Материал: Структура та семантика соціальної тематики французьких пісень Stromae

Згідно з думкою Ніколя Капара, критика та незалежного журналіста, Stromae є досить цікавим артистом, має свою оригінальну манеру. Проте він дуже розумний, хитрий, освічений і добре розуміється у схемі засобів масової інформації. Саме це допомагає йому втримувати свої позиції популярності. Ван Авер - талановитий, але не геніальний, Ніколя Капар помічає його видатні продюсерські здібності. В його музиці впізнається вплив хіп-хопу, мелодика румби Конго, але в глобальному контексті вона придатна лише для європейських дискотек і для справжніх цінителів музики це повний нуль. Критик вважає, що артист запозичив деякі риси Жака Бреля (спів у нетверезому стані, грасоване "р"). Stromae любить змішаний характер, неоднорідність та сімейні цінності [37].

Сайт www.leplus.nouvelobs.com пише, що артист пропонує слухачам унікальний стиль музики, і текстів, наповнених сентиментальністю, почуттям гумору та критичним поглядом.

Це поєднання, що стає дедалі рідкіснішим у наші дні, є доказом того, що Stromae є справжнім маестро, артист, що має унікальний та незаперечний талант зворушити публіку до глибини душі. Це справжнє задоволення - слухати електронну музику зі справді змістовими текстами, до того ж французькою.

Своїм альбомом "Racine carrée" Stromae довів, що він справді має свій характер виконання, унікальний у своєму жанрі. Замість того, щоб бути заручником стилю, артист розвиває та вдосконалює, привносячи в нього елементи своєї творчості. У цьому альбомі неможливо знайти найменування, що було б подібним до іншого. Навпаки, кожна пісня переносить слухача у зовсім інший, відмінний світ із своєю атмосферою. Це те, що приносить естетичну насолоду [40].

Підсумовуючи все написане вище можна зробити висновок, що Stromae є логічним послідовником стилю хіп-хоп та електронної музики, яка була надзвичайно популярна у свій час у Франції. Він перейняв деякі риси попередників не лише свого, а й інших стилів - шансону, репу, хаусу. Однак пісні Stromae мають компонент, що є нетиповим для танцювальної музики - змістовні тексти із соціальною тематикою. Таким чином, можна вважати, що Поль ван Авер створив власний стиль, що за його словами можна визначити як "suicide dance" [49] - поєднання музики для дискотеки та текстів із гостро соціальним смисловим наповненням, часто песимістично забарвлених. Такі тексти неможливо ігнорувати, слухаючи пісні. Через відсутність у сучасній французькій поп-культурі подібного явища, вважаємо Stromae унікальним та цікавим феноменом, що потребує вивчення.

Висновки до розділу 1

Зв’язок тексту і музики вивчався дуже давно. Пісня - соціокультурний феномен, що відображує стан суспільства, культури та мови, і має сильний вплив, адже пісні займають більшість ефірного часу радіостанцій і супроводжують людей протягом майже усього дня. Пісня, як авторський твір, несе у собі оригінальний задум, певне смислове та емоційне навантаження. Музика, як один із видів мистецтва, є чутливою до змін у суспільстві та найяскравіше їх відображує.

Пісня складається із двох компонентів - мелодійного та текстового. Тексти пісень є цінним матеріалом для дослідження культури та особливо мови. З точки зору філології пісенні тексти є корисними для вивчення іноземних мов, оскільки разом із мелодією лексичний матеріал запам’ятовується краще. У пісенних текстах прослідковуються найновіші тенденції мови. Разом із живою розмовною мовою учні ознайомлюються із культурою країни, мова якої вивчається, та занурюються у середовище носіїв мови. пісня лексичний соціальний stromae

Популярна музика Франції увібрала в себе риси поп-музики інших європейських країн, проте також утворила свої напрямки, такі як шансон та його похідні. Визначний внесок французька музика зробила у такі жанри як електронна музика, хіп-хоп та хаус. Одним із найпопулярніших сучасних виконавців цього напрямку є Stromae, франкомовний співак бельгійського походження. Він продовжує традицію своїх попередників, однак має унікальний стиль, що не має відповідників серед інших європейських артистів.

Розділ 2. Структура пісенних текстів Stromae

.1 Структурні особливості пісенних текстів Stromae

Структури, або музичні форми пісень у популярній музиці, як правило, є складовими формами, що повторюються, наприклад, строфна форма. До числа інших поширених форм належать такі, як 32-тактна форма, куплетно-приспівна форма та дванадцятитактовий блюз. Пісні у популярній музиці досить рідко створюються з використанням різної музики для кожної із текстових строф пісні.

