Далі знаходжу значення хвиль вигину
ниток основи і утоку:
(3.14)
(3.15)
Розраховую коефіцієнти висот хвиль
вигину ниток основи і утоку:
(3.16)
(3.17)
По значенню
и
остаточно
визначаю фазу побудови тканини, в моєму випадку це III фаза.[3].
Визначення мінімально можливої величини рапорту переплетення
Тканини III фази
побудови характеризуються утоковим ефектом (no < nу) і рапорт базового
переплетення визначаю за формулою:
(3.18)
Приймаємо, що Rб =4(полотно з подвоєним рапортом).
Визначення уробітки ниток основи і утоку
На стадії розробки основних параметрів тканини необхідно величини уробіток ниток по основі і по утоку ао і аУ визначити аналітичним шляхом, двома різними методами - методом МТІ (розробленим Московським текстильним інститутом) і методом Л.Г. Лейтеса.
Потім із двох варіантів розрахунків варто вибрати оптимальний, котрий прийняти в якості вихідних даних для визначення поверхневої щільності тканини.
Використання методу МТІ для визначення уробітки
Геометрична щільність ниток lо
і lу може бути визначена по моделі, яка
показана на рис. 6.
Рис. 6. Модель геометричної
щільності ниток
де lо - геометрична щільність ниток основи, мм;.o - довжина рапорту переплетення, мм;- висота хвилі згину ниток основи, мм;к - товщина тканини, мм;- розрахунковий діаметр ниток, мм.
Із трикутника АВС визначаю lо
і lу за формулою:
(3.19)
Розраховую коефіцієнт заповнення
тканини волокнистим матеріалом для одношарових тканин:
(3.20)
де
-
кількість пересікань ниток основи з утоком і навпаки в межах рапорту
переплетення(tґo=tґy=53,67)
По геометричній моделі, яка наведена
на рис. 7, визначаю відстань між центрами ниток в місцях перетину нитками іншої
системи за формулою, мм.
Рис. 7. Геометрична модель щільності
ниток
Далі розраховую відстань між
центрами ниток однієї системи в місцях перетину їх з нитками іншої системи мм:
(3.21)
Після цого знаходжу відстань між центрами двох сусідніх ниток:
Тоді уробітка ниток основи і утоку:
(3.23)
Визначення методу Л.Г. Лейтеса для визначення уробітки
Розраховую коефіцієнти наповнення
тканини волокнистим матеріалом для одношарових тканин, запропоновані Воробйовим
В.А.:
(3.24)
Далі визначаю середній коефіцієнт
наповнення одношарової тканини:
(3.25)
Тоді уробітка ниток основи і утоку:
(3.26)
де Кст - коефіцієнт, що враховує структуру і волокнистий склад ниток; Кст=12; [3].
Ктип - коефіцієнт, що враховує тип
ткацького верстату (СТБ - 1,1); [3]. -
коефіцієнт врівноваженості ниток у тканині по їх числу на 10 см.
Для подальших розрахунків обираємо уробітку по методу Л.Г. Лейтеса: ay= 9,26%; ao= 3%, яка більш відповідає заданим значенням даної роботи.
Визначення поверхневої щільності тканини
Поверхневу щільність тканини
розраховую за формулою, в якій використовую вхідні і розрахункові дані:
(3.27)
де
-
залишковий приклей, який дорівнює:
де
-
істиний приклей, розрахований в залежності від виду переплетення тканини [3];
=4,31%
4. Проектування кромок тканини
текстильний тканина кромка переплетення
Максимальну механічну дію, як при виготовленні тканини, так і в обробці зазнають кромки тканини, тому до їх міцності і структури пред’являють особливі вимоги.
Кромки тканини у процесах ткацтва та обробки повинні витримувати достатньо великі механічні навантаження. Крім того, мають бути достатньо міцними, не закручуватися, не погіршувати зовнішній вигляд тканини, товщина їх не повинна значно відрізнятися від товщини фона, витрата на сировину для кромок повинна бути мінімальна.[6].
Кромки характеризуються структурою, шириною, товщиною, міцністю та іншими параметрами, які залежать як від типу верстата, так і від побудови та ширини тканини.
Всі кромки в залежності від типу верстата розподіляють на 2 види:
природні кромки - які одержують на човникових верстатах;
штучні - формуються за допомогою кромкоутворюючих механізмів на безчовникових ткацьких верстатах.[6].
В природних кромках щільність по утоку дорівнює щільності по утоку фона і товщина тканини у фоні і кромках однакова. Для збільшення міцності таких кромок взагалі збільшують щільність по основі за рахунок збільшення кількості ниток, пробираємих у зуб берда.
