Особливо показовим є використання як загальновживаних, так й термінологічних антонімів у якості епітетів в одному контексті: A stepchild of any person is treated as the stepparents’child and an illegitimate person is treated as the legitimate child of the mother and reputed father (Owen R. “Essential Tort Law”), де терміни-антоніми legitimate - illegitimate, які зазнали метафоризації при переході в термінологічний обіг із загальновживаного фонду, в даному контексті функціонують як епітети. Протиставлення child - person є нетермінологічним, хоча й в даному контексті вони імплікують фахову опозицію minor - adult. Така подвійна опозиція, що виступає ядром контрасту речення, використовується за наведеним прикладом для того, щоб підкреслити різницю між двома віковими групами в правовому полі.
Інший аспект стилістичного використання антонімів полягає в їх використанні як засобу вираження конотації - відтінками оцінки, емоційності, експресивності, функціонально-стилістичної забарвленості. Таке явище не є частотним (8%) в юридичній термінології, але попри вимоги стилістичної нейтральності та відсутності конатацій в термінів, такі випадки зустрічаються. Фахове протиставлення bastard - legitimate child слугує ілюстрацією, в якій спостерігається негативна конотація одного складника протиставлення (bastard) та позитивна іншого (legitimate child). Лексико-семантичним прототипом правничого терміна bastard є відповідна загальновживана одиниця з негативною конотацією в предметно-логічному змісті: a person born of unmarried parents; a vicious, despicable, or thoroughly disliked person [9, c. 351]. Що стосується його термінологізованого варіанта, то в ньому також наявне негативне забарвлення, оскільки існує постійний зв’язок між лексиконом загальновживаного та термінологічного регістру.
Щоправда, термін bastard є застарілим та небажаним й замість нього в юридичній лексиці використовується евфемізм illegitimate child,
напр.: A legitimate child takes the domicile of the father; an illegitimate child that of its mother (Owens K. “Law for non-lawStudents”). Термінологічне вживання терміна bastard все ж таки спостерігається, але тільки в метафоричному ужитку: The perspective of political philosophy thus allows one to see the totalitarian danger in a new light: as both a bastard child of democratic modernity and its radical negation (Mahoney D.J. “In the Truth of Our Political Nature”)., white and grey are three colors that can work well together to bring style into your home. The monochromatic color scheme is appropriate for a bedroom, kitchen, living room or even a bathroom. Stick to the monochromatic color scheme, or bring in a few accent pieces and give the room a more colorful feel.of black, white and grey hues give you a lot of creative leeway with the decorating. Soft black has a muted tone, while glossy black can act like a reflective surface, bouncing light around the space. Grey can be a pale almost pastel shade, but it can also be a deeper and richer shade such as powdercoat steel, which is almost black. White offers as many options: natural white is pure and light, while eggshell white is more off-white color, similar to cream. When designing a black and white room, use your furniture as the foundation of the room. For a bedroom, opt for an upholstered headboard covered in black satin. The shiny surface of the satin keeps the black from overwhelming the room. No matter what room you're working on, use furniture with a variety of textures and tones to keep one specific shade from taking over the room. Use a leather chair, a satin chair, wood tables, and cotton linens in compatible, but slightly different shades of the same color.fabrics in black, white and grey break up the colors and give the room more texture or dimension. Look for simple ways to bring patterns into the room, such as patterned curtains or flooring. A black and white plaid rug added to the floor works with the colors of the room without being too heavy. Black and white damask curtains pull attention to the windows and keep one color from dominating the room.in a few bright pops of color to break up the color scheme. Bright colors like lime green or citrus orange become an immediate focal point in the room. Opt for a few brightly colored throw pillows tossed on a black or white couch. For a bedroom, add a lipstick-red chair in one corner of the room.
Як бачимо, незважаючи на стилістичну нейтральність, як одну
із вимог до терміна, все ж таки простежується тенденція до використання
термінів у стилістичних цілях. Це зумовлено тим, що термін, попри всі
лексико-семантичні перетворення під час термінологізації, залишається одиницею
мови й виконує ті ж самі функції, що й одиниці загальновживаного лексикону. Ось
чому стилістичні фігури є невід’ємною частиною фахової термінології.
Наявність мезонимов, тобто проміжних структур між полісемією й омонімією, кваліфікує лексико-семантичний спосіб словотвору як синхронний. Цей факт дозволяє вважати семантическе словоттворення закономірним, повноцінним і відкриваючим широкий шлях поповнення лексичного запасу мови як синхронного (а не тільки диахронного) словотворчого явища.
Беручи до уваги той факт, що семантичне похідне експресивно-образних слів ґрунтується на семантичному зрушенні, що відбувається в результаті перейменування, розглянемо, які саме семантичні зрушення характерні для мезонімів, що дозволяє їм відтворювати й зображувати перехідні проміжні моменти навколишньої дійсності жваво, наочно й барвисто. Матеріалом для дослідження послужило як художня, так і не художнє мовлення, тому що всі функціональні стилі використовують запозичену в художнього мовлення образність, "пристосовуючи її до своїх потреб".
Аналізовані слова ставляться до неузуальної лексики, являють собою різновид мовленевих інновацій, виступаючи в якості окказіональних слів у широкому їхньому розумінні. Вони ставляться до мовних новоутворень; є не відтвореними одиницями, а створюваними; створені продуктивним різновидом семантичного словотвору - онімізацієй; цей процес досить розповсюджений у мові; мають чітко виражену внутрішню форму;
З одного боку, у семантичних структурах даних онімів актуалізуються семи «одиничність», «уніфікація», «конкретність». А це значить, їм властиве основна якість СИ: позначати унікальний, єдиний у своєму роді об'єкт.
