Материал: Тема 3. Сутність середовища підприємства

Р О З Д І Л 3

СУТНІСТЬ СЕРЕДОВИЩА ПІДПРИЄМСТВА

3.1. Середовище підприємства як об’єкт стратегічного аналізу

Будь-яке підприємство існує і функціонує у взаємозв’язку з безліч- чю чинників, які по-різному впливають на підприємство і на його мож- ливості, перспективи і стратегію. Сукупність чинників взаємодії роз- глядається в управлінні як середовище підприємства.

Забезпечити ефективне стратегічне управління можливо лише при врахуванні чинників середовища, що потребує їх класифікації.

В цілому чинники середовища можна групувати за такими ознаками:

1)за сферою оточення: зовнішні та внутрішні;

2)залежно від ступеня впливу: прямий та непрямий (побічний) вплив;

3)за характером дії: фінансово-економічні, організаційно-правові, соціально-психологічні;

4)залежно від ролі факторів у створенні підприємницького клімату: стимулюючі та стримуючі.

Зважаючи на те, що окремі чинники діють зсередини та можуть бу- ти зміненні зусиллями підприємства, а інші впливають зовні і не зале- жать від підприємців, важливе значення для управління має розподіл середовища на зовнішнє та внутрішнє.

Зовнішнє середовище підприємства — це сукупність чинників та

елементів, що знаходяться поза межами підприємства й на які воно не може впливати взагалі або має незначний вплив, проте вони суттєво

впливають на функціонування та розвиток підприємства.

Внутрішнє середовище підприємства — це сукупність чинників підприємства, які формують його довгострокову прибутковість і пере- бувають під безпосереднім контролем керівників та персоналу органі- зації.

Зовнішнє середовище є джерелом, що, з однієї сторони, живить під-

приємство ресурсами необхідними для підтримки його внутрішнього потенціалу на належному рівні, а з іншої — створює умови та обме- ження для діяльності. Підприємство знаходиться в стані постійного об- міну із зовнішнім середовищем, забезпечуючи тим самим собі можли- вість виживання. Ресурси зовнішнього середовища не безмежні і на них претендують багато інших підприємств, що знаходяться в цьому ж се- редовищі. Тому завжди існує можливість того, що підприємство не зможе отримати потрібні ресурси із зовнішнього середовища. Це може

ослабити його потенціал і привести до багатьох негативних для підпри- ємства наслідків.

Внутрішнє середовище підприємства є джерелом його життєвої си- ли. Воно містить в собі той потенціал, який дає можливість підприємс- тву функціонувати, а отже, існувати і виживати в певному проміжку часу. Але внутрішнє середовище може бути також і джерелом проблем і навіть загибелі підприємства в тому випадку, якщо воно не забезпечує необхідного функціонування підприємству.

Зовнішнє середовище в стратегічному управлінні розглядається як сукупність двох відносно самостійних підсистем: макросередовища (середовище непрямого впливу) та мікросередовища (середовище

прямого впливу).

До основних чинників макросередовища відносять:

1)економічні чинники: зміни в грошових і натуральних доходах на- селення, розмір заробітної плати, пенсії, інфляція, стан і розвиток віт- чизняного виробництва, розвиток міжнародних економічних відносин;

2)політичні чинники: політична стабільність в державі та регіоні, напрямки розвитку політичної системи;

3)правові чинники: вплив законодавчого поля на підприємницьку діяльність, методи державного регулювання діяльності підприємств, відношення держави до малого бізнесу стабільність законодавчої бази;

4)демографічні чинники: характеризуються загальною чисельністю населення його чоловічою групою та темпами зміни чисельності насе- лення в цілому;

5)природні чинники: екологічний стан держави, регіону, області;

6)соціально-культурні чинники: рівень народного добробуту і рі- вень задоволення фізіологічних і раціональних норм споживання;

7)чинники науково-технічного прогресу: техніка і технологія.

До макросередовища також відноситься і глобальне середовище, вплив, якого не пов’язаний з особливостями конкретного регіону або

країни.

До чинників глобального середовища відносять:

1)технологічні чинники включають знання, інформацію, розвиток науки і техніки, що відображають ступінь розвитку продуктивних сил у цілому. Найважливіші технологічні зміни, що впливають на бізнес у всіх країнах — це науково-технічний прогрес, що зумовлює появу но- вих матеріалів і технологій, розвиток інформаційних технологій, розпо- всюдження ресурсо- і енергозберігаючих технологій;

2)міжнародні чинники. Вони зумовлені такими світовими тенденці- ями, як глобалізація та інтернаціоналізація економіки, галузеві зрушен- ня до сфери послуг і високих технологій, зростання гнучкості виробни- цтва, ринкового збуту і продуктів, посилення конкуренції і співпраці,

62 В. Л. Дикань, В.О. Зубенко, О.В. Маковоз, І.В. Токмакова, О.В. Шраменко

можливості для розвитку бізнесу компанії в інших країнах. Вказані те- нденції знаходять своє відображення як у міжнародних домовленостях,

так і в політиці і стратегії підприємств.

Чинники мікросередовища:

1)споживачі: стан і розвиток потреб попиту на товари, і розвиток ринку;

2)постачальники: привабливість постачальників, доцільність дого- вірної політики;

3)конкуренти: чисельність конкурентів, їх активність та стан кон- куренції цілому;

4)посередники та контактні аудиторії.

