Материал: Стан та перспективи розвитку кредитного ринку України

Стан та перспективи розвитку кредитного ринку України

ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРАВА «КРОК»

Курсова робота

на тему:

«Стан та перспективи розвитку кредитного ринку України»

Студента 3 курсу

групи ФК - 14

СимонО.М.

Київ 2017

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИФОРУМУВАННЯКРЕДИТНОГО РИНКУ

.1 Поняття кредитного ринку та його складові

.2 Принципи та етапи кредитування фізичних та юридичних осіб

.3 Роль та значення кредитного ринку в ринковій економіці

РОЗДІЛ 2.СТАНОВЛЕННЯ ТА СУЧАСНИЙ СТАН КРЕДИТНОГО РИНКУ УКРАЇНИ

.1 Етапи розвитку кредитного ринку України         

.2 Аналіз кредитного ринку України

.3 Роль НБУ в становлення кредитного ринку

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ РОЗВИТКУ КРЕДИТНОГО РИНКУ УКРАЇНИ

.1 Іноземна валюта в обігу в Україні та іниших країнах

.2 Монетарний сектор та фінансові ринки

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

кредитний ринок валюта

ВСТУП

Актуальність теми. На сьогодні в Україні особливого значення набуває підвищення ефективності функціонування ринкової інфраструктури, що вимагає кардинальних якісних перетворень у банківській сфері, а відповідно, реалізації адекватної політики комерційними банками. Перехід від адміністративно-командних методів управління банківською системою до економічних посилює роль конкуренції та зумовлює необхідність врахування потреб клієнтів грошово-кредитного ринку, розробки і реалізації ефективної депозитної і кредитної політики.

Досвід країн з розвиненою кредитною системою підтверджує, що головною функцією комерційних банків є сприяння мобілізації заощаджень суб’єктів господарювання, спрямування їх у напрямку найефективнішого використання, опосередковано збільшуючи загальну масу інвестицій та потенціал економічного зростання. Необхідними умовами для створення ефективної банківської системи та кредитної системи Українів цілому є можливість та практичне здійснення переливу фінансових коштів між суб'єктами господарювання, надання споживачам свободи вибору між різними об'єктами розміщення тимчасово вільних грошових коштів, а також надання рівних прав усім, хто пред'являє попит на кредитні ресурси.

Віддаючи належне науковим напрацюванням вітчизняних та зарубіжних вчених з даної проблематики, слід зауважити, що існує потреба в її подальшому дослідженні. Це обумовлено недостатнім рівнем розробки окремих аспектів депозитної політики комерційного банку в умовах стабілізації грошово-кредитного ринку; дискусійними залишаються питання оптимального співвідношення депозитних інструментів та особливості формування депозитної політики в умовах зростаючої конкуренції.

Об’єктом дослідження -кредитний процес та кредитна система України в сучасних економічниї реаліях.

Предмет дослідження. Є роль банків та небанківських фінансово-кредитних інститутів у кредитній системі України.

Метою дослідження курсової роботи. Є теоретичне й практичне обґрунтування шляхів кредитного забезпечення населення та шляхів його удосконалення. Відповідно до даної мети роботи постають такі завдання:

проаналізувати стан сучасного кредитно-фінансового механізму та показати причини його недостатньої ефективності ;

визначити суть кредитних відносин ;

визначити шляхи та виробити рекомендації щодо підвищення ефективності діяльності кредитно-фінансових установ;

проаналізуватисучасний стан правового забезпечення кредитування;

визначити шляхи вдосконалення правової бази у сфері кредитів;

Методологічну та інформаційну основу в проведенні дослідження. Склали вітчизняні та зарубіжні публікації з питань фінансово-кредитних відносин, періодичні видання, а також Закони України з питань фінансово-кредитної та банківської діяльності, законодавчі правові акти, законопроекти України щодо правового забезпечення банківської та кредитно-фінансової діяльності, статистичні матеріали.

Практична цінність результатів дослідження полягає в тому, що вони можуть бути використані для покращення умов існування кредитної системи у національній економіці.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ КРЕДИТНОГО РИНКУ

.1 Поняття кредитного ринку та його складові

Поняття «кредитний ринок» є однією із основних категорій наукових досліджень у сфері фінансів та кредитного обігу. Зокрема, воно є ключовим у вивченні механізму формування рівноваги кредитного ринку.

