Материал: Соціально-педагогічний супровід дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

Соціально-педагогічний супровід дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД ДІТЕЙ-СИРІТ ТА ДІТЕЙ ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОГО СУПРОВОДУ ДІТЕЙ-СИРІТ ТА ДІТЕЙ ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ

.1 Визначення понять «діти-сироти», «діти позбавлені батьківського піклування», «соціально-педагогічний супровід»

.2 Нормативно-правова база соціально-правового захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування

.3 Алгоритм роботи освітнього закладу з дітьми-сиротами

РОЗДІЛ 2. ТЕХНОЛОГІЇ РОБОТИ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА З ДІТЬМИ-СИРОТАМИ ТА ДІТЬМИ ПОЗБАВЛЕНИМИ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ

.1 Методи дослідження соціально-педагогічного супроводу дітей-сиріт

.2 Технології роботи соціального педагога з дітьми-сиротами та дітьми позбавленими батьківського піклування

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

У довідникових та аналітичних матеріалах для соціальних педагогів та соціальних працівників за редакцією А. Капської, І. Пінчук, С. Толстоухової [12, с.183], І. Козубовської, І. Миговича [9, с.124], Л. Волинець, Н. Комарової, О. Антонової-Турченко, І. Іванової, І. Пєші [16, с.10], В. Андрущенка, В. Астахова, В. Беха, І. Беха, М. Лукашевича, І. Миговича, М. Михальченка, С. Толстоухової [13, с.406] сирітство визначене як «соціальне явище, поява якого зумовлена наявністю в суспільстві дітей, батьки яких померли, а також дітей, які залишилися без піклування батьків унаслідок позбавлення останніх батьківських прав або визнання їх в установленому порядку недієздатними, безвісти зниклими та ін.».

Викладене вище зумовлює вибір теми дослідження.

Об'єктом дослідження курсової роботи є соціально-педагогічна діяльність.

Предмет дослідження - технології соціально-педагогічного супроводу дітей сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування.

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та через експеримент дослідити технології соціально-педагогічного супроводу дітей сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування.

Об'єкт, предмет та мета дослідження обумовили такі завдання:

.Здійснити аналіз соціально-педагогічної літератури з даної проблеми.

.Теоретично обґрунтувати поняття: «соціальний супровід», «діти-сироти», «діти позбавлені батьківського піклування».

.Через експеримент дослідити технології соціально-педагогічного супроводу дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

.Описати технологію здійснення соціально-педагогічного супроводу дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Методи дослідження: теоретичні: аналіз наукової, соціально-педагогічної, методичної літератури з обраної проблеми, індукція та дедукція, порівняння, класифікація, абстрагування, конкретизація, систематизація, узагальнення.

емпіричні: педагогічне спостереження; бесіда, інтерв’ю; анкетування, тестування; педагогічний експеримент, аналіз документів і продуктів діяльності, узагальнення передового педагогічного досвіду.

Структура курсової роботи. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел. До основного тексту введено 5 таблиць, 3 схеми та 4 діаграми.

РОЗДІЛ 1. СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД ДІТЕЙ-СИРІТ ТА ДІТЕЙ, ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ

.1 Визначення понять «діти-сироти», «діти, позбавлені батьківського піклування», «соціально-педагогічний супровід»

Сирітство - це соціальне явище, поява якого зумовлена наявністю в суспільстві дітей, батьки яких померли, а також дітей, які залишилися без піклування батьків у результаті позбавлення останніх батьківських прав або визнання їх в установленому порядку недієздатними, безвісти відсутніми. [с. 267]

Сирота - дитина, що тимчасово або постійно перебуває поза сімейним оточенням унаслідок втрати батьків, а також дитина, яка не може з певних причин чи з власних інтересів залишатися в сімейному оточенні і потребує захисту та допомоги з боку держави. [с. 136]

Соціальний супровід - це діяльність спеціаліста (або групи спеціалістів), спрямована на створення необхідних соціально-психологічних умов розвитку прийомних дітей та дітей-вихованців у прийомних сім’ях та дитячих будинках сімейного типу. Основний принцип роботи - індивідуальний підхід до кожної дитини, кожної сім’ї з урахуванням особливостей та специфічних потреб.[с. 325]

Соціально-педагогічний супровід - це вид соціально-педагогічної діяльності спрямований на здійснення опіки, допомоги та патронажу неблагополучної сім’ї. Він спрямований на постійне ведення сім’ї, яка потребує систематичної підтримки умов, достатніх для забезпечення життєдіяльності.[с. 133]

Сімейними формами виховання охоплені прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу (далі - ДБСТ), положення про які затверджені відповідними постановами Кабінету Міністрів України. [с. 189] Прийомна сім’я - це сім’я, яка добровільно взяла із відповідних закладів від 1 до 4 дітей для виховання й спільного проживання. Загальна кількість рідних та прийомних дітей у родині не повинні перевищувати п’яти чоловік.

Дитячий будинок - державний виховний заклад для дітей-сиріт та дітей з неповних сімей, які потребують допомоги держави внаслідок хвороби батьків чи позбавлення їх батьківських прав. Діє три основних типи дитячих будинків: дошкільні - для дітей від 3 до 7 років, шкільні - для дітей від 7 до 18 років, змішаного типу - для дітей дошкільного та шкільного віку.

