Материал: Структура та семантика соціальної тематики французьких пісень Stromae

2.3 Поетика пісенних текстів Stromae

Пісні Stromae належать до жанру хіп-хоп і виконуються речитативом. Отже, не доречно говорити про текст пісні як самостійний віршований твір, роз’єднаний із мелодією, оскільки деякі тексти не мають власної рими, а ритмічний рисунок музичної частини є одночасно і ритмічним рисунком тексту. З такої точки зору кожна пісня є унікальною, має власну структуру, ритміку, мелодію, що часто не відповідає стандартному розумінню пісенного тексту як віршованого. Розбіжності у схематичній побудові можуть зустрічатись навіть у межах однієї і тієї ж пісні. Проте, можна прослідкувати деякі закономірності у поетичній структурі куплетів:

) куплети, у текстах яких окрім мелодичного рисунку є власна рима і ритм. До такого типу належить, наприклад, композиція "Bienvenue chez moi". Її можна поділити на ритмічні групи (Ces quatre murs/ en plastique/ Sont pleins de papier/, de tas de Bic), а також визначити риму (plastique - Bic; mortes - fortes):

quatre murs en plastique Sont pleins de papier, de tas de Bic De tas de feuilles à moitié mortes À moitié bourgeons, à moitié fortes Un jour vertes, un jour brunes Noires, jaunes, rouges et un jour plumes

Звичайно, ритмічний рисунок не є ідеальним, проте його все ж можна визначити. До цієї групи також можна віднести такі пісні як "Peace or Violence", "Alors on danse", "Summertime", "Formidable", "Tous les mêmes", "Humain à l'eau".

) куплети, у текстах яких є лише рима всередині або наприкінці рядків, але відсутній ритм - його функції виконує мелодія. Розглянемо на прикладі пісні "Rail de musique":

que le temps passe vite Mais il ralentit Mon métronome me le dit Mais c’est ma tête qui le pense Ou bien qui le crie Qu’elle est pressée d’être repartie

У рядках різна кількість складів, що можна помітити навіть візуально - рядки є неоднакові за розміром. Однак рима наприкінці рядків присутня (vite - ralentit -dit; crie - repartie). Винятком є четвертий рядок, який не римується із жодним іншим. Подібні тенденції присутні також у піснях "Dodo", "Je cours", "House'llelujah".

) куплети, в текстах яких відсутні і рима, і ритм, поетика пісні базується на ритмомелодичному рисунку музичної частини. Наприклад, пісня "Sommeil". У кожному рядку різна кількість складів:

on sortait prendre l'air (7) Au lieu d'me prendre pour de la merde (8) Prends-moi la main (4) Sinon à quoi on sert nous?(7) À part faire la fête (5) Mec j'l'ai assez faite moi (6) On s'voit demain (4)

Варто зазначити, що рима може бути відсутня не повністю, і проявлятися у деяких рядках (наприклад, рrends-moi la main - оn s'voit demain). Крім того, рима може зустрічатись і кілька разів на рядок, як, наприклад, у пісні "Je cours": Je m'envole et frôle le sol оu colle mes 4 pattes.

Однак зустрічаються і куплети, повністю позбавлені ритму та рими, і можуть читатись як проза. Наприклад, у пісні "Ave Cesaria" неможливо віднайти ні внутрішньої рими, ні рими наприкінці рядків. Всі рядки мають різну кількість складів та акценти, розташування яких не має систематичності:

Souviens-toi de la première fois, où nos regards s'étaient croisés Même que ton oeil disait merde à l'autre, surtout à moi Mais pourquoi moi, alors que les autres te trouvaient bien trop laide Peut-être que moi je suis trop bête, mais je sais t'écouter.

Крім названих вище, така схема притаманна для пісень "Te quiero", "Cheese", "Ta fête", "Papaoutai", "Bâtard", "Carmen", "Quand c'est?", "Moules frites".

Взявши за основу такий поділ, можна схематично зобразити структури куплетів пісень і визначити, яка структура є найбільш вживаною. Діаграма 5 демонструє, що найчастіше зустрічаються пісні, поетика яких базується не на текстових, а на мелодійних особливостях.

Діаграма 5. Структура та поетика куплетів

Отже, поетика пісень, як і їх фонетичні особливості, залежать від мелодії та ритму. Розглядаючи текст окремо від музики, виявилось, що пісні Stromae часто не мають рими, і їх можна читати як прозовий текст. Такі характеристики цілком відповідають рисам музичного стилю хіп-хоп. Однак є також пісенні тексти, які нагадують традиційні віршовані. Поетика кожної пісні є оригінальною та виражає бачення автора - такий підхід дозволяє підкреслити той чи інший елемент, який автор вважає ключовим.

