- сім’ї, у яких існує ризик передачі дитини до закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
- одинокі матері/батьки (у тому числі неповнолітні), яким потрібна підтримка; сім’ї, члени яких є випускниками інтернатних закладів;
- сім’ї, члени яких перебували у виховних, виправних колоніях, слідчих ізоляторах, та повернулися з них, або були засуджені до покарань без позбавлення волі, відбували альтернативні види покарань;
- діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування (за потребою) та особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у тому числі і які є випускниками інтернатних закладів;
- матері (у тому числі неповнолітні), які мали/мають намір відмовитися від новонароджених дітей;
- молоді особи, які перебували у виховних, виправних колоніях, слідчих ізоляторах, та повернулися з них, або були засуджені до покарань без позбавлення волі, відбували альтернативні види покарань тощо.
Обов’язковою умовою взяття сім’ї чи особи під соціальний супровід спеціалістами Центру є добровільна згода сім’ї чи особи на соціальний супровід, шляхом укладання договору про здійснення соціального супроводу між повнолітнім представником сім’ї чи особою та Центром (у окремих випадках договір про здійснення соціального супроводу дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування може бути укладений безпосередньо з дитиною, яка досягла 14-річного віку). У договорі визначено обов’язкову участь членів сім’ї чи особи у виконанні плану соціального супроводу. На підставі договору надаються соціальні послуги, регулюються взаємні відносини та визначається відповідальність сторін.
Соціальний супровід передбачає комплекс соціальних послуг, спрямованих на допомогу у розв’язанні проблем сім’ї чи особи, що спричинили складні життєві обставини, які вона не може подолати самостійно, визначення головної проблеми, що провокує неблагополуччя, вирішення якої дозволить сім’ї чи особі в подальшому забезпечити належне функціонування.
Справа соціального супроводу сім’ї чи особи є конфіденційним документом.
Спеціалісти, залучені до здійснення соціального
супроводу, повинні мати відповідну фахову підготовку/спеціалізацію, знання та
навички, необхідні для роботи з сім’ями чи особами, які опинилися у складних
життєвих обставинах, регулярно вдосконалювати свою компетенцію шляхом
підвищення кваліфікації, навчання на курсах, семінарах, тренінгах, тощо.
1.3 Алгоритм роботи освітнього закладу з
дітьми-сиротами
Соціально-педагогічний супровід сім’ї як вид соціально-педагогічної діяльності має своє специфічне коло суб’єктів та об’єктів, яку в процесі здійснення супроводу стають його суб’єктами (відбувається перехід від суб’єкт-об’єктних відносин до суб’єкт-суб’єктних).
Суб’єкти соціально-педагогічного супроводу сім’ї та їх повноваження:
. Директор ЗОШ: здійснює координацію планування та проведення заходів щодо соціально-педагогічного супроводу сімей суб’єктами соціально-педагогічного супроводу через педагогічну раду (колегіальний орган управління загальноосвітнім закладом);
. Заступник директора з виховної роботи: здійснює координацію планування та проведення заходів щодо супроводу сімей суб’єктами соціально-педагогічного супроводу через Раду профілактики школи та методичні об’єднання класних керівників;
. Рада профілактики ЗОШ: проводить превентивну, профілактично-просвітницьку та правозахисну роботу з дітьми та їх сім’ями, які перебувають у складних життєвих обставинах надає пропозиції щодо шляхів, методів та заходів здійснення соціально-педагогічного супроводу сім’ї в межах компетенції ЗОШ або про необхідність залучення до подальшої роботи з сім’єю спеціалістів соціальних служб;
. Психологічна служба ЗОШ: здійснює психолого-педагогічний та соціально-педагогічний супровід сімей шляхом надання їх членам комплексу адресних послуг (психологічних, психолого-корекційних, соціально-педагогічних, консультаційних, профілактично-просвітницьких, навчальних, інформаційних, патронажних, правозахисних, посередницьких, організаційно-методичних) як необхідної підтримки, допомоги і самодопомоги, а саме:
а) практичний психолог: здійснює психологічне забезпечення соціально-педагогічного супроводу сім’ї - проводить психолого-педагогічну діагностику, психологічну експертизу, психологічне консультування; розробляє та впроваджує корекційні програми з урахуванням особливостей роботи з різними типами сімей; розробляє та проводить заходи превентивного та профілактичного характеру; формує психологічну культуру учнів, педагогів, батьків; бере участь у засіданні Ради профілактики школи (готує психолого-педагогічну характеристику за результатами психологічного дослідження, повідомляє про результати роботи з сім’єю чи дітьми цих сімей);
б) соціальний педагог: здійснює соціально-педагогічне забезпечення соціально-педагогічного супроводу сім’ї - розробляє та проводить заходи превентивного та профілактичного характеру, в тому числі здійснює підготовку до засідань Ради профілактики школи; формує правову та соціальну культуру учнів, педагогів, батьків, впроваджує інтерактивні методи роботи з ними; надає потрібну соціально-педагогічну консультативну допомогу; розробляє та впроваджує соціальні проекти з урахуванням особливостей роботи з різними типами сімей; вживає заходів щодо своєчасного виявлення та систематичного обліку дітей або сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, та причин, що призвели до цих обставин, які в свою чергу викликають нестабільний стан дітей та підлітків та порушення їх прав (проводить соціальні дослідження, соціальну паспортизацію класів, школи, здійснює соціально-педагогічне інспектування за місцем проживання сімей та роботи батьків), повідомляє про таких дітей та їх сім’ї службу у справах дітей та ЦСССДМ; здійснює посередництво між навчальними установами, сім’єю, трудовими колективами, державними установами, громадськістю, організовує їх взаємодію; сприяє створенню сприятливих умов у мікросоціумі учнів для їх позитивної соціалізації.