З іншого боку, ці оніми в силу своєї специфіки мають чітко виражену внутрішню форму (певною внутрішньою організацією СИ, що сприяє розумінню того, як дане ім'я було утворено), а це явно суперечить основній властивості власного ім'я, що не зв'язане безпосередньо з поняттям.
Отже, окказіональні оніми являють собою синтез ознак загальних і власних імен в одній мовній одиниці, виявляються на периферії ономастичного простору й навіть на границі власних і загальних імен.
У подібного роду контамінованих одиницях завжди співіснують у відомому змісті опозитивні ознаки: номінація й предикація, денотат і сигнифікат, предметно-логічне й коннотативне значення.
Мотиваційні відносини в кореляції апелятив - окказіональний онім представлені послідовним семантичним зв'язком.
Мотиваційні відносини в даній кореляції реалізують модифікаційнийтип значення. У структурі модифікаційних похідних семантичні зміни зводяться до заміни на денотативному рівні сем «групове», «загальне» на семи «індивідуальне» і «конкретне». До мутаційного можуть бути віднесені похідні, які характеризуються актуалізацією контекстуальних сем, що з'явилися в результаті метафоричних переосмислень виробляючих лексем.
З погляду лексико-семантичного способу утворення аналізовані
слова є мезонімами, тому що процес онімізації супроводжується утворенням нового
слова, у якому зберігаються понятійні ознаки виробляючого апеллятива.
1. Виноградов В.В. Русский язык: Грамматическое учение о слове.М.: Высшая школа, 1972. 613 с.
. Воробьева И.А. К вопросу о переходе имен нарицательных в собственные (на материале топонимии Западной Сибири) // Актуальные проблемы лексикологии: Тезисы докладов лингвистической конференции. - Новосибирск, 1967.-С. 124-126.
. Воробьева И.А. К вопросу о лексическом значении имен собственных // Актуальные проблемы лексикологии: Доклады лингвистической конференции. Ч. 1. -Томск, 1971.- С. 1-9.
. Вороничев O.E. К вопросу об омонимии и смежных явлениях // РЯШ. 1999. - №4. - С.71-77.
. Гайсина Р.М.Семантическая категория отношения // Исследования по семантике. -Уфа, 1996.
. Гак В.Г. К диалектике семантических отношений в языке // Принципы и методы семасиологических исследований. -М., 1976.- С. 73-92.
. Галкина-Федорук Е.М. Слово и понятие. М., 1955.
. Гинзбург E.Л. Одноименность однокоренных производных // Проблемы структурной лингвистики. 1976. -М., 1978.-С.34-130.
. Есперсен О. Философия грамматики. М.: Издательство иностранной литературы, 1958. 404 с.
. Жаботинская С.А. Когнитивные и номинативные аспекты класса числительных. М.: ИЯ РАН, 1992. 216 с.
. Комиссаров В.Н. Проблема определения антонима // Вопросы языкознания. - 1957. - № 2. - С. 4958.
. Кошевая И. Г. Стилистика современного английского языка. М.: Академия, 2011. 352 с.
. М.: РИЦ МГГУ им. М. А. Шолохова, 2013. С. 101-104.
. Новиков Л. А. Антонимия в русском языке. - М.: МГУ, 1973. - 290 с.
. Панфилов В. З. Категория количества в мышлении и языке // Философские проблемы языкознания. М.: Наука, 1977. 288 с.
. Сruse D. A. Lexical Semantics. - Cambridge: CUP, 1997. - 314 p.
. Свиридова Л.К. К унификации анализа различных текстовых жанров // Теоретические и прикладные аспекты лингвистики: сборник материалов международной научно-практической конференции молодых исследователей.
. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. - Полтава: ДовкілляК, 2006. - 716 с.
. Соколова Н.Л. К проблеме определения и классификации антонимов и их стилистического использования / Н. Л. Соколова // Науч. докл. высш. шк. филол. науки. - 1977. - № 6 - С. 67.
. Українська мова: Енциклопедія. Видання 2-ге, виправлене та доповнене./ В.М. Русанівський, О.О. Тараненко, М.П. Зяблюк та ін. - К.: Українська енциклопедія ім. М.П. Бажана, 2004. - 824 с.: іл.
. Фомина И.Н. Мезонимия как лексическая категория и ее стилистические ресурсы Дис.,1991, Днепропетровск
. Щербаков А.В. Антитеза / А.В. Щербаков // Культура русской речи: Энциклопедический словарь-справочник / Под ред. Л.Ю. Иванова, А.П. Сковородникова, Е.Н.Ширяева и др. - М. : Флинта; Наука, 2003. - С. 56-58.
. Crystal D. Language Play / D. Crystal. - Chicago: The University of Chicago Press, 1998. - 249 p.
. Jackson H. Words and their Meaning. - London: Longman, 1988. - 280 p.
. Jones S. Antonymy: A Corpus-based Perspective / S. Jones. - London; New York: Routledge, 2002. - xvi, 193 p.
. Murphy M. L. Semantic relations and the lexicon. - Cambridge: CUP, 2003. - 304 p.
. Oxford Dictionary of Law / ed. by J.E.A. Martin. - 5-th edition. - Oxford, 2003. - 551 p.
. Webster’s New Dictionary of Synonyms. - Springfield: MerriamWebster