Вступ - це унікальна музична частина, якою починається пісня. Вступ зазвичай створює ефект напруженого очікування для слухача. Вступ може бути представлений одним або кількома тактами акорду основної тональності пісні, барабанними або перкусійними партіями, сольною мелодією, виконаною солістом, або зіграною інструментально [33, c. 6].

Куплет та приспів вважають основними елементами. У популярній музиці куплет приблизно відповідає поетичній строфі. Якщо дві або більше частин пісні мають в основному однакову музику та різні слова, кожна із цих частин розглядатиметься як один куплет. Кожен із куплетів, як правило, має однакову мелодію (допустимі деякі незначні зміни), але текст пісні змінюється у більшості куплетів. Головна задача куплету - передати інформацію, що підводить слухача до назви пісні. Куплет розповідає історію та задає емоційний настрій, а також містить сюжет, деталі та дію [28].

Приспів (або "рефрен") - це зазвичай повторювана мелодична фраза з ключовим текстовим рядком. Ця частина часто різко відрізняється від куплету за мелодією, ритмом та гармонією, і передбачає вищий рівень динаміки, з додаванням інструментів або бек-вокалу. Популярні пісні схильні до використання простих слів у приспіві, щоб змусити його бути більш яскравим. З точки зору тексту, задача приспіву - зобразити в цілому ідею всієї пісні та виразити її назву. Крім того, слова приспіву повинні бути написані так, щоб вони звучали природно після кожного куплету.

Популярні пісні можуть мати вступ та коду, але ці елементи не є необхідними для більшості пісень. У поп-піснях, що складаються із куплетів та приспівів, часто також присутній міст (бридж), що є з’єднувальною ланкою між куплетом та приспівом в одному або кількох місцях пісні. Міст застосовується як своєрідний відступ від основної теми. Його задача - перенести пісню у новий вимір, а також дати можливість слухачу по-новому почути приспів та назву пісні [45, c. 121].

Куплет та приспів, як правило, повторюються протягом усієї пісні, тоді як бридж, вступ та коду зазвичай застосовують одноразово. Деякі поп-пісні також можуть мати сольну частину, або ж соло. Протягом сольної частини один (або більше) інструмент грає мелодичну лінію, в котрій може бути використана вокальна мелодія, або (у піснях блюзового чи джазового напрямку) сольні частини можуть бути імпровізаціями, що базуються на гармонічних послідовностях [29].

У цьому розділі розглянемо такі характеристики, як структурні особливості куплетів та приспівів пісенних текстів Stromae. Крім цього, варто також звернути увагу на поетичність тексту (інтонація, ритм, рима, вплив ритмомелодійного рисунку музичної частини); фонетичні особливості (наголоси, особливості вимови, випадання голосних звуків). Окремого розгляду варті лінгвістичні характеристики - запозичення, використання жаргонізмів, вульгаризмів та інших стилістичних прийомів. Важливе місце також займають такі художні засоби збагачення, як фразеологічні звороти.

Кожна пісня має особливу структуру, що відповідає задуму автора та настрою пісні. Структурні елементи не є типовими строфними формами. Часто текст не відповідає розміру пісні через стандартність мелодії для обох куплетів та розбіжність між ними у текстовому плані. Рядки не є однаковими з точки зору розміру, часто відсутня рима. Зважаючи на таку своєрідну будову, інколи визначення точних меж куплету та приспіву, або приспіву та мосту викликають труднощі.

Однак, можна визначити певні типові структури: пісні з одним, двома та трьома куплетами. У всіх піснях присутній такий елемент, як приспів. Для багатьох пісень характерна перехідна частина - міст (бридж). Деякі пісні також мають вступ та коду.

На діаграмі 1 позначено співвідношення кількості пісень до структурних елементів, які вони містять.

Діаграма 1. Структурні особливості пісень Stromae

Отже, судячи з діаграми, можна зробити висновок, що найбільш частотною є структура із двома куплетами, приспівом та мостом, рідше - з приспівом, мостом та кодою. Не так часто зустрічається структура з трьома куплетами, і найменш частотною є будова з одним куплетом. Щодо текстового вступу, то він зустрічається лише в чотирьох піснях із двадцяти, а кода - майже в половині пісень.