Схематично чинники середовища представлені на рис. 3.1.

Управління Державні персоналом Конкуренти структури

Рис. 3.1. Середовище підприємства

Елементи внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства тісно переплетені і залежать один від одного. Можна говорити про те, що управ-

ління підприємством визначається двома основними чинниками: особливі- стю виробничого процесу і характером зовнішнього середовища.

Для того, щоб визначити стратегію поведінки підприємства й прове- сти цю стратегію в життя, керівництво повинне мати поглиблене уяв- лення не тільки про його внутрішнє середовище (його потенціал і тен- денції розвитку), але і про зовнішнє середовище, тенденції його розвитку і місце, що займане в ньому підприємство.

При цьому зовнішнє оточення вивчається стратегічним управлінням в першу чергу для того, щоб розкрити ті загрози і можливості, які під- приємство повинне враховувати при визначенні своєї мети і подальшо- му їх досягненні.

3.2. Чинники макросередовища та мікросередовища підприємства

Не існує ні одного підприємства, яке не мало б зовнішнього оточен- ня, та не знаходилось б з ним у стані постійної взаємодії. Будь-яке під-

приємство потребує регулярного отримання з зовнішнього середовища вихідних продуктів для забезпечення своєї життєдіяльності. При цьому

кожне підприємство повинне віддавати щось у зовнішнє середовище в якості компенсації за його існування. Як тільки зв’язки із зовнішнім се- редовищем обриваються, підприємство гине. В останній час у зв’язку з посиленням та ускладненням конкуренції, а також різким прискорен- ням процесів змін в оточуючому середовищі підприємства все в біль- шій мірі змушені приділяти увагу питанням взаємодії з оточенням, все в більшій мірі розвивати здібності адаптації до змін зовнішнього сере- довища.

Розглянемо більш детально чинники зовнішнього оточення підпри-

ємства.

Макросередовище створює загальні умови функціонування підпри- ємства. В більшості випадків макросередовище не носить специфічного характеру по відношенню до окремо взятого підприємства. Однак сту- пінь впливу стану макросередовища на різні підприємства неоднакова. Це пов’язано як з відмінностями у сферах діяльності підприємства, так і

з відмінностями у внутрішньому потенціалі підприємства.

Вивчення економічного компоненту макросередовища дозволяє зрозуміти те, як формуються та поділяються ресурси. Воно передбачає аналіз таких характеристик, як величина валового національного про- дукту, темп інфляції, рівень безробіття, процентна ставка, продуктив- ність праці, платіжний баланс, норма накопичення і т.п. При вивченні

64 В. Л. Дикань, В.О. Зубенко, О.В. Маковоз, І.В. Токмакова, О.В. Шраменко

економічного компоненту необхідно звертати увагу на такі фактори, як загальний рівень економічного розвитку, видобувні природні ресурси, клімат, тип та рівень розвитку конкурентних відносин, структура насе- лення, рівень освіти робочої сили та величина заробітної плати. Важли- во також розуміти, що та чи інша зміна стану економіки може позитив-

но впливати на одні та негативно на інші підприємства.

Аналіз правового регулювання, що передбачає вивчення законів та інших нормативних актів, дає підприємству можливість визначити для себе допустимі межі дії у взаємодії з іншими суб’єктами права та допу- стимі методи відстоювання своїх інтересів. Вивчення правового регу- лювання не повинно зводитись тільки до вивчення змісту правових ак- тів. Важливо звернути увагу на такі аспекти правового середовища, як дієвість правової системи, традиції, що складаються в цій області, та процесуальну сторону практичної реалізації законодавства. Для керів- ників особливе значення має такий політичний аспект як настрій адмі-

ністрації, законодавчих органів та судів по відношенню до бізнесу.

Політична складова макросередовища повинна вивчатися в першу чергу для того, щоб мати уяву про наміри органів державної влади у відношенні розвитку суспільства та про засоби, за допомогою яких держава має намір провадити в життя свою політику. Вивчення полі- тичного компоненту повинно концентруватися на виявленні того, які програми намагаються провести в життя різні партійні структури, які групи лобіювання існують в органах державної влади, яке відношення в

урядах існує по відношенню до різних галузей економіки та регіонів країни, які зміни в законодавстві та правовому регулюванні можливі в результаті прийняття нових законів та норм, що регулюють економічні процеси. При цьому важливо виявити такі базові характеристики полі- тичної підсистеми: яка ідеологія визначає політику уряду, наскільки стабільний уряд, який ступінь громадського незадоволення та наскільки сильними є опозиційні політичні структури, щоб, використати це неза-

доволення і захопити владу.

До демографічних чинників слід віднести кількість потенційних споживачів (структура населення, зміни в окремих групах та їх дохо- дах), наявна та потенційна кількість робочої сили, кваліфікаційні харак-

теристики робочої сили (якість робочої сили).

Важливе значення набуває аналіз природних чинників, які з одного боку забезпечують ресурсами підприємства, створюють умови для фу- нкціонування, а з іншого — обмежують діяльність підприємства. Це природнокліматичні умови, територіальне розміщення корисних копа-

лин і природних ресурсів, а також, стан екологічного середовища. Вивчення соціальної-культурної складової макросередовища спря-

моване не те, щоб виявити вплив на бізнес таких соціальних явищ, як: