Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретичні основи процесу розвитку творчих здібностей школярів
.1 Поняття творчості та творчих здібностей
.2 Творча діяльність школяра під час уроків читання
.3 Формування і розвиток мотивації на уроках читання
Розділ 2. Педагогічні умови розвитку творчих здібностей школярів на уроках читання
.1 Розвиток творчих здібностей школярів у виконанні творчих завдань
.2 Методика стимулювання словесної творчості та навчання дітей творчої розповіді
.3 Основні педагогічні напрями, форми та методи розвитку творчих здібностей молодших школярів
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Вступ
Проблема розвитку творчої особистості у початковій ланці була і залишається актуальною. Державі потрібні не відмінні виконавці, а інтелектуально розвинені, творчо обдаровані особистості.
Розвиток творчості і творчих здібностей учнів хвилювала в різні часи не тільки відомих педагогів, але й дослідників, мислителів, філософів, науковців. Якщо говорити про творчість дитини, слід наголосити, що учні найчастіше не створюють щось зовсім нове, але створення, відкриття суб’єктивно нового для дитини вже є проявом творчості.. Творчість є одним із засобів підвищення емоційного тонусу особистості, закріплення комплексу емоційно-вольової регуляції, а головне - актуалізації позитивної гами переживань, яка супроводжує ефективну працю, переживання радості від зробленого, досягнутого, почуття впевненості у своїх силах, у своєму творчому потенціалі й творчих здібностях.
Вивченням цієї проблеми займалися такі вчені й педагоги, як Г.Н. Кудіна, З.Н. Новолянська, Л.Є. Стрельцова, Н.Д. Тамарченко, Д.Б. Ельконін, А.М. Матюшкина, А.В. Запорожець та інші. Різноманітні аспекти виховної та розвиваючої системи творчості, їх педагогічна спрямованість знайшли глибоке осмислення у творчості таких українських письменників і педагогів як Г. Сковорода, І. Франко, С. Русова, Н. Забіла, О. Іваненко, В. Сухомлинський.
Розвиток творчості в учнів є важливим не лише тому, що завданням сучасної освіти є формування творчої особистості, а й тому, що людина, яка вміє творчо мислити, в нестандартних ситуаціях завжди знайде вихід, такій людині буде легше адаптуватися в житті. Лише творча особистість, спроможна створювати, управляти, пропонувати нові теорії, нові технології, нові напрямки розвитку, знаходити шляхи виходу зі складних нестандартних ситуацій. Тому забезпечення кожній людині можливості використання свого творчого потенціалу є одним із пріоритетних завдань як загальноосвітніх, так і позашкільних закладів.
Виходячи з усього вище сказаного можна визначити такі елементи даної роботи:
Об'єктом дослідження є розвиток творчих здібностей школяра на уроці читання.
Предметом дослідження є ефективні прийоми розвитку творчих здібностей школярів під час уроків читання.
Мета дослідження - підвищення мотивації навчання під час уроків читання через розвиток творчих здібностей школярів.
Відповідно до мети вирішувались наступні завдання дослідження:
розглянути основні поняття творчості та творчих здібностей;
визначити творчу діяльність школяра під час уроків читання;
ознайомитись із засобами формування і розвитку мотивації на уроках читання.
Гіпотеза дослідження залежить від припущенні у тому, що у системі навчання читання застосовувати ефективні прийоми розвитку творчих здібностей, то можливо виховати творчу особистість, розвинути дитячу уяву і прищепити любов прекрасного, що підвищить мотивацію щодо навчання, за певних умовах:
. якщо прийоми підібрані відповідно до віковими особливостями й потенційними можливостями дітей;
. якщо складено комплекс занять із застосуванням ефективних прийомів розвитку творчих здібностей школяра.
Для досягнення поставлених завдань використовувалися наступні методи дослідження: пошуково-бібліографічний - аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури, історико-педагогічний аналіз друкованих джерел, матеріалів педагогічної преси; предметно-цільовий - аналіз педагогічної, психологічної літератури; структурно-системний аналіз.
Практичне значення дослідження визначається тим, що його основні висновки та рекомендації можуть бути використані з метою розробки технологій виявлення творчих здібностей, при роботі з обдарованими дітьми в практичній діяльності вчителів початкових класів.
Структура курсової роботи. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновку, списку використаних джерел та додатків.
У першому розділі розкрито зміст поняття творчості та творчих здібностей та теоретичні основи процесу розвитку творчих здібностей школярів на уроках читання.
У другому розділі висвітлено систему умов, методик розвитку творчих здібностей на роках читання.
педагогічний школяр творчість урок
Розділ 1. Теоретичні основи процесу
розвитку творчих здібностей школярів
.1
Поняття творчості та творчих здібностей
Здатність дитини до саморозвитку, її творча активність - головні умови успішності у подальшому житті. Якщо дитина в школі не навчиться самостійно творити, то у майбутньому вона буде так само безініціативною, пасивною. Маленький учень добре навчається лише тоді, коли переживає успіх, хоча б невеликий. Тому слід із перших днів зустрічей із дітьми виявити їхні можливості, розвивати творчі здібності, нахили, інтереси.