Окремого розгляду варта структура приспівів. Умовно їх можна розділити на "короткі" та "довгі". На діаграмі продемонстровано відсоткове відношення пісень із обома типами приспівів.

Діаграма 2. Відсоток пісень із довгими та короткими приспівами

Пісні із короткими приспівами складаються із одного словосполучення або речення, що повторюється. Як правило, ці словосполучення перекликаються із назвою пісні. Напиклад: "Peace Or Violence", "Alors on danse", " Summertime", "Je cours", "Papaoutai", "Humain à l'eau" - назва та приспів збігаються. У таких піснях, як "Moules frites", "Bâtard" та "Cheese" приспіви мають дещо іншу будову. Щодо першої, то назва пісні згадана у приспіві, та введена в речення: "Paulo aime les moules frites, sans frites et sans mayo". Дві останніх мають іншу структуру - приспіви є короткими реченнями, проте назва пісні в них не згадується. У пісні "Bâtard" назва міститься у мості: "Ni l'un ni l'autre, bâtard, tu es, tu l'étais, et tu le restes!", а приспів звучить так: "Ni l'un ni l'autre, je suis, j'étais et resterai moi". У двох частинах повторюється словосполучення "Ni l'un ni l'autre". Натомість приспів пісні "Cheese" звучить так: "Je souris, je sourirai, j'ai souri". Дослівно назва не згадана, однак за смислом можна сказати, що це синоніми. Пісня позбавлена такої структурної частини, як міст, тому назва виражена у другому куплеті: "Vas-y dis "Cheese", allez dis "Cheese"".

Отже, серед пісень, що мають короткі приспіви, можна виділити 3 класи: 1) назва та приспів складаються із слова або словосполучення та є однойменними; 2) назва пісні є словом або словосполученням та введена у речення приспіву; 3) назва пісні складається зі слова чи сполучення та згадується в інших структурних частинах пісні. Графічно ці дані можна зобразити таким чином:

Діаграма 3. Структура коротких приспівів

Другий тип - довгі приспіви, які можуть складатись із строфи з чотирьох або більше неоднакових рядків.

Наприклад, у пісні "House'llelujah" дослівна назва згадується у приспіві:

"House’llelujah C’est c’que je prie durant la nuit House’llelujah Lorsque j’élève mes mains au ciel House’llelujah Lorsque je saute et que je crie House’llelujah C’est l’éternel qui me le dit House’llelujah"

Таку ж саму структуру мають приспіви пісень "Ta fête", "Formidable", "Quand c’est?", "Sommeil", "Dodo", "Te Quiero".

У приспіві пісні "Tous les mêmes" немає натяку на назву:

"Rendez-vous, rendez-vous, rendez-vous au prochain règlement. Rendez-vous, rendez-vous, rendez-vous sûrement aux prochaines règles",

але вона присутня в коді "Tous les mêmes, tous les mêmes, tous les mêmes et y'en a marre". Тоді як у пісні "Ave Cesaria" дослівна назва присутня у третьому куплеті: "Ave Cesaria, chapeau pour la route à pieds". Проте у приспіві є смисловий еквівалент:

"Evora, Evora, tu ne m'aimes plus ou quoi ? Evora, Evora, après tant d'années Evora, Evora, une de perdue, c'est ça ? Evora, Evora, je te retrouverai, c'est sûr..."

Натомість у пісні "Carmen" назва не згадується ні у приспіві, ні в куплетах. Лейтмотивом є фраза "Prends garde à toi" з опери Жоржа Бізе "Кармен", як можна зрозуміти із мелодії. Імовірно, саме це відсилання дало назву для композиції:

"Prends garde à toi Si tu t’aimes Garde à moi Si je m’aime Garde à nous, garde à eux, garde à vous Et puis chacun pour soi".

Подібна ситуація і з піснею "Rail de musique", в якій теж відсутній точний еквівалент назви. Точніше, у приспіві згадується лише слово "musique", а перед тим дані стилістичні синоніми до слова "rail":

c’est ma clope, mon shit Ma dose, ma weed Ma coke, mon speed Mon crack, ma musique.