Дитячий будинок сімейного типу - це окрема сім’я , що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі. Така сім’я бере на виховання і спільне проживання не менше 5 дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу, враховуючи рідних та прийомних, не повинна перевищувати 10 осіб.

Школа-інтернат - закритий навчальний заклад, у якому живуть і навчаються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування. Школи-інтернати - це загальноосвітні заклади, які виконують навчально-виховні функції та покликані сприяти нормальній соціалізації особистості, її повноцінному розвиткові, компенсувати та виправити недоліки розвитку, забезпечити правову та соціальну захищеність вихованцям та випускникам. [с. 138]

Таблиця 1. Державна система опіки та виховання дітей, позбавлених батьківського піклування

Соціальний супровід дитячих будинків сімейного типу здійснюється спеціалістами центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Соціальний працівник, який здійснює соціальний супровід, виступає посередником між представниками органів виконавчої влади і батьками-вихователями. Технологія соціального супроводу визначена програмою «Соціальний супровід дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей» (наказ Держкомсім`ямолодь від 1 жовтня 2002 р.).

Один із напрямів діяльності соціального педагога з дитячим будинком сімейного типу - посередницька діяльність між батьками-вихователями та службами, які захищають права дитини, налагодження співпраці з різними фахівцями для забезпечення якнайкращих умов виховання дитини в сім’ї.

Крім питань щодо проблем розвитку, виховання, здоров’я, поведінки дитини, порушуються і такі, які дозволяють визначитися, що саме необхідно для вирішення тієї чи іншої проблеми і яких спеціалістів слід залучати. На основі цього складається план соціального супроводу вихованця на перші півроку її проживання у дитячому будинку сімейного типу.

План соціального супроводу - це план цілеспрямованої діяльності соціального працівника, спеціалістів, які надають конкретні послуги, а також членів родини, які разом створюють необхідні умови для оптимального функціонування сім’ї та розвитку дитини.

План розробляється на певний проміжок часу, відповідно до нагальних потреб дитини, і коригується за потребою. До складання плану залучаються батьки, учителі (вихователі), медичні працівники, які працюють з дитиною.

Основним критерієм визначення ефективності сімейних форм виховання можна визначити рівень адаптації дитини у новому житті відповідно до вимог розвитку суспільних відносин. Оцінка виховної роботи повинна залежати від того, наскільки успішно зуміли батьки-вихователі підготували дитину самостійно діяти і приймати рішення, виходячи із того, що самостійність, творча ініціатива і соціальна відповідальність стають визначальними рисами виховного процесу на сучасному етапі розвитку нашого суспільства. Розширення мережі дитячих будинків, як необхідна умова захисту прав дітей, позбавлених рідної родини, на сімейне виховання, потребує формування системи спеціалізованих соціальних служб, зорієнтованих на підготовку, підтримку та соціальний супровід сімейних форм влаштування дітей-сиріт. [325-327]

Таблиця 2. Соціальний статус дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

1.2 Нормативно-правова база соціально-правового захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

Згідно Закону України «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю» соціальний супровід - це вид соціальної роботи, спрямованої на забезпечення оптимальних умов життєдіяльності сім’ї, дітей та молоді, шляхом надання необхідних соціальних послуг, допомоги та здійснення відповідних заходів. Соціальний супровід сімей та осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах, здійснюється відповідно наказу Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту від 25.04.08 № 1795 «Про затвердження Порядку здійснення соціального супроводу центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді сімей та осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах» (зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 29.05.08 № 471/15162).

Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді при здійсненні соціального супроводу керуються:

-        наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту та Міністерства освіти і науки України від 28.09.07 № 3455/853 «Про затвердження порядку взаємодії центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та управлінь (відділів) освіти щодо підготовки до самостійного життя дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, з числа учнів старших та випускних класів інтернатних закладів і шкіл соціальної реабілітації»;

-        наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту та Міністерства охорони здоров’я України від 24.07.07 № 2643/420 «Про затвердження порядку взаємодії центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді із закладами охорони здоров’я щодо профілактики раннього соціального сирітства»;

-        наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту та Державного департаменту України з питань виконання покарань від 28.10.05 № 2559/177 «Про затвердження порядку взаємодії центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді і установ виконання покарань у проведенні соціальної роботи з неповнолітніми та молоддю, які відбувають покарання в цих установах і звільняються з них»;

-        наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Державного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства праці та соціальної політики України від 23.11.07 № 740/1030/4154/321/614;

-        наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту від 21.12.2007 № 4991»Про затвердження Порядку формування, ведення та використання Загального банку даних сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах» тощо.

Об’єктами соціального супроводу є:

-        сім’ї з дітьми та особи, які опинилися у складних життєвих обставинах і не в змозі подолати їх за допомогою власних засобів та можливостей, у зв’язку з інвалідністю батьків або дітей, вимушеною міграцією, наркотичною або алкогольною залежністю одного/обох з членів сім’ї, перебуванням у місцях позбавлення волі, ВІЛ-інфекцією, насильством у сім’ї, складними стосунками в сім’ї тощо;