Материал: Сировиготовлювач

Організаційні основи та порядок підготовки до консервації, проведення консервації та розконсервації основних виробничих засобів підприємств визначає «Положення про консервацію основних виробничих фондів підприємств». Це положення обов'язкове для підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, а також засновані на державній власності. Для інших підприємств це положення має рекомендаційний характер.

Консервація основних фондів підприємств - це комплекс заходів, спрямованих на довгострокове (але не більше як три роки) зберігання основних фондів підприємств у разі припинення виробничої та іншої господарської діяльності з можливістю подальшого відновлення їх функціонування.

Основні засоби підприємств можуть бути законсервовані, якщо за техніко-економічним обґрунтуванням подальше використання їх у виробництві визнано тимчасово недоцільним. Консервація, утримання та розконсервація основних засобів підприємства здійснюються згідно з проектом консервації, який повинен бути затверджений:

органом, уповноваженим управляти його майном, - для підприємств, заснованих на державній власності;

власником (власниками) за погодженням із міністерством або іншим центральним органом виконавчої влади (за галузевим принципом) - для підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, або з Мінекономіки, якщо підприємство займається діяльністю, що стосується кількох галузей економіки;

власником (власниками) - для решти підприємств.

Також регулюють порядок консервації основних засобів підприємств Постанова «Про порядок консервації основних фондів і тимчасового виведення з експлуатації виробничих потужностей підприємств, що виготовляють товари легкої промисловості», Постанова «Про порядок консервації основних фондів і тимчасове виведення з експлуатації виробничих потужностей підприємств, що виготовляють товари лісової та деревообробної промисловості» та «Положення про порядок консервації і розконсервації об’єктів будівництва».

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. Отже, на вартість об'єктів основних засобів, які знаходяться на консервації, амортизація не нараховується.

На період консервації основні засоби приводяться до стану, який забезпечує збереження технологічного обладнання, будов, споруд, а також безпеку персоналу та охорону навколишнього середовища. Процес консервації та подальше утримання об'єктів основних засобів, які знаходяться на консервації, потребують від підприємства витрат: матеріальних; витрат на оплату праці персоналу, який обслуговує об'єкти; амортизацію основних засобів, які беруть участь у роботах, пов'язаних із консервацією чи утриманням законсервованих об'єктів тощо. Враховуючи, що законсервовані об'єкти не беруть участі у господарській діяльності підприємств, тобто не пов'язані безпосередньо з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), перелічені витрати треба класифікувати як інші витрати.

З метою оподаткування прибутку підприємств у «Законі про оподаткування прибутку підприємств» зазначено, що у разі виведення з експлуатації окремого об'єкта основних фондів групи 1 балансова вартість такого об'єкта для цілей амортизації прирівнюється до нуля, при цьому амортизаційні відрахування не нараховуються.

У разі виведення з експлуатації окремого об'єкта основних фондів групи 1 або передачі його до складу невиробничих фондів за рішенням платника податку балансова вартість такого об'єкта для цілей амортизації прирівнюється до нуля. При цьому амортизаційні відрахування не нараховуються.

Отже, за основними фондами групи 1, починаючи з кварталу, наступного за кварталом, у якому такі основні фонди були переведені на консервацію, нарахування амортизації припиняється. Після розконсервації, починаючи з наступного кварталу, нарахування амортизації поновлюється і балансова вартість розконсервованого об'єкта збільшує балансову вартість групи 1 основних фондів.

У разі виведення з експлуатації окремих фондів груп 2, 3, 4 з будь-яких причин (крім продажу) балансова вартість таких груп не змінюється. Отже, порядок нарахування амортизації за основними фондами 2, 3, 4 груп при переведенні їх на консервацію не змінюється. Не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу валових витрат звітного періоду витрати платника податку на утримання основних фондів, які знаходяться на консервації.

Розглянемо організацію обліку основних фондів, які перебувають на консервації, обліку витрат, що їх несе підприємство для здійснення консервації, а також відображення таких операцій у фінансовій звітності і податковому обліку.

Консервація - комплекс заходів, спрямованих на тривале зберігання основних виробничих фондів у разі припинення виробничої та іншої господарської діяльності з можливістю у майбутньому відновлення їх функціонування. Консервація основних фондів здійснюється у тому разі, коли у певний період часу їх використання у виробничому процесі є недоцільним, проте підприємство не виключає можливості їх використання згодом у власній господарській діяльності. Консервація основних виробничих фондів та їх тимчасове виведення з виробничого процесу, а також розконсервація здійснюються з дотриманням процедур і є частиною звичайної діяльності підприємства. Розглянемо питання обліку витрат на підприємстві недержавної форми власності.