Висновки до розділу 2

Структура пісенного тексту може складатись із таких елементів: вступ, куплет, приспів, міст, кода. Не всі ці складники є обов’язковими, їх вибір залежить від мелодії, теми та ідеї. Зазвичай головна думка та назва твору міститься у приспіві, а за його відсутністю - у першому куплеті або мості. Але такі вимоги не є остаточними і допускають відхилення та залишають простір для творчого вирішення автора.

Проаналізувавши пісні Stromae, ми визначили, що найбільш частотною є структура із двома куплетами, приспівом та мостом, рідше - з приспівом, мостом та кодою. Не так часто зустрічається структура з трьома куплетами, і найменш частотною є будова з одним куплетом.

Пісенний текст - це особливий вид тексту. Такий текст може виглядати як віршований твір та мати його властивості (ритм, риму). Або може мати властивості прозового твору, поетика якого базується на мелодії, із відсутньою римою. Такий вид текстів часто можна зустріти серед пісень жанру хіп-хоп, до якого належить і творчість Stromae. Ми установили, що близько половини проаналізованих пісенних текстів (48%) не мають внутрішньої рими, 33% пісень мають ритм і риму, а 19% мають лише риму, проте в них неможливо визначити віршований розмір, оскільки ритм не є регулярним.

Мелодія пісні впливає також і на фонетику тексту. Часто для того, щоб "вписати" текст у музику, необхідно змістити наголос; вдатися до редукції звуків, що звичайно не редукуються у французькій мові; наголосити або чіткіше вимовити службове слово; вдатися до випадання складів або звуків, що також звичайно чітко вимовляються. Всі ці особливості є характерною рисою Stromae, за допомогою яких він підкреслює той чи інший смисловий аспект. Така манера компонування робить автора впізнаваним серед інших виконавців цього ж стилю. Отже, структура пісні теж може бути засобом вираження власного бачення та індивідуальності.

Розділ 3. Лексико-семантичні засоби вираження соціальної тематики пісень Stromae

.1 Лексичні особливості пісень Stromae

Кожен пісенний текст має не тільки унікальне змістове наповнення, але й особливості лексичного характеру. Спосіб використання цих особливостей створює власну манеру написання, що вирізняє автора з-поміж інших.

Розглянемо лексичні характеристики пісенних текстів Stromae.

) запозичення.

Використання запозичень із англійської мови найяскравіше продемонстроване у пісні "Carmen". Тематика пісні пов’язана з соціальною мережею "Twitter", відповідно слова, що запозичились, входять до словникового запасу користувачів цієї мережі: "follow", "like", "hashtag", "followers". Цікавим є спостереження того факту, що деякі слова асимілювались та вживаються відповідно до правил французької мови: наприклад, "on se follow". Автор навмисне не використав французький еквівалент "on se suit" для того, щоб було зрозуміло, що йдеться саме про соціальну мережу "Twitter", у якій є функція "follow". Такий прийом допомагає уникнути двозначності та плутанини у розумінні. Крім названих вище, в інших піснях зустрічаються ще такі одиниці: cheap, boss, building, mails, shit, weed, coke, speed, crack. Англійською мовою названий ряд пісень - "Peace or Violence", "Summertime", "Silence", "Cheese".

Крім англійських, зустрічаються запозичення з іспанської мови: macho; te quiero.

) жаргонізми.

Більшість жаргонізмів стосуються повсякденного життя та побуту: taf - peur (страх), caisse, sous, thunes <#"862444.files/image006.jpg">

Схема 4. Метафора хвороби раку, семантика образів

Схема ілюструє персоніфікацію захворювання - порівняння із маніяком, що "домагається" не тільки жінок, а й маленьких дітей; зі злочинцем та убивцею, якого не можна ні зупинити, ні покарати; із хворобою, ліки для якої ще не винайдені і яка вбиває повільно і болісно. Ніхто не знає, за яким принципом убивця вибирає собі жертву.описує проблему, що є актуальною і може торкнутись кожного. Лексичні одиниці та стилістичні засоби вдало підібрані та створюють оригінальний пісенний текст.

Висновки до розділу 3

Лексико-семантичні характеристики пісенних текстів складають найбільший інтерес для дослідження у філологічній сфері. Щодо лексичних особливостей, у текстах Stromae можна зустріти такі як запозичення, зокрема з англійської та іспанської мов; жаргонізми, що стосуються повсякденного життя та побуту, грошей, політичної орієнтації; вульгаризми; абревіації; слова, що не мають власного лексичного значення та утворені способом звуконаслідування; і найбільш часто вживаються фразеологічні звороти.

