Материал: Розробка системи сенсорного терміналу для видачі розкладу студентам

В процесі роботи з комп'ютером необхідно дотримувати правильний режим праці і відпочинку. Інакше у персоналу наголошуються значна напруга зорового апарату з появою скарг на незадоволеність роботою, головні болі, дратівливість, порушення сну, утомленість і хворобливі відчуття в очах, в поясниці, в області шиї і руках.

Згідно ГОСТ 12.0.003-74на працюючого можуть діяти такі фізично небезпечні й шкідливі виробничі фактори:

Наведемо наступні групи :

      фізичні;

      психофізіологічні.

Фізичні небезпечні і шкідливі виробничі фактори підрозділяються на наступні:

      підвищена чи знижена температура поверхонь устаткування, матеріалів;

      підвищений рівень шуму на робочому місці;

      підвищена чи знижена вологість повітря;

      підвищена чи знижена рухливість повітря;

      підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини;

      відсутність чи нестача природного світла;

      недостатня освітленість робочої зони;

      підвищена яскравість світла;

Психофізіологічні небезпечні і шкідливі виробничі фактори по характеру дії підрозділяються на наступні:

      фізичні перенавантаження;

      нервово-психічні перенавантаження;

Фізичні перенавантаження підрозділяються на:

      статичні;

      динамічні.

Нервово-психічні перенавантаження підрозділяються на:

      розумова перенапруга;

      монотонність праці;

      емоційні перенавантаження.

Той самий небезпечний і шкідливий виробничий фактор по природі своєї дії може відноситися одночасно до різних груп, перерахованих вище. Ці обставини вимагають від керівників підприємства великої уваги при нагляді за станом приміщення, вентиляції, електричної та газової мереж, приладів, суворого дотримання правил експлуатації устаткування[16].

3.2 Організаційно-технічні заходи

Приміщення, де відбувається постійне місцезнаходження оператора повинно в першу чергу відповідати кількості працюючих і розміщеному в них комплексу технічних засобів. У них передбачаються відповідні параметри температури, освітлення, чистоти повітря, забезпечення ізоляцію, від виробничих шумів і т.п. Для забезпечення нормальних умов праці санітарні норми СН 245-71 встановлюють на одного працюючого, обсяг виробничого приміщення не менше 15 , площа приміщення обгороджених стінами або глухими перегородками не менше 4,5 .

Для експлуатації ЕОМ слід передбачати такі приміщення:

      машинний зал, приміщення для розміщення сервісної та периферійної апаратури, приміщення для зберігання запасних деталей, інструментів, приладів;

         приміщення для персоналу;

         приміщення для прийому-видачі інформації.

Основні приміщення розташовуються в безпосередній близькості один від одного. Їх обладнають загальною вентиляцією і штучним освітленням. До приміщення машинного залу і зберігання магнітних носіїв інформації пред'являються особливі вимоги. Площа машинного залу повинна відповідати площі необхідної за заводськими технічним умовам даного типу ЕОМ.

Висота залу над технологічним підлогою до підвісного стелі повинна бути 3 - 3,5 м. Відстань підвісним і основним стелями при цьому повинно бути 0,5 - 0,8 м. Висоту підпільного простору приймають рівною 0,2 - 0,6 м.

У приміщеннях операторів, як правило, застосовується бічне природне освітлення. Як правило, найкраще коли бокове освітлення падає зліва-направо, це допомагає при довготривалій праці. Робочі кімнати і кабінети повинні мати природне освітлення. В інших приміщеннях допускається штучне освітлення[17].

3.3 Заходи з виробничої санітарії

3.3.1 Параметри мікроклімату

Оскільки оператор персонального комп’ютера не здійснює жодних важких фізичних навантажень то його працю можна віднести до легкої 1а категорії.

В приміщенні категорія робіт Іа. До категорії робіт Іа відносяться роботи, виконувані сидячи і супроводжуються незначною фізичною напругою (ряд професій на підприємствах точного приладобудування і машинобудування, на часовому, швейному виробництвах, у сфері керування і т.п.).

Робочі місця в приміщенні постійні, так як працівники проводять на них більше 2 годин безперервно. По ГОСТ 12.1.005-88 потрібно дотримуватися у приміщені оптимальних кліматичних норм.

Норми температури є важливими для правильного теплообміну тіла оператора з навколишнім середовищем. При дотриманні оптимальних і допустимих норм значно зменшується ризик захворіти специфічними захворюваннями, спричиненими підвищеною або ж заниженою температурою.

Оптимальні й допустимі норми температури, відносної вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень для категорії робіт Іа приведені в таблиц 3.1.

