Материал: Розробка структурної та електричної схеми вимірювального каналу швидкості обертання вала електродвигуна

Розробка структурної та електричної схеми вимірювального каналу швидкості обертання вала електродвигуна

ЗМІСТ

ВСТУП

.КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАСОБІВ ТА МЕТОДІВ ВИМІРЮВАННЯ ЧАСТОТИ ОБЕРТАННЯ ВАЛА ЕЛЕКТРИЧНОГО ДВИГУНА

.1 Фізичні величини які характеризують швидкість обертального руху твердого тіла

.2 Огляд засобів вимірювання швидкості електричного двигуна

.3 Основні принципи вимірювання частоти обертання

.РОЗРОБКА СТРУКТУРНОЇ ТА ЕЛЕКТРИЧНОЇ СХЕМИ ВИМІРЮВАЛЬНОГО КАНАЛУ ШВИДКОСТІ ОБЕРТАННЯ ВАЛА ЕЛЕКТРОДВИГУНА

.1 Розробка структурної схеми вимірювального каналу

.2 Розробка електричної схеми датчика швидкості

.3 Розробка електричної схеми індикатора швидкості обертання вала електродвигуна

.РОЗРОБКА ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ РОБОТИ ВИМІРЮВАЛЬНОГО КАНАЛУ

.1 Вихідні передумови написання програми для мікроконтролера

.2 Розробка алгоритму роботи програми

.3 Розробка програми та програмування мікроконтролера

.МОДЕЛЮВАННЯ РОБОТИ ВИМІРЮВАЛЬНОГО КАНАЛУ

. ПРАКТИЧНА РЕАЛІЗАЦІЯ ВИМІРЮВАЛЬНОГО КАНАЛУ ШВИДКОСТІ ОБЕРТАННЯ ДВИГУНА

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

вимірювальний обертання вал швидкість

ВСТУП

Однією з важливих механічних координат електропривода є швидкість обертання вала приводного двигуна чи приводного механізму. Часто виникає потреба контролю швидкості [1, 4] обертання для роботи систем керування електроприводами [3] до складу яких входять зворотні зв’язки за обертами на виході системи. Параметри таких зворотних зв’язків в значній мірі залежать від параметрів датчика та вимірювального пристрою та принципу обчислення швидкості по параметрах вихідного сигналу датчика швидкості.

Також розробка дешевих надійних та багатофункціональних тахометрів з легким монтажем датчика, дозволить полегшити налагоджування електроприводів та підвищити інформативність систем електропривода. Крім того такі тахометри будуть корисні для застосування в лабораторних стендах кафедри ЕМСАПТ в лабораторіях для дослідження обертових електричних машин, враховуючи те що штатні тахометри лабораторій вже застаріли і часто виходять з ладу або мають незадовільну точність чи стабільність, погіршує обстановку ще й те, що старі тахометри мають погану ремонтоздатність.

Тому метою даної бакалаврської дипломної роботи є розробка дешевого, надійного та легкого в монтажі вимірювального каналу швидкості обертання для широкого спектра застосування та можливістю застосування в замкнутих систем керування електроприводами та систем моніторингу його роботи.

1. КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАСОБІВ ТА МЕТОДІВ ВИМІРЮВАННЯ ЧАСТОТИ ОБЕРТАННЯ ВАЛА ЕЛЕКТРИЧНОГО ДВИГУНА

.1 Фізичні величини які характеризують швидкість обертального руху твердого тіла

Положення твердого тiла, що обертається навколо нерухомої вісi, визначається кутом повороту j, тобто двогранним кутом мiж двома площинами, що проходять через вiсь обертання, з яких одна нерухома, а iнша жорстко закріплена з твердим тiлом і обертається разом з ним. Пiд час обертання кут повороту j є функцiєю часу [2]

j = f(t)(1.1)

Дане рівняння називають рівнянням обертання. Якщо воно задано, то для будь-якого моменту часу t можна визначити значення кута j, що визначає положення тiла. Якщо взяти два моменту t і t+Dt часу і розкласти f(t) в степеневий ряд, по приросту Dt, отримаємо:

f(t+Dt) =f(t) +(t)Dt + (t) + … , (1.2)

Приріст Dj=f(t + Dt) -f(t) за проміжок часу запишеться таким чином:

Dj = w(t)Dt + e(t) + … ,(1.3)

де w(t) і e(t) вiдповiдно кутова швидкiсть і кутове прискорення в момент часу t. Членами, що вміщують у собi Dt вище другої степенi, в першому наближенні можна знехтувати. Якщо поділити обидвi частини (1.3) на Dt, отримаємо:

w(t) + e(t)+ … .(1.4)

Кутова швидкiсть дорiвнює похiднiй кута повороту за часом:

 .(1.5)

Якщо  обертання є рiвномiрним. У цьому випадку рівняння обертання:

j=wt + j0,(1.6)

де j0 - початковий кут повороту.

