12. Управлінський потенціал — це:

a) індивідуальні інтелектуальні, психологічні, фізіологічні, освітньо-кваліфікаційні та інші можливості особистості, які використовуються чи

можуть бути використані для трудової діяльності;

b) можливості працівника підприємства генерувати економічні та неекономічні результати, виходячи з існуючих умов діяльності у рамках певної

організації;

c) можливості окремих категорій персоналу підприємства щодо ефективної організації та управління виробничо-комерційними процесами підприємства (організації);

d) сукупні можливості працівників підприємства активно чи пасивно брати участь у виробничому процесі в рамках конкретної організаційної структури виходячи з матеріально-технічних, технологічних та інших параметрів.

13. Використовують такі типи одиниць для виміру трудового потенціалу:

a) тимчасові, умовно-натуральні, умовно-вартісні, кількісні;

b) часові, натуральні, вартісні, умовні;

c) якісні, кількісні, умовно-натуральні, натуральні;

d) тимчасові, якісні, кількісні, вартісні.

14. Що з переліченого нижче не входить до складу трудового потенціалу:

a) психофізіологічний потенціал; b) організаційний потенціал;

c) кваліфікаційний потенціал; d) соціальний потенціал.

15. Психофізіологічний потенціал працівника — це:

a) здатності та схильності людини, стан її здоров’я, працездатність, витривалість, тип нервової системи та ін.;

b) обсяг, глибина та різнобічність загальних і спеціальних знань, трудових навичок і вмінь, що обумовлює здатність працівника до праці визначеного змісту і складності;

c) рівень громадянської свідомості та соціальної зрілості, ступінь засвоєння працівником норм ставлення до праці, ціннісні орієнтації, інтереси, потреби і запити у сфері праці, виходячи з ієрархії потреб людини;

d) правильна відповідь відсутня.

16. Кваліфікаційний потенціал працівника — це:

a) здатності і схильності людини, стан її здоров’я, працездатність, витривалість, тип нервової системи та ін.;

b) рівень громадянської свідомості та соціальної зрілості, ступінь засвоєння працівником норм ставлення до праці, ціннісні орієнтації, інтереси, потреби та запити у сфері праці, виходячи з ієрархії потреб людини;

c) обсяг, глибина та різнобічність загальних і спеціальних знань, трудових навичок і вмінь, що обумовлює здатність працівника до праці визначеного змісту і складності;

d) правильні відповіді а та с.

17. Соціальний потенціал працівника — це:

a) рівень громадянської свідомості та соціальної зрілості, ступінь засвоєння працівником норм ставлення до праці, ціннісні орієнтації, інтереси, потреби та запити у сфері праці, виходячи з ієрархії потреб людини;

b) здатності та схильності людини, стан її здоров’я, працездатність, витривалість, тип нервової системи та ін.;

c) обсяг, глибина та різнобічність загальних і спеціальних знань, трудових навичок і вмінь, що обумовлює здатність працівника до праці визначеного змісту і складності;

d) правильні відповіді b а с.

18. Для оцінки розміру трудового потенціалу за витратним методом не використовують такий показник:

a) продуктивність праці промислово-виробничого персоналу;

b) коефіцієнт змінності робочої сили;

c) комплексна оцінка конкретного працівника;

d) коефіцієнт змінності роботи робочого місця.

19. При порівняльному підході до оцінки трудового потенціалу не використовують такий метод:

a) метод анкетування; b) описовий метод;

c) метод шкали спостереження за поведінкою;

d) метод попереднього стажування.

20. Оцінювання трудового потенціалу методом «360 градусів» означає:

a) трудовий потенціал працівника визначається на основі його усних відповідей на запитання компетентних експертів-оцінювачів, які виносять суб’єктивні судження щодо коректності чи некоректності відповідей на вузькоспеціалізовані запитання;

b) трудовий потенціал працівника визначається за результатами вирішення

психологічних, фізіологічних та кваліфікаційно-освітніх завдань (тестів);

c) трудовий потенціал працівника визначається на основі спостережень та результатів його участі в імітаційних (ситуаційних) іграх, змодельованих під

конкретну організацію;

d) трудовий потенціал працівника оцінюється на основі суджень його професійно-трудового оточення (співробітниками, які з ним працювали).