Отже, подібно до коротких приспівів, довгі приспіви також можна поділити на підгрупи: 1) дослівна назва пісні виражається у приспіві; 2) назва пісні відсутня у приспіві, однак у точному вигляді присутня в інших частинах пісні; 3) назва пісні не дослівно згадується у приспіві; 4) назва пісні не згадується взагалі. На діаграмі 4 це зображено графічно:

Діаграма 4. Структура довгих приспівів

Отже, структурно пісні Stromae різняться за кількістю та якістю елементів, з яких вони складаються - вступ, куплет, приспів, міст, кода. Вибір того чи іншого елементу аргументований відповідністю мелодиці, ритмічному рисунку, а також темі та ідеї.

2.2 Фонетичні особливості текстів пісень

У пісенному тексті слово і музика, незалежно від їхніх спільних чи відмінних рис, доповнюють одне одного, відповідно реципієнт (слухач) сприймає одночасно вербальну та музичну інформацію. Варто зазначити, що у сприйнятті вдумливого слухача мелодія і текст зливаються, проте він може чути їх окремо. Музичні диференційні ознаки можуть істотно вплинути на фонетику тексту, змінювати артикуляцію звуків [16, c. 36].

Музика в певному сенсі знищує слово, руйнує його словесну структуру, замінюючи цю структуру власне музичними принципами організації - текстова форма витісняється музичною. Пісенний текст підкоряється нормативним фонетичним правилам лише в тому випадку, коли це дозволяє музика. Іншими словами, у пісенному тексті музична інтонація не завжди повторює фонетичну організацію речення прозаїчного тексту чи поезії [15, c. 91].

Частим явищем є зсув наголосу та наголошення звичайно не наголошуваних службових слів. Наприклад, у пісні "Carmen" наголоси розставлені таким чином:

'abord on s'affilie, ensuite on se follow On en devient fêlé, et on finit solo.

Як бачимо, згідно з ритмікою мелодії, наголоси з останнього складу змістились на перший, також наголосивши службові слова ensuite та et, що суперечить правилам французької вимови. Справа в тому, що у цих рядках головними змістовими одиницями є слова іншомовного походження - follow та solo, у яких наголос стоїть на першому складі. Таким чином, всі інші слова французької мови у цих рядках, імітуючи такий самий наголос, теж змінили акценти. Крім того, це було необхідно для збереження ритміки музичної частини композиції.

Такий самий процес можна помітити у пісні "Bienvenue chez moi":

Ces quatre murs en plastique Sont pleins de papier, de tas de Bic De tas de feuilles à moitié mortes À moitié bourgeons, à moitié fortes.

Зсув наголосу відбувся у словах papier та bourgeons з останнього на перший. Це відбулось тому, що слова murs та feuilles, опозиційні до вищеназваних у плані рими, є односкладовими, а papier та bourgeons мають по два склади, і ритм пісні вимагає акценту саме не перший склад. Схожа ситуація із наголосом у слові moitié, що теж має два склади і є опозицією до односкладового слова tas.

Ще одним частим фонетичним явищем є випадання голосних звуків, особливо - німого [ə], а також інших звуків у займенниках, що суперечить правилам скорочення літературної мови. Наприклад, рядок із пісні "Peace or violence" можна поділити на такі ритмічні групи:

"Et je m'suis dis/ qu'c'était la même/ parce qu'il fallait/ m'faire une idée"

У кожній з ритмічних груп повинно бути по 4 склади, тому автор використав такі скорочення, редукувавши звук [ə] у словах me (2 рази) та que, таким чином оптимізувавши розмір рядка, щоб "вписати" текст у ритмомелодичний рисунок куплету.

У пісні "Bâtard" редукується звук [u] у слові tu:

'es de droite ou t'es de gauche? T'es beauf ou bobo de Paris? Sois t'es l'un ou soit t'es l'autre? T'es un homme ou bien tu péris?

Хоча мелодія у цій пісні не обов’язково вимагає такого скорочення, допустимим був би і варіант без нього: "Tu es de droite ou tu es de gauche?" Однак у цьому випадку таке скорочення має важливе семантичне значення. За допомогою редукції автор уникає збігу двох голосних звуків (tu es), що мав би вимовлятись протяжно. Ідея пісні передбачає контраст, і одним із засобів його досягнення є односкладові слова та чергування приголосних і голосних звуків, що робить вимову більш різкою.

Оскільки пісенний текст є особливим видом тексту, в ньому не завжди дотримуються усіх правил фонетики мови задля збереження поетики та ритміки мелодії. У зв’язку з цим виникають девіації, такі як зсув наголосу, скорочення, випадання голосних та їх редукція. Останнє стосується в першу чергу кінцевої літери "е".