти господарювання.

Для всіх видів відносин загальним є те, що всі вони мають вартісне вираження і виникають за ініціативою самого підприємства або контрагента.

Матеріальною основою фінансів підприємств є кругообіг капіталу, який в умовах товарно-грошових відносин набирає форми грошового обігу. Сферою фінансових відносин підприємств є процеси первинного розподілу вартості суспільного продукту (c + v + m), коли вона розподіляється на вартість матеріальних витрат (с), необхідного продукту (v), додаткового продукту(m). При цьому утворюються різні фонди грошових доходів. За допомогою фінансів у суспільному виробництві відбувається рух грошових коштів, які набирають специфічної форми фінансових ресурсів, що формуються у суб'єктів господарювання та держави [20].

Формування грошових коштів починається в момент заснування підприємства, коли утворюється статутний фонд (капітал). У подальшому вони інвестуються для забезпечення виробничо-господарської діяльності, розширення та розвитку виробництва. Саме так підприємства дістають можливість виробляти та збувати продукцію, одержувати доходи. Кошти підприємств зберігаються в касах, а також на поточному, валютному та інших рахунках у банківських установах.

У процесі реалізації продукції, робіт, послуг на рахунки підприємств постійно надходять грошові кошти у вигляді виручки від реалізації продукції. Кошти надходять також від фінансово-інвестиційної діяльності підприємств; від акцій, облігацій та інших видів цінних паперів; від вкладення коштів на депозитні рахунки; від здавання майна в оренду.

Виручка насамперед використовується на відшкодування витрат на виробництво, просування па ринок і реалізацію продукції, крім того сюди входить частина витрат, безпосередньо не пов'язаних із виробництвом і реалізацією продукції, але необхідних для одержання прибутку. Після відшкодування витрат здійснюється відрахування до амортизаційного фонду, який за своєю економічною природою призначений для простого відтворення основних фондів. Залишкова частина - це прибуток. Прибуток насамперед направляється на виплату податків та інших відшкодувань до бюджету. Решта розподіляється на цілі накопичення і споживання [10].

Всі надходження підприємства не носять хаотичний характер. Вони утворюють грошові фонди підприємства.

Грошові фонди - це частина грошових коштів, які мають цільове спрямування. До грошових фондів належать: статутний фонд, фонд оплати праці, амортизаційний фонд, резервний фонд та інші.

Статутний фонд використовується підприємством для інвестування коштів в оборотні та основні фонди. Фонд оплати праці використовується для виплати основної та додаткової заробітної плати працівникам. Амортизаційний фонд - для фінансування відтворення основних і поза-оборотних активів. Резервний фонд - для покриття збитків, подолання тимчасових фінансових ускладнень.

Кошти підприємства використовуються не тільки у фондовій формі. Так, використання підприємством коштів для виконання фінансових зобов'язань перед бюджетом та позабюджетними фондами, банками, страховими організаціями здійснюється в нефондовій формі. У нефондовій формі підприємства також одержують дотації та субсидії, спонсорські внески.

Основою ринкової економіки є господарюючі суб’єкти. Вони здійснюють виробничу, науково-дослідну і комерційну діяльність. Для здійснення своєї діяльності підприємствам необхідно мати в своєму розпорядженні достатню кількість фінансових ресурсів. Нестача фінансових ресурсів негативно впливає на господарську діяльність підприємств, спричиняє виникнення та зростання заборгованостей перед суб’єктами господарювання, по оплаті праці та сплаті податків. При цьому зменшуються можливості фінансування подальшого розвитку підприємств, скорочуються надходження до бюджету. За цих обставин важливого значення для здійснення господарської діяльності набуває формування в достатньому обсязі фінансових ресурсів підприємств [46].

Фінансові ресурси підприємства - це кошти, що перебувають в розпорядженні підприємств і призначені для виконання ними певних фінансових зобов'язань [54]

Фінансові ресурси підприємств, переважаючою формою виявлення яких є фонди грошових коштів, мають такі характерні ознаки:

-       фінансові ресурси як у статичному плані, так і під час руху завжди виражають відношення власності, тобто вони належать або державі, або підприємствам, або приватному сектору економіки, або населенню;

-       фінансові ресурси завжди мають певне джерело створення і певне цільове призначення;

-       формування й використання фінансових ресурсів завжди має свою правову сторону і регламентується законодавчими та нормативними актами.

За джерелами формування фінансові ресурси підприємств поділяються на власні та залучені кошти (рис. 1.2).

Фінансові ресурси підприємств складають такі елементи:

. Статутний фонд.

. Резервний фонд.

. Амортизаційний фонд.

. Спеціальні фонди (серед них створені у зв'язку з індексацією основних засобів) і цільове фінансування.

. Кошти, надані підприємству в порядку внутрішньогалузевого розподілу.

. Нерозподілений (тимчасово не використаний) прибуток у господарському обігу.

. Кредиторська заборгованість усіх видів, включаючи заборгованість з бюджетних платежів, відрахувань на соціальне страхування, оплати праці робітникам і службовцям за виданими векселями.

. Короткострокові та довгострокові кредити комерційних

. Централізовані й децентралізовані кошти для фінансування капітальних вкладень»

. Кошти від реалізації власних цінних паперів (крім акцій).

. Інші кошти, які відображають у пасиві бухгалтерського балансу [52]

Рис. 1.2. Джерела формування фінансових ресурсів підприємств

Обсяг виробництва, його ефективність зумовлюють розмір, склад та структуру фінансових ресурсів підприємства. Так, підвищення частки власних коштів позитивно впливає на фінансову діяльність підприємств. Висока частка залучених коштів ускладнює фінансову діяльність підприємства та потребує додаткових витрат на сплату відсотків за банківські кредити, дивідендів на акції, доходів на облігації, зменшує ліквідність балансу підприємства. Тому в кожному конкретному випадку необхідно детально продумати доцільність залучення додаткових фінансових ресурсів.

Під організацією фінансів підприємств розуміють форми, методи і способи формування та використання фінансових ресурсів, контроль за їхнім кругообігом задля досягнення економічних цілей підприємств.

Грошові фонди - це відокремлена частина грошових коштів, які мають цільове спрямування. До грошових фондів належать: статутний фонд, фонд оплати праці, амортизаційний фонд, резервний фонд тощо [15].

Основою організації фінансів підприємств усіх форм власності є наявність фінансових ресурсів у розмірах, необхідних для здійснення господарської і комерційної діяльності підприємства.