Материал: Соціально-педагогічний супровід дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

Завдання загального соціально-педагогічного супроводу сім’ї:

-        правова, соціально-педагогічна і психолого-педагогічна просвіта вчителів, батьків та учнів;

-        профілактика негативних явищ у сімейному середовищі (пропагування здорового способу життя; сприяння відродженню пріоритету сімейного виховання та традицій народної педагогіки);

-        сприяння підвищенню престижу сім’ї та сімейних цінностей;

-        виховання у дітей та підлітків усвідомленого батьківства;

-        залучення сім’ї до культурно-освітньої, профілактично-виховної, спортивно-оздоровчої, творчої роботи навчального закладу.

Завдання цільового соціально-педагогічного супроводу сім’ї:

-        своєчасне виявлення випадків порушення прав дитини у сім’ї, причин неблагополуччя сім’ї;

-        захист прав та інтересів дитини;

-        сприяння відновленню сім’єю своїх функцій як соціального інституту виховання та соціалізації особистості;

-        ефективне використання у процесі профілактично-корекційної роботи наявних ресурсів сім’ї для оптимального вирішення внутрішньо сімейних проблем та ліквідації або зменшення негативного впливу на розвиток та соціалізацію дитини причин, які зумовили появу цих проблем;

-        запобігання поглибленню кризового стану сім’ї;

-        посередництво між сім’єю, навчальним закладом, державними і громадськими установами для комплексного забезпечення прав дитини у сім’ї.

РОЗДІЛ 2. ТЕХНОЛОГІЇ РОБОТИ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА З ДІТЬМИ-СИРОТАМИ ТА ДІТЬМИ ПОЗБАВЛЕНИМИ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ

.1 Методи дослідження соціально-педагогічного супроводу дітей-сиріт

Дослідження проводилося у Білоцерківській загальноосвітній школі І-ІІІ ст. № 21 в період проходження переддипломної стажерської практики з метою дослідження технологій соціально-педагогічного супроводу дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування.

В дослідження взяли участь діти-сироти та діти позбавлені батьківського піклування - 11.

Для дослідження були використані такі методи: педагогічне спостереження, бесіда, анкетування, метод аналізу шкільної документації, експеримент, соціометричне дослідження.

За допомогою методу педагогічне спостереження проаналізували роботу соціального педагога щодо соціально-педагогічного супроводу дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування.

На етапі констатувального експерименту за допомогою педагогічного спостереження ми виявили дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, які потребують допомоги соціального педагога, психолога, класного колективу та спеціалістів соціальних служб щодо роботи з цією категорією дітей.

В експерименті всього брали участь … респондентів.

Анкета для учнів 10-14 років «Ставлення учнів до школи та класу»

Мета: визначити ставлення учнів до школи, класу, навчання та предметів, які вивчаються.

Дата: 07.02.2013 р.

Час: 12.10-12.25

Клас: 5-8 класи

Кількість респондентів: 6

Методика складається з бланку запитань і варіантів відповідей. Учням пропонується відповісти на запитання анкети, яка містить 11 запитань з варіантами відповідей або пропонується дописати власний варіант.

Методика «Неіснуюча тварина»

Мета: визначити характер людини, риси особистості.

ПІП: Тарасевич Катерина Олександрівна

Дата і рік народження: 14.03.1997 р.

Клас: 10-А

Дата: 14.02.2013 р.

Час: 20 хв.

Методика: Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие - Самара: Издательский Дом «БАХРАХ - М», 2002 - С 110-117.

Для використання даної методики учневі пропонується на аркуші паперу намалювати простим олівцем і за бажанням розфарбувати неіснуючу тварину, підписавши її вигаданою назвою.

Даний тест заснований на визначенні психічного стану людини шляхом дослідження моторики, відносини до простору, символів і геометричних елементів і фігур. Обробляється методика за допомогою показників інтерпретації

Методика виявлення та оцінки комунікативних та організаторських схильностей старшокласників (КОС-2)

Мета: визначити рівень прояву комунікативних та організаторських схильностей учнів.

ПІП: Тарасевич Катерина Олександрівна

Дата і рік народження: 14.03.1997 р.

Клас: 10-А

Дата: 21.02.2013 р.

Час: 15 хв.

Методика: Методика виявлення та оцінки комунікативних і організаторських схильностей старшокласників (КОС-2) за Б.О. Федоришиним, В.В. Синявським.

Анкетна частина методики «КОС-2» пропонує досліджуваному серію запитань, на які можна дати або позитивні, або негативні відповіді, тобто «так» або «ні».