21. Трудовий потенціал окремого працівника методом ділових ігор визначають:

a) на основі оцінювання його істотних трудових якостей за оціночними шкалами, які розробляються оцінювачем за певними критеріями (залежно від

мети аналізу);

b) на основі спостережень та результатів його участі в імітаційних (ситуаційних) іграх, змодельованих під конкретну організацію;

c) на основі ранжування всіх працюючих на підприємстві, за визначеним

критерієм, а також вибору трудових характеристик найкращого з них у якості

еталонного значення;

d) за допомогою формалізованих (математичних) моделей компетентності,

які являють собою системну оцінку інтелектуальних, професійних та інших

характеристик, суттєвих у рамках конкретної організації.

22. Оцінювання трудового потенціалу методом оцінки за вирішальною ситуацією означає:

a) трудовий потенціал працівника встановлюється експертом-оцінювачем у рамках допустимих інтервалів, які в сукупності формують фіксований розподіл

усіх оцінок;

b) трудовий потенціал працівника оцінюється на основі суджень його професійно-трудового оточення (співробітниками, які з ним працювали);

c) трудовий потенціал працівника визначається на основі його поведінки чи вирішення основних виробничо-господарських ситуацій, змодельованих чи

ініційованих оцінювачем у рамках конкретної організації;

d) трудовий потенціал працівника визначається за результатами вирішення

психологічних, фізіологічних та кваліфікаційно-освітніх завдань (тестів).

23. Оцінювання трудового потенціалу рейтинговим методом означає:

a) трудовий потенціал працівника визначається за допомогою формалізованих (математичних) моделей компетентності, які являють собою системну оцінку інтелектуальних, професійних та інших характеристик, суттєвих у рамках конкретної організації;

b) трудовий потенціал працівника визначається на основі оцінювання його істотних трудових якостей за оціночними шкалами, які розробляються оцінювачем за певними критеріями (залежно від мети аналізу);

c) трудовий потенціал працівника встановлюється експертом-оцінювачем у рамках

допустимих інтервалів, які в сукупності формують фіксований розподіл усіх оцінок;

d) правильні відповіді а та b.

24. Оцінювання трудового потенціалу методом порівняння парами означає:

a) трудовий потенціал працівника визначається на основі оцінювання його

істотних трудових якостей за оціночними шкалами, які розробляються оцінювачем за певними критеріями (залежно від мети аналізу);

b) трудовий потенціал працівника оцінюється на основі суджень його

професійно-трудового оточення (співробітників, які з ним працювали);

c) трудовий потенціал працівника встановлюється експертом-оцінювачем у рамках допустимих інтервалів, які в сукупності формують фіксований розподіл усіх

оцінок;

d) трудовий потенціал окремого працівника визначається шляхом багатоетапного співставлення продуктивності, освітньо-культурних та інших

його характеристик з аналогічними параметрами інших працівників компанії,

які виконують схожі роботи.

25. З наведених коефіцієнтів для оцінки трудового потенціалу працівників згідно з коефіцієнтною методикою не використовують:

a) коефіцієнт освіти;

b) коефіцієнт посадового досвіду;

c) коефіцієнт вікового складу;

d) коефіцієнт оперативності виконання робіт.

Тема 11. Оцінка вартості бізнесу

1. З перелічених нижче методів оцінки вартості бізнесу відповідно до витратного підходу використовують такий:

a) метод ліквідаційної вартості; b) метод прямої капіталізації доходів;

c) метод дисконтування грошового потоку; d) метод мультиплікаторів.

2. З перелічених нижче методів оцінки вартості бізнесу відповідно до результативного підходу використовують такий:

a) метод вартості заміщення; b) простий балансовий метод;

c) метод додаткових доходів; d) метод галузевих співвідношень.

