Курсова робота
Словоскладення як спосіб утворення англомовних інновацій сфери
Інтернет
Вступ
неологізм англійський інтернет лінгвістика
Абсолютний прогрес мови, наголошують науковці, насамперед виражається в розвитку словникового складу, саме тому лінгвістичні та соціолінгвістичні питання, пов`язані з розвитком, збагаченням словникового складу, завжди були в центрі уваги мовознавців. Дослідження цих питань дає змогу зрозуміти тенденції розвитку мови взагалі, заглянути в її майбутнє, висвітлити проблему «мова та її середовище», яка має важливість не тільки для соціальної, але й для «внутрішньої» лінгвістики. Розвиток словникового складу якраз і відбиває процес пристосування мовної системи до нових потреб комунікації у зв`язку з ускладненням середовища.
Кінець ХХ-го століття відзначається глобальними соціально-економічними змінами, людство вступило в новий етап науково-технічного прогресу, який іменується інформаційною революцією. Вагому роль в інформаційному обміні на світовому рівні відіграє мережа Інтернет. Не випадково, що саме в цей період значно зросли і темпи збагачення словникового складу: в 90-ті роки, за оцінками дослідників, англійська мова щорічно поповнюється 15000-20000 нових одиниць, тоді як на початку XX-го століття приріст становив всього 1000 одиниць на рік. У той же час в 90-ті роки проблемам розвитку словникового складу приділялось значно менше уваги, ніж у 70-ті-80-ті роки, незважаючи на очевидність більших масштабів кількісних та якісних змін, спричинених бурхливим розвитком економіки, науки, техніки, ускладненням форм суспільного життя.
Науково-технічна революція, охоплюючи все нові й нові сфери життя, та пов`язана з нею взаємодія всіх наук, очікуваний демографічний вибух та інші найважливіші явища цивілізації призводять до неймовірного розвитку різних видів відносин між державами та іншими іншомовними суспільствами людей. Вплив Інтернету відбивається не тільки у значному кількісному зростанні словникового складу англійської мови, але й у якісних змінах у ланках лексико-семантичної системи. Інтернетизація багатьох сторін повсякденного життя носіїв англійської мови супроводжується широкомасштабною детермінологізацією нової лексики, пов'язаної із сучасною технікою, або її перетворенням у біофункціональну лексику, що належить одночасно і загальнонародній мові, і мовам для спеціальних цілей.
Результати семантичних процесів і змін, викликаних інформаційною революцією, знаходять своє втілення у мовних явищах, що все більше пронизують мову, впливають на існуючі семантичні підсистеми й угруповання. Ключові одиниці «інформаційної революції'' перетворюються на центри слово- і фразотворення, стають домінантними елементами розгалужених лексико - семантичних парадигм. Актуальність процесів і явищ, співвіднесених із сучасним етапом науково-технічного прогресу, обумовлює прагнення відбити відповідні поняття варіативними мовними засобами, створює явище атракції синонімів навколо даних понять. Необхідність розмежування «кібернетичних» і «докібернетичних» понять викликає явище диференціюючої реномінації - більш чіткого позначення старих понять.
Інтернетизація внесла істотні зміни в систему словотвору, породила цілий ряд нових високопродуктивних словотворчих елементів або нових семантико-словотворчих варіантів існуючих афіксів, викликала переміщення суфіксів і префіксів від периферії системи до ядра, від мов для спеціальних цілей до загальнонародної мови, сприяла розширенню самого поняття «словотворчий елемент». Нова лексика і фразеологія, що виникла у зв'язку з інформаційною революцією, зокрема, із широким використанням Інтернету, пронизує в даний час мову багатьох сфер соціального життя і відбиває як численні блага і вигоди, так і нові соціальні, психологічні й інші проблеми, негативні наслідки і побічні ефекти нинішнього етапу науково-технічного прогресу. В цих умовах надзвичайно зростає попит на переклад як засіб, який обслуговує економічні, технічні, суспільно-політичні, наукові, культурно-естетичні та інші відносини між народами.
Вивченню процесів збагачення словникового складу англійської мови та словотвору зокрема значну увагу приділяли Р. Барнхарт, Ю.О. Жлуктенко, В.І. Заботкіна, Ю.А. Зацний, М.М. Полюжин, Н.Г. Олексенко, А.Е. Левицький, С. Морт, Дж. Ейто, Р. Фішер.
Проблема появи нових слів у сучасній англійській мові є дуже актуальною сьогодні. Об'єктивний розвиток суспільства в кожний історичний період зумовлює появу нових слів і значень - неологізмів. Питанням неологізмів займалося і займаються багато лінгвістів, серед яких А.В. Янков, А.А. Харьковська, Н.К. Ізулікін, Зацний Ю.А., І.І. Мурко та багато інших.
Виходячи із цього, темою нашої курсової роботи було обрано «Словоскладення як спосіб утворення англомовних інновацій сфери Інтернет».
Актуальність нашого дослідження визначається необхідністю і в той же час відсутністю комплексного аналізу процесів та явищ, які відбуваються в словниковому складі англійської мови наприкінці ХХ століття. Зокрема, виникає необхідність дослідження змін в шляхах, способах та засобах збагачення словникового складу, процесів формування нових дериваційних елементів, які активно відбуваються саме в останні десятиліття.