Однак, поняття «грошово-кредитний ринок» досліджено не достатньо: спостерігається плюралізм думок щодо структури грошово-кредитного ринку, яка по-різному трактується вченими у залежності від специфіки їх наукових досліджень. Таким чином, постає необхідність уточнення змісту даного поняття у контексті дослідження методичних підходів щодо формування рівноважного стану грошово-кредитного ринку. Відсутність законодавчого закріплення змісту даного поняття в Україні підвищує актуальність даного дослідження. Ознайомлення з працями вчених із країн з розвиненою ринковою економікою, дає підстави стверджувати, що поняття «кредитний ринок» активно використовується як у науковій так і навчально-методичній літературі . У науковій літературі дане поняття переважно використовуєтеся в аспекті дослідження окремих прикладних проблем функціонування кредитних ринків. З іншого боку, у навчально-методичній літературі наводиться детальне роз’яснення сутності, структури та інструментів кредитного ринку. Також зміст даного поняття розкривається у довідково-енциклопедичній літературі економічного спрямування .

Дослідники країн СНД або запозичують трактування даного поняття, яке сформоване у країнах з розвиненою ринковою економікою; або формулюють власне бачення структури кредитного ринку враховуючи національні особливості. Окремий підхід щодо розуміння кредитного ринку сформований представниками Національного банку України .

Кредитна система - (у широкому розумінні) це сукупність кредитних відносин, форм і методів кредиту, що існують у рамках тієї чи іншої соціально-економічної формації; (у вузькому розумінні) це сукупність банків і інших кредитно-фінансових установ, що здійснюють мобілізацію вільних грошових капіталів і доходів та надання їх у позичку.

Сучасна кредитна система - це сукупність кредитно-фінансових інститутів, що діють на ринку позикових капіталів і здійснюють акумуляцію та мобілізацію грошового капіталу. Через кредитну систему реалізується сутність та функції кредиту. Тому кредитна система включає в себе два основних поняття:

сукупність кредитно-розрахункових і платіжних відносин, які базуються на певних формах і методах кредитування. Вони пов’язані з рухом позикового капіталу у формі різноманітних форм і видів кредиту;

сукупність кредитно-фінансових інститутів, які акумулюють вільні грошові кошти і направляють їх господарюючим суб’єктам, населенню, уряду .

Сучасна кредитна система характеризується наступними важливими процесами: концентрацією і мобілізацією банківського капіталу; подальшим зростанням конкуренції між різними видами кредитно-фінансових установ; продовженням злиття великих кредитно-фінансових інститутів з потужними промисловими, торговими, транспортними корпораціями і компаніями; інтернаціоналізацією діяльності кредитно-фінансових інститутів і створенням міжнародних банківських об’єднань і груп.

Кредитна система та кредитний ринок України мають тісний взаємозв’язок, тому що функціонування кредитного ринку забезпечує саме кредитна система.

З іншого боку, поняття «грошово-кредитний ринок» використовується переважно в національній науковій літературі та у вітчизняному законодавстві . Однак, вітчизняні дослідники, активно використовуючи дане поняття, не наводять його достатнє теоретичне обґрунтування. Зокрема, відсутні наукові роботи спрямовані на чітке визначення меж та внутрішньої структури (сегментів) грошово-кредитного ринку, а також обґрунтування відмінності даного ринку від кредитного ринку.

Спочатку розглянемо підходи до розуміння поняття «грошово-кредитний ринок», які сформувались у науковій літературі та практиці нормативно-правого регулювання економічних процесів. На нашу думку, можна виділити три ключові напрямки у межах яких доцільно досліджувати сутність грошово-кредитного ринку: 1) розглядати даний ринок як частину кредитного ринку; 2) досліджувати грошово-кредитний ринок з точки зору поєднання кредитного та кредитного ринків; 3) визначати зміст та структуру даного ринку виходячи із практичного застосування поняття «грошово-кредитний ринок» державними органами у процесі аналізу та регулювання грошово-кредитних відносин.

Як бачимо, перші два напрямки дослідження змісту грошово-кредитного ринку України пов’язані із визначенням сутності поняття «кредитний ринок». Зазначимо, що в англомовній науковій та довідково-енциклопедичній літературі нам не вдалось віднайти аналоги поняттю «грошово-кредитний ринок». Однак, досить багато публікацій присвячено дослідженню теоретичних аспектів та прикладних проблем функціонування кредитного ринку (money market). У провідних країнах СНД (Росія, Казахстан, Білорусь) дане поняття іноді зустрічається у науковій літературі, однак практично не використовується у нормативно-правових актах та у офіційних матеріалах центральних банків даних держав. З іншого боку, поняття «кредитний ринок» активно використовується у країнах СНД. Враховуючи зазначене вище, вважаємо за доцільне спочатку дослідити зміст поняття «кредитний ринок», яке відіграватиме ключову роль у дослідженні структури грошово-кредитного ринку.

На основі узагальнення визначень наведених у енциклопедичній та науковій літературі нами виділено три основних напрямки трактування поняття «кредитний ринок» (табл. 1).

Таблиця 1

Підходи до визначення сутності поняття «кредитний ринок»

Представники першого підходу трактують кредитний ринок найбільш широко: не визначаються обмеження щодо строковості та переліку операцій, які можуть здійснюватись на даному ринку. Підкреслюється лише специфіка товару який купується та продається на даному ринку − гроші, а також визначається окрема форма ціни зазначеного товару − процентна ставка.