3. З перелічених нижче методів оцінки вартості бізнесу відповідно до порівняльного підходу використовують такий:

a) метод чистих активів; b) метод вартості заміщення;

c) метод економічного прибутку; d) метод аналогового продажу чи ринку

капіталу.

4. Вартість бізнесу за простим балансовим методом … :

a) визначається шляхом підсумування реальної вартості всіх компонентів цілісного майнового комплексу підприємства з вирахуванням сум його зобов’язань (боргів);

b) визнається рівною різниці між активами та пасивами фірми;

c) визначається шляхом вирахування зі скоригованої вартості активів

підприємства скоригованої вартості його пасивів;

d) дорівнює теперішній вартості грошових потоків, генерованих кожним

його компонентом, з урахуванням відмінностей у рівнях дисконтів.

5. Вартість бізнесу за методом регулювання балансу … :

a) визначається шляхом підсумування реальної вартості всіх компонентів цілісного майнового комплексу підприємства з вирахуванням сум його зобов’язань (боргів);

b) дорівнює різниці між ринковою вартістю всіх активів підприємства та

ринковою вартістю всіх його пасивів (зобов’язань) у по-елементному розрізі;

c) визначається шляхом урегулювання балансу підприємства та оцінки

можливостей отримання доходів від його використання;

d) установлюється на рівні ціни купівлі-продажу контрольних пакетів акцій

компаній чи аналогічних цілісних майнових комплексів.

6. Вартість бізнесу за методом аналогового продажу чи ринку капіталу … :

a) оцінюється на основі визначених коефіцієнтів, що відтворюють суттєві

характеристики аналогічних об’єктів, представлених на ринку;

b) визначається шляхом множення суми інвестованого капіталу на ставку

економічної рентабельності, яка дорівнює різниці між рентабельністю інвестованого капіталу і середньозваженими витратами на його залучення та

використання;

c) установлюється на рівні ціни купівлі-продажу контрольних пакетів акцій

компаній чи аналогічних цілісних майнових комплексів;

d) визначається шляхом підсумування реальної вартості всіх компонентів

цілісного майнового комплексу підприємства з вирахуванням сум його зобов’язань (боргів).

7. Вартість бізнесу за методом додаткових доходів … :

a) дорівнює теперішній вартості майбутніх грошових потоків від його використання, що можуть бути капіталізовані учасниками (власниками);

b) визнається рівною різниці між активами та пасивами фірми;

c) визначається шляхом урегулювання балансу підприємства та оцінки можливостей отримання доходів від його використання;

d) визначається шляхом підсумування реальної вартості всіх компонентів

цілісного майнового комплексу підприємства з вирахуванням сум його зобов’язань (боргів).

8. Вартість бізнесу за методом галузевих співвідношень … :

a) визначається на основі цінових показників та інших якісних (чи фінансових) співвідношень, характерних для даної сфери господарювання;

b) визначається шляхом множення суми інвестованого капіталу на ставку

економічної рентабельності, яка дорівнює різниці між рентабельністю інвестованого капіталу та середньозваженими витратами на його залучення та використання;

c) дорівнює сумі коштів, яка може бути реально отримана при його ліквідації (продажу), або сумі ліквідаційних вартостей усіх видів майна підприємства;

d) визначається шляхом підсумування реальної вартості всіх компонентів цілісного майнового комплексу підприємства з вирахуванням сум його зобов’язань (боргів).

9. Вартість бізнесу за методом ліквідаційної вартості … :

a) дорівнює різниці між ринковою вартістю всіх активів підприємства та ринковою вартістю всіх його пасивів (зобов’язань) у по-елементному розрізі;

b) дорівнює сумі коштів, яка може бути реально отримана при його ліквідації (продажу); або сумі ліквідаційних вартостей усіх видів майна підприємства;

c) дорівнює теперішній вартості грошових потоків, генерованих кожним

його компонентом, з урахуванням відмінностей у рівнях дисконтів;

d) оцінюється на основі визначених коефіцієнтів, що відтворюють суттєві

характеристики аналогічних об’єктів, представлених на ринку.