Штучні кромки бувають двох видів:
перевивочні;
закладні.
В даній курсовій роботі використовую станок СТБ з закладними кромками. В кромках щільність по утоку отримаємо в 2 рази більше ніж у фоні.
При виборі переплетення для кромок необхідно дотримуватися таких вимог:
- необхідно забезпечити закріплення кромкової уточини на крайніх кромкових основних нитках. Для цього іноді використовують уловлюючи нитки полотняного переплетення;
- необхідно, щоб уробітка ниток у фоні і кромках була однаковою;
кромки не повинні ускладнювати заправку ткацького верстата.
В якості переплетень для кромок частіше всього беруть полотно, основні репси, напіврепси, рогожки, двулицьові саржі, крепи.
Ширина кромок залежить від типу ткацького верстата, виду сировини, характеристики тканини, так як використовую верстат СТБ, то для проектованої тканини обираю кромки полотняного переплетення завширшки 3см.
Проектування кромок виконую тільки для одношарової орнаментної тканини, побудованої методом вертикальних і горизонтальних штрихів.
Визначення лінійної щільності ниток основи в кромці
Розраховую натяг одиночної основної
нитки фону при прибої:
(4.1)
де Квол - коефіцієнт, що враховує вид волокнистого складу та структури ниток; Квол=2,5. [3].
Ктип - коефіцієнт, що враховує тип
ткацького верстату; Ктип=1,1.[3].
Далі визначаю коефіцієнт збільшення
натягу кромкових ниток:
(4.2)
де mкром - коефіцієнт
урівноваженості ниток в кромках по їх числу на 10 см визначаю далі:
Після цього розраховую натяг ниток в
кромках:
(4.3)
Для попередження високої обривності
ниток основи у кромках, нитки повинні мати чотирьохкратний запас міцності.
Таким чином, необхідне розривне навантаження кромкових ниток визначаю:
(4.4)
Розраховую число зубів берда для
кромок:
(4.5)
де Вкр -
ширина двох кромок, Вкр=3 см;б - номер берда, який дорівнює:
(4.6)
де zф - число ниток фону, що
пробираються в один зуб берда, zф=3.[1].
Тоді число ниток в кромках:
(4.7)
де zкр - число кромочних ниток, що
пробирають в один зуб берда, zкр=2. [1].
Визначаю розривне навантаження ниток основи по державним стандартам:
(4.8)
де Опр - відносне розривне
навантаження основної нитки, сН/текс, Опр=11,7. [1].
Вибір виду переплетення для
кромкових ниток
При підборі виду переплетення для кромкових ниток повинні враховувати наступні вимоги:
переплетення кромкових ниток повинно забезпечувати нормальну уробітку уточин в обох краях тканини ;
величина уробітки ниток основи фону і кромок повинна бути однаковою;
кромки не повинні ускладнювати заправку верстату.
Цим вимогам відповідають наступні преплетення: полотняне; основний репс 2/2; основні напіврепси;, двулицьові саржі; сполучення полотняного переплетення з основними напіврепсами.
Розраховую сумарний структурний кут
для фону:
(4.9)
де
-
коефіцієнт урівноваженості ниток в тканині по їхньому числу на 10 см сурової
тканини;
- тангенс
структурного кута, що залежить від виду переплетення;
- коефіцієнт
урівноваженості ниток в тканині по їхній лінійній щільності.
Далі визначаю
за
формулою:
Сумарний структурний кут для кромок:
(4.10)
де
-
коефіцієнт урівноваженості ниток в тканині по їхньому числу на 10 см сурової
тканини;
- тангенс
структурного кута, що залежить від виду переплетення;
- коефіцієнт
урівноваженості ниток в тканині по їхній лінійній щільності,Токр=Тукр=37,6.[1].
Розраховую
за
формулою:
Так як ,tgθкр < tgθф ,то з цього випливає, що кромки в обробці закрутяться.[3].
Число ниток основи на 10 см тканини в кромках
Маючи всі заправні дані для фону, можна розрахувати необхідне число ниток основи на 10см тканини в кромках.
Попередньо коефіцієнт зв’язності
ниток в кромці визначаю по формулі:
(4.11)
де Ккр - коефіцієнт, що враховує вид
волокнистого складу ниток, Ккр=3,4.[3]
Розраховую коефіцієнт переплетення
ниток в кромках за формулою:
(4.12)
Після цього знаходжу число ниток
основи в кромках на 1 см тканини :
(4.13)