Подальше ускладнення позамовного інформаційно-технічного середовища потребує соціолінгвістичного аналізу інноваційних процесів, процесів творення неологізмів, виявлення конкретних соціальних чинників, які найбільш впливають на ці процеси, розкриття ролі інформаційної революції в лексико-семантичних змінах.
Об’єктом нашого дослідження виступає лексична база інноваційної сфери Інтернет.
Предмет дослідження - неологізми Інтернет-сфери, утворені способом словоскладання.
Мета дослідження - розглянути словоскладання як основний спосіб утворення інновацій сфери Інтернет.
Для досягнення мети нашого дослідження перед нами були поставлені наступні завдання:
- охарактеризувати словоскладання як продуктивний спосіб словотвору в англійській мові;
- визначити поняття неологізму в сучасній лінгвістиці;
дослідити продуктивні способи деривації нових мовних одиниць;
визначити особливості дії словоскладання та його модельний ряд;
розглянути розвиток англомовного суспільства та розвиток новітніх технологій;
дослідити інновації сфери Інтернет, що утворені за моделями словоскладання;
підготувати
статистичні дані продуктивності моделей словоскладання.
1. Місце словоскладання у процесі словотворення
.1 Словоскладення як продуктивний спосіб словотвору в англійській мові
Словоскладення - це утворення нової (похідної) основи поєднанням двох уже існуючих основ, звичайно без зміни їх форми.
Складних іменників в англійській мові дуже багато: apple-tree (яблуня), steamship (пароплав), airport (аеропорт), rainbow (райдуга), ice-cream (морозиво), arm-chair (крісло), seashore (берег моря) та ін.
Складні іменники пишуться разом або через рисочку (дефіс).
При роздільному написанні двох іменників підряд перший з них звичайно є означенням до другого, а ціле - словосполученням, а не складним словом. Порівняймо:gold watch (словосполучення золотий годинник)goldsmith (складне слово ювелір) [5, c. 27-28].
У сучасній англійській мові складні слова або композити (compounds words, composites) є наслідком продуктивного процесу словотвору. Складні слова - це такі лексичні одиниці, що складаються з двох і більше основ і вживаються як незалежні форми.
Словоскладення на думку окремих дослідників, є головним напрямком розвитку лексики мови, бо воно - найпродуктивнішій тип словотвору. Складні слова розподіляються наступним чином:
. З точки зору приналежності до різних частин мови (функціонально).
Більшість складних слів - це складні іменники типу aircraft, moonshine, red-headed, white-faced, складні дієслова є наслідком подальшої деривації, тобто утворюється від складних іменників, що вже існують, шляхом конверсії, наприклад: to snub-nose, to deep-root, to bad-test
Складні прислівники і сполучники складають незначну частину із загальної кількості композитів; неологізми серед них не зустрічаються. Слова типу inside, within, існують у мові протягом давнього часу. На увагу заслуговують ще й такі факти. Значна кількість слів застаріла, що дає змогу окремим дослідникам вважати словоскладання непродуктивним видом словотвору. Головна ознака зовнішнього характеру складного слова полягає у його відокремлені від фрази; остання утворюється за певними синтаксичних правилами, тоді як складне слово має власні правила словотвору.
. Розподіляються складні слова і у відповідності з типами словотвору. Два види композиції охоплюють власне композити і ті слова, що утворені водночас за двома зразками - словоскладання і деривації. Останні утворення - похідного типу.
До дериваційних складних слів слід віднести і похідні складні іменники, наприклад: a hold-up, big to hold up, a cast-away, big to be cast away.
Конверсія у таких випадках перетворює дієприслівникові фрази у слова. До складних слід віднести також фрази, які набули статусу композитів завдяки широкого вжитку, що спонукало до їхнього орфографічного оформлення як окремих лексичних одиниць. Для прикладу візьмемо прикметники middle-of - the-road «половинчастим», never-to-be-forgotten «незабутній» [7, c. 14].
Складні слова умотивовуються і семантично, і структурно компонентами, що ці слова утворюють. Стосунки між компонентами досить складні, тому що при утворенні складного слова значення їх можуть змінюватися. До того ж, вони обов'язково впливають один на другий і мають підпорядковуватися певним граматичним правилам. Суборденативні складні слова - це такі слова, складові частини яких структурно і семантично взаємозалежні, не дорівнюючи при цьому одна одній.
Складні іменники субординативного типу часто несуть у собі семантичну зміну значення, пор.: White-eye «різновид птаха», bluecoat «солдат, вояк», pony-tail «зачіска, кінський хвіст».
У координативній композиті одна із складових компонентів не має переваги над іншим. Обидва компоненти і структурно, і семантично до якоїсь міри незалежні. Переважна більшість координативних складних слів - це надбання розмовного шару лексики. Їм властива проста морфологічна форма, семантична влучність і широке емоційне забарвлення. Складні слова розпадаються на великі групи - частини мови. Найчисленнішими є складні іменники.