Я.А. Пономарьов розробив універсальне визначення творчості - "взаємодія, що призводить до розвитку". Творчість у якнайширшому сенсі вона як взаємодія людей. Унікальна творча діяльність, на думку автора, є специфічної формою взаємодії, а ролі критерію творчості виступає механізм розвитку. Виходячи з цього визначення, механізмом розвитку творчі здібності дітей є організація специфічних форм взаємодії дитини з дорослим у процесі різних видів діяльності. [4, с.7]
Творчість визначається як діяльність людини, яка створює нові матеріальні і духовні цінності, що володіють новизною і суспільною значущістю, тобто в результаті творчості створюється щось нове, до цього що ще не існуючого. Поняттю «творчість» також можна дати і ширше визначення. Філософи визначають творчість, як необхідну умову розвитку матерії, утворення її нових форм, разом з виникненням яких змінюються і самі форми творчості.
Творчість - це процес створення суб'єктивно нового, заснованого на здатності породжувати оригінальні ідеї і використовувати нестандартні способи діяльності.
По суті справи, творчість - це "здатність створювати будь-яку принципово нову можливість" (Г.С. Батіщев). [2, 45].
У педагогіці і психології термін "творчість" у контексті поняття "творча діяльність". Початковий етап наукового підходу до природи творчої діяльності пов'язані з поданням щодо психічної енергії як матеріальному носії творчі здібності. У працях учених "Павлівської школи" (В.М. Бехтерєв, І.П. Павлов, В.В. Савич, А.А. Ухтомский та інших.) творча діяльність визначалася з рефлексичного погляду. Творчу ситуацію вони трактували як подразник, розуміючи діяльність як реакцію за показ такої подразник. Продуктами творчої діяльності виступає певна сукупність рефлексів. Дія подразника, що становить проблемну ситуацію, збуджує рефлекс зосередження, який утворює в мозковий діяльності домінанту. Навколо домінанти концентрується шляхом відтворення минулого досвіду весь матеріал, однак належить до подразнику - проблемі.
Отже, сама проблема визначений період стає пунктом зосередження - домінантою, навколо якої вже і відбувається творча діяльність. [7, с.7]
Створення образів силою уяви одна із способів вдосконалення розумових процесів. Заняття сценічної діяльністю сприяють розвитку та стимулюванню інтелектуально-логічних (порівняння, аналіз, узагальнення тощо.) і інтелектуальних здібностей: генерація ідей, уяву, фантазія. Здатність творчості проявляється у незмінних прагненнях щось фантазувати і складати. Фантазія - джерело творчої духовності людини. Вона допомагає усвідомити дії дитини, зрозуміти, що у його душі, усвідомити страхи, думки, які дитина приховує. Фантазія допомагає пережити періоди деприваций (поневірянь чогось). До того йому це одне з найбільш важливих способів навчитися, як поводитись світі. [7, 23]
На думку Л.С. Виготського, уяву, будучи основою творчості, виявляється в усіх сторони життя дитини. Хід розвитку уяви тісно пов'язані з промовою, основний психологічної формою спілкування дитини з оточуючими. [15, с.7]
У різних людей стан натхнення має різну тривалість, частоту настання. З'ясовано, що продуктивність творчої уяви залежить головним чином від вольових зусиль і є результатом постійної напруженої роботи. Зі слів І.Ю. Репіна, натхнення - це нагорода за каторжну працю.[6, 127]
Очевидно, що поняття, яке ми розглядаємо, тісним чином пов'язане з "творчою діяльністю". Під творчою діяльністю ми розуміємо таку діяльність людини, в результаті якої створюється щось нове, - чи предмет зовнішнього світу або побудова мислення, що приводить до нових знань про світ, або відчуття, що відображає нове відношення до дійсності.
Якщо уважно розглядати поведінку людини, її діяльність у будь-якій області, то можна виділити два основні види вчинків. Одні дії людини можна назвати відтворюючими або репродуктивними. Такий вид діяльності тісно пов'язаний з нашою пам'яттю і його суть полягає в тому, що людина відтворює або повторює вже раніше створені і вироблені прийоми поведінки і дії.
Окрім репродуктивної діяльності в поведінці людини присутня творча діяльність, результатом якої є не відтворення вражень, що були у його досвіді або діях, а створення нових образів або дій. У основі цього виду діяльності лежать творчі здібності.