При нульових початкових умовах рiвняння рiвномiрного обертання прийме вигляд:

j=wt .(1.7)

За основну одиницю кутової швидкостi прийнято рад/с. На практицi часто використовують термiн швидкiсть обертання n - величина, яка дорiвнює вiдношенню кількості обертiв, здiйснених тiлом, до часу обертання.

.2 Огляд засобів вимірювання швидкості електричного двигуна

Засіб вимiрювання (ЗВ) кутової швидкості називається тахометром. Відомі тахометри будуються на основi трьох принципiв вимiрювання кутової швидкостi [2]:

вимірюється приріст часу Dt, за який точка об’єкту, що обертається, повернеться на фiксований кут Dj. Кутова швидкість розраховується за (1.5);

вимірюється кут Dj, на який точка об’єкту, що обертається, повернеться за фiксований проміжок часу Dt. Кутова швидкість також розраховується за виразом (1.5);

значення кутової швидкості безпосередньо перетворюється в іншу фізичну величину, яка вимірюється вторинним засобом вимірювання і опосередковано визначається кутова швидкість.

Вимірювальні пристрої, що здійснюють перетворення кутової швидкості, кута повороту, часу, за який відбувається поворот на фіксований кут, в іншу фізичну величину, називаються тахометричними перетворювачами (ТП).

В теперішній час, за допомогою будь-якого одного тахометра неможливо з високою точнiстю виконувати вимiрювання в усіх дiапазонах можливої зміни кутових швидкостей. Практично тахометри будуються як спецiалiзованi технiчнi засоби, призначенi для перекриття тiльки певних дiлянок дiапазону. Дана обставина зумовлює велику кількість існуючих в теперішній час ТП і тахометрів на їх основі.

Узагальнена структурна схема ТП наведена на рисунку 1.1. ТП подається як двовимiрний перетворювач енергiї. Енергiя до нього пiдводиться вiд об’єкта вимiрювання (ОВ) і вiд внутрiшнього джерела енергiї (ДЕ). В якостi приймача енергiї (ПЕ) може бути використаний один з перетворювачiв, вiдповiдний по фiзичнiй сутi джерелу енергiї. В ТП вiдбувається модуляцiя узагальненого потоку Ф по закону змiни w або  і на виходi модулятора М, тобто на входi ПЕ буде модульований потiк енергії Фм. ПЕ перетворює інформативний параметр у модульованому потоці енергії в фізичну величину Y (як правило електричний сигнал), зручну для вимірювання.

ТП можна класифікувати за наступними ознаками :

За способом сполучення з валом об’єкту вимірювання ТП поділяються на контактні і безконтактні. До контактних належать ТП, що знаходяться в постiйному чи тимчасовому з’єднаннi з ОВ. З’єднання виконують муфтою, щiтками та iншими способами. До них можна вiднести вiдцентровi, гiроскопiчнi, тахогенераторнi та iншi ТП. До безконтактних ТП вiдносяться перетворювачi, якi не змiнюють момент iнерцiї ОВ і не створюють гальмівний момент. Вони не з’єднуються з ОВ безпосередньо, а передавання вимірювальної інформації здійснюється за допомогою свiтлового потоку, електромагнiтного поля і т.ін.

Рисунок 1.1 - Узагальнена структурна схема ТП

За типом внутрішнього джерела енергії, що створює потік Ф ТП поділяються на ТП з джерелом електростатичної енергiї; з джерелом гiдроаеродинамiчного потоку; з джерелом електромагнiтної енергiї, якi, в свою чергу, подiляються за частотним дiапазоном на радiохвильовi, оптичнi, промислової частоти (електромагнiтнi і радiоактивнi); з джерелом електрохiмiчної енергiї; з джерелом механiчної енергiї.

За видом інформативного параметра вихідної фізичної величини Y ТП поділяються на ТП амплітудного перетворення, ТП частотно-часового перетворення і просторового кодування.

Амплітудні тахометричні перетворювачі. До даного класу ТП відносяться тахогенератори змінного та постійного струму, фотоелектричні перетворювачі з просторовими фільтрами, амплітудні фотоелектричні перетворювачі та інш.

Тахогенераторами (ТГ) називаються електричні машини невеликої потужності, призначені для перетворення кутової швидкості в електричний сигнал. Тахогенератори представляють собою перетворювачі механічної енергії в електромагнітну. Основними вимогами, які пред’являються до тахогенераторів є : лінійність статичної характеристики; велика крутизна характеристики; малий вплив на статичну характеристику зміни температури навколишнього середовища і навантаження; мінімум пульсацій напруги на колекторі. Тахогенератори бувають постійного та змінного струму.

У тахогенераторів постійного струму вихідна постійна напруга прямо пропорційна кутовій швидкості. Рівняння перетворення тахогенератора постійного струму має вигляд:

,(1.8)

де UТГ - вихідна напруга тахогенератора;Щ - напруга на щітковому контакті;Е - постійна машини;К - конструктивний коефіцієнт;- коефіцієнт пропорційності між струмом якоря та потоком;Я - опір обмотки якоря;нав - опір навантаження.