Крім лексики, у цьому розділі була розглянута семантика соціальних тем. Насильство у сім’ї - сюжет, про який не прийнято говорити на людях і який традиційно замовчується, хоча потребує нагального вирішення. Щоденна рутина пересічної людини - песимізм та відсутність перспектив та задоволення від роботи, відпочинку та загалом від життя. Світова криза - протиставлення двох типів людей - "цивілізованої" та "природної", екологічні та політичні голбальні проблеми, майбутнє всього людства. Ракові захворювання - медична проблема, для якої лікарі ще не мають вирішення, однак актуальність її з кожним днем зростає разом із кількістю хворих.

Загалом, авторові притаманний певний песимізм. З того, що його пісні мають попит серед молоді, можна зробити висновок, що подібні настрої панують і серед його прихильників. Творчість Stromae є свого роду індикатором тенденцій та вподобань його слухачів.

Загальні висновки

Зв’язок тексту і музики вивчався дуже давно. Пісня - соціокультурний феномен, що відображує стан суспільства, культури та мови, і має сильний вплив. Пісня, як авторський твір, несе у собі оригінальний задум, певне смислове та емоційне навантаження. Музика, як один із видів мистецтва, є чутливою до змін у суспільстві й мові та найяскравіше їх відображує. Оскільки популярна музика пов’язана із модою, вона є найбільш релевантним матеріалом для дослідження найновіших тенденцій мови та культури.

Пісенний текст - це особливий вид тексту, оскільки має два аспекти: текстовий та музичний. Визначення сутності пісенного тексту складає певну проблему. Дехто із учених вважає такий вид тексту креолізованим, тобто таким, що складається із вербального та невербального елементу. У цій роботі за основу взяте визначення пісенного тексту як гомогенного - тобто текстового твору, включеного у полісинтетичний комплекс пісні.

Пісенні тексти є відмінним матеріалом для вивчення іноземних мов, оскільки містять у собі нові слова та висловлювання, а також уже відомі у новому контексті. За допомогою пісень краще засвоюються та активізуються граматичні, фонетичні та артикуляційні вміння та навички. У текстах пісень часто зустрічаються реалії країни, мова якої вивчається, а також засоби промовистості, що сприяє глибшому розумінню специфіки чужої мови та культури.

Франція завжди була у центрі культуротворчих тенденцій Європи, а зокрема і музичного мистецтва. Французькі артисти створили власний музичний стиль - шансон, що і сьогодні наслідується багатьма виконавцями не тільки у Європі, а й у цілому світі. Франція зробила великий внесок у розвиток електронної музики, оскільки була однією із країн, де цей стиль був заснований. Крім цього, французькі артисти розвивали також такий стиль як хіп-хоп та хаус. Одним із найяскравіших представників цього жанру є франкомовний виконавець бельгійського походження Stromae, що є унікальним явищем серед сучасних виконавців свого жанру. Stromae є автором текстів та музики, характерна риса його творчості - це поєднання танцювальної музики із змістовними текстами, що розкривають гостро соціальні теми.

У роботі досліджувалась структура пісенних текстів Stromae. Основні складові елементи пісень - це вступ, куплет, приспів, міст та кода. Не всі ці елементи є обов’язковими, що і прослідковується у пісенних текстах Stromae: найбільш поширеною структурою є така: два куплети, приспів та міст, рідше - два куплети, приспів, міст та кода. Не так часто зустрічається структура з трьома куплетами, і найменш частотною є будова з одним куплетом.

Поетика пісень Stromae також має свої особливості. Оскільки пісні належать до стилю хіп-хоп, тексти часто не мають внутрішньої рими, а "вписуються" у ритмомелодику музичної частини. Такі риси призводять до фонетичних девіацій - зміщень наголосу, наголошення звичайно ненаголошуваних складів, зміщення акцентів на службові слова, випадання звуків та складів, а також редукції.

З точки зору лексики у пісенних текстах Stromae часто використовував запозичення, зокрема із англійської та іспанської мов; жаргонізми на позначення повсякденного життя, грошей, роботи та політичних поглядів; вульгаризми; абревіації; фразеологічні звороти.

Щодо семантичної складової, було простежено звернення до таких тем, як насильство у сім’ї (пісня "Dodo"). Сюжет є доволі гострим, однак у суспільстві не прийнято говорити на подібні теми вголос. Тому автор описує проблему дуже делікатно, використовуючи евфемізми та натяки, і залишає багато питань для роздумів та на розсуд самих слухачів.