Об’єкти основних фондів, які тимчасово виводяться з експлуатації, не втрачають статусу основних засобів (фондів) і тим більше не відчужуються підприємством, тобто не змінюють власника. Як і до консервації, об’єкт основних засобів обліковується в «Інвентарній картці обліку основних засобів», додатково оформляється акт про тимчасове виведення основних фондів з виробничого процесу та їх консервацію.

сировиготовлювач виробництво автоматизація

10.2 Технічна карта консервування даного виду обладнання

Пакування та консервація сировиготовлювача повинно забезпечувати зберігання виробу на місці не менше 12 місяців від дня консервації.

У випадку зберігання сировиготовлювача більше встановленого терміну, потрібно провести його переконсервацію.

Вертикальний резервуар із теплообмінною рубашкою, ріжуче-вимішувальний механізм із мішалками, вертикальні вали, реверсивний привід, патрубки для подачі молока й інших вихідних компонентів, пристрій для відбору сироватки і вивантаження сирного зерна, опори та інші роз'ємні частини консервуються без упаковки.

Дрібні складові одиниці та деталі, що ідуть із сировиготовлювачем пакуються в ящики по ГОСТ 10198-71.

Контрольно-вимірювальні прилади, скло, та інші дрібні деталі сировиготовлювача повинні бути упаковані в ящики типу 3, виготовлені по ГОСТ 2991-69, які кладуться в основний ящик і закріплюються в ньому за допомогою сталевої стрічки Н-0540 ГОСТ 3560-73 і дерев’яними брусками.

В місцях доторкання деталей і складових частин сировиготовлювача ящиком, сталевою стрічкою чи розпірними дерев’яними брусками для зберігання нанесеної фарби чи оброблених поверхонь від пошкоджень повинні бути підкладені м’які прокладки.

Експлуатаційні та технологічні документи повинні бути завернуті в спеціальний папір по ГОСТ 8273-75, упаковані у пакети із поліетиленової плівки по ГОСТ 1035-4-73 і вкладені в карман, розташований на внутрішній стороні бокової стінки основного ящика.

Для зварювання монтажних стиків, передбачених монтажними кресленнями, разом із сировиготовлювачем поставляється необхідна кількість електродів. Електроди повинні бути загорнуті в поліетиленову плівку по ГОСТ 10354-73 і упаковані в ящики, що виготовлені по ГОСТ 2991-69 при цьому вага упакованого ящика не повинна перевищувати 50 кг.

Потрібно забезпечити зберігання сировиготовлювача на площадках під навісом. Ящики повинні зберігатись в складських приміщеннях.

Поверхні деталей і складальних одиниць сировиготовлювача, що не мають лакового покриття, підлягають консервації з метою захисту від корозії по ГОСТ 13168-69.

Всі робочі поверхні повинні бути покриті солідолом УС-2 по ГОСТ 1033-73 чи пластичним змащуванням ПВК по ГОСТ 19537-74 без бар’єрної упаковки.

Табличка маркування сировиготовлювача виготовляється по ГОСТ 12969-67 з тонколистової сталі і кріпиться і кріпиться до нього сваркою. Місце кріплення таблички згідно креслень. Форма таблички - прямокутна, розмір 125x80 мм по ГОСТ 12972-1-67. Напис на табличці повинен бути виконаний по ГОСТ 12971-67. Зміст маркування по ГОСТ 27-00-37-71.

Місце роз'ємів усіх вузлів у розібраному вигляді повинні бути промаркіровані.

Потрібний час для консервування окремих частин сировиготовлювача наведена в таблиці 10.1.

Таблиця 10.1 - Тривалість консервування частин сировиготовлювача

Підрахуємо загальний час консервування:

Т=1+2*0,2+2*0,1+8*0,05+0,3+4*0,1+0,3+0,5+0,5=4 год.

Висновок: консервація дозволяє зберегти обладнання для подальшої експлуатації. Загальний час консервування всього обладнання складає 4 год. Якщо працюватимуть 2 працівника, то вони виконають всю роботу (4 год./2) за 2 год.

11. Охорона довкілля

Охороні навколишнього середовища в нашій країні приділяють велику увагу, тому що стрімкий розвиток промисловості став сильно впливати на навколишнє середовище (на стан повітря, ґрунту, річну і озерну воду), що може загрожувати стійкому існуванню рослинного і тваринного світу.

Харчова промисловість України - одна із провідних галузей економіки країни. Розвиток харчової промисловості потребує подальшої інтенсифікації технологічних процесів, зменшення витрат палива, електроенергії на їх здійснення, витрат металів й інших конструкційних матеріалів на виготовлення машин та апаратів, а також покращення екологічної ситуації в нашій країні.

У процесі модернізації обладнання найбільший економічний ефект дають ті рішення, які спрямовані на раціональне використання сировини й матеріалів (природних ресурсів), впровадження матеріалозберігаючої техніки та технології і зменшення впливу на екологію країни.

