Материал: Розробка трьох варіантів заправних рисунків і структурних показників тканин по типу артикуля 551

Для верстатів із закладними кромками повинно бути виконано умову Ро.кр = Ро.ф; ті варіантах, де є велика розбіжність відкидаються. В моєму випадку розходження дуже велике, тому ці варіанти відкидаються.

Розривне навантаження смужки тканини розміром 200 Ч 50 мм фону та кромок

Для визначення розривного навантаження фону і кромок необхідно визначити відсоток використання розривного навантаження ниток в тканині. Використання розривного навантаження залежить в основному від трьох показників структури тканини: лінійної щільності ниток, коефіцієнта зв’язності ниток в тканині і коефіцієнта урівноваженості ниток в тканині по їх числу на 10 см.

Відсоток використання розривного навантаження основної та утокової ниток в тканині для фону визначаю за формулами:

 (4.14)

де 67, 83, 170, 70- постійні величини;

Далі визначаю відсоток використання розривного навантаження основної та утокової ниток в тканині для кромок за формулами:

 (4.15)

Для кромок визначаю коефіцієнт зв’язності ниток:

В кромці відсоток використання розривного навантаження ниток основи для безчовникового верстату дещо нижче, ніж для човникового верстата, а відсоток використання розривного навантаження утоку вище. Це пояснюється подвоєною щільністю ниток закладної кромки.

Розраховую розривне навантаження смуг тканини для фону за формулами, сН/текс:

 (4.16)

де Оо.пр, Оу.пр - відносне розривне навантаження ниток за державними стандартами, сН/текс, Оо.пр= Оу.пр=11,7[1];

Після цього визначаю розривне навантаження смуг тканини для кромок за формулами, сН/текс:

 (4.17)

Розривне навантаження смужки тканини по основі значно знижено, а по утоку - збільшено в 2 рази.

Одержані дані порівнюють з ДЕСТами.

Відповідно до ГОСТ 11518-88, Нпр.о.тк < Нпр.о.дест,тому всі нитки кромок приймаємо крученими.[4].

Визначення товщини тканини в фоні та кромках

Товщину тканини розраховую в залежності від структурних кутів, пов’язаних з лінією переплетення. Для фону:

Так як,  то розрахунок виконую за формулою:

 (4.18)

де 1,7- постійний коефіцієнт;ф - коефіцієнт переплетення;- коефіцієнт урівноваженості ниток в тканині по їх лінійній щільності.

Далі знаходжу товщина тканини для кромок:

Так як,  то розрахунок виконую за формулою:

 (4.19)

Виходячи з розрахунку: bтк.кр>bтк.ф, отже розрахунки зроблено вірно.

Висновок

У даному курсовому проекті було розроблено 3 варіанти заправних рисунків тканин стосовно заданого асортименту:

півторашарову тканину з додатковою основою на базі саржі 2/2 і 8-ми ремізного атласу. Чергування систем ниток: m:n = 1 : 1;

тканину двократної ширини на базі полотняного переплетення з Rб= 4;

переплетення для одношарової тканини з орнаментним візерунком, виконаним за допомогою вертикальних і горизонтальних штрихів методом мотивного патронування.

Артикулем, обраним для базового переплетення є арт. 551. Виготовляється тканина полотняним переплетенням, яке дозволяє отримати міцну тканину зі стійкою структурою. Сировиною служить бавовна.

Виходячи з розрахунку величини зв'язності ниток фону Сф підібрали тип ткацького верстата для виготовлення даного артикула тканини, це верстат СТБ, так як виготовлення тканини на цьому верстаті менш трудомістке та виробляться більша кількість продукції.

Відповідно до отриманих значень  и  остаточно визначила, що тканина має ІІІ фазу побудови; після визначення уробітки обома методами (МТІ і Лейтеса) та аналізу результатів, зроблено висновок що, доцільніше обрати метод Лейтеса і тому обрала уробітку ay= 9,26%; ao= 3%, яка більш відповідає заданим значенням даної роботи; обрали вид переплетення в кромках, по залежності tgθкр < tgθф установила, що кромки в обробці закрутяться; виходячи з ГОСТ 11518-88 та розрахунку, Нпр.о.тк < Нпр.о.дест, прийняли всі нитки кромок крученими; а порівнявши товщину тканини зробили висновок, що bтк.кр>bтк.ф , отже, всі розрахунки було зроблено вірно.

Для покращення зовнішнього вигляду, з урахуванням вимог сучасної моди, було удосконалено тканину полотняного переплетення, шляхом застосування методу мотивного патронування. В результаті чого, тканина отримала оригінальний двокольоровий візерунок та може застосовуватися у більш різноманітних галузях.

Список літератури

1. Букаев П.Т., Оников Э.А. и др. Хлопкоткачество: Справочник, 2-е изд. Перераб. и доп. / Под. ред. П.Т. Букаева, - М.: Легпромбытиздат, 1987.

. Методичні вказівки до виконання курсових і дипломних проектів "Правила оформлення текстової і графічної документації" для студентів ІV і V курсів спеціальностей 091804 - "Технологія і дизайн тканин і трикотажу", 091803 - "Прядіння натуральних і хімічних волокон" / Прохорова І.А., Рязанова О.Ю., Домбровський А.Г., Закора О.В. - Херсон, ХНТУ, 2010. - 15

3. Рязанова О.Ю., О.В. Закора Методичні рекомендації до виконання курсового проекту з дисципліни "Побудова складних тканин" - Херсон: ХНТУ, 2012.

. Государсвенние стандарты Союза СССР. Издательство стандартов 1988.

. Рязанова О.Ю., О.В. Закора Методичні рекомендації до виконання лабораторних робіт з дисципліни "Побудова складних тканин" - Херсон: ХНТУ, 2012.

6. Рязанова О.Ю. Лекційний матеріал з дисципліни "Побудова складних тканин".