Тему щоденної рутини, безперспективності та безрадісного існування розкрито у піснях "Alors on Dance" та "Summertime". У цих піснях автор описує середньостатистичну людину, життя якої можна описати трьома словами "métro-boulot-dodo". Будні дні такі люди проводять на роботі, заробляючи на те, щоб оплатити кредити та забезпечити не надто щасливу сім’ю. Всі дні подібні один на інший, і людина якось намагається відволіктись, ідучи в клуб, хоча це не вирішує проблему. Їдучи на відпочинок, на який люди теж заробляли важкою працею протягом усього року, вони також не отримують очікуваного задоволення чи полегшення. Цим автор хоче показати, що маючи, на перший погляд, все необхідне - роботу, сім’ю, друзів, - люди чомусь залишаються нещасливими. Автор не вказує причину, лише констатує факти, спонукаючи кожного слухача вирішувати для себе.

Тема світової та екологічної кризи викрита у пісні "Humain a l’eau". Сюжет описаний у вигляді монологу-звернення первісної людини до цивілізованої. Первісна людина вимагає від цивілізованої подумати про наслідки своєї діяльності та припинити нищити природу - середовище життя всіх істот на Землі. Варто відзначити, що автор протиставляє ці два типи організації життєдіяльності і стає на бік первісних людей, вважаючи що саме у такого устрою є майбутнє, а цивілізація не оправдала себе та приречена до загибелі через постійні міжусобні війни за прибуток та вирішення долі планети невеличкою групкою осіб, що діє виключно для своїх інтересів і не зважає на інших.

Тема ракових захворювань описана у пісні "Quand c’est?". Автор використовує метафору, зображуючи рак як злочинця - убивцю, ґвалтівника, маніяка. Персоніфікуючи хворобу, автор звертається до неї як до людини і звинувачує у великій кількості жертв, серед яких багато жінок та дітей. Stromae вдається до фонетичної гри слів: "сancer - quand c’est".

Як бачимо, стиль Stromae є цікавим та оригінальним, хоча його не можна назвати оптимістичним. Теми, підняті у його піснях, є актуальними проблемами сьогодення, а засоби вираження, які він використовує, є унікальними та створюють яскравий та неповторний стиль, тому творчість Stromae потребує детального вивчення та уваги з боку дослідників різних сфер науки.

Список використаної літератури

1.      Алексеева М.В. Музыка и слово: возможности синтеза семиотических систем / М.В. Алексеева // Вестник МГУКИ. - Вып. 3. - 2009. C. 69-80.

2.      Алексеева М.В. Музыка и слово: проблема синтеза в эстетической теории и художественной практике: дис. … канд. философ. наук / М.В. Алексеева. - Москва, 2010. - 164 с.

.        Бернацкая А.А. К проблеме "креолизации" текста: история и современное состояние / А.А. Бернацкая // Речевое общение: Специализированный вестник / Краснояр. гос. ун-т; Под редакцией А.П. Сковородникова. Вып. 3 (11). - Красноярск: Красноярский университет, 2000. - 95c.

.        Васильева В.В. Интерпретация как взаимодействие человека и текста / В.В. Васильева // Текст: стереотип и творчество: межвуз. сб. научн. тр. / Перм.ун-т. - Пермь, 1998. - С. 196-214.

.        Васильева В.В. Опыт лингвокультурологического анализа: песенный текст / В.В. Васильева // Антропоцентрический подход к языку: межвуз. сб. научн. тр. в 2 ч. - Ч. 1. - Пермь. - 1998. - C. 8-20.

.        Васильева В. В. Текст в культуре и культура в тексте / В.В. ВАсильева // Фатическое поле языка: Сб. науч.тр., посвященный памяти профессора Л.Н.Мурзина. - 1998. С. 19-24.

.        Виноградова О.А. Французская музыка / О.А. Виноградова // Музыкальная энциклопедия. - М., 1973-82. - 572 c.

.        Гальскова Н.Д., Гез Н.І. Теорія навчання мови: Лінгводидактика й методика / Н.Д. Гальскова, Н.І. Гез // М.: Видавничий центр "Академія". - 2004. - 336 с.

.        Гнатив Т.Ф. Музыкальная культура Франции рубежа ХIХ-ХХ векав: Учебное пособие для музыкальных вузов / Т.В. Гнатив. - К.: Музыкальная Украина, 1993. - 309 с.

.        Голубовська І.О. Про взаємодію мови, мислення та свідомості в контексті когнітивного підходу в лінгвістиці / О.І. Голубовська // Вісник Київського національного ун-ту. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. - Вип. 14. - 2003. - C. 23-39.