Введення в експлуатацію цеху по виробництву сиру з точки зору забруднення навколишнього середовища не впливає на екологічну обстановку в районі його розміщення. Цех по виробництву сиру, що проектується, є другорядним джерелом забруднення атмосфери, яке не впливає негативно на її стан. Основними викидами забрудників від технологічних процесів є викиди теплових та водяних парів.

Для кращого розсіювання забрудників від витяжних систем викид витяжних повітроводів слід розміщувати на висоті 1,5…2 м вище рівня покрівлі.

У зв’язку з тим, що основним забрудником у виробництві є викиди тепла і водяних парів, то очищення витяжного повітря не потрібне.

Передбачена безвідходна технологія виробництва. Відходи пакувальних матеріалів збираються в контейнерах на спеціально передбаченому майданчику та вивозяться на міське звалище відповідно договору з комунальною службою міста.

Джерелом водопостачання передбачені існуючі водопровідні мережі проммайданчика. Вода за хімічними та бактеріологічними показниками відповідає ГОСТ 2874-82 «Вода питна».

Каналізаційний стік від виробництва твердих сирів поступає до зовнішньої каналізаційної мережі підприємства.

Враховуючи сучасну безвідходну технологію, до каналізаційних мереж попадають стоки тільки від миття обладнання. Зокрема, жироутримуючі стічні води до попадання до загального стоку піддаються попередньому очищенню на існуючій жироловці. Після комплексного очищення стічні води не мають шкідливих домішок.

Санітарно-захисна зона промислового майданчика, яка становить 50 м, озеленена деревами та кущами, які мають фітонцидні властивості, що позитивно впливає на навколишнє середовище.

Аналіз та зіставлення видів та рівнів впливу на навколишнє середовище організуючого підприємства показує, що прийняті в проекті заходи по застосуванню прогресивних технологічних процесів та обладнання, утилізація відходів виробництва дозволяє зробити висновок про екологічну безпеку виробництва при дотримуванні адміністрацією всіх діючих норм та правил, зв'язаних з екологічною безпекою об'єкта.

В результаті модернізації обладнання по виготовленню сиру підвищилася продуктивність, передбачена безвідходна технологія виробництва, стічні води не містять шкідливих домішок. В результаті покращилася екологічна ситуація на підприємстві та в регіоні.

Висновки

Метою дипломного проекту було покращення техніко-економічних показників роботи сировиготовлювача Я5-ОСЖ-10, шляхом проведення його модернізації.

Сутність модернізації полягає у зміні конструкції завантажувально-розвантажувального пристрою. Створення пристрою для відбору сироватки і вивантаження сирного зерна у вигляді забірної та зливної труб, з'єднаних через золотниковий елемент, дозволяє розмістити в одному пристрої вузли для відбору сироватки і вивантаження сирного зерна, що дає можливість використовувати один привід.

Запропонована конструкція дозволяє проводити інтенсивний відбір сироватки самопливом, без зупинки мішалок і застосування насосу. Таким чином відбувається підвищення надійності роботи сировиготовлювача за рахунок виключення технологічних операцій осадження сирного зерна і подальшого дроблення пласту, зменшення втрат сирного зерна та поліпшення його якості, зниження енергозатрат і собівартості виробленої продукції.

Крім того, дана конструкція дозволяє покращити санітарну обробку сировиготовлювача і зменшити витрати миючих засобів та води за рахунок повного беззалишкового спорожнення сировиготовлювача.

Список використаної літератури

1.      Сурков, В. Д. Технологическое оборудование предприятий молочной промышленности [Текст] / В.Д. Сурков. - М. : Пищевая промышленность, 1983. - 432с.

2.      Гальперин, Д. М. Технология монтажа, наладки и ремонта оборудования пищевых производств [Текст] / Д. М. Гальперин, Г. В. Миловидов. - М. : Пищевая промышленность, 1990.

.        Купчик, М. П. Основи охорони праці [Текст] / М. П. Купчик, І. Ф. Степанець. - К., 2000. - 416 с.

.        Томбаев, Н. Л. Справочник по оборудованию предприятий молочной промышленности [Текст] / Н. Л. Томбаев. - М. : Пищепромиздат, 1972. - 543 с.

.        Золотим, Ю. П. Оборудование предприятий молочной промышленности [Текст] / Ю. П. Золотим, М. Б. Френклах, Н. Г. Пашутин. - М. : Агропромиздат, 1985. - 270 с.

.        Ростороса, Н. Л. Курсовое и дипломное проектирование предприятий молочной промышленности [Текст] / Н. Л. Ростороса, П. В. Мордвинцева.- М. : Пищевая промышленность, 1976. - 297 с.

.        Красов, Б. В. Монтаж и ремонт оборудования предприятий молочной промышленности [Текст] / Б. В. Красов.- М. : Пищевая промышленность, 1973. - 305 с.