. Класні керівники: здійснюють педагогічний супровід сімей учнів свого класу, розробляють та проводять заходи превентивного та профілактичного характеру з учнями та їх батьками (тематичні виховні заходи та батьківські збори); вживають заходів щодо своєчасного виявлення дітей або сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, та причин, що призвели до цих обставин, які в свою чергу викликають нестабільний стан дітей та підлітків та порушення їх прав (відвідування за місцем проживання, бесіди з батьками, дітьми; спостереження за змінами в поведінці та психологічному стані учнів; відслідковування ознак насильства в сім’ї з боку батьків щодо дитини, анкетування тощо); вчасно повідомляють про таких дітей та їх сім’ї психологічну службу школи; беруть участь у роботі Ради профілактики школи; залучають батьківський комітет класу до профілактичної роботи з дітьми та сім’ями, які перебувають у складних життєвих обставинах;
. Педагогічний колектив (вчителі-предметники) беруть участь у проведенні заходів превентивного та профілактичного характеру, у реалізації соціальних проектів психологічної служби школи, а також у роботі педагогічної ради школи та (за потребою) Ради профілактики школи; здійснюють навчальну діяльність за принципом диференційованого та індивідуального підходу до дітей із сімей у кризових ситуаціях з урахуванням їх особливостей (вікових, статевих, психологічних, поведінкових тощо); повідомляють психологічну службу школи про випадки жорстокого поводження батьків з дитиною чи реальну загрозу його вчинення, або ознаки, що свідчать про таке поводження.
Функції суб’єктів соціально-педагогічного супроводу сім’ї:
- діагностична (чи є порушення прав дитини в сім’ї);
- оцінкова (наскільки порушуються права дитини в сім’ї);
- попереджувально-профілактична;
- інформаційна (на основі одержаних відомостей про порушення прав дитини в сім’ї, умов, які цьому сприяють, передача цих даних у служби у справах неповнолітніх);
- контролююча (обстеження житлово-побутових умов життя сім’ї, спостереження за дотриманням зобов’язань щодо умов здійснення соціально-педагогічного супроводу членами сім’ї тощо);
- захисна (здійснення екстрених заходів щодо запобігання порушенню прав дитини в сім’ї та вчиненню насильства: порушення клопотання про вилучення дитини з сім’ї та направлення її до притулку на час вирішення питання про подальше влаштування дитини тощо);
- комунікативна (налагодження взаємодії фахівців освітнього закладу з членами сім’ї; залучення сім’ї до різних видів діяльності в межах освітнього закладу та міста; спонукання сім’ї до використання власних ресурсів для подолання причин і наслідків неблагополуччя);
- координаційна (залучення інших фахівців: медиків, психологів, юристів тощо для профілактично-корекційної роботи з сім’єю).
Обов’язки суб’єктів супроводу сім’ї:
. Відвідувати сім’ю, що потребує соціально-педагогічного супроводу, за місцем проживання у разі необхідності, але не менше ніж двічі на рік (первинне і контрольне відвідування), і вивчати житлово-побутові умови сім’ї, стосунки між членами сім’ї, дотримання прав дитини в сім’ї; складати акт про обстеження житлово-побутових умов сім’ї, характеристику сім’ї.
. Пропонувати і надавати сім’ї під час відвідування (соціально-педагогічного інспектування) соціально-педагогічні послуги; звітувати про їх надання керівнику навчального закладу та служби у справах дітей (у випадку, якщо сім’я перебуває на обліку в цих службах); фіксувати факт інспектування та його результати в обліковій картці сім’ї, а також в акті відвідування сім’ї за місцем проживання.
. Повідомляти про порушення прав дитини, виявлені під час інспектування, відповідні органи, а також повідомляти про ефективність соціально-педагогічної роботи з сім’єю для пом’якшення санкцій до членів сім’ї, залишення батькам батьківських прав (у випадку, якщо сім’я перебуває на обліку в службі у справах дітей).