Таблиця 3.1 - Оптимальні й допустимі норми температури, відносної вологості і швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень для категорії робіт Іа

Для роботи оператора персонального комп’ютера згідно ДСН 3.3.6.042-99 параметри мікроклімати нормуються так:

Холодний період року:

Оптимальна температура 22-24 ^оС, допустима температура 21-25 ^оС, оптимальна відносна вологість 40-60 %, допустима 75%, швидкість руху повітря не більше 0,1 м/с.

Теплий період року:

Оптимальна температура 23-25 ^оС, допустима температура 22-28 ^оС, оптимальна відносна вологість 40-60 %, допустима 55%, швидкість руху повітря не більше 0,2 м/с.

Для забезпечення даних норм, у холодний період року буде необхідно отоплювати дане приміщення, стосовно всіх інших показників, то вони відповідають нормам[18].

3.3.2 Вентиляція

Без правильної вентиляції приміщення може значно погіршитися стан повітряно-дихальної системи через те, що комп’ютер працюючи притягує на систему охолодження пил, який без належної вентиляції може призвести до захворювань на астму та ін.

Постійний та ефективний обмін повітря є обов’язковою умовою для роботи з електронно-обчислювальною машиною. До опалення і вентиляції висуваються такі основні вимоги.

Приміщення де працюють оператори з електрино-обчислювальними машинами тобто персональними комп’ютерами забезпечують опаленням і припливно-витяжною вентиляцією з таким розрахунком, щоб у приміщенні температура повітря, відносна вологість і швидкість руху повітря підтримувалась у оптимальних межах. Вміст шкідливих газів і парів в повітрі зазначеного приміщення не дозволяється. Штучна вентиляція повинна здійснюватися за допомогою кондиціонерів та витяжок, коли природна вентиляція в свою чергу повинна здійснюватись за допомогою квартирок зі зручними пристроями, що дають змогу легко відчиняти і зачиняти їх. Площа квартирок, що відчиняються, повинна бути не менше 1/50 площі підлоги і забезпечувати трикратний повітрообмін.

Вентиляція є важливою характеристикою будь-якого місця роботи. Завдяки правильній вентиляції значно зменшується ризик захворіти на різного типу захворювання пов’язані з дихальною системою.

3.3.3 Освітлення

Оператор персонального комп’ютера постійно має справу з клавіатурою, мишкою а іноді навіть системним блоком (чистка, змазка), тому всі робочі місця, проходи й приміщення мають бути добре освітленими.

Освітлення має бути рівномірним і досить сильним. Воно не повинно утворювати різких тіней на робочих місцях, зайвої яскравості й блискучості в полі зору працюючих, а також контрастів між освітленням робочого місця і навколишньою обстановкою.

Освітлення повинно давати правильний напрям світлового потоку. Оператор ПК може працювати і з паперами, наприклад при наборі тексту з уже друкованого паперу на комп’ютер, в цьому випадку йому потрібно розрізняти знаки менші 5 мм, тому ми віднесемо даний вид роботи до грубої зорової роботи. При цьому виді роботи незалежно від характеристик фону і контрасту об’єкта з фоном згідно з ДБН В. 2.5-28-2006 нормується виключно загальне штучне освітлення: 200 лк, а коефіцієнт природного освітлення буде 1% при боковому освітленні.

Значення коефіцієнта світлового клімату за ДБН В. 2.5-28-2006 для даного приміщення буде змінюватись від 0,8 - 0,9 залежно від напрямку розташування вікна відносно сторін світу.

3.3.4 Шум і вібрація

При кожній роботі оператора, ПК працює не безшумно, і це створює певне шумове забруднення, яке також повинно нормуватись, згідно ДСН 3.3.6-037-99, дану роботу можна віднести до 4 категорії: Робота, що вимагає зосередження, робота з підвищеними вимогами до процесів спостереження та дистанційного керування виробничими циклами: робочі місця за ПК у кабінетах нагляду та дистанційного керування без мовного зв'язку по телефону; у приміщеннях лабораторій з шумовим устаткуванням, шумними агрегатами обчислювальних машин, і вона нормується певними показниками.

3.4 Виробнича безпека

Більшість персональних комп’ютерів під’єднано до мережі 220 В. Вони під’єднані до трифазної, чотири провідної мережі з заземленим нейтральним напругою 380/220 В. У приміщені операторів підлога дерев’яна, суха, немає струмопровідного пилу, підвищеної вологості та інших ознак підвищеної небезпеки. Умови роботи у приміщеннях без підвищеної небезпеки (відповідно з ГОСТ 12.1.013-78). Згідно ГОСТ 12.1.030-81 занулення електрообладнання для захисту людини від поразки електричним струмом застосовувати не обов’язково, т. є електрообладнання з однофазовими споживачами електричної енергії напругою 220В.