Складні іменники розподіляються на різні групи в залежності від типу взаємин між компонентами. Ці взаємини визначаються порядком модифікації складових частин: перший компонент може індентифікувати другий, і навпаки один із компонентів, крім того, взагалі може бути не іменником. Серед складних іменників виділяють зокрема екзоцентричні, тобто такі, у яких лише комбінація обох елементів дає назву відповідного поняття, наприклад: baffle-board «Перегородка», dog-bee «трутень», leather-head «дурень» [10, c. 41].
Найпоширенішою структурною формулою складних іменників є формула N + N.
Останнім часом спостерігається значна продуктивність складних іменників, утворених від дієслів з постпозитами (прийменниками) або прислівниками.
Останній компонент ніби
умотивовує конверсію, утворюючи врешті складний іменник, наприклад: a black-out
«скорочення робочого дня з наступними скороченнями платні» [15, c. 73-74].
1.2 Поняття неологізму в сучасній лінгвістиці
Неологі́зм (від грец. νέος - молодий, новий і λογισμός - судження, вислів) - новостворений термін, слово або фраза, що перебуває в процесі входження в загальне використання і ще не включений до державної та загальновживаної мови.
Неологізми служать, з одного боку, для номінації нових чи ще не названих понять, реалій, а з іншого - для заміни попередніх найменувань новими, зумовленої різними чинниками - тенденцією до мовної економії, уніфікації номінативних моделей, виразнішого, точнішого найменування, експресивно-стилістичного оновлення, з причин соціально-політичного, пуристичного, евфемістичного характеру та інших.
Неологізми, у свою чергу, поділяються на загальномовні та індивідуально-авторські.
Загальномовними називають такі нові слова, які, по-перше, досить швидко стають надбанням усіх або обмеженого за якоюсь ознакою (професійною, соціальною, територіальною) кола носіїв мови, і, по-друге, виконують переважно номінативну, тобто називну, функцію. Індивідуально-авторськими називаються такі нові слова, які створюються письменниками і вживання яких, по-перше, виконує не стільки номінативну, скільки оціночно-виражальну функцію [17, c. 28].
Порівняймо з оцінкою, яку дає індивідуально-авторським неологізмам Б. Томашевський: «Неологізми - це такі слова, які створює сам митець, сам поет, письменник не для того, щоб дати їм загальний ужиток, ввести їх до загальновживаної мови, в загальний словник, а для того, щоб читач відчував у процесі сприйняття самого художнього твору, як перед ним народжується нове слово. Неологізм повинен завжди сприйматися як певний винахід саме даного митця, він неповторний. Як тільки починають його повторювати, вводити до загального словника, він втрачає той стилістичний ефект, на який розраховував митець [20, c. 39].
Неологізми з'являються в мові, по-перше, як власне новотворення - шляхом словотворення на основі наявних у даній мові морфем, переосмислення слова та лексикалізації словосполучення, по-друге, як відносні новотворення - внаслідок запозичення мовних одиниць з інших мов та переходу їх до загальнонародної мови з вужчих стильових сфер або територіальних різновидів, а також актуалізації застарілих слів.
В наш час англійська мова переживає неологічний бум. Величезний потік нових слів та необхідність їх фіксування і пояснення зумовив створення особливої галузі лексикології-неології - науки про неологізми. В ньому з'являється велика кількість нових лексичних одиниць (за підрахунками Р. Берчфільда, понад 800 слів на рік), необхідність реєстрації та опису яких викликало появу нового розділу лексикології - неологїї, науки про неологізми [37, c. 88].
Нова лексична одиниця проходить декілька стадій соціалізації (прийняття її в суспільстві) та лексикалізації (закріплення її в мові). З'явившись, неологізм поширюється, як правило, викладачами університетів, шкільними вчителями, робітниками засобів масової інформації. Потім він фіксується в друці. Наступна стадія соціалізації - прийняття нової лексичної одиниці широкими масами носіїв мови. Після цього починається процес лексикалізації: набування навичок використання неологізму в спілкуванні, виявлення умов та протипоказань щодо його використання в різних контекстах. В результаті утворюється лексична одиниця певного структурного типу (просте, похідне, складне, складно-похідне слово або словосполучення), яка включається в різноманітні словники неологізмів.
Неологізми пов'язані практично з усіма сферами життя сучасного англомовного суспільства.
Що до самого терміну неологізм - то це є нове слово (стійке сполучення слів), нове або по формі або по змісту. Виходячи з цього, у вокабулярі неологізмів можна виділити:
. Власне неологізми (новизна форми поєднується з новизною змісту): audiotyping - аудіодрукування, bio-computer - комп’ютер, котрий імітує нервову систему живих організмів, thought-processor - комп’ютер, котрий логічно будує та розвиває ідеї.
. Трансномінація, яка поєднує новизну форми слова зі значенням яке вже передавалося раніше іншою формою: sudser - мильна опера, big C (мед.) рак.
. Семантичні інновації або переосмислення (нове значення позначається формою, котра вже була в мові): bread - гроші, drag - скукота, acid - наркотик ЛСД.