. Порушувати клопотання про надання сім’ї допомоги цими установами в межах своєї компетентності (організація безкоштовного гарячого харчування дітей у навчальних закладах, матеріальна допомога, організація санаторного лікування, відпочинку і дозвілля дітей, направлення дітей на обстеження (лікування) у заклади охорони здоров’я (у разі виявлення ознак, що можуть свідчити про зловживання алкоголем і наркотиками), або в психолого-медико-педагогічну консультацію (у випадку з’ясування ознак психічної затримки розвитку дитини); вилучення дитини із сім’ї, якщо подальше перебування в ній загрожує її здоров’ю та життю, та направлення дитини в притулок або заклад інтернатного типу; розшук дитини чи інших членів сім’ї; а також перед громадськими та благодійними організаціями та товариствами (організація безкоштовного гарячого харчування, надання гуманітарної допомоги у вигляді одягу, продуктів харчування, медикаментів).
. Вести журнал профілактичної та консультаційної роботи з членами сім’ї, а також облікову картку сім’ї.
. Надавати інспектору з охорони дитинства Управління (відділу) освіти загальну інформацію про сім’ї, які потребують цільового соціально-педагогічного супроводу.
. Брати участь у засіданні Координаційної ради Служби у справах дітей та опікунської ради, в судових засіданнях для вирішення подальшої долі сім’ї і неповнолітніх з метою спостереження за дотриманням прав дитини.
. Дотримуватись чинного законодавства щодо захисту дитинства, посадових обов’язків, етичних стандартів і норм соціально-педагогічної діяльності при здійсненні соціально-педагогічного супроводу сім’ї.
Об’єктами соціально-педагогічного супроводу сім’ї є:
І. Всі сім’ї, діти яких навчаються в загальноосвітній школі (загальний соціально-педагогічний супровід сім’ї).
ІІ. Сім’ї різних типів (цільовий соціально-педагогічний супровід сім’ї), а саме:
- в яких проблеми мають незначний прояв і є на початковій стадії розвитку неблагополуччя (превентивні сім’ї);
- що належать до «групи ризику» (у кризовій ситуації, яка має початкову стадію розвитку і може бути ліквідована власними зусиллями членів сім’ї);
- які втратили всяку життєву перспективу, інертні стосовно своєї долі і долі власних дітей (неблагополучні сім’ї).
Соціально-педагогічний супровід сім’ї - профілактичне, раннє втручання в сім’ю з метою запобігання виникнення чи поглиблення кризи.
Основними завданнями такого профілактичного втручання у сім’ю є:
- надання інформації про наслідки негативного впливу деструктивних чинників сімейного виховання на поведінку дітей та підлітків, а також про наслідки асоціальних дій членів сім’ї як один відносно одного, так і щодо оточення;
- роз’яснення правових норм стосовно різних аспектів асоціальної поведінки, відповідальності батьків за невиконання своїх обов’язків із виховання дитини;
- популяризація переваг здорового способу життя;
- формування навичок культурного проведення дозвілля; створення умов для самореалізації особистості в різних видах творчої, інтелектуальної, громадської діяльності.
Соціально-педагогічний супровід сім’ї - це окремий вид роботи з сім’єю в межах компетенції навчального закладу. Ми можемо його розглядати як складову навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі в двох аспектах, а саме:
І. Загальний соціально-педагогічний супровід сім’ї, тобто вид роботи фахівців психологічної служби освітнього закладу, зокрема соціального педагога з метою залучення всіх учасників навчально-виховного процесу до профілактики та попередження негативних явищ у сімейному середовищі;
ІІ. Цільовий соціально-педагогічний супровід сім’ї, тобто комплекс соціально-педагогічних та психологічних послуг, які надаються фахівцями освітнього закладу конкретній сім’ї чи окремим її членам з метою забезпечення дотримання прав дитини у сім’ї, а також відновлення функціональної спроможності сім’ї як соціального інституту виховання і соціалізації дитини.
Загальний соціально-педагогічний супровід сім’ї - це цілеспрямована, планомірна і системна робота фахівців навчального закладу з конкретною сім’єю, яка передбачає здійснення комплексу профілактично-корекційних заходів щодо тривалої допомоги сім’ї та її членам (на основі ресурсів самої сім’ї) для формування здатності сім’ї самостійно долати свої труднощі.
Метою загального соціально-педагогічного супроводу сім’ї є попередження негативних явищ у сімейному середовищі, створення умов для набуття позитивного соціального досвіду, сприяння успішній соціалізації сім’ї і дитини зокрема.
Метою цільового соціально-педагогічного супроводу сім’ї є з’ясування та усунення причин, що можуть викликати або викликали несприятливу для розвитку та виховання дитини сімейну атмосферу, захист прав дитини у сім’ї, спрямування потенціалу сім’ї на створення умов для нормального розвитку і виховання дітей.