Зокрема, один із найбільш авторитетних науковців у сфері фінансів в Україні СавлукМ.І. зазначає, що кредитний ринок можна розглядати як механізм балансування попиту та пропозиції, що забезпечує зрівноваженість і стабільність процента як ціни грошей . Він також підкреслює що кредитний ринок є найбільш широким, узагальнюючим явищем, яке включає ринки коротко та довгострокових банківських кредитів, валютний ринок та ринок цінних паперів. Потрібно зазначити що у більшості випадків поняття «кредитний ринок» та «ринок грошей» трактуються тотожно.

У межах другого підходу при визначанні сутності кредитного ринку акцентується на депозитних та кредитних операціях, які здійснюються учасниками даного ринку для перерозподілу тимчасових надлишків кредитних коштів у кредити. Представники даного підходу у більшості випадків підкреслюють короткостроковий характер даних операцій.

Третій підхід щодо трактування сутності кредитного ринку є найбільш вузьким: зазначається, що на даному купляються та продаються короткострокові (до 1 року) фінансові (боргові) інструменти. Таким чином, по-перше встановлюється обмеження щодо виду (переліку) інструментів, які використовуються для здійснення операцій на грошовому ринку, а по-друге встановлюється жорстке обмеження щодо строковості даних інструментів. На нашу думку, останнє обмеження є досить умовним, адже економічний зміст боргових інструментів (зокрема депозитів, кредитів, облігацій) із строковістю від 1 до 2 року (а іноді і до 3 років) суттєво не відрізняється від їх аналогів зі строковістю до 1 року. Даний підхід найбільш розповсюджений у країнах з розвиненою ринковою економікою . У якості англомовного аналогу поняття «кредитний ринок» використовується поняття «money market».

Кредитний ринок є складовою ринку інструментів позики. Необхідними умовами функціонування кредитного ринку є наявність кредиторів, що мають тимчасово вільні кошти, позичальників, які можуть вчасно і в повному обсязі виконати зобов’язання за кредитами, системи державного регулювання кредитного ринку, законодавчого і нормативного забезпечення. Надання вільних грошових коштів у позику має забезпечити кредитору відповідний рівень доходу при задовільному ступені ризику неповернення і компенсувати втрачені можливості від інвестування коштів в інші активи.

1.2 Принципи та етапи кредитування фізичних та юридичних осіб

Принципи кредитування - це головні правила, яких необхідно дотримуватись при наданні кредиту.

Якщо звернутись до англомовної літератури, то принципи раціонального кредитування позначаються абревіатурою САМРАRІ, яка утворюється з початкових букв наступних слів: С - характеристика (основні якості) клієнта; А - здатність повернути позику; М - маржа (дохідність); Р - ціль, на яку будуть витрачені гроші; А - розмір позики; R - умови погашення позики; І - страхування позики від неповернення.

Скласти уяву про клієнта можна двома шляхами: вивчення його минулого; особиста зустріч під час якої кредитний працівник повинен звернути увагу на наступні моменти: (чи достатньо відвертий клієнт при викладенні особистих планів; чи створює він враження людини, яка здатна зібрано і цілеспрямовано вести свою справу; чи має він діловий досвід та навики для того, щоб успішно вести справи в своєму бізнесі).

Здатність повернути позику обумовлена суттю кредиту. Це значить, що грошові кошти, надані у вигляді позики є лише строковим джерелом поновлення оборотних коштів і по закінчені певного часу повинні бути повернені банку. Саме тому дотримуючись другого принципу необхідно проаналізувати знання та досвід директора підприємства у галузі фінансів, маркетингу, управління підприємством

Слід пам’ятати, що гроші роблять гроші, тому дуже важливо обдумати величину процентної ставки, під яку банк надає кредит, розмір комісійних, які будуть нараховуватись за прострочкою. В світовій банківській практиці розрізняють:

фіксовані ставки (кредитна політика багатьох банків обумовлює конкретний розмір процентної ставки для конкретного клієнта, наприклад, для клієнта - фізичної особи ставка по незабезпеченому овердрафт на 3% більша базової);

плаваючі ставки (в багатьох випадках банкір сам встановлює величину доходу, який він хоче отримати за цей кредит. Так позика для підприємства з високим степенем ризику, наприклад, для нового бізнесу, надається під більш високий процент; забезпечена позика для особи із стійким матеріальним положенням може бути надана під менший процент) .

Ще один з принципів кредитування по абревіатурі САМРАRІ це - аналіз мети на яку береться кредит, наприклад, досить ризикованими є ті кредити, які видані банком для: розвитку венчурного бізнесу; погашення вже існуючих в позичальника боргів; спекулятивної мети (проведення певних операцій на біржі)