Для того щоб оператор уникнув ураження струмом необхідно дотримуватись елементарних правил безпеки:

1)   перед початком увімкнення ПК переконатися що ніде не пошкоджена ізоляція усіх дротів підключених до напруги;

2)      навіть при виключеному пристрої у автоматі можуть залишатись деякі напруги в наслідок не до кінця розряджених конденсаторів, тому після відімкнення від напруги живлення необхідно почекати принаймні 5 хвилин;

)        при виході ПК з ладу не намагатись самостійно відремонтувати пристрій, а дочекатись відповідно техніка;

)        не використовувати несправний ПК;

)        при перших ознаках поломки одразу зупинити роботу приладу та повідомити про це відповідну людину.

3.5 Протипожежні заходи

Не дивлячись що робота оператора ПК проходить переважно за комп’ютером протипожежні заходи також є необхідними. Оскільки ПК це все-таки техніка, для неї характерне коротке замикання в мережі або ж всередині самого ПК, що може без зайвих проблем спричинити сильну пожежу[19].

Пожежна безпека нормується за НАПБ Б.03.002-2007. Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою. Згідно ОНТП - 24-86 [5] приміщення і виробництва за вибуховою і пожежною небезпекою поділяються на категорії А, Б, В, Г, Д, в залежності від:

         властивостей речовин і матеріалів, що знаходяться у відповідному приміщенні;

         кількість цих речовин і матеріалів;

У приміщенні пожежі можуть виникнути по наступним причинам:

         застосування відкритого вогню;

         порушення вимог та правил користування електропристроями;

         короткі замикання, перенавантаження, великі перехідні опори в

електричній мережі;

         порушення робітниками правил та вимог пожежної безпеки.

Відповідно до ОНТП 2486 робоче місце оператора по вибуховій і пожежній безпеці відноситься до категорії В. Можлива причина пожежі в приміщенні - порушення правил техніки безпеки, несправність електроприладів. Існує охоронно-пожежна сигналізація. У випадку пожежі можна також зв'язатися з пожежною охороною.

Відстань від найбільш віддаленого робочого місця до ближчого евакуаційного виходу із приміщення безпосередньо зовні чи в сходову клітку для об’єму приміщення до 15 тис. м³, категорії приміщення В, ступені вогнестійкості будівлі ІІ при щільності людського потоку до 1 чол/м² - 100 м; більше 1 до 3 чол/м² - 60 м; більше 3 до 5 чол/м2 - 40 м.

Ширину евакуаційного виходу із приміщення необхідно приймати в залежності від загальної кількості людей, які евакуюються через цей вихід і кількості людей на 1 м ширини виходу (дверей), які встановлюються згідно з ОНТП. Для об’єму приміщення до 15 тис. м³, категорії приміщення В, ступені вогнестійкості будівлі ІІ кількість людей на 1 м ширини евакуаційного виходу (дверей) повинна бути не більше 110 чол[20].

У приміщенні можлива пожежа класу А - пожежі твердих речовин, переважно органічного походження, горіння яких супроводжується тлінням (деревина, текстиль, папір).

Для захисту від пожеж класу А використовується порошковий вогнегасник ОП-8 ємністю 10 л., який власне і встановлено на місці роботи оператора ПК.

ВИСНОВКИ

Розробка програмного забезпечення - це важкий і довготривалий процес. Під час написання програми виникає багато запитань та помилок і тільки виправивши всі помилки можна добитись безперебійної роботи програмного забезпечення.

У даній дипломній роботі розроблено програмне забезпечення для системи сенсорного терміналу для відображення інформації про розклад студентам.

Розглянуто варіанти мов програмування та баз даних, обрано з них найефективнішу і найпростішу у застосуванні, розглянуто сенсорні термінали різних фірм-виробників.

Також здійснено проектування структури програмного забезпечення, розроблявся інтерфейс, проектувалась база даних, розроблялась її ER-модель.

Було надано рекомендації щодо використання даного програмного забезпечення адміністратору і користувачеві.

Було визначено необхідні дії для забезпечення надійної охорони праці, здійснено аналіз умов праці оператора, описано організаційно-технічні заходи, заходи з виробничої санітарії, заходи з виробничої безпеки та протипожежні заходи.

Була обрана і використана необхідна література і все програмне забезпечення було внесено в додатки.

ЛІТЕРАТУРА

1.      Daniel Solis, «Illustrated C#», y. 2008, p. 726;

.        Трей Нэш, «C# 2008 Ускоренный курс для профессионалов», год 2008, стр. 576;