10. Вартість бізнесу за методом мультиплікаторів … :

a) визначається шляхом підрахування вартості створення ідентичного цілісного майнового комплексу в поточних цінах, який має аналогічну корисність для власників, але сформований відповідно до сучасних стандартів та вимог;

b) оцінюється на основі визначених коефіцієнтів, що відтворюють суттєві характеристики аналогічних об’єктів, представлених на ринку;

c) визначається шляхом урегулювання балансу підприємства та оцінки можливостей отримання доходів від його використання;

d) визначається шляхом підсумування реальної вартості всіх компонентів цілісного майнового комплексу підприємства з вирахуванням сум його зобов’язань (боргів).

11. Вартість бізнесу за методом економічного прибутку … :

a) визначається шляхом урегулювання балансу підприємства та оцінки

можливостей отримання доходів від його використання;

b) дорівнює різниці між ринковою вартістю всіх активів підприємства та

ринковою вартістю всіх його пасивів (зобов’язань) у по-елементному розрізі;

c) визнається рівною різниці між активами та пасивами фірми;

d) визначається шляхом множення суми інвестованого капіталу на ставку економічної рентабельності, яка дорівнює різниці між рентабельністю інвестованого капіталу і середньозваженими витратами на його залучення та

використання.

12. Вартості бізнесу за методом накопичення активів … :

a) дорівнює різниці між ринковою вартістю всіх активів підприємства та ринковою вартістю всіх його пасивів (зобов’язань) у по-елементному розрізі;

b) визнається рівною різниці між активами та пасивами фірми;

c) визначається шляхом підсумування реальної вартості всіх компонентів

цілісного майнового комплексу підприємства з вирахуванням сум його зобов’язань (боргів);

d) визнається рівною різниці між активами та пасивами фірми.

13. Вартість бізнесу за методом чистих активів … :

a) дорівнює сумі коштів, яка може бути реально отримана при його ліквідації (продажу), або сумі ліквідаційних вартостей усіх видів майна підприємства;

b) дорівнює теперішній вартості грошових потоків, генерованих кожним його компонентом, з урахуванням відмінностей у рівнях дисконтів;

c) визначається шляхом вирахування зі скоригованої вартості активів підприємства скоригованої вартості його пасивів. Коригування полягає у ціновому приведенні чи нормалізації бухгалтерської звітності;

d) дорівнює різниці між ринковою вартістю всіх активів підприємства та ринковою вартістю всіх його пасивів (зобов’язань) у по-елементному розрізі.

14. Вартість бізнесу за методом дисконтування грошового потоку … :

a) оцінюється на основі визначених коефіцієнтів, що відтворюють суттєві характеристики аналогічних об’єктів, представлених на ринку;

b) дорівнює теперішній вартості грошових потоків, генерованих кожним його компонентом, з урахуванням відмінностей у рівнях дисконтів;

c) дорівнює різниці між ринковою вартістю всіх активів підприємства та ринковою вартістю всіх його пасивів (зобов’язань) у по-елементному розрізі;

d) визначається шляхом підсумування реальної вартості всіх компонентів

цілісного майнового комплексу підприємства з вирахуванням сум його зобов’язань (боргів).

15. Вартість бізнесу за методом вартості заміщення … :

a) визначається шляхом підсумування реальної вартості всіх компонентів цілісного майнового комплексу підприємства з вирахуванням сум його зобов’язань (боргів);

b) дорівнює різниці між ринковою вартістю всіх активів підприємства та ринковою вартістю всіх його пасивів (зобов’язань) у по-елементному розрізі;

c) визначається шляхом підрахування вартості створення ідентичного цілісного майнового комплексу в поточних цінах, який має аналогічну корисність для власників, але сформований відповідно до сучасних стандартів та вимог;

d) визначається шляхом урегулювання балансу підприємства та оцінки

можливостей отримання доходів від його використання.