Схематичне креслення тахогенератора постійного струму наведено на рисунку 1.2.

Рисунок 1.2 - Тахогенератор постійного струму

В процесі обертання ротора у полі статора на щітковому контакті виникає постійна напруга. Залежність вихідної напруги тахогенератора від кутової швидкості має високу лінійність, але при її нульовому значенні не дорівнює нулю, тобто присутня зона нечутливості. Окрім того вихідна напруга тахогенератора постійного струму має пульсуючу складову, яка зумовлює виникнення додаткової похибки первинного перетворення. Наявність щіткового контакту підвищує момент опору на валу тахогенератора.

Тахогенератори змінного струму використовуються в автоматичних пристроях для перетворення частоти обертання в амплітуду змінної ЕРС. Найбільше розповсюдження серед генераторів змінного струму отримали асинхронні тахогенератори з полим ротором, конструкція яких не відрізняється від конструкції виконавчого електродвигуна з полим немагнітним ротором. Частота вихідного сигналу асинхронного тахогенератору з полим ротором не залежить від кутової швидкості (на відміну від інших типів тахогенераторів), і дорівнює частоті мережі живлення.

Залежність амплітуди вихідного сигналу тахогенератора змінного струму від кутової швидкості в першому наближенні описується рівнянням

,(1.9)

де  - коефіцієнт передачі тахогенератора.

Тахометричні перетворювачі просторового кодування. У ТП просторового перетворення інформація про кутову швидкість утворюється шляхом диференціювання кутового переміщення вала за часом.

Простими і зручними кодуючими пристроями, які одержали найбільш широке поширення є кодові диски. Значення розрядних коефіцієнтів (1 або 0) задається в них у вигляді провідних і непровідних, прозорих і непрозорих, магнітних і немагнітних ділянок. Відповідно використовують контактні, фотоелектричні, індуктивні і інші зчитуючі пристрої. На один кодовий розряд необхідно мати один зчитуючий пристрій. На рисунку1.3. а, б показані варіанти кодових дисків (а - двійковий код, б - код Грея).

Рисунок 1.3 - Кодові диски

Вихідний код представляє собою код кутового положення диску відносно нульового положення. Кутова швидкість знаходиться шляхом цифрового диференціювання залежності вихідного коду від часу за виразом:

,(1.10)

де n - кількість кодових доріжок;

 - значення вихідного коду ТП в моменти часу .

Вираз (1.10) визначає середню кутову швидкість за проміжок часу від  до . Точність ТП просторового кодування визначається розрядністю коду, точністю виготовлення кодового диску, точністю зчитування інформації і точністю виконання операції цифрового диференціювання.

Тахометричні перетворювачі частотно-часового перетворення здійснюють перетворення вимірюваної кутової швидкості в імпульсну послідовність, частота якої прямо пропорційна, а період є оберненою функцією до вимірюваної швидкості.

Схематичне креслення найпростішого фотоелектричного ТП частотно-часового перетворення з перериванням світлового потоку наведено на рисунку 1.4.

Рисунок 1.4 - Фотоелектричний ТП частотно-часового перетворення з

перериванням світлового потоку

Принцип дії цього ТП засновано на перериванні освітленості робочої поверхні фотоприймача за допомогою модулятора, який має вигляд диску з виконаними в ньому радіальними отворами і який жорстко з’єднаний з валом об’єкту вимірювання. Фотоприймач освітлюється лампою через прорізі модулятора. При обертанні останнього здійснюється переривання світлового потоку, який попадає на фотоприймач (фотодіод на рисунок 1.4), в результаті чого струм фотодіоду має імпульсний характер. Формувач F перетворює імпульси струму (які мають складну форму і тривалість яких залежить від кутової швидкості) в прямокутні імпульси напруги UF калібровані за тривалістю та амплітудою. Як правило в такий ТП додатково вводять другий фотоприймач, зсунутий відносно першого на половину кута між отворами модулятору. Це необхідно для забезпечення можливості визначення напрямку обертання валу об’єкту вимірювання.

Частота та період вихідних імпульсів цього ТП з кутовою швидкістю пов’язані таким співвідношенням

,(1.11)

де  - кількість імпульсів, що формуються на виході ТП частотно-часового перетворення за один оберт валу (для розглядаємого ТП дорівнює кількості отворів модулятора).

Перетворення кутової швидкості в частоту може також реалізуватися за допомогою магнітоелектричних, електромагнітних, гальваномагнітних та багатьох інших видів ТП. Розглянемо найпростіший гальваномагнітний ТП (рисунок 1.5), принцип дії якого заснований на фізичному ефекті Гауса або Хола.

Рисунок 1.5 - Гальваномагнітний ТП

В основу побудови гальваномагнітних ТП покладено ефекти, суть яких полягає в зміні фізичних властивостей провідників або напівпровідників при протіканні через них струму з одночасним впливом на них магнітного поля. Найбільше розповсюдження в практиці вимірювань знайшли ТП з використанням ефектів Хола і Гауса (магніторезистивний ефект).