Творчий потенціал закладений у дитині з народження розвивається за мері його розвитку та розвитку. Проте, можливість творчий потенціал в дітей віком неоднакова, і як зазначалося раннє, це від характеру і забезпечення якості його з дорослим різними етапах дитинства. [4, с.17]
Творчі здібності є сплавом багатьох якостей. І питання про компоненти творчого потенціалу людини залишається до цих пір відкритим, хоча зараз існує декілька гіпотез, що стосуються цієї проблеми. Багато психологів зв'язують здатності до творчої діяльності, перш за все з особливостями мислення. Зокрема, відомий американський психолог Гілфорд, що займався проблемами людського інтелекту встановив, що творчим особам властиве так зване дивергентне мислення. [10, 156]. Люди, що володіють таким типом мислення, при вирішенні якої-небудь проблеми не концентрують всі свої зусилля на знаходження єдино правильного рішення, а починають шукати рішення по всіх можливих напрямах з тим, щоб розгледіти якомога більше варіантів. Такі люди схильні утворювати нові комбінації з елементів, які більшість людей знають і використовують тільки певним чином, або формувати зв'язки між двома елементами, що не мають на перший погляд нічого спільного.
Таким чином, в найзагальнішому
вигляді визначення творчих здібностей виглядає таким чином. Творчі здібності -
це індивідуальні особливості людини, які визначають успішність виконання ним
творчій діяльності різного роду.
1.2 Творча діяльність
школяра під час уроків читання
Обов'язковою компонентом системи початкового літературного освіти молодшого школяра творча діяльність дитини. Творча діяльність передбачає роботу як з урахуванням прочитаного, а й власне авторську творчість. У сучасному навчанні читання й літератури реалізується гасло, висунутий відомим методистом М.А. Рибниковою: "Від маленького письменника до великого читачеві". [8, с.5]
Цікава з цим погляду система Г.Н. Кудиної і З.Н. Новлянської "Література як естетичного циклу". Вона передбачає безперервний процес практичної літературній діяльності самих школярів то позиції "автор", то позиції "читач". [8, с.6]
Для творчої діяльності дошкільника зазвичай рекомендуються такі прийоми, як читання за ролями, творчий переказ, графічне і словесне малювання, постановка живих картин, пантоміма, драматизація, твори. Приклади творчих завдань до створення: "вигадайте свої характери нашим качанів капусти, подумайте, де їх могли зустрітися, що ж розмовляти", чи: "придумати історію, наприклад, про корові, або про рипучій двері, або про громі, або про барабані, використовуючи скриплячі, супергучні, гавкаючі, визжащі та інші гучні слова". [10, с.118]
Важливо разом із дітьми виявити і обговорити ті критерії, відбуватиметься визначатися успішність виконаного завдання, його художня цінність. В.А. Левін вважає за необхідне формувати в дитини орієнтацію на читацьке сприйняття оточуючих. Критерієм самооцінки літературної творчості стає реакція слухачів: цікаво їм? Чи є у ньому щось нове слухачам? Результатом може бути альманах дитячих творів, куди будуть поміщатися тексти, визнані вдалими при колективному обговоренні у п'ятому класі. [8, с.5]
На уроці читання щодо фольклорного матеріалу можна використовувати пальчиковий театр - така сприяє розвитку виразності промови. Зовсім необов'язково створювати спеціальні уроки розвитку, елементи таких вправ повинні бути кожному навчальному занятті і методично переплітатися із програмною матеріалом.
Можна поспостерігати за небом, хмарами, оточуючої природою, повітрям та розповідь "Наш шкільний двір восени". Насправді спостерігається те що, що дітям дуже важко дається навик читання, вміння висловлювати, висловлювати свої почуття. [16, с.46]
Творча діяльність учня - центральне ланка щодо навчання. Включення дітей у діяльність - основний шлях їх розвитку. Розвивальне навчання характеризується саме тією, що учні постійно входять у діяльність, і це є його критерієм.
Гра-драматизація є своєрідним і самостійним видом ігрової діяльності. Джерелом для неї слугують літературні твори, зміст яких діти відтворюють, зображують їх героїв і події, які з ними відбуваються.
У грі-драматизації зміст і характер діяльності залежать від змісту твору. Заданий сюжет визначає склад учасників гри, слова, які вони промовляють, послідовність зображуваних епізодів, розв'язку. Це, передусім, полегшує дітям ігрове завдання: є готовий зміст, встановлені стосунки учасників гри, визначені їх дії, репліки. Водночас тут важливо, щоб персонажі були зображені саме такими, якими їх подано у творі, з усіма характерними для них особливостями поведінки, мовлення. Інакше задум автора буде спотворений [Богуш, Гавриш].
На уроках читання у вигляді творчих завдань вирішуються такі:
- формувати вміння підбирати інформацію упорядкування тексту оповідального характеру із елементами описи (з попередньої картини, про випадку із життя, про екскурсіях, спостереженнях);
- формувати вміння озаглавлювати текст;
- формувати вміння складати план (картинний, схематичний, цитатний); [8, с.5]
Учитель може використовувати багатий арсенал форм, засобів і прийомів театральної педагогіки: творчість, етюди і пантоміми, театральні вправи і з гри, ляльковий театр з урахуванням змісту прочитаних творів. [10, с.118]
Словесне малювання в жодному разі має перетворюватися на переказ твори. Мета словесного малювання наблизити дитини до образам, включити дитяче уяву, сконструювати виниклі уявлення.
Творчий переказ передбачає передачу змісту з будь-якими змінами :
- змінити граматичне час дієслів;
- придумати, як могли розгортатися події далі тощо.