Можливості прояву комунікативних та організаторських схильностей закладено у відповідних групах запитань, сукупність яких представлена в бланку «Лист запитань». Спектр опитування в ньому досить широкий з тим, щоб за результатами відповідей обстежуваного можна було виявити якісно-кількісні параметри його комунікативних і організаторських схильностей. Обробляється методика за допомогою показників інтерпретації

Соціометрія

Мета: визначити внутрішньо групові взаємодії між учнями класу, а також визначення статусу й ролі кожного учня в класному колективі.

Дата:

Час:

Клас:

Кількість респондентів:

Дана соціометрична анкета містить .. запитань. Учні записують одне прізвище однокласника, якому віддають перевагу у даному запитанні.

соціальний педагогічний супровід сирота

2.2 Технології роботи соціального педагога з дітьми-сиротами та дітьми позбавленими батьківського піклування

Після проведення анкетування для учнів 10-14 років «Ставлення учнів до школи та класу» отримали наступні результати:

На запитання: «Чи подобається вам навчатися?»

-        50% респондентів обрали варіант відповіді - так;

-        50% респондентів обрали варіант відповіді - ні.

Що дає змогу визначити, що однаковій кількості респондентів подобається та не подобається навчатися, що складає 50%.

Результати зафіксовані в діаграмі.

На запитання: «Чи любите ви свій клас?»

-        66,7 % респондентів обрали варіант відповіді - так;

-        33,3 % респондентів обрали варіант відповіді - ні.

Що дає змогу визначити, що більшість респондентів люблять свій клас, що складає 66,7 %.

Результати зафіксовані в діаграмі.

На запитання: «Чи із задоволенням ви повертаєтеся до школи після канікул?»

-        33,3 % респондентів обрали варіант відповіді - так;

-        66,7 % респондентів обрали варіант відповіді - ні.

Що дає змогу визначити, що більшість респондентів неохоче повертається до школи після канікул, що складає 66,7 %.

Результати зафіксовані в діаграмі.

На запитання: «Чи є у вас друзі в класі?»

-        83,3 % респондентів обрали варіант відповіді - так;

-        16,7 % респондентів обрали варіант відповіді - ні.

Що дає змогу визначити що в більшості респондентів є друзі в класі, і це складає 83,3 %.

Результати зафіксовані в діаграмі.

На запитання: «Чи розповідаєте ви про свою школу з гордістю?»

-        100% респондентів обрали варіант відповіді - ні.

Що дає змогу визначити, що всі учні байдуже відносяться до школи, що складає 100 %.

Результати зафіксовані в діаграмі.

На запитання: «Чи відчуваєте ви задоволення від навчання в школі?»

-        100 % респондентів обрали варіант відповіді - ні.

Що дає змогу визначити що всі опитувані не відчувають задоволення від навчання в школі, що складає 100 %.

Результати зафіксовані в діаграмі.

На запитання: «Чи хотіли б ви перейти до іншої школи?»

-        33,3 % респондентів обрали варіант відповіді - так;

-        66,7 % респондентів обрали варіант відповіді - ні.

Що дає змогу визначити що більшість респондентів не хотіли б переходити до іншої школи, що складає 66,7 %.

Результати зафіксовані в діаграмі.

На запитання: «У якому кабінеті або класі школи вам подобається перебувати найбільше?»

-        66,7 % респондентів написали, що полюбляють кабінет біології;

-        33,3 % респондентів написали, що полюбляють спортзал.

Що дає змогу визначити, що найбільше цікавим і приємним є кабінет біології, що складає 66,7 %. Результати зафіксовані в діаграмі.

На запитання: «Які заходи за останній рік вам найбільше запам’яталися у школі?»

-        33,3 % респондентів написали про свято 8-го Березня;

-        33,3 % респондентів написали про свято Нового року;

-        33,3 % респондентів написали про змагання серед класів з волейболу;

-        16,7 % респондентів згадали про свято «Осінь»;

-        16,7 % респондентів згадали про тренінг «Жити в світі де є СНІД». Що дає змогу визначити що більшість респондентів запам’ятали такі заходи за останній рік, як свято 8-го Березня, Нового року та змагання серед класів з волейболу, що складає 33,3 %. Результати зафіксовані в діаграмі.

На запитання: «Яким ви вважаєте характер життя й стосунків у школі (укажіть п’ять визначень)?»

-        50 % респондентів обрали визначення - весело;

-        50 % респондентів обрали визначення - гарно;

-        66,7 % респондентів обрали визначення - одноманітно;

-        16,7 % респондентів обрали визначення - оригінально;

-        33,3 % респондентів обрали визначення - сучасно;

-        50 % респондентів обрали визначення - успішно;

-        66,7 % респондентів обрали визначення - сумно;

-        50 % респондентів обрали визначення - цікаво;

-        66,7 % респондентів обрали визначення - нудно;

-        50 % респондентів обрали визначення - сіро.

Що дає змогу визначити що більшість респондентів вважає характер життя й стосунків у школі одноманітним, сумним та нудним, що складає 66,7 %.

Результати зафіксовані в діаграмі.

На запитання: «Чи є у вас відчуття, що вчителі ставляться до вас добре не тому, що їм велено так робити, а за покликом душі?»

-        50 % респондентів обрали варіант відповіді - так;

-        50 % респондентів обрали варіант відповіді - ні.

Що дає змогу визначити що в однакової кількості респондентів є та немає відчуття, що вчителі ставляться добре не тому, що їм так велено, а за покликом душі, що складає 50 %.

Результати зафіксовані в діаграмі.

Результати анкетування занесені до протоколу.

В БЗШ І-ІІІ ст. № 21 навчаються 11 дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, які були продіагностовані відповідно за різними методиками. Зокрема, Тарасевич Катерина Олександрівна, учениця 10-А класу часто пропускає уроки, тому що не виконує домашнє завдання, а також може виникнути необґрунтована агресія до вчителів та однокласників.

З нею була проведена методика «Неіснуюча тварина», після якої ми отримали наступні результати: на малюнку зображена неіснуюча тварина, яка має назву «Астрономохід», а також в неї є голова, тулуб, руки, ноги. Це говорить про те, що досліджувана має стійку тенденцію до реалізації своїх планів, але переживає страх.

Учениці присутня обдуманість, раціональність ухвалення рішення, шляху до висновків, опора на значиму інформацію, точний старанний характер контролю за своїми міркуваннями, але наявність голок та промалювання і затемнення лінії контуру свідчать про те, що існує захист від оточуючих, агресивно, зі страхом і тривогою проти осіб, які мають можливість накласти заборони, обмеження (в даному випадку учителі).

ВИСНОВОК

Останнім часом в Україні відбуваються докорінні зміни в системі опіки над дітьми, які мають статус сиріт. Новими важливими функціями соціальних служб для дітей, сім`ї та молоді стає їх участь у створенні та забезпеченні функціонування сімейних форм виховання для дітей сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування. Враховуючи новизну проблеми, доцільно висвітлити концептуальні підходи, що дозволяють краще зрозуміти зміст і конкретну діяльність соціального педагога.[с.189] В останні десять років в нашій державі вдвічі збільшилася кількість дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Переважна більшість цих дітей влаштовані в інтернатні заклади. Вихованці інтернатних закладів відрізняються від дітей, які виховуються в сім’ях, станом здоров’я, розвитком інтелекту й особистості в цілому, що підтверджено спеціальними психологічними дослідженнями [6]. Вивчення проблем влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, довело, що сімейне виховання, безперечно, виступає пріоритетною формою в Україні. Статистика та результати досліджень свідчать, що серед дітей без батьківського піклування лише близько 10% є біологічними сиротами. Всі інші мають хоча б одного з батьків. Але з певних причин, основними з яких є бідність, втрата роботи, розпад сімей, відсутність батьківських навичок, алкоголізм і наркоманія, зловживання проти дітей та неналежний догляд, перебування батьків у місцях позбавлення волі, соматичні або психічні захворювання, діти стають бездоглядними й безпритульними.[с.190]

Вивчали і розробляли зміст, напрями, методи вивчення сім`ї та соціально-педагогічну роботу з сім’єю відомі українські вчені Бугаєць Н. А., Зайцева З., Звєрєва І., Харченко С. та ін. Соціально-педагогічна робота з сім’єю спрямовується на реалізацію сімейної політики держави, розробку механізмів забезпечення життєдіяльності та захисту сім`ї.[с. 126]

Список використаної літератури

1. Богданова І.М. Соціальна педагогіка: Навч. посіб. - К.: Знання 2008. - 267-276 с. - (Бібліотека соціального педагога).

. Заверихко Н.В. Соціальна педагогіка. Навчальний посібник. - К.: Видавничий Дім «Слово», 2011. - 135-146; 213-226 с.

. Соціальна педагогіка: Підручник. / За редакцією професора Капської А. Й. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 279-292; 325-326 с.

. Соціальна педагогіка: теорія і технології: Підручник / За ред. І. Д. Звєрєвої - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 189-203 с.

.Шевців З. М. Основи соціально-педагогічної діяльності. Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2012. - 126-137 с.

. Бевз Г. М., Тарусова Л.І. Соціальна політика держави в інтересах дитини: аналіз і концептуальна модель розбудови. Післядипломна освіта в Україні № 2. - 2005 (7). - К.: РОВ « Валевіна « - С. 16 - 22.

ДОДАТКИ

Додаток 1

Анкета для учнів 10-14 років «Ставлення учнів до школи та класу».

Мета: визначити ставлення учнів до школи, класу, навчання та предметів, які вивчаються.

Інструкція: уважно прочитавши запитання цієї анкети, надайте відповідь «так» або «нi», окрім